Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №523/11032/23 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/11032/23

Провадження №1-кп/523/515/26

ВИРОК

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі об`єднане кримінальне провадження внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023164490000199 від 01.06.2023, №12023162490000968 від 14.07.2023, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Ширяївського району, села Старі Маяки, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.06.2019 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 27.03.2023 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік,

-27.11.2023 Київським районним судом м. Одеси за ч.3 ст. 309,70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.309, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів майнового характеру, повторно скоїв злочини за наступних обставин.

Епізод № 1.

31 травня 2023 року приблизно о 20:00 год (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля будинку № 41 по вулиці Академіка Заболотного у місті Одеса, зустрів раніше не знайомого йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , побачив у останнього велосипед марки «CORSO», чорного кольору, вартістю 3000 гривень (на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який ОСОБА_5 визначив предметом свого кримінально-протиправного посягання.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_6 з проханням надати належний потерпілій ОСОБА_7 велосипед марки «CORSO», чорного кольору, під приводом прокататись, при цьому не маючи наміру повертати зазначений велосипед. В свою чергу, ОСОБА_6 , який на законних підставах користувався вищезазначеним велосипедом, належним ОСОБА_7 , не усвідомлюючи дійсних намірів ОСОБА_5 , добровільно передав йому велосипед марки «CORSO», чорного кольору.

Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, у вказаний час та місці, впевнившись, що ОСОБА_6 довірився йому, ОСОБА_5 , фактично заволодівши шахрайським шляхом велосипедом ОСОБА_7 поїхав у невідомому напрямку.

Покинувши місце вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 отримав можливість розпорядитись майном ОСОБА_7 на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 3000 гривень.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Епізод № 2.

У невстановленому місці та у невстановлений час ОСОБА_5 незаконно придбав, шляхом знахідки, один зіп-пакет, в якому знаходилася кристалічна речовина світло-коричневого кольору.

Розуміючи, що зазначена речовина є психотропною речовиною та достовірно знаючи її властивості, ОСОБА_5 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненням, який забороняє на території України діяльність пов`язану з психотропними речовинами, які внесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», не маючи спеціального дозволу, поклав вказаний паперовий згорток до сумки, тим самим, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі, психотропну речовину до 13:09 14.07.2023 включно, з метою особистого вживання, без мети збуту.

Надалі, 14.07.2023 в період часу з 13:09 по 13:13, співробітниками поліції проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Панкратової, біля будинку №25, в ході якого у ОСОБА_5 виявлено та вилучено 1 (один) зіп-пакет з кристалічною речовиною світло-коричневого кольору, масою 4,791 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентв-1-он) з кількісним вмістом 3,551 г, що згідно таблиці № 2 до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 512/4733 є великими розмірами.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, у великих розмірах.

Епізод № 3.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської федерації проти України та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ з 05:30 23.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX з 05:30 21.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 затвердженого Законом України № 2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком з 05:30 20.05.2023 на 90 діб, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та повторно скоїв умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 24.07.2023 приблизно о 10:10 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 перебуваючи на 2-му поверсі будинку № 130/5 в м. Одесі, маючи протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, визначив об`єктом своїх злочинних дій майно, яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме велосипед марки «Bravo» чорно-вишневого кольору, який перебував на 2-му поверсі навпроти вхідних дверей до квартири АДРЕСА_2 за вище вказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, таємно шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Bravo» чорно-вишневого кольору вартістю 5000 грн., що належить ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 участі у судовому засіданні не приймали, оскільки матеріали справи містять їх клопотання про проведення судових засідань без їх участі.

Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України. Запропонував не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглянути провадження у скороченому порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, характеризуючих його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив суду обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, оголошені прокурором у судовому засіданні та в подальшому з`ясовані судом під час його допиту.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, пояснив, що познайомився з хлопцем на вул. Заболотного та попросив у нього велосипед, щоб покататися. Після цього поїхав на велосипеді та не повернув. У подальшому велосипед повернув його володільцю.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, пояснив, що через мережу Інтернет замовив наркотичні засоби, які надійшли до поштомата. Після того, як забрав посилку, його зупинили працівники поліції, які встановили, що в коробці знаходиться наркотичний засіб PVP. Зазначив, що замовляв його для особистого вживання.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, пояснив, що прийшов до знайомого додому, де вони розпивали алкогольні напої. Знайомий передав йому мобільний телефон та гроші і попросив сходити до магазину, коли він вийшов із квартири, то побачив велосипед чорно-вишневого кольору, марки якого не пам`ятає, після чого поїхав на ньому та не повернув велосипед. У подальшому велосипед повернув його власнику.

Зазначив, що щиро розкаюється у вичиненому, запевняв, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень.

На стадії судових дебатів, прокурор зазначив, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю. На підставі чого просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України.

На стадії судових дебатів, обвинувачений зазначив, що щиро кається.

Під час останнього слова, обвинувачений знову заявив, що щиро кається.

Показання обвинуваченого не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення і кваліфікує його дії:

- за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;

- за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, у великих розмірах;

- за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65, ч. 2 ст. 50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч.4 ст. 185 КК України) та нетяжким злочином (ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України); ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставини, які пом`якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, не працевлаштований, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра на даний час не перебуває, відповідно до Вимоги УІАП ГУНП в Одеській області неодноразово судимий. Відповідно до довідки - характеристики ДОП СВ ВП №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 за місцем мешкання характеризується негативно. У громадському житті будинку участі не приймає, суспільно корисною працею не займається. У побуті агресивний, зловживає алкоголем та наркотичними препаратами, схильний до протиправних дій відносно оточуючих, неодноразово надходили скарги на його поведінку. Притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень пов`язаних з порушенням громадського порядку та порушень обмежень адміністративного нагляду. Підтримує тісні зв`язки з особами, які ведуть антисоціальний спосіб життя.

На підставі зазначеного суд враховує неодноразовість притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, та те, що належних висновків він для себе не зробив, що у своїй сукупності засвідчує підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_5 .

Суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статей, за якими він притягається до кримінальної відповідальності із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Таким чином, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів. З огляду на характер, кількість та систематичність кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим, суд приходить до переконання, що його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів є неможливими без ізоляції від суспільства.

Так, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи, за спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» у сумі 2868 гривень 00 копійок (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень оо копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.309, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 27.03.2023 та призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду міста Одеси від 27.11.2023, більш суворим покаранням за даним вироком, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72, ч. 4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання частково відбуте ним покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2023.

Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 19.07.2023, справа № 523/12021/23, провадження № 1-кс/523/2414/23 про накладення арешту - скасувати.

Речові докази:

- зіп-пакет з кристалічною речовиною бежевого кольору, який запаковано до спеціального вального пакету № PSP 1203792 – знищити;

- CD-R диск з відеозаписами за 24.07.2023 року з камер спостереження встановлених на фасади будинку № 130/5 по проспекту Добровольського в м. Одесі, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-велосипед марки «Bravo» чорно-вишневого кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – вважати повернутим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-велосипед марки «Corso», чорного кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 - вважати повернутим ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1