Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №643/5940/21 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/5940/21 Номер провадження 22-ц/814/2955/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

при секретарі: Коротун І. В.

учасники справи:

представник позивача – адвокат Мозгова О. А.

представник відповідача -адвокат Мокроусов Ю.С.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мозгової Оксани Анатоліївни

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 квітня 2026 року, постановлену суддею Материнко М. О., повний текст ухвали складено - дата не вказана

у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Мозгової Оксани Анатоліївни до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

04.04.2021 представник ОСОБА_1 – адвокат Мозгова О.А. звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав, відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд: - скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС»; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 11.03.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС»; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57025217 від 11.03.2021 11:44:53, приватний нотаріус Ємець І.О., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.; - витребувати з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_2 ; - стягнути з ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати (т.1 а.с. 1-12).

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 П2, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головне управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 19.12.2005. Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №242163268, станом на 28.01.2021 співвласниками трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , відповідно до відомостей Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 07.05.2014 до спадкового реєстру внесений реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи №56052896. На теперішній час свідоцтво про право на спадщину не оформлялося. Між ОСОБА_5 та АТ «Укрсоцбанк» 06.05.2008 був укладений кредитний договір №830/27/14-4/12/8-179. Відповідно до умов зазначеного договору, ОСОБА_5 АТ «Укрсоцбанк» були надані кредитні кошти у розмірі 36 500,00 доларів США, з кінцевим строком повернення до 05.05.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,0% річних. 16.11.2012 між ОСОБА_7 та АТ «Укрсоцбанк» була підписана додаткова угода до договору №830/27/14-4/12/8-179 від 06.05.2008, якою сума кредитного зобов`язання станом на дату укладання договору становила 263 960,34 грн. Також сторонами був становлений кінцевий строк погашення кредиту до 10.11.2032. У забезпечення виконання основного зобов`язання за зазначеним договором між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 був укладений іпотечний договір №830/27/14- 4/48/8-141 від 06.05.2008, посвідчений 06.05.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О.Л. за реєстровим №883. Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору №830/27/14-4/48/8-141, іпотекодавці передали в якості забезпечення виконання позичальником ( ОСОБА_5 ) виконання зобов`язання за договором кредиту №830/27/14- 4/12/8-179 від 06.05.2008 трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , та належить ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 П2, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головне управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 19.12.2005. 16.11.2012 між АТ «Укрсоцбанк» та іпотекодавцями був укладений договір про внесення змін до іпотечного договору №830/27/14-4/48/8-141, який був посвідчений 16.11.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О.Л. за реєстровим №527. З 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» є правонаступником майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». 13.12.2019 за заявою АТ «Альфа-Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. було вчинено виконавчі написи №2803, №2802, №2775, №2777 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2 . На теперішній час у провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа №643/17885/20 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мозгової О.А. до АТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. Позивачу 28.01.2021 з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №242163268 стало відомо, що ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» є набувачем права вимоги за іпотечним договором №830/27/14-4/48/8-141 від 06.05.2008. Ухвалою від 09.02.2021 у справі №643/17885/20 задоволена заява представника позивачів - адвоката Мозгової О.А. та замінено відповідача АТ «Альфа-Банк» на належного відповідача ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС». Повідомлення про відступлення права вимоги за іпотечним договором №830/27/14- 4/48/8-141 на адресу позивача не надходило. 17.03.2021 позивачу стало відомо, що 11.03.2021 приватним нотаріусом Ємець І.О., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область, був посвідчений та зареєстрований договір купівлі-продажу, серія та номер: 1692, виданий 11.03.2021, видавник: ОСОБА_10 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57025217 від 11.03.2021 11:44:53, приватний нотаріус Ємець І.О., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область, відповідно до якого, власником квартири АДРЕСА_2 зазначений відповідач ОСОБА_2 . Відповідачем ОСОБА_2 були самовільно змінені замки на вхідних дверях у квартирі АДРЕСА_3 , про що позивачу стало відомо 17.03.2021. Вважають діяння щодо продажу належної позивачу на праві спільної власності квартири АДРЕСА_2 , протиправними та незаконними. А ні позивач, а ні інші співвласники, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 договір про задоволення вимог іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1 не укладали, довіреностей на укладання таких договорів нікому не надавали. Більш того, позивач з 2014 після смерті його дружини ОСОБА_6 , а також члени його родини - син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_9 перебувають на території Ізраїлю у зв`язку з важкою хворобою ОСОБА_9 , яка перебуває на лікуванні у медичному центрі РАМБАМ, також сам позивач потребує лікування та постійного піклування. ОСОБА_1 не отримував повідомлень, як про відступлення права вимоги за іпотечним договором, так і письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові. Позивач є інвалідом І групи. Останні роки все його життя направлене на підтримку у лікуванні важко хворої доньки. Позивач постійно цікавився станом погашення кредиту. Більш того, у випадку своєчасного інформування його банком, він був готовий за необхідності сплатити суму заборгованості за кредитом. У зв`язку з тим, що право вимоги за кредитним договором, іпотечним договором відбувалося з порушенням діючого законодавства, так як з метою порушення його прав як іпотекодавця, без належного повідомлення право вимоги було відступлена декілька разів. Після незаконного вчинення виконавчого напису нотаріусом та оскарження відповідних дій, його психологічний стан був порушений. Однак, лише після того, як він дізнався, що квартира, яка належить йому та його дітям, незаконно відчужена, він знаходиться у важкому психологічному стані. ОСОБА_1 втратив почуття спокою, перестав спати. На ґрунті чого, в нього загострилися хронічні хвороби. Окрім того, у зв`язку з розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у тому числі внаслідок карантинних обмежень, які діяли в 2020 та 2021 в Україні та Ізраїлі, позивач вже рік не має можливості повернутися до України для вирішення питання захисту його права власності. Позивач оцінює розмір завданої йому моральної шкоди у 500 000,00 грн.

