Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №513/1088/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №513/1088/26

Суддя: Олійник К. І.

Справа № 513/1088/26

Провадження № 3/515/2314/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійника К. І., розглянувши справу, яка надійшла від Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, працюючого охоронцем в ТОВ «СВК Дружба»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2026 року близько 15.00 год ОСОБА_1 знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в її бік образ нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив суду, що 20 липня 2026 повернувшись додому у нього з дружиною виникла побутова сварка, яка завершилась протягом 5 хвилин, ніякого психологічного, чи будь-якого іншого насильства він не наніс.

Суддя безпосередньо дослідив у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення від 20 липня 2026 року серії ВАД № 758362, в якому заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушник не зазначив;

- рапорт про реєстрацію повідомлення зі служби 102 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 ;

- заяву ОСОБА_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновим забороненим приписом стосовно кривдника серії АА № 562056 від 20.07.2026 року.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024, настає за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд наголошує, що з 19.12.2024 обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 20 липня 2026 року, надано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 .

Водночас, доказів у підтвердження того, що такими діями ОСОБА_2 було заподіяно шкоди психічному здоров`ю потерпілої, матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя К. І. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua