Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №501/5378/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 29.09.2026

Справа № 501/5378/25

2/501/1390/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТ ТУ Ю»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» (далі позивач) 26.11.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з останньої на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №20211214716227 від 14.12.2021 у розмірі 188 019,21 грн., та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору №20211214716227 від 14.12.2021 позивач ТОВ "Кредит ТУ Ю" надав відповідачу кредит в розмірі 85 000,00 грн., строком до 13.12.2024.

Пунктом 1.3 кредитного договору визначено, що розмір процентної ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом – 9,9 % в день; з другого дня користування кредитом до кінця строку на який надається кредит 0,236 % в день. Тип процентної ставки фіксована.

На виконання вищевказаного пункту кредитного договору, відповідно до умов кредитного договору, надав відповідачу кредит у розмірі 93 415,00 грн. (з урахуванням авансових процентів), що підтверджується випискою по кредитному договору та платіжною інструкцією № 943939 від 15.12.2021.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що строк на який надається кредит: з моменту надання по терміни, визначені у графіку платежів, вказаному в пункту 1.5 кредитного договору, з кінцевим терміном повернення 13.12.2024.

У відповідності до п.1.5 кредитного договору, сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється згідно встановленого графіка (графік платежів).

Таким чином, при укладанні 14.12.2021 кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчила, що вона погодилася з його умовами.

Відповідно до пунктів 4.3.1, 4.3.2 кредитного договору відповідач зобов`язався погашати суму кредиту (чергового платежу), нарахованих процентів та інших платежів на умовах кредитного договору в порядку та дати внесення, визначені в п. 1.5 кредитного договору.

Відповідач зобов`язаний використовувати кредит лише на цілі, визначені в пункту 1.2 кредитного договору.

Так, за весь час дії кредитного договору Відповідачем було сплачено:

- 13.01.2022 – 7250,00 грн.;

- 15.02.2022 – 7250,00 грн.;

- 13.02.2023 – 7250,00 грн.;

- 16.10.2023 – 2000,00 грн.;

- 14.11.2023 – 1500,00 грн.

Здійснені відповідачем платежі підтверджуються відповідною випискою по кредитному договору.

Таким чином, зробивши часткові оплати з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором.

Відповідач не виконала свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 188 019,21 грн., тому числі: 92138,93 грн. – сума заборгованості за основною сумою отриманого кредиту, 95880,28 грн. – сума процентів, нарахованих відповідно до положень пункту 1.3 кредитного договору, 0,00 грн. – сума штрафних санкцій.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.

Відповідач відзиву на позов не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи (а.с.5).

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про день слухання справи належним чином, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги позицію представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 26.11.2025 справа розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.20).

Ухвалою судді від 12.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.26-27).

Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте конверт повернувся з відповідною відміткою «відсутній за вказаною адресою» (а.с.29, 37), а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідачі також викликався в суд через оголошення на офіційному веб-порталі «Судової влади України» (а.с.21, 34). Згідно інформації, опублікованої на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Оголошення про виклик до суду», відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але у судове засідання так і не з`явився, тому, на підставі ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №20211214716227 від 14.12.2021 позивач ТОВ "Кредит ТУ Ю" надав відповідачу кредит в розмірі 85 000,00 грн., строком до 13.12.2024.

Пунктом 1.3 кредитного договору визначено, що розмір процентної ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом – 9,9 % в день; з другого дня користування кредитом до кінця строку на який надається кредит 0,236 % в день. Тип процентної ставки фіксована.

На виконання вищевказаного пункту кредитного договору, відповідно до умов кредитного договору, надав відповідачу кредит у розмірі 93 415,00 грн. (з урахуванням авансових процентів), що підтверджується випискою по кредитному договору та платіжною інструкцією № 943939 від 15.12.2021.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що строк на який надається кредит: з моменту надання по терміни, визначені у графіку платежів, вказаному в пункту 1.5 кредитного договору, з кінцевим терміном повернення 13.12.2024.

У відповідності до п.1.5 кредитного договору, сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється згідно встановленого графіка (графік платежів).

Таким чином, при укладанні 14.12.2021 кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчила, що вона погодилася з його умовами.

Відповідно до пунктів 4.3.1, 4.3.2 кредитного договору відповідач зобов`язався погашати суму кредиту (чергового платежу), нарахованих процентів та інших платежів на умовах кредитного договору в порядку та дати внесення, визначені в п. 1.5 кредитного договору.

Відповідач зобов`язаний використовувати кредит лише на цілі, визначені в пункту 1.2 кредитного договору.

Так, за весь час дії кредитного договору Відповідачем було сплачено:

- 13.01.2022 – 7250,00 грн.;

- 15.02.2022 – 7250,00 грн.;

- 13.02.2023 – 7250,00 грн.;

- 16.10.2023 – 2000,00 грн.;

- 14.11.2023 – 1500,00 грн.

Здійснені відповідачем платежі підтверджуються відповідною випискою по кредитному договору.

Таким чином, зробивши часткові оплати з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором.

Відповідач не виконала свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 188 019,21 грн., тому числі: 92138,93 грн. – сума заборгованості за основною сумою отриманого кредиту, 95880,28 грн. – сума процентів, нарахованих відповідно до положень пункту 1.3 кредитного договору, 0,00 грн. – сума штрафних санкцій.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд виходить з приписів ч.ч.1, 5 ЦПК та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок.

Таким чином за відсутності будь-яких інших доказів по справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір, виходячи з розрахунку позивача.

Отже, враховуючи представлені суду докази в їх сукупності на підтвердження позовних вимог, а також те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, суд дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками по укладених кредитним договором є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №644761566.5 від 17.11.2025 (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 2 422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ ТУ Ю» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ ТУ Ю» (код ЄДРПОУ 40094068) заборгованість за кредитним договором №20211214716227 від 14.12.2021 у розмірі 188 019,21 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

суду Одеської області М.І.Петрюченко