Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №503/1060/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1060/26

Провадження № 1-кп/503/134/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима судове провадження за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000371 від 20.05.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Струтинка Ананьївського району Одеської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, військовослужбовця за мобілізацією на посаді водія-електрика 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 роти безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор и ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – адвокат ОСОБА_7 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія-електрика 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 роти безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог ч.1 ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання, та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи належним чином ознайомленим з постановою Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 по справі № 503/209/26, що набрала законної сили 07.04.2026, та відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, ухилився від виконання постанови суду, та маючи реальну можливість її виконати, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи належним чином ознайомленим з її змістом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжував керувати транспортним засобом, а саме 19.05.2026 близько 22 години особисто керував автомобілем марки FORD SIERRA, державний номерний знак НОМЕР_3 на вулиці Гончарній села Пиріжна, Кодимської територіальної громади, Подільського району Одеської області та був зупинений працівниками ВПД № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області в порядку пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», які щодо нього винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7224468 від 19.05.2026 за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно не виконав постанову Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 по справі № 503/209/26, що набрала законної сили 07.04.2026, та якою його позбавлено права керування транспортними засобами.

В судовому засіданні обвинувачен ий ОСОБА_3 винуватість у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення визнав, але водночас із цим заперечував фактичну обставину кримінального правопорушення – отримання під розписку копії постанови суду. Крім того, на запитання суду відзначив, що тиску або примушування до визнання своєї вини до нього не застосовувалось.

Вина обвинувачен ого ОСОБА_3 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення доведена, оскільки підтверджується встановленими судом обставинами на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

- показами обвинувачено го ОСОБА_3 наданими ним в ході його допиту під час судового розгляду в судовому засіданні, яке відбулось 31.07.2026 року, які фактично зводились до підтвердження вище наведених фактичних обставин кримінального провадження, які саме викладені у змісті обвинувального акту, при цьому не містили обставин, які б суперечили їм або спростовували їх. Натомість висловленні обвинуваченим заперечення щодо обставин самого ознайомлення зі змістом постанови суду саме внаслідок отримання її копії жодним чином не впливають на саму оцінку дійсних обставин кримінального правопорушення, оскільки формулювання пред`явленого йому обвинувачення, яке викладене у змісті обвинувального акту, не містить в собі зазначення запереченої ним обставини. В свою чергу у своїх показах обвинувачений визнавав ту обставину, що до своєї зупинки працівниками поліції під час здійснення керування транспортним засобом був вже обізнаний з тим, що позбавлений права керування транспортними засобами;

- копією постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 у справі № 503/209/26 (а.с.95-96), що набрала законної сили 07.04.2026 та якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- копією довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», згідно якої судова повістка про виклик ОСОБА_3 в судове засідання призначене в Кодимському районному суді Одеської області на 26.03.2026 о 10:30 годині по справі № 503/209/26 була доставлена ОСОБА_3 19.02.2026 в електронній формі у відповідний додаток встановлений на номер його телефону. Надаючи оцінку даній довідці суд зауважує, що вона однозначно підтверджує ту обставину, що ОСОБА_3 був обізнаний про перебування на розгляді суду у відношенні нього відповідної справи про адміністративне правопорушення. В свою чергу практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Судом обвинуваченому було додаткового роз`яснено положення ч.3 ст. 23 та пункту 1 ч.4 ст. 42 КПК України щодо можливості реалізації права на допит свідків обвинувачення і допиту свідків захисту, але сторона захисту даним процесуальним правом не скористалася.

Суд визнає зазначене вище формулювання обвинувачення доведеним, а дії обвинувачено го ОСОБА_3 кваліфікує за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого та зазначені у змісті обвинувального акту, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, у змісті обвинувального акту не зазначені, а судом в ході судового провадження не встановлені.

Відповідно до наявних у суду відомостей, ОСОБА_3 за місцем проходження військової служби характеризується задовільно (а.п.92); є військовослужбовцем (а.п.85-86, 91)та внаслідок цього отримує регулярний дохід у вигляді грошового забезпечення; у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.п.89-90), раніше не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності не притягався (а.п.88).

Аналіз інформації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого з досудової доповіді органу з питань пробації, вказує на те, що ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінені як середні, у зв`язку з чим беручі до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого за місцем проживання та проходження військової служби, аналіз умов його життєдіяльності, сімейних і соціальних зв`язків, орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, крім обов`язків, передбачених частиною 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При призначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також майновий стан винного, у зв`язку з чим прийшов до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити міру покарання у виді штрафу в межах установлених у санкції ч.1 ст. 382 Особливої частини КК України, яке на думку суду є необхідним й достатнім як для кари обвинуваченого так і для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися, зокрема до обвинуваченого не застосовувався запобіжний захід ні під час досудового розслідування, а ні під час судового провадження, а до набрання вироком законної сили суд не вбачає ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та як наслідок необхідності в обранні запобіжного заходу до обвинуваченої з огляду на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, призначення покарання у виді штрафу, а також поведінку обвинуваченого пов`язану із виконанням ним процесуальних обов`язків під час судового провадження.

Речовий доказ, а саме DVD-R диск на який завантажено відео з нагрудного пристрою відеофіксації (бодікамери) поліцейських, який долучений до кримінального провадження на підставі постанови слідчого від 28.05.2026 року (а.п.93) та у відповідності до положень пункту 1 ч.2 ст. 99 КПК України є документом та зберігається в матеріалах кримінального провадження (дізнання), згідно положень пункту 7 ч.9 ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження (досудового розслідування) протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 369-374, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн.

Речовий доказ, а саме DVD-R диск на який завантажено відео з нагрудного пристрою відеофіксації (бодікамери) поліцейських, залишити в матеріалах кримінального провадження (досудового розслідування) протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд, який ухвалив його – Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1