Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №504/2258/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2258/26

Номер провадження 3/504/925/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи у протоколі не зазначено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли зазначені матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відносно якого інспектором ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Олійником О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663527 від 11.05.2026 вбачається, що 11.05.2026 о 17:22 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. Ставніцера, ДП Ворлд ТІС Південний, контейнерний термінал, водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAN, н/з НОМЕР_2 та причепом Schmitz, н/з НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння. Тест проводився за допомогою приладу газоаналізатор Драгер, прилад 0196 тест №91, результат 3,08 проміле. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Вавілов А.Є. підтримав подане раніше письмове клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого зазначив, що при оформленні матеріалів даної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інспектором поліції допущено грубе порушення вимог чинного законодавства, в яких закріплено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Окрім того, зауважив й про те, що на переконання захисту, висловлюючи на адресу водія вимоги щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, інспектор поліції повинен мати обґрунтовані підстави вважати, що у водія відповідні ознаки наявні. Крім того, захист зазначив, що, згідно до п.8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395). Разом з тим Захист зазначає, що у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. При цьому матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі, проте містять відомості про вилучення посвідчення водія з зазначенням про видачу тимчасового дозволу на керування транспортним засобом. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил). Невиконання вказаних Правил передбаченого статтею 130 КупАП утворюють склад правопорушення, Також в матеріалах справи наявні пояснення співробітників ТІС Терміналу, в яких вони повідомляють, що ОСОБА_1 на їх прохання проходив медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою тесту “Драгер”, який знаходився на прохідній терміналу та показав результат 0, 56 проміле, що не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази цього тесту. Також матеріали справи не містять доказів того, що співробітники мали право на проведення такого тесту, що є перевищенням їх повноважень. Досліджений відеозапис з місця події містить підтвердження обставин спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 , який навіть не перебуває за кермом транспортного засобу. Проте, відеозапис не містить факт фіксування керування транспортним засобом, а отже можливість визнання останнього водієм, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП відсутня.

В ході судового розгляду справи стороною захисту заявлено клопотання щодо виклику в судове засідання та допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Судові повістки, що надсилалися судом за вказаними у матеріалах справи адресами місць проживання повернулися без вручення із відміткою про відсутність адресатів за вказаними адресами. З матеріалів справи встановлено, що зазначені особи є працівниками ТОВ "ТІС "КТП", у зв`язку з чим судові повістки було направлено за місцем роботи та отримані керівництвом підприємства, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням у матеріалах справи. Свідки до суду не прибули, причин поважності неявки в судове засідання не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9.а Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до п.п.1-5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

В якості доказів винуватості особи, суду надано та судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663527 від 11.05.2026;

- рапорт, зареєстрований в ЄО за № 4077 від 11.05.2026;

- роздруківка тесту №91 алкотестера Драгер, яким зафіксовано результат 3,08 проміле;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.05.2026, в якому зафіксовано ознаки сп`яніння;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 11.05.2026

-відеозапис ПВР з місця події.

Так, за результатом дослідження відеозапису, долученого в якості доказу до матеріалів справи, судом встановлено, що фіксація події відбулася з моменту спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , який заперечував конфлікт та своє вживання алкоголю за кермом. Так, в ході спілкування було встановлено, що на гарячу лінію 102 надійшло повідомлення від чергових охоронців ТІС про керування транспортним засобом водієм у нетверезому стані. Після прибуття працівників поліції було уточнено про дебоширство з боку особи водія. На питання поліцейських ОСОБА_1 повідомив, що він вжив пиво, оскільки його не випускали з території терміналу та повідомили про необхідність очікування 24 години для виїзду тому він пішов випив пиво. Драгер водій погодився продути, але одразу повідомив, що він не керував, ніде не їздив, очікував перебіг 24 годин. На відеозаписі зафіксовано пояснення працівника терміналу, анкетні дані якого не встановлено, який повідомив, що під час перегляду камер спостереження було встановлено, що автомобіль на восьмій ваговій не вивантажився до кінця та його попросили переставити автомобіль. Водій погодився та у працівників терміналу виникли підозри на наявність запаху алкоголю від нього та запропоновано продути алкотестер, який він пройшов та було підтверджено алкогольне сп`яніння. Камерами зафіксовано, що водій переміщувався по території в такому стані та відеозапис буде надано правоохоронним органам. На пропозицію поліцейських пройти огляд на місці ОСОБА_1 погодився та із результатом 3,08 проміле погодився, але знову наполягав, що він стояв та випив після того як йому повідомили про тривалу стоянку на території терміналу.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

У справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження за критерієм «поза розумним сумнівом», а саме факт керування особою транспортним засобом. Відеозапис з камер спостереження контейнерного терміналу, який мав би підтвердити зазначений факт, до матеріалів справи не долучено. Свідки, а саме працівники терміналу, на виклики суду не з`являлись та судом не допитувались. Під час перегляду відеофіксації з місця події вбачається, що до прибуття працівників поліції мав місце конфлікт між водієм та працівниками терміналом, що слідує з використання нецензурних слів, водій автівки перебував в кабіні. З боку працівників поліції на відеозапису на адресу працівників ТІС також зазначалося, що виклик по лінії 102 надійшов з повідомленням про керування в нетверезому стані, якщо підтвердження цього не має мали повідомляти про дебоширство на території. Жодних доказів перевірки водія працівниками терміналу та фіксування переміщення автомобіля по території до матеріалів справи не долучено.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Дотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП є обов`язковим, порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути зафіксованим, ознаки сп`яніння мають бути виявлені та одразу повідомлені. Як встановлено судом, факт керування особою транспортним засобом на відеозапис не зафіксований, ознаки алкогольного сп`яніння не знайшли своє підтвердження, оскільки особа перебувала у спокійному стані та надавала чіткі відповіді на поставлені питання.

За вище викладених обставин, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 245, 251, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяА. Ф. Сафарова