Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №504/3497/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3497/26

Номер провадження 2/504/4025/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Жовтан П.В.

за участю секретаря судових засідань – Сокурцової Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Доброславського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 , за результатом якого позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 5000, 00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони з відповідачами є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після припинення спільного проживання подружжя, дитина постійно проживає разом із матір`ю та повністю перебуває на її утриманні. Позивач самостійно забезпечує дитину продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, медичним обслуговуванням, лікуванням, розвитком, вихованням та іншими необхідними витратами. Відповідач належної та достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, що змусило позивача звернутися до суду за захистом прав та законних інтересів дитини. Відповідач є військовослужбовцем та отримує стабільне грошове забезпечення, має реальну можливість належним чином виконувати свій обов`язок щодо утримання своєї дитини. Позивачу відомо про можливість з боку відповідача посилатись на наявність рішення суду про стягнення аліментів на утримання матері та ще однієї малолітньої дитини, що на думку сторони позивача свідчить про наявність обов`язку, але не свідчить про його виконання.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Скористався своїм правом на відзив, за результатом якого просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що своїм звернення до суду позивачка допустила зловживання своїми процесуальними правами, оскільки ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.03.2024 у справі № 504/81/24 судовий наказ про стягнення аліментів було визнано таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з повним встановленням фактичного перебування дитини на безпосередньому утриманні батька. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.09.2024 провадження за апеляційною скаргою позивачки було закрито. Враховуючи преюдиційність обставин встановлених судовим рішенням, повторне ініціювання позивачкою тотожної матеріальної вимоги за відсутності будь-яких змін у побутовому балансі дитини сторона відповідача розцінює як зловживання процесуальними правами з метою створення штучного тиску. Твердження сторони позивача про відсутність матеріальної допомоги відповідач вважає безпідставним, що спростовується фактичними обставинами справи. Так, дитина на паритетних засадах щотижня проживає з батьком та повністю забезпечується ним повноцінним харчуванням та всім необхідним для розвитку. Також, відповідач зазначає, що його матеріальний стан суттєво змінився у порівнянні з періодом 2024-2025 рр., оскільки через погіршання здоров`я, пов`язаного із проходженням служби, він був переведений на тилову посаду, внаслідок чого щомісячне грошове забезпечення зменшилося і наразі становить фіксовану суму – 21 329,25 грн. на місяць, що підтверджується довідкою ОК-7 від 10.08.2026. Відповідач вказує, що приймає участь в утриманні дитини та на прохання позивачки оплачує спортивну секцію, придбання спортивного одягу, лікування дитини. Сторона відповідача просить врахувати принцип рівності обов`язку батьків, який виключає примусове стягнення коштів, оскільки відповідач самостійно покриває понад 50% реальних потреб дитини. Наразі у Доброславському районному суді триває розгляд суміжної справи щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином. У зазначеній справі встановлено тимчасовий графік спілкування, який на думку відповідача покладає на нього обов`язок щодо повного та матеріального забезпечення сина протягом вказаного процесуального часу. Графік спілкування відповідача з дитиною збігається з висновком органу опіки та піклування (Фонтанської сільської ради), який офіційно затвердив паритетний графік його спілкування з дитиною (з п`ятниці по понеділок). Обрання позивачкою твердої грошової суми по сплаті аліментів відповідач вважає безпідставним та протиправним, оскільки заявлені до стягнення 5000, 00 грн. складають майже чверть його офіційного заробітку та може утворити ризики заборгованості через обмеження отримання додаткового заробітку.

Додатковим обґрунтуванням позиції сторони відповідача зазначено те, що він є законним власником 1 / 2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У цій квартирі наразі проживає позивачка разом з їх сином. Надаючи своє нерухоме майно у повне та безкоштовне користування для проживання дитини, відповідач, на його думку виконує свій батьківський обов`язок щодо його матеріального утримання в натурі. Він не вимагає від позивачки, яка наразі проживає в квартирі зі своєю новою родиною, сплати оренди чи компенсації за використання його частки майна, оскільки він діє в інтересах дитини.

Стороною позивача було реалізовано право відповіді на відзив, за результатом якого позивач просила врахувати, що аліментний обов`язок є самостійним обов`язком батьків, спеціальний порядок заміни аліментів нерухомим майном відповідачем не застосовувався тому відсутні підстави прирівнювати не вимагання орендної плати до утримання дитини. Позиція відповідача свідчить про наявність у нього нерухомого майна, яку позивачка просить врахувати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою не з`явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі з врахуванням відзиву.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст.191 ЦПК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.09.2021 року, розірвано шлюб, укладений 31.07.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

У шлюбі сторін, ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася дитина ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 10.07.2018 року, актовий запис № 194.

Згідно інформації з реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку від 05.12.2023 року № 475, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_4 та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Свідоцтва про шлюб від 12.01.2024 серії НОМЕР_2 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , укладений шлюб, актовий запис№ 25. Після укладення шлюбу дружина перейшла на прізвище чоловіка – ОСОБА_6 .

Згідно наданої характеристики, ОСОБА_7 є учнем 2-А класу Ліцею «Олександрівський» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.03.2024, судовий наказ від 15.01.2024, виданий Комінтернівським районним судом Одеської області у справі № 504/81/24 за заявою ОСОБА_4 визнано таким, що не підлягає виконанню. Апеляційне провадження ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.09.2024 закрито через відмову представника апелянта від апеляційної скарги.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 16.07.2026 у справі № 504/3249/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановлено тимчасовий графік порядку участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 на час розгляду цивільної справи в суді, ОСОБА_1 зобов`язано безперешкодно надавати дитину батьку для спільного проведення часу кожні вихідні: з п`ятниці (з 18:00) до неділі (до 18:00) з ночівлею за місцем проживання батька.

Відповідно до довідки форми ОК-7 Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 вбачається отримання доходу за 5 місяців 2026 рік від страхувальника по коду НОМЕР_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) у розмірі 106 646,25 з фіксованою щомісячною виплатою – 21 329,25 грн.

Також, судом досліджені надані сторонами документи на підтвердження несення витрат на дитину обома батьками на лікування дитини, витрат на оплату спортивної футбольної секції, придбання спортивного інвентаря, шкільного приладдя та інших речей необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У §54 рішення Європейського суду з прав людини від 07грудня 2006року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992року, № 250,ст.35-36,§ 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статтями 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що наразі між батьками існує спір щодо місця проживання дитини та участі в її вихованні, разом з цим як матір так і батько приймають участь в утриманні та розвитку дитини. За результатом дослідження матеріалів справи судом встановлено та сторонами не оспорюється, що дитина на час розгляду справи проживає з матір`ю, яка вдруге звертається до суду з проханням призначити аліменти на утримання дитини. Наявність скасованого судового наказу по стягненню аліментів, суд не може прийняти як преюдицію, оскільки виховання дитини не є статичним явищем, це прогресуючий процес який з матеріального боку є мінливим, що пов`язано з життєвими обставинами які постійно змінюються, що відображено на рівні діючого законодавства.

Відповідно до Конвенції про права дитини та норм сімейного законодавства при вирішенні будь-яких питань щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та закріплене в СК України.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та соціального розвитку. Обов`язок батьків утримувати дитину до її повноліття є конституційним і не залежить від того, чи перебувають батьки у шлюбі.

В постанові КЦС ВС від 16.04.2026 року у справі № 314/5990/24 (провадження № 61-16072св25), суд касаційної інстанції наголосив, що право на звернення з таким позовом має той із батьків, з ким дитина проживає фактично. Суд також вказав, що право дитини на кошти для життєдіяльності не може ставитися в залежність від того, чи офіційно визначено її місце проживання. До моменту вирішення спору про місце проживання дитина не може бути позбавлена належних засобів для існування.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням викладеного, приділяючи увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Судом враховано, що на утриманні відповідача не перебуває інших осіб, відповідач офіційно працевлаштований має стабільний дохід, відповідач не самоусувався від виховання сина, підтримує зв`язок з дитиною, певною мірою, за проханням матері, допомагає матеріально, але цієї допомоги є недостатньо, що свідчить звернення матері дитини протягом двох років до суду щодо призначення аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов подається фізичною особою. Так, з 1 січня 2026 року (на час звернення до суду із позовною заявою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до Державного бюджету становив 3328,00 гривні, а отже ставка судового збору становить 1331,20 грн.

Згідно п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено, у зв`язку з чим в цій частині судові витрати по його сплаті суд покладає на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 265, 274, 280-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 5000, 00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 24.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1331,20 грн. в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складений 29.09.2026.

Суддя : Жовтан П. В.