Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №521/13834/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №521/13834/25

Суддя: Плавич І. В.

Справа № 521/13834/25

Провадження №2/521/805/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Положенцева Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 21.08.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №688050.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Слон Кредит» надало відповідачу кредит в сумі 20416,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно умов кредитного договору.

Зазначив, що 28 серпня 2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ТОВ «Слон Кредит», на підставі договору факторингу №2808-23 від 28 серпня 2023 року, в тому числі позичальником за яким виступає ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Слон Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №688050 від 21.08.2021 року становить 14719, 5 грн., з яких:

- 12805,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 1914,09 грн. - заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 14719,5 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Від представника відповідача – адвоката Бітюка А.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволені позовних вимог відмовити.

При цьому зазначає, що у зв`язку з недоведеністю обставин, наведених в обґрунтування позову, щодо умов договору про надання споживчого кредиту, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем, а також переходу від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до відповідача за вказаним договором, не доведено виникнення між сторонами правовідносин з приводу обов`язку відповідача сплатити заборгованість за договором на користь позивача.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона наполягає на задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно, надала заяву про слухання справи у відсутності сторони позивача.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Від представника надійшла заява про слухання справи у його відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.08.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №688050.

Згідно п. 1.2. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20416,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Відповідно до 1.4. Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 21.08.2022 року. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до 1.5. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення.

У пункті 1.7 договору встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 101,05 % річних.

Пунктом 1.8. договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 30318,79 грн.

Відповідно до 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) в розмірі 20416,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_2 за товари: Мобільні телефони/Мобільні телефони та КПК/Еппл, вартість товару 30416,00 грн. згідно рахунку – фактури №1 від 21.08.2021 року, розмір власного внеску 10000,00 грн.

Відповідно до 3.1. нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору (крім Пільгового періоду), на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів.

Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №688050 від 21.08.2021 року між сторонами погоджена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

21.08.2021 року між АТ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, де також погоджені всі умови кредитування.

Підписанням кредитного договору передувала Анкета - заява на отримання кредиту, яка підписана 21.08.2021 року особистим підписом ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка має заборгованість в розмірі 14719, 5 грн., з яких:

- 12805,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 1914,09 грн. - заборгованість за відсотками.

28 серпня 2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ТОВ «Слон Кредит», на підставі договору факторингу №2808-23 від 28 серпня 2023 року, в тому числі позичальником за яким виступає ОСОБА_1 .

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. "

Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.03.2020 року (справа № 404/502/18), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов`язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку щодо погашення заборгованості.

Що стосується доводів відповідача про відсутність у позивача наявності права вимоги за кредитним договором, то суд зазначає наступне.

Позивачем до позовної заяви додано докази, якими доведено відступлення первісним кредитором права вимоги до відповідача. Договір факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована.

Твердження представника відповідача про недоведеність умов договору з підстав ненадання копії Правил надання коштів у позику є такими, що не спростовують ані факту укладання договору, ані виникнення у відповідача відповідних зобов`язань. Підписуючи договір і паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердила свою згоду з умовами кредитування та взяла на себе обов`язок їх належного виконання.

Таким чином, суд констатує, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання за Договором №688050 від 21.08.2021 року не виконала, у зв`язку з чим вона має заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» у розмірі 14719, 5 грн., з яких:

- 12805,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 1914,09 грн. - заборгованість за відсотками.

Саме вказана сума за результатами розгляду даної справи і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в якості заборгованості за вказаним вище Договором.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., на підтвердження чого надав Акт 688050 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт від 30.05.2025 року, договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року, додаткову угоду №688050 до договору №42649746 від 30.05.2025 року.

Згідно із ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.

Стороною позивача суду не надано жодних доказів на підтвердження сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень, тому суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 610, 615, 625, 1046, 1050 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №688050 від 21.08.2021 року в розмірі 14719,5 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя: І.В. Плавич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua