Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №460/15056/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №460/15056/26

Суддя: Т.О. Комшелюк

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Рівне№460/15056/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості NUA204020/2026/000029/2 від 10.06.2026. В обґрунтування позову зазначає, що 10.06.2026 року декларантом ТОВ "РАЙТ ВЕСТ" до Рівненської митниці була подана митна декларація №26UA204020011556U0 на товар: «Автомобіль вантажний марки MAN, модель TGS 35.430, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рік виготовлення 2021, бувший у використанні» із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 28000,00 фунтів стерлінгів. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт з додатком, інвойс, платіжну інструкцію в іноземній валюті, експортну митну декларацію, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, калькуляцію транспортних витрат, довідкові повідомлення експерта, заяву Торгово-промислової палати тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 10.06.2026 року посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Наступним повідомленням декларанта повідомлено про неможливість визнання заявленої митної вартості через наявність цінової інформації, відмінної від заявленої. Декларант вважав, що до первинного комплекту документів ним були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, інші у декларанта були відсутні, про що митний орган було проінформовано листом. Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 10.06.2026 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000029/2, а також картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2026/000270. Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA204020/2026/000029/2 (та похідним документом карткою відмови), вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить скасувати.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечує. Зазначає, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не були надані додаткові документи. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації про митну вартість товарів, митне оформлення яких було проведене за митною декларацією від 06.11.2025 року №25UA205030017441U4 із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 13.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд враховує наступне.

02 березня 2026 року між англійською фірмою «PETER & NAT COMMERCIAL LTD» (як Продавцем) та ТОВ «РАЙТ ВЕСТ» як Покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт № RW-144 (далі Контракт). Предметом Контракту згідно розділу «Предмет контракту» зазначено, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі Товар). Загальна вартість цього контракту становить 500 000,00 (п`ятсот тисяч) фунтів стерлінгів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки та встановлюються в фунтах стерлінгів. Умови поставки товару DAP-Рівне згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2020». Додатковою угодою №1 визначено, що умовами поставки будуть EXW-KIRKBY. Розділом 3 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойсу).

В рамках даного Договору Продавцем було поставлено Покупцеві товар: «Автомобіль вантажний марки MAN, модель TGS 35.430, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рік виготовлення 2021, бувший у використанні» із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 28000,00 фунтів стерлінгів.

Згідно інвойсу № 428 від 24.03.2026 та експортної митної декларації 26GB625SIE9F4I2AA від 02.06.2026 товар був відправлений Продавцем Покупцеві. Виставлений Покупцеві інвойс на оплату товару №428 від 24.03.2026 був оплачений згідно приписів розділу 3 Контракту за платіжною інструкцією в іноземній валюті №219 від 26.03.2026.

При прибутті в України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: зовнішньо економічний контракт № RW-144 від 02.03.2026 з додатком, інвойс № 428 від 24.03.2026, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 219 від 26.03.2026, експортну митну декларацію № 26GB625SIE9F4I2AA від 02.06.2026, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.06.2021, калькуляцію транспортних витрат № 1 від 10.06.2026, довідкові повідомлення експерта № 684 від 08.06.2026 та №684/1 від 10.06.2026, заяву ТПП від 10.06.2026 тощо.

Водночас, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями, які на думку митного органу, могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат.

Зважаючи на той факт, що до первинного комплекту документів декларантом були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, а додаткові документи у декларанта були відсутні, про це було проінформовано митний орган.

10.06.2026 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000029/2 та винесено картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2026/000270. Згідно приписів статті 55 МКУ, за митною декларацією №26UA204020011630U4 від 10.06.2026 року товар випущений у вільний обіг.

Порівнявши вимоги митного органу із наявними у справі документами, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги 1: «Наданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) від 24.03.2026 №428 не містить реквізити контракту від 02.03.2026 № RW-144. Таким чином, інвойс не можливо пов`язати із контрактом» - із даного приводу суд погоджується, що інвойс має бути пов`язаний не із контрактом, а із конкретним транспортним засобом, на який він виставлений. Досліджений судом інвойс від 24.03.2026 №428 містить унікальний він-код транспортного засобу, який дозволяє однозначно ідентифікувати на який товар виставлений такий інвойс. В свою чергу платіжна інструкція від 06.05.2026 №334 містить чітку вказівку на реквізити як контракту, так і інвойсу, відповідно до такої підстави коригування митної вартості суд ставиться критично.

Щодо вимоги 2: «Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28.06.2021 № 11791390106 не містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб щоб кореспондувати із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом» - із даного приводу суд зазначає, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 28.06.2021 № 11791390106 прямо вказано, що «Цей документ не є підтвердженням права власності». Крім того, нормами законодавства Євросоюзу не заборонено продаж транспортних засобів від фізичних осіб юридичним та не встановлено зобов`язання переоформляти у такому випадку свідоцтво про реєстрацію. Наданий декларантом митниці документ підтверджує факт зняття транспортного засобу з обліку для його вивезення за межі Євросоюзу, у ньому судом не встановлено розбіжностей або вартісних рівнів, відмінних від задекларованих, при цьому відповідачем не обґрунтовано яким саме чином надання документу для зняття транспортного засобу з обліку може піддавати сумніву його дійсну вартість.

За пунктом 3 вимоги: «Платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 26.03.2026 №219 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за товар, оскільки не містить підпису(ів) платника, як передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачами платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163» - суд погоджується, що оскільки така платіжна інструкція подавалась до митного оформлення у електронному примірнику, відповідно мокрого підпису платника містити фізично не може. При цьому, зміст платіжної інструкції дозволяє однозначно ідентифікувати її із вказаною платіжною операцією, оскільки у платіжній інструкції вказані як контракт, так і інвойс, за яким проведено платіж, жодних розбіжностей або неточностей у такій платіжній інструкції судом не встановлено.

За пунктом 4 вимоги: «Відповідно до заявлених декларантом умов поставки EXW GB Brigg, покупець несе всі витрати та ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. На підтвердження транспортних витрат декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 10.06.2026 №1. Відповідно до розділу ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч.2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу/своїм ходом). Калькуляція повинна містити відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. В даному випадку з наданих документів доставка транспортного засобу здійснювалася своїм ходом, калькуляція транспортних витрат, видана самим же покупцем товару, але за їх змістом не містить усіх відомостей, передбачених Правилами заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зокрема, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту та не може підтверджувати вартість перевезення оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України та, відповідно, митну вартість товару. Слід зазначити, що дана калькуляція не містить підпису головного бухгалтера, тобто не є бухгалтерським документом в порушення загальної примітки (використання загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку) тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ. Поряд з цим, при випадках переміщення товару власним транспортом або своїм ходом структура витрат складається з вартості палива, відрядних (добових) водія, міжнародного страхування, транзитних митних зборів, та плату за європейські дороги, дані статті витрат не зазначені в документах, що підтверджують вартість транспортних витрат» - із даного приводу суд зазначає, що такі твердження відповідача суперечать змісту самої калькуляції, у якій чітко вказані маршрути та понесені витрати із розбивкою до кордону та по території України, як це передбачено чинними нормативними актами з питань державної митної справи. Що до вимоги про підпис головного бухгалтера, то суд погоджується, що чинними нормативно-правовими актами не вимагається обов`язкового підпису головного бухгалтера на калькуляції транспортних витрат. Достатньо підпису директора або іншої особи, уповноваженої наказом по підприємству, що на калькуляції витрат від 10.06.2026 №1 наявне. Суд вважає заявлені транспортні витрати в розмірі 1900 Євро за маршрутом м. Брігг (Велика Британія) – Шегині (Україна) - Рівне, співрозмірними довжині та способу доставки, а в самому змісті калькуляції додатково зазначено, що навантажувальні та всі інші роботи включені у вартість доставки до кордону.

Щодо вимоги 5: «Щодо митної декларації країни відправлення від 02.06.2026 №26GB625SIE9F412AA5, відсутні відмітки митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваного товару саме на підставі такої митної декларації. Також у митній декларації країни відправлення 02.05.2026 №26GB625SIE9F412AA5 відсутні відомості про умови поставки» - із даного приводу суд враховує правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №813/1350/14, згідно якої експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Крім того, суд погоджується, що оскільки експортна митна декларація надана у електронному вигляді, відповідно жодних відтисків мати не може. Всі дані у такій декларації кореспондуються із рештою товаросупровідних документів, розбіжностей судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами, а єдиною підставою для коригування митної вартості стала наявність у митного органу цінової інформації про вартість товару, оформленого за митною декларацією від 06.11.2025 року №25UA205030017441U4. Така митна декларація до матеріалів справи відповідачем не долучена, відповідно суд позбавлений можливості встановити, чи була така декларація коректною для порівняння зі спірною поставкою, а також чи не була вона оформлена згідно приписів статті 55 Митного кодексу України, а в подальшому оскаржена у судовому порядку та скасована.

Судом також досліджено вимоги митного органу № 2157359 від 10.06.2026 (згенеровано об 11:30:41 год.) та №21573619 від 10.06.2026 (згенеровано об 11:31:31 год.) і встановлено, що вони дійсно були згенеровані із різницею менше ніж одну хвилину після формування первинних вимог та до можливості подання декларантом будь-яких додаткових документів, що свідчить про формальний характер вимоги та начебто «сумнівів» у дійсній вартості товару.

Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 10.06.2026 року №26UA204020011556U0 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 10.06.2026 року № 26UA204020011556U0 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 МК України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 МК України.

Разом з тим, обґрунтованість наведених митним органом у графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, тому позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 12052,44 грн. відповідно до платіжної інструкції № 881557101.1 від 04.08.26, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також приписами частини першої та третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини третьої - восьмої статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП «Бюро перекладів «АДВАНС». На підтвердження отриманих послуг суду надано рахунок № 76-26 від 03.08.2026 року за перекладацькі послуги, всього на суму 2100,00 грн, платіжну інструкцію № 881557130.2 від 07.08.2026 про оплату послуг з перекладу на суму 2100грн.

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача, в розмірі 2100грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000029/2 від 10.06.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 12052,44грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані з перекладом документів в сумі 2100,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТ ВЕСТ" (вул. Кавказька, 9А, офіс 108, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 45951685)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua