Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №504/4179/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/4179/26

Номер провадження 1-кп/504/642/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026164330000253 від 13.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Доброславського районного суду Одеської області від 04.11.2025 року за ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 70 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців 10 днів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/22 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

На підставі подальших Указів Президента України, які затверджені Законами України, які набрали законної сили, строк дії воєнного стану в Україні безперервно продовжувався і продовжував діяти станом на 11.08.2026 року.

ОСОБА_4 постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію в Україні воєнного стану.

11.08.2026 року у нічний час доби, більш точний не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував біля території Комунального закладу позашкільної освіти «Центр дитячої та юнацької творчості Визирської ТГ», що знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Причорноморське, вул. Лесі Українки, буд 1, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи та власник майна, в умовах воєнного стану, через незачинену хвіртку проник на територію вищевказаного закладу, де знаходиться належне ОСОБА_6 майно.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, ОСОБА_4 , знаходячись на території Комунального закладу позашкільної освіти «Центр дитячої та юнацької творчості Визирської ТГ», що знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Причорноморське, вул. Лесі Українки, буд 1, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: портативний бензиновий інверторний 4- тактний, однофазний генератор марки «Lifan KP3500iO 3.3 кВт», вартістю 16 837 гривень 32 копійки.

Після чого ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 16 837 гривень 32 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні, ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні вищевказаного діяння, визнав повністю, щиро розкаявся, надав детальні показання, які відповідають встановленим судом обставинам. Також зазначив, що розкаюється у вчиненому, більше такого не повторить.

Потерпіла ОСОБА_6 подала до суду заяву, за змістом якої він просить провести судовий розгляд без її участі, в якій також зазначила, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має та просить призначити покарання останньому на розсуд суду.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи відомості надані сторонами у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є доведена в повному обсязі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

При цьому, суд не погоджується із кваліфікацією, що викладена стороною обвинувачення в обвинувальному акті, зокрема, щодо повторності вчиненого діяння, оскільки жодних доказів цій обставині сторона обвинувачення не надала. Більше того, в судовому засіданні, прокурор вказав, що включення ознаки повторності в дані обвинувального акту є зайвим. Кримінальне провадження, розглянуте судом з урахуванням правил ч. 3 ст. 349 КК України, прокурору роз`яснені відповідні наслідки такого розгляду і позбавлення права на апеляційне оскарження, щодо цієї обставини.

При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, що відносяться до категорії тяжких злочинів.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 є громадянином України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, має задовільний стан здоров`я, раніше судимий, проте кримінальне правопорушення за попереднім вироком було вчинено до вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні. Потерпіла не висловила думки, щодо міри та виду покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому. Обвинувачений негативно характеризується за місцем проживання, за наданою характеристикою веде аморальний та паразитичний спосіб життя, зловживає алкоголем та наркотичними засобами. Шкода завдана кримінальним правопорушенням не відшкодована.

Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України та пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжуює покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України є рецедив злочину.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість і характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої обставини та обставини, що обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку прокурора, та представника потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та 6 місяців.

Таке покарання, на думку суду відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Доброславського районного суду Одеської області від 04.11.2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 70 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців 10 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Отже, покарання ОСОБА_4 слід призначити з урахуванням правил ст. 71 КК України шляхом часткового складення призначених покарань та із застосуванням п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, переведенням покарання у виді обмеження волі у більш суворе покарання та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років та 9 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України, зокрема арматурні ножиці з чорним руків`ям та металевий візок слід повернути ОСОБА_8 , який є дядьком обвинуваченого та не був обізнаний, щодо його злочинної діяльності.

Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 71, 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складення покарання за даним вироком та покарання призначеного вироком Доброславського районного суду Одеської області від 04.11.2025 року, згідно правил п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 5 (п`яти) років та 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення в період з 13.08.2026 року по день набрання вироком суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку суду в законну силу залишити тримання під вартою.

Речові докази: арматурні ножиці з чорним руків`ям, металевий візок повернути ОСОБА_8 , футболку білого кольору, шорти чорного кольору, рюкзак зеленого кольору повернути ОСОБА_4 .

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1