06.05.2021 до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Мозгової О.А. про уточнення позовних вимог, в якій просила суд: - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:56903169 від 03.03.2021 11:21:51, номер запису про право власності/довірчої власності: 40815637, приватний нотаріус Вахрушева О.А., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС»; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57025217 від 11.03.2021 11:44:53, номер запису про право власності/довірчої власності: 40927479 приватний нотаріус Ємець І.О., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.; - стягнути з ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати (т.1 а.с. 43-57).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2021 відкрито провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Мозгової О.А. до ОСОБА_2 , ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав, відшкодування моральної шкоди. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання на 27.07.2021 на 11.00 год (т.1 а.с. 87-88).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17.01.2022 клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим в особі представника – адвоката Мозгової О.А. до ОСОБА_2 , ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав, відшкодування моральної шкоди - закрито. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи на 22.02.2022 на 10-00 годину (т.1 а.с. 206-208).

Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави.

З 27.02.2023 дана цивільна справа перебувала у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави (т.2 а.с. 2).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 07.08.2024 позов ОСОБА_1 , в особі представника його інтересів – адвоката Мозгової Оксани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ТІ ФІНАНС», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування нерухомого майна – залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача за викликом суду.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не зверталися, у судове засідання не з`явилися повторно, позов ОСОБА_1 , в особі представника його інтересів – адвоката Мозгової О.А. необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши наслідки залишення без розгляду, передбачені ч. 2 ст. 257 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Мозгова О.А., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ухвалі зазначено, що представник позивача не з`явився у судове засідання 19.03.2026. Це не відповідає матеріалам справи. У справі міститься протокол судового засідання підсистеми ВКЗ від 19.03.2026 (реєстраційний №6108991), який фіксує участь адвоката Мозгової О.А. у засіданні в режимі відеоконференції. Таким чином, висновок суду першої інстанції про повторну неявку є фактично недостовірним, що є істотним порушенням ст. 263, 265 ЦПК України. Неявка 15.04.2026 була зумовлена раптовим погіршенням здоров`я та є поважною причиною. Представник позивача раптово звернулася за невідкладною стоматологічною допомогою у зв`язку з гострим болем. Неможливість надати довідку до засідання була об`єктивною, при цьому представник позивача – адвокат Мозгова О.А. письмово повідомила суд про захворювання, однак не змогла надати доказ звернення до лікаря. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що позивач та представник не зловживали процесуальними правами, оскільки позивач через представника брали участь у засіданнях, подавали клопотання, реагували на ухвали, сприяли витребуванню доказів. Тобто, жодних ознак недобросовісності не було. Черчіков Р.Б. вважає, що ухвала Шевченківського районного суду міста Полтави ґрунтується на недостовірних фактичних висновках, не враховує поважні причини неявки, порушує стандарти ЄСПЛ та Верховного Суду, є непропорційною, порушує право на доступ до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 -адвокат Мокроусов Ю.С. просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

У судове засідання апеляційного суду 21.09.2029 не з`явилися інші учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 21.07.2026 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та поштовим зв`язком (т.4 а.с. 39-47), які були доставлені адресатам. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 29.05.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 10.00 год 21.09.2026) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції від інших учасників справи не надходило. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовом до ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС», ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності (т.1 а.с. 1-12).

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати в загальному позовному провадженні (т.1 а.с. 87-88).

Розпорядженням голови Верховного Судувід 14.03.2022 №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ окремих судів Донецької, Запорізької та Харківської областей.

Відповідно до даного розпорядження справи, які перебували в провадженні Московського районного суду м. Харкова, підсудні Шевченківському районному суду м. Полтави.

Справа №643/5940/21 також передана на розгляд до Шевченківського районного суду м. Полтави (т.2 а.с. 1-2).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 15.05.2023 справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено продовжувати у загальному позовному провадженні зі стадії підготовчого провадження (т.2 а.с. 3-4).

