Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №521/9489/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/9489/25

Провадження №2/521/594/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Положенцева Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання виконати умови договору, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення та стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеса звернулася позивач, ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кліменка Олега Вікторовича, із позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання виконати певні дії, а саме виконати умови договору оренди житла із правом викупу б/н від 10.07.2024 року.

Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 мешкаючи із ОСОБА_1 за адресою мешкання ОСОБА_1 , звернувся до останньої із проханням здавати в оренду його квартиру під АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 багато років були знайомі між собою, а останні роки взагалі мешкали разом, ОСОБА_1 погодилась та взагалі запропонувала викупити вищевказану квартиру, за яку запропонувалв сплачувати частинами з орендарів, яких вона буде знаходити. Враховуючи відсутність прямих родичів у ОСОБА_4 та їх із позивачкою спільне мешкання, останній погодився та для того, щоб передати останній право на пошук орендарів, 10.07.2023 року між ними був укладений договір №б/н оренди житла (квартири) із правом викупу, за обумовленою ціною (у гривневому еквіваленті) 12500 $ США (п. 1.5 договору). Пунктом 4 Акту прийому – передачі орендованого майна, ОСОБА_3 , засвідчив отримання від ОСОБА_1 суму в гривневому еквіваленті, що дорівнює 6400 $ США, які вважались частиною плати за викуп орендованого майна, а у разі нездійснення відповідного правочину з будь – яких тпричин,- зараховуються саме як орендна плата за проживання в квартирі із розрахунку гривневого еквівалента суми, що дорівнює 120,00 доларів США, на місяць, за офіційним курсом НБУ до гривні України на час внесення такого платежу (п. 1.8). Крім того, п.п. 4 п. 2.4 орендодавець наділяв орендаря правом здавати його квартиру в суборенду за власним бажанням та на власних умовах.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 22.01.2024 року № НОМЕР_1 .

Враховуючи спільне мешкання із покійним, позивач взяла на себе всі витрати, пов`язані із похованням ОСОБА_3

22.05.2025 року в дверях квартири АДРЕСА_2 знайшла роздрукований лист, як з`ясувалося, від відповідачки із зазначенням номеру телефону та вимогою покинути квартиру.

Намагання вирішити спірне питання позасудовим шляхом бажаних результатів не принесло, що стало причиною звернення до суду.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 червня 2025 року відкрито провадження у справі №521/9489/25 та призначено підготовче судове засідання на 10 жовтня 2025 року.

15 вересня 2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеса із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Погорілого Олександра Валентиновича із вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення в житлове приміщення.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_2 , адвоката Погорілого О.В., про вселення та зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні майном об`єднано в одне провадження для спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання виконати певні дії.

26 листопада 2025 року позивач за зустрічним позовом в особі представника подав заяву про зміну (доповнення) предмету зустрічного позову, згідно якої просив виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за житлово-

комкомунальні послуги у розмірі 8307,71 гривень.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду на 14 травня 2026 року.

До початку розгляду справи по суті представником ОСОБА_1 , адвокатом Кліменко Олега Вікторовича, подано заяву про залишення первісного позову про зобов`язання виконати певні дії без розгляду, яка задоволена судом та первісний позов залишено без розгляду із продовженням розгляду зустрічних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 належить на підставі свідоцтва про право на спадщину квартира АДРЕСА_1 .

Діючи в інтересах ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини та прийняття її у володіння ОСОБА_5 виявила, що у квартирі АДРЕСА_1 мешкають невстановлені особи.

З метою встановлення осіб ОСОБА_5 звернулась до органів поліції. Будь яких підстав знаходження у квартирі АДРЕСА_3 аэропорт №3 осіб, які не є її власниками, поліцією не встановлювалось.

Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду у справі №521/13220/25 від 06.08.2025 року скаргу на бездіяльність органів досудового розслідування задоволено. Зобов`язано уповноважених осіб відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 .

При цьому, в наступному ОСОБА_2 було отримано позовну заяву ОСОБА_1 , в якій вона та її представник вже зазначили відомості про себе та повідомили про начеб то порушення своїх прав.

Як вбачається з первісного позову позивач ОСОБА_1 вимагала від ОСОБА_2 виконати умови договору.

За обґрунтуванням зустрічного позову зазначено, що ОСОБА_2 угод з ОСОБА_1 не укладав, складення та надання до суду документів у простій письмовій (не нотаріальній) формі наявно свідчить про спотворення доказів за відсутністю будь - яких законних підстав перебування у квартирі ОСОБА_1 .

