Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №460/4682/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Рівне№460/4682/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинський області від 06.02.2026 №172650012007 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 09.08.2002 по 14.09.2005 та з 18.10.2016 по 29.01.2026 на посаді лікаря-рентгенолог.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту звернення, тобто з 06.02.2026.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 30.01.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №172650012007 від 06.02.2026 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу роботи. Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

30.01.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком за Списком №1.

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та 06.02.2026 прийнято рішення №172650012007 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні зазначено, що вік заявника становить 50 років. Працює. Страховий стаж особи становить - 34 роки 4 місяці 8 днів. Пільговий стаж заявника за Списком № 1 становить - 1 рік 7 місяців 11 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки про пільговий характер роботи від 29.01.2026 № 125/01-08/26: на - 3 09.08.2002 по 14.09.2005, з 18.10.2016 по 31.12.2025, оскільки вказані в довідці підрозділи посад не відповідають підрозділам вказаних в Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах затверджених постановами КМУ від 11.03.1994 № 162 та від 24.06.2016 р. № 461.

Не погоджуючись з відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом №1788-XII, відповідно до статті 62 якого основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Зазначеній статті 62 Закону №1788-ХІІ кореспондуються положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), за змістом якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують трудовий стаж, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка, яка видається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників. Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 22.11.2018 у справі №822/1241/15.

Порядок застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Крім того, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Суд також зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Так, суд з наявної у матеріалах справи трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 18.03.1994 встановив, що позивач у період з 09.08.2002 по 14.09.2005 працював на посаді лікаря рентгенолога в Сарненській центральній районній лікарні, з 02.03.2010 по 30.12.2011 на посаді лікаря рентгенолога поліклініки Сарненської ЦРЛ та з 18.10.2016 по даний час на посаді лікаря рентгенолога рентген-діагностичного відділення Сарненської ЦРЛ.

Отже, записами трудової книжки підтверджено, що у вказані вище періоди позивач працював на посаді лікаря-рентгенолога.

Суд зауважує, що Сарненська центральна районна лікарня неодноразово перейменовувалася в результаті реорганізації та оптимізації, про що є записи в трудовій книжці позивача, зокрема:

- 01.11.2010 - Сарненська центральна районна лікарня перейменована в Комунальний заклад «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради Рівненської області;

- 28.05.2019 - комунальний заклад «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство «Сарненська ЦРЛ» Сарненської районної ради (КНП «Сарненська ЦРЛ»);

- 14.01.2021 - комунальне некомерційне підприємство «Сарненська ЦРЛ» Сарненської районної ради перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Сарненська ЦРЛ» Сарненської міської ради.

Також, позивачем було надано відповідачу довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №125/01-08/26 від 29.01.2026, видану КНП «Сарненська ЦРЛ», із копіями наказів, висновків атестації.

В даній довідці вказано, що позивач виконував шкідливий характер робіт (постійно працював на протязі робочого дня з джерелами іонізуючого випромінювання): - за професією, посадою лікар-рентгенолог, що передбачена Списком № 1 розділ XIX підрозділ 19 код 2229.2 підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 в період з 09.08.2002 по 14.09.2005 (3 роки 1 місяць 5 днів); - за професією, посадою лікар-рентгенолог, що передбачена Списком № розділ XIX підрозділ 19 код 2229.2 підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 в період з 02.03.2010 по 30.12.2011 (1 рік 9 місяців 28 днів); - за професією, посадою лікар-рентгенолог, що передбачена Списком № розділ XIX підрозділ 19 код 2229.2 підстава постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2016 № 461 в період з 18.10.2016 по даний час (9 років 3 місяці 11 днів на день звернення до територіального органу Пенсійного фонду України).

Також в матеріалах справи наявні накази від 26.05.2000 № 44 «Про результати атестації робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням згідно Списків № 1 та № 2», від 25.05.2005 № 46/2 «Про результати атестації робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням згідно Списків № 1 та № 2», від 13.08.2010 № 100 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені законодавством», від 14.08.2015 № 45 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені законодавством», від 04.12.2020 № 349 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені законодавством», від 27.04.2023 №41-ОД «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені законодавством».

У переліку робочих місць, виробництв, робіт і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та №2 згідно з додатками до вказаних вище наказів вказано посаду лікаря-рентгенолога (Список №1, Розділ XIX ).

Судом встановлено, що посада лікаря-рентгенолога була безперервно включена до Списку №1 (розділ XIX "Охорона здоров`я"), затвердженого постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003 та №462 від 24.06.2016, які були чинними у періоди роботи позивача в Сарненській ЦРЛ.

Щодо тверджень відповідача, що посада вказані в довідці підрозділи посад не відповідають підрозділам вказаних в Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах затверджених постановами КМУ від 11.03.1994 № 162 та від 24.06.2016 р. № 461, суд зазначає, що обов`язок скласти уточнюючу довідку та правильно зазначити в ній структурний елемент Списку покладено на підприємство, установу, організацію або їх правонаступника, а не на працівника. Позивач як найманий працівник не наділений жодними повноваженнями щодо змісту та оформлення документів, які видає роботодавець, і не може нести негативних наслідків неточності у їх складенні. Зазначення в довідці «розділ XIX, підрозділ 19 не є дефектом оформлення та не спростовує ані факту роботи позивача на посаді, передбаченій розділом XIX Списку №1, ані результатів атестацій робочих місць за умовами праці, які містять коректне посилання на розділ XIX «Охорона здоров`я» Списку №1, затвердженого постановою постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003 та №462 від 24.06.2016.

Окремо суд зазначає, що в цій справі уточнююча довідка взагалі не була єдиним і необхідним джерелом підтвердження спеціального стажу. За п.20 Порядку №637 та наведеним висновком Верховного Суду у справі №227/4273/16-а уточнююча довідка подається лише тоді, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Трудова книжка позивача містить записи про займані посади і періоди виконуваної роботи. Умови праці за посадою лікаря-рентгенолога, підтверджені документами про результати атестації робочих місць, які згідно з п.10 Порядку №383 разом із трудовою книжкою є основними документами для підтвердження пільгового стажу після 21 серпня 1992 року.

Відповідач у своєму рішенні не поставив під сумнів ані факт роботи позивача у спірний період, ані проведення атестацій робочих місць, ані їх результати, а обмежився оцінкою формулювань довідки. Разом з тим орган, що призначає пенсію, зобов`язаний вирішувати питання про призначення пенсії з урахуванням усіх наявних документів, а не лише одного з них.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Водночас, відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження його доводів щодо відсутності у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня його звернення.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 спірний період його роботи з 09.08.2002 по 14.09.2005 та з 18.10.2016 по 29.01.2026 на посаді лікаря-рентгенолог.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування стажу роботи позивача на посаді лікаря-рентгенолога з 09.08.2002 по 14.09.2005 та з 18.10.2016 по 29.01.2026 до стажу роботи за Списком № 1.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач в межах спірних правовідносин має дискреційні повноваження з обрахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 06.02.2026 №172650012007 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 09.08.2002 по 14.09.2005 та з 18.10.2016 по 29.01.2026 на посаді лікаря-рентгенолога.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, у якій колегія суддів дійшла висновку про те, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Волинській області.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 06.02.2026 №172650012007 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 09.08.2002 по 14.09.2005 та з 18.10.2016 по 29.01.2026 на посаді лікаря-рентгенолога.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (майдан Київський майдан, 6,м. Луцьк,Луцький р-н, Волинська обл.,43027, ЄДРПОУ/РНОКПП 13358826)

Суддя С.М. Дуляницька