Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №947/41169/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___________

Справа №947/41169/25

Пр. №2/521/2433/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Сегеди О.М.,

при секретарі – Вороні А.О.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представників відповідача – Єргієва Д.І., Сунко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сальнікова Зоя Василівна про визнання поважною причину пропуску строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з зазначеним позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сальнікова З.В., посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, померла його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді частини житлового будинку АДРЕСА_1 , та належав на праві власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є його рідний брат ОСОБА_3 , відповідач у справі.

Зазначив, що 12 вересня 2025 року він звернувся до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він, як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця (пенсіонер), відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України спадкує незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Вказував, що 16 вересня 2025 року на його адресу надійшла постанова державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса про відмову йому у вчиненні нотаріальної дії за №3473/02-31 у зв`язку с порушенням ним строків на прийняття спадщини, встановлених ст. 1270 ЦК України.

28 лютого 2025 року державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса за заявою відповідача ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа №153/2025 щодо майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, при відкритті спадкової справи №153/2025 щодо майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса в порушення ст. 63 Закону України «Про нотаріат» його не було своєчасно повідомлено про відкриття спадщини, хоча остання зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Стверджував, що на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , він знаходився за кордоном України і не був повідомлений відповідачем про смерть матері, з приводу неприязних відносин між ними.

Про смерть матері він дізнався лише у вересні 2025 року, пропустивши з поважних причин строк подання заяви на відкриття спадщини, оскільки перебував на території Республіки Туреччини, що підтверджується посвідченням Республіки Туреччини НОМЕР_1 про посвідку на проживання із 03 січня 2025 року до 04 грудня 2025 року та відсутність повідомлення нотаріуса про відкриття спадщини.

Зазначив, що він зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , про що було достовірно відомо державному нотаріусу Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Сальникової З.В., оскільки в її провадженні перебувала також спадкова справа №114/2018 щодо майна його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була заведена щодо частки земельної ділянки під АДРЕСА_2 , загальною площею 0,084 га.

Вказував, що в спадкових справах, щодо майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходились його паспортні дані, дані про місце його проживання, номер телефону, тощо.

Неповідомлення його нотаріусом, як спадкоємця обов`язкової частки у спадковому майні, про відкриття спадкової справи, тривала відсутність його за межами України, внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України є поважною причиною пропуску ним строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що причини пропуску встановленого законом строку для прийняття ним спадщини є поважними, тому посилаючись на вище викладені обставини, просив суд визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2025 року вищевказану справу було передано на розгляд до Хаджибейського районного суду м. Одеси за підсудністю (а.с.24).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2025 року справу передано на розгляд судді Сегеді О.М.

Справа отримана суддею 29 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року справа була прийнята до розгляду та призначено підготовче судове засідання ( а.с.34-35).

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів (а.с.129).

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків (а.с.130).

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду (а.с.128).

Позивач та його представник, діючий на підставі ордеру від 28 жовтня 2026 року у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити (а.с. 16).

Представники відповідача, діючі за довіреністю від 17 лютого 2025 року та за ордером від 05 лютого 2026 року у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні. Раніше надали відзив на позов та додаткові пояснення по справі (а.с.38,39,91-93,103,138-139).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сальнікова З.В. в судове засідання не з`явилась, надала лист про слухання справи за її відсутність (а.с.44).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 84 книги шостої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 04 травня 2023 року є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідчення № НОМЕР_2 , терміном дії – довічно (а.с.11).

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 16 червня 2024 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою військовій частині НОМЕР_3 від 27 січня 2026 року (а.с.40).

Встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.12-13).

Батьки позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с.58).

В період шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народилась двоє дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтва про народження (а.с.52).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , помер, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.62-63).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).

При житті, а саме 09 лютого 2018 року ОСОБА_4 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 , відповідачу у справі (а.с.51).

Отже спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який в установлений законом строк, звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою від 28 лютого 2025 року (а.с.47,53).

Встановлено, що крім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має право, як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця (пенсіонер) на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

12 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47 звор.).

Постановою державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Сальнікової З.В. було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку зі спливом строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з необхідністю його поновлення в судовому порядку (а.с. 66 звор.- 67).

З змісту інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14 квітня 2026 року №19.4.1/27184-26-Вих вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на час смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України не перебував, а з 22 лютого 2025 року по 19 жовтня 2025 року періодично перебував на території України (а.с.135).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила суду, що позивач знав про наявність заповіту, спадкової справи, а також про його право на обов`язкову частку у спадкуванні (а.с.154,155).

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був присутній на похованні ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але їй не відомо чи знав ОСОБА_1 про відкриття спадщини (а.с.154,155).

Суд вважає, що твердження свідка про те, що позивач був присутній на похованні, а також знав про заповіт та відкриту спадкову справу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14 квітня 2026 року №19.4.1/27184-26-Вих (а.с.135).

Відповідно до положень ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Проте у випадку, якщо останнє місце проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини вважатиметься місце подання першої заяви. Подання заяви свідчитиме про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частинами 1,2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що діяла до 30 квітня 2022) непрацездатними визнавалися особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Отже, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач на час смерті ОСОБА_4 був непрацездатною особою за віком (пенсіонером), тому входить до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з ч.1ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зі змісту п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкодавця на вчинення цих дій.

Встановлено, що на час смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач знаходився за межами України, а саме на території Туреччини, де тимчасово проживав.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Встановлено, що строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 почався 19 лютого 2025 року та закінчився 19 серпня 2025 року.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 12 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, пропустивши строк на прийняття спадщини протягом 23 днів (а.с.47 звор.).

Верховний суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 КЦС ВС визначив, що початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою.

Крім того, Верховний суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 зазначив, що незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що строк для прийняття спадщини позивач пропустив з поважної причини.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір по справі складає 2422,40 грн., який повністю сплачено позивачем при зверненні до суду (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1261, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сальнікова Зоя Василівна про визнання поважною причину пропуску строку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 23 жовтня 1997 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, протягом трьох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда