Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №947/22083/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22083/26

Провадження № 2/947/5306/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Оренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №553531-КС-004 про надання кредиту від 12.10.2025, що становить 67380 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33880 грн., сума прострочених платежів за комісією - 3190 грн. заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК - 8310 грн., стверджуючи, що позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. Також позивач просив стягнути судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24.06.2026 та копія позовної заяви з додатками надсилалася на адресу: АДРЕСА_2 . Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, що 12 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №553531-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

При цьому ТОВ «Бізнес Позика» 12 жовтня 2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №553531-КС-004 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.

Через телекомунікаційну систему ТОВ «Бізнес Позика» направлено Задніпряна М.Ю. одноразовий ідентифікатор UA-5923, на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідачем було введено/відправлено.

Таким чином 12.10.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №553531-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачці грошові кошти у розмірі 22000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .

Також встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті.

Станом на 05.05.2026 у Задніпряна М.Ю. утворилась заборгованість за договором №553531-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 67380 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33880 грн., сума прострочених платежів за комісією - 3190 грн. заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК - 8310 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.04.2025 року у справі № 199/4657/18: надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Також вимога про стягнення комісії в розмірі 3190 гривень суперечить положенням ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо нарахування відсотків відповідно до ст.625 ЦК України суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у Постанові від 31.01.2024 року (справа №183/7850/22) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких: «Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають до часткового задоволення, а саме: підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №553531-КС-004 від 12.10.2025 в розмірі 55880 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33880 грн.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України відповідач зобов`язаний сплатити позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 2207,93 грн.

Керуючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ41084239) заборгованість за договором №553531-КС-004 від 12.10.2025 в розмірі 55880 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33880 грн., в іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ41084239) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2207,93 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: І. В. Огренич