Також позивачем за зустрічним позовом вказувалось, що будучи незаконним володільцем майна та здаючи його в оренду відповідачка отримувала безпідставний дохід при цьому не погашаючи борги за комунальні послуги. Вселитися у квартиру позивач за зустрічним позовом не має можливості, оскільки відповідачка не надає ключі від квартири та повідомила, що заперечує права на квартиру позивача та не має наміру впускати його до квартири.

Враховуючи зазначене позивач за зустрічним позовом зазначає, що не може вселитися до квартири як законний власник, відтак є необхідність зобов`язати відповідачку не чинити йому перешкоди у користування квартирою та відшкодувати вартість спожитих комунальних послуг.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Від представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Від представника надійшла заява про розглял справи у відсутності сторони.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Вивчивши наявні матеріали справи в їх сукупності, встановивши фактичні обставини спору, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 15.04.2025 року державним нотаріусом Хаджибейської нотаріальної контори у м.Одеса, що зареєстроване в реєстрі за №2-186, ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеські області від 13.06.2025 вбачається, що діючи в інтересах ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини та прийняття її у володіння ОСОБА_5 зверталась із заявою щодо встановлення осіб, що мешкають у квартирі АДРЕСА_1 .

Повноваження ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , підтверджені довіренністю від 25.07.2024 року, що посвідчена у м.Кишинів, нотаріусом Гуранда Родіка, та зареєстрована у реєстрі під №2-4232.

Згідно із договором оренди житла б/н із правом викупу від 10.07.2023, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 , відповідач за зустрічним позовом обґрунтовувала своє право на проживання у вказаній квартирі. Відповідно до змісту вказаного договору він не містить визначеного строку користування, при цьому згідно до п. 2.3. договору користувач зобов`язується здійснювати оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно відомостей єдиної платіжної системи «Герц» щодо нарахувань та платежів за комунальні послуги за адресою Центральний аеропорт б. 3, кв. 15 станом, на 01 листопада 2025 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги становить 8307,71 гривень.

Відповідно до ст. 41 Конституції України «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.»

Відповідно до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 ЦКУ власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 815 ЦК України встановлено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.ст. 635, 657 ЦКУ попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням, оскільки основний договір укладається у формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням, попередній договір укладається у формі, встановлений для основного договору. Таким чином, будь яких письмовий договір ОСОБА_1 щодо нерухомого майна мав бути нотаріально посвідчений. Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Отже суд приходить до висновку, що з урахуванням того, що відповідач не є власником майна, членом сім`ї власника, а також не відносится до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство то і використовувати таке майно для проживання не має права.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року по справі № 196/476/13-ц, провадження № 61-48206св18.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 13 жовтня 2020 року по справі № 447/455/17, провадження № 14-64цс20, зробила наступний висновок: «…Підсумовуючи висновки про принципи застосування статті 8 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, викладені у рішеннях ЄСПЛ, виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. …право членів сім`ї власника квартири користуватись жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за умови, що така особа є членом сім`ї власника житлового приміщення, власник житлового приміщення надавав згоду на вселення такої особи, як члена сім`ї. Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку. При цьому необхідно звернути увагу, щоЖК УРСРбув прийнятий 30 червня 1983 року і він не відображає усіх реалій сьогодення.ЦК Україниє кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше у часі, тому темпоральна колізія вирішується саме на користь нормЦК України…».

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 182/7347/18, провадження № 61-19252св19. В даній Постанові ВС також зазначив, що відповідачі не є членами сім`ї позивача, а тому на них не розповсюджуються положеннястатті 156 ЖК Української РСР, якою визначені права членів сім`ї власника житлового будинку. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач посилався на те, що він як власник майна відповідно достатті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у користуванні його власністю, зокрема вимагати виселення відповідачів, яким він надав право користування зазначеним житловим приміщенням тимчасово, на період його проживання за межами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що проживання відповідача в квартирі, що на теперішній час належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 15.04.2025 року державним нотаріусом Хаджибейської нотаріальної контори у м.Одеса, що зареєстроване в реєстрі за №2-186, перешкоджає останньому у користуванні та розпорядженні його майном.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. ст.ст.259,263-265,269 ЦПК України, ст. ст.316,328,391 ЦК України, ст. 116 ЖК УРСР, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення та стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) - заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8307,71 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в сумі 2424,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 )

Суддя: І.В. Плавич