Ухвалою суду від 04.04.2024 підготовче провадження закрито, а справу призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с. 38).

Після цього справа неодноразово призначалась до розгляду, але позивач або його представник в судове засідання повторно не з`явились. При цьому, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 24.09.2025 повернуто до стадії підготовчого провадження у справі, витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. належним чином засвідчені: копію договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1692, виданого 11.03.2021, та копії правовстановлюючих документів, які були надані нотаріусу для вчинення правочину, та витяги з державних реєстрів речових прав на дату укладення спірного договору 11.03.2021 (т.2 а.с. 228-229).

Ухвалою суду від 19.03.2026 підготовче провадження закрито, а справу призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2026 о 16-00 год (т.3 а.с. 191).

Позивач та представник позивача не з`явилися у судове засідання 19.03.2026 та 15.04.2026, при цьому представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки в засідання він не може з`явитися через хворобу, не надавши доказів цього.

При цьому, про причини неявки в судові засідання в судові засідання 19.03.2026, 15.04.2026 позивача суду відомості не надані.

Відповідно до п. 1, 2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Будучи обізнаними про розгляд справи в суді, позивач та його представник всупереч положенням статті 44 ЦПК України, яка покладає на учасника обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, в судове засідання не з`явились повторно, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.

При цьому, враховуючи, що представник позивача не міг з`явитися в судове засідання повторно, з метою забезпечення подальшого розгляду справи позивач міг з`явитися в судове засідання. Про причини, які б перешкоджали його явці до суду ні позивачем, ні його представником суду не повідомлено.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Позивач та його представник, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

У постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №500/3032/18 (провадження №61-19742св21), від 12.01.2023 у справі №205/3009/16 (провадження №61-6033св22), від 14.02.2023 у справі №947/15909/21 (провадження №61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

29.06.2023 набув чинності Закон України №3200-IX (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами) згідно якого пункт 3 частини першої статті 257 викладено в такій редакції: «3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи».

У постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №756/6049/19 вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

У постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №201/13532/15-ц зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постановах від 13.03.2024 у справі №672/715/23, від 18.01.2024 у справі №759/18390/21, від 10.04.2024 у справі №756/15112/21.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Октябрського (до зміни назви суду) районного суду м. Полтави від 15.05.2023 дана цивільна справа прийнята до провадження, призначено підготовче судове засідання на 24.05.2023 об 11.00 год (т.2 а.с. 3).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 19.03.2026 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 15.04.2026 об 16.00 год (т.3 а.с. 191).

Як слідує із протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №6108991 від 19.03.2026, у підготовчому засіданні була присутня представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мозгова О.А. (поза межами приміщення суду) (т.3 а.с. 190).

15.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мозгова О.А. у системі «Електронний суд» сформувала клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 15.04.2026 на 16-00 год, у зв`язку з її хворобою (т.3 а.с. 206-207). Докази хвороби до клопотання не надано.

Згідно довідки секретаря судового засідання, з підстав неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (т.3 а.с. 208).

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, з заявами про розгляд справи за їх відсутність до суду не зверталися, у судове засідання не з`явилися повторно, тому позов слід залишити без розгляду.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази повторної неявки сторони позивача у судове засідання, що виключає можливість застосування положень п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та залишення заяви без розгляду.

Крім того, апеляційний суд у складі колегії суддів звертає увагу на те, що оскільки неявка представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Мозгової О.А. у судове засідання 15.04.2026 з підстав хвороби, як вона вказала, є вперше, то не виключено, що адвокат може до наступного судового засідання надати медичні довідки/лікарняний для підтвердження поважних причин неявки.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Мокроусова Ю.С. щодо відсутності повноважень адвоката Мозгової О.А. станом на 15.04.2026 спростовуються наявним у матеріалах справи ордером адвоката Мозгової О.А. на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі про надання правничої допомоги №29/20 від 11.11.2020 у Шевченківському районному суді міста Полтави та Полтавському апеляційному суді, який виданий 28.05.2025 (т.4 а.с. 6). Згідно п. 2 ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Крім цього, 29.12.2025 між сторонами укладена додаткова угода до договору №29/20 про надання правової допомоги від 11.11.2020, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2029, отже повноваження адвоката Мозгової О.А. у даній справі не викликають сумнівів, оформлені згідно вимог діючого законодавства. Позивач ОСОБА_1 не заперечує повноваження адвоката Мозгової О.А., яка діє в його інтересах, а доводи сторони відповідача ОСОБА_2 в цій частині не є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку про безпідставне застосування судом першої інстанції положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та залишення заяви без розгляду, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мозгової Оксани Анатоліївни – задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 квітня 2026 року - скасувати.

Справу №643/5940/21 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Мозгової Оксани Анатоліївни до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав, відшкодування моральної шкоди – направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов