Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №480/11974/23 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Справа № 480/11974/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/11974/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ), в якій, серед іншого, просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% по 31.08.2023 та компенсації за невикористані щорічні відпустки за 2022 рік та за 2023 рік;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% по 31.08.2023 та компенсацію за невикористані щорічні відпустки за 2022 рік та за 2023 рік.

Вимоги в цій частині вмотивовані тим, що з червня 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , втім, після отримання бойового травмування під час виконання бойового завдання та підтвердження ВЛК отримання травми із проходженням військової служби, позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 № 82-РС було звільнено у запас за п.п. "ґ" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а наказом Військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 № 250 - виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і визначено до виплати позивачу: щомісячну премію до посадового окладу по 31.08.2023; надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% по 31.08.2023; компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 25 діб; компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік у кількості 20 діб. Втім, позивач наголошує, що при звільненні з військової служби йому не були виплачені зазначені у наказі від 31.08.2023 № 250 виплати.

Ухвалою суду від 07.11.2023 у справі № 480/11759/23 було виділено в окреме самостійне провадження вказані позовні вимоги, що зареєстровані в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 08.11.2023.

Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/11974/23, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог з огляду на те, що відповідно до довідки про розміри грошового забезпечення від 24.11.2023 позивачу щомісячно виплачувалась надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків. Також відповідно до вказаної довідки позивачу виплачена грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2022 та 2023 роки у розмірі 32656,38 грн. Враховуючи викладене, відповідачем не порушено права та інтереси позивача, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Представник позивача подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивач має право на отримання щомісячної надбавки за особливості проходження служби з моменту мобілізації (25.02.2022) до моменту його звільнення з військової служби (31.08.2023).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2022 № 142 ОСОБА_1 призначено на посаду навідника розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти ВОС-124281А та поставлено на всі види забезпечення, крім харчового, з 01.06.2022 року (а. с. 8).

Вказаним наказом визначено виплачувати позивачу надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 250 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.06.2023 № 82-РС у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 31.08.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а. с. 8 зворотній бік).

Вказаним наказом визначено виплатити позивачу зокрема надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків по 31 серпня 2023 року, компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 25 діб та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік у кількості 20 діб.

Позивач вважає, що вказані виплати станом на день звернення до суду з позовом не були виплачені, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Так, пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється положеннями розділу VI Порядку № 260, пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 розділу VI Порядку № 260 передбачено, що розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Пунктом 5 Розділу VІ Порядку № 260 передбачено, що виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.

Тож, положеннями Порядку № 260 визначено діапазон між мінімальним та максимальним розміром надбавки за особливості проходження служби, згідно із яким верхня гранична межа для виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби визначається у розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків, а нижня гранична межа цієї надбавки в будь-якому разі не може бути нижню ніж 65 відсотків.

Як вже встановлено судом, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2022 № 142 визначено виплачувати позивачу надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків.

Згідно довідок про розміри грошового забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_1 вбачається, що позивачу з червня 2022 року нараховувалася надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років (а. с. 44- 44 зворотній бік).

Крім того, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 250 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.06.2023 № 82-РС у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 31.08.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а. с. 8 зворотній бік). Вказаним наказом визначено виплатити позивачу зокрема надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків по 31 серпня 2023 року

Виплата грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% підтверджується відомостями зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) за період з 07.07.2022 по 30.12.2022 та за період з 18.01.2023 по 27.12.2023 (а. с. 45, 46).

Відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки нарахування та виплата надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% підтверджується довідками військової частини НОМЕР_1 про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 роки (а. с. 44) та відомостями зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) за період з 07.07.2022 по 30.12.2022 та за період з 18.01.2023 по 27.12.2023 (а. с. 45, 46).

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації за невикористані щорічні відпустки за 2022 рік та за 2023 рік, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 статті Закону України "Про відпустки" від 05.11.1996 № 504/96-ВP (далі - Закон № 504/96-BР), установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону): додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно з абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

За приписами пункту 7 розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно пункту 14 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Згідно з пунктом 1 розділу XXXI Порядку № 260 грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.

Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направлено на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим, і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як вже було зазначено судом, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 250 ОСОБА_1 з 31.08.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Зазначеним наказом установлено зокрема виплатити позивачу компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 25 діб та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік у кількості 20 діб.

Згідно довідки про розміри грошового забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 вбачається, що 11.09.2023 позивачу нарахована грошова компенсація за невикористану відпустку у розмірі 31993,88 грн. Також йому було нараховано оклад за військовим званням у розмірі 530 грн та надбавку за вислугу років у розмірі 132,50 грн. Загальна сума грошового забезпечення (з урахуванням податків та зборів) становить 32166,53 грн (а. с. 44 зворотній бік).

Саме таку суму відповідно до відомості зарахувань заробітної плати виплачено позивачу 12.09.2023 - 32166,53 грн (а. с. 46).

За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.09.2026.

Суддя І.Г. Шевченко