Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №504/632/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/632/26

Провадження №2/504/2609/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, в порядку спрощеного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» код ЄДРПОУ: 44002941, проти ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7905,00 грн. за договором кредиту № 734042 від 10.10.2021 року, з яких 2500,00 грн. сума заборгованості за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими відсотками 5405,00 грн. за користування коштами.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.10.2021 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та відповідачем укладено договір кредиту № 734042.

30.11.2023 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та Товариством укладено Договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Так, згідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до Договору про відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, позивач набув право вимоги до відповідача.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно вищевказаного договору позивач просить вимоги позову задовольнити повністю.

Сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Відповідач не погодився подав відзив.

Зокрема, вказав, що позивач пропустив строк позовної давності.

Не погодився із нарахованими відсотками за користування кредитними коштами.

Не погодився із відступленням права вимоги.

Вважав завищеним розмір на правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 10.10.2021 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та відповідачем укладено договір кредиту № 734042.

За змістом договору відповідач отримав 2500,00 грн. на строк 29 днів.

Договором передбачено нарахування відсотків у період дії кредитного договору у ставці 1,90 відсотків за кожен день користування коштами.

30.11.2023 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та Товариством укладено Договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Так, згідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до Договору про відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, позивач набув право вимоги до відповідача.

Судом встановлено, що договір укладено в електронній формі, підписаний одноразовим електронним ідентифікатором, який надавався відповідачу одразу при виконанні кроків при укладенні договору.

Грошові кошти переведені позичальником на вказаний відповідачем рахунок, що вбачається з матеріалів справи.

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований належними та допустимими доказами.

Доводи відповідача про не доведеність вимог позову в частині розрахунку заборгованості спростовуються довідкою- розрахунком яка представлена позивачем та всією сукупністю матеріалів цивільної справи.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки своїх зобов`язань за договором відповідач добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення несплачених кредитних коштів.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач умови взятих на себе зобов`язань не виконала, що виявилося у неповернення коштів та стало наслідком звернення Товариства, в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд погоджується з тим, що з відповідача слід стягнути тіло кредиту 2500,00 грн., оскільки це передбачено договором та доведено відповідним розрахунком.

Водночас суд не погоджується із розміром суми за відсотками за користування кредитом, які розраховані за термін, який перевищує строк договору.

Тому доводи відповідача в цій частині заперечень суд вважає слушними.

Зокрема, суд вважає, що слід стягнути відсотки які визначені договором за 29 днів користування коштами, -в сумі 1377,50 грн. (2500х55,1%).

Доводи позивача про те, що Кредит надається строком на 29 днів, може автоматично пролонговується, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами, суд вважає безпідставними, оскільки ці умови договору є нечіткими.

Суд першої інстанції вкотре нагадує, що нечіткі або двозначні положення договорівіз споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Жодних дій на продовження (пролонгацію) договору відповідач не вчиняв, протилежного позивач не довів.

Сам факт підписання відповідачем умов договору про можливість продовження договору кредиту не свідчить про реальне вчинення дій направлених на продовження кредитного договору.

Тому ці доводи позивача відхиляються.

Позивач не позбавлений можливості звернення до суду за захистом свого права відповідно до статті 625 ЦК України.

Щодо безпідставності відступлення права вимоги то суд не погоджується із доводами відповідача.

Зокрема, відповідач не довів неправомірності договору про відступлення права вимоги, порушення цим договором прав та законних інтересів відповідача.

Окрім того, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору.

Тому ці доводи відхиляються.

Доводи про пропуск позивачем позовної давності спростовуються тим, що на період карантину та воєнного стану позовна давністю продовжена.

Тому ці доводи безпідставні.

Тому позов слід задовольнити частково.

Судовий збір

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки задоволена частина позову становить 3877,50 грн. тобто 49,05 % ціни позову, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору в розмірі 1305,90 грн., решту судового збору слід віднести на рахунок позивача.

Витрати на правничу допомогу.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Так, разом з позовною заявою про стягнення заборгованості, представником позивача, надано суду Договір про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги, відповідно до яких вартість наданих послуг становить 13000,00 грн.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:

1) їх дійсність;

2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 19.02.2020 р. по справі № 755/9215/15-ц роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту, тому твердження позивача є помилковими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Відповідач у своєму відзиві висловив свою незгоду із розміром витрат позивача на правничу допомогу.

Тому суд, зважаючи на активну позицію відповідача оцінює реальність витрат позивача на правничу допомогу.

Суд погоджується із зазначеними доводами позивача щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, та вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в цілому відповідає критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Погоджується суд і з витратами на канцелярію, тому що такі витрати також відносяться до судових витрат.

Водночас витрати на правничу допомогу також підлягають задоволенню лише пропорційно задоволеним вимогам позову, зокрема, 13000,00 грн.х49,05%= 6376,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4,6,10,12,141,228,229,247,263,265,273,274279 ЦПК України, ст. ст. 549-551,625,651,1049-1050,1052,1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» код ЄДРПОУ: 44002941, проти ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» код ЄДРПОУ: 44002941заборгованість у сумі в сумі 3877,50 грн. з яких 2500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 1377,50 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами.

В решті позову- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» код ЄДРПОУ: 44002941судовий збір в сумі 1305,90 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6376,50 грн.

Решту судового збору та витрат на правничу допомогу віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» код ЄДРПОУ: 44002941.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяВ. К. Барвенко