Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №948/120/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/120/25 Номер провадження 22-ц/814/660/26Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Бутенко С. Б., Карпушина Г. Л.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Тарасенка Михайла Валерійовича

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06 серпня 2025 року, ухвалене суддею Косик С. М., повний текст рішення складений – дата не вказана

у справі за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Тарасенка Михайла Валерійовича до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

17.02.2025 представник ОСОБА_1 – адвокат Тарасенко М.В. звернувся до суду з позовом до Михайлівської громади Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай), в якому просив суд визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення, розміром 5,2 гектара, розташовану на території Машівської територіальної громади Полтавської області, за рахунок земель не розподілених, не витребуваних паїв, які розташовані на території Машівської територіальної громади Полтавської області.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 був членом КСП «Колос». Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю, серія ІІ-ПЛ №000129, вказаному підприємству у колективну власність було надано землю, розташовану на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, зі списком громадян-членів КСП «Колос», площею 3 143,6 умовних гектарів. У списку членів вказаного акту позивач значиться під номером 584. Таким чином, ОСОБА_1 набув право на земельну ділянку (пай), розміром 5,2 умовних гектарів. Проте, відповідно до відповідей підрозділів Держгеокадастру, сертифікату на земельну частку (пай) позивач так і не отримав, право власності чи право постійного користування землею за ОСОБА_1 не рахується. 02.10.1998 за КСП «Колос» зареєстровано Державний акт на право колективної власності на землю, серія ІІ-ПЛ №000129. Право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання за нею права на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення, розташовану на території Машівської територіальної громади за рахунок земель не розподілених, не витребуваних паїв, які розташовані на території Машівської територіальної громади Полтавської області, підлягають задоволенню.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 04.04.2025 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Тарасенка М.В. про заміну первісного відповідача на належного відповідача. Замінено первісного відповідача Машівську громаду Полтавської області на належного відповідача – Михайлівську сільську раду Полтавського району Полтавської області (а.с. 44).

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 06 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він був членом КСП «Колос» та був включений у списки осіб на отримання земельної частки (паю). Водночас, з наданої позивачем трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 убачається, що ОСОБА_1 03.02.1996 був звільнений з КСП «Колос» за невиконання мінімуму, а тому позивач на час передачі державного акта 19.08.1997 не був членом вказаного КСП, оскільки не працював у вказаному КСП.Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не набув права на отримання земельної частки (паю), а тому воно не підлягає захисту. Отже, у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити за недоведеністю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Тарасенко М.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 був членом КСП на момент звернення вказаного КСП «Колос» до відповідної ради з питання отримання підприємством державного акта на землю. Земельна ділянка вказаному підприємству виділялась з урахуванням частки ОСОБА_1 , який був поданий підприємством в списках. Протягом проведення бюрократичних процедур з прийняття відповідною радою рішення про надання землі в колективну власність КСП, ОСОБА_1 був виключений із КСП. Проте, до моменту отримання в колективну власність землі, КСП, із зрозумілих мотивів, щоб не було зменшено загальний розмір земельної ділянки, вирішило не повідомляти раду про зміну в структурі членів КСП, а отримати земельну ділянку з урахуванням долі ОСОБА_1 , використавши її у власних цілях. Тобто, ОСОБА_1 вказаний членом КСП в списку членів акта на колективну власність на земельну ділянку, яка включає його частку (пай), проте, так і не отримав вказаний пай в натурі. Суд першої інстанції помилково зазначає, що позивач права на земельний пай не набув.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 08.09.2025 справу передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Пилипчук Л.І., суддів Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л. (а.с. 163).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.09.2025 витребувано із Машівського районного суду Полтавської області цивільну справу №948/120/25 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай), для вирішення питання відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Тарасенком М.В. на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06.08.2025 (а.с. 166).

11.05.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №948/120/25 (а.с. 156).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 11.05.2026 проведено заміну головуючого судді Пилипчук Л.І. на головуючого суддю Дорош А.І. у зв`язку із тим, що суддя Пилипчук Л.І. звільнена з посади судді Полтавського апеляційного суду (а.с. 169-170).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Тарасенка М.В. на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06.08.2025 (а.с. 171).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.07.2026 закінчені підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Тарасенка М.В. на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06.08.2025. Продовжено термін розгляду справи судом апеляційної інстанції. Справу призначено до розгляду на 10.20 год 28.09.2026. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено учасників справи (а.с. 173).

У судове засідання апеляційного суду 28.09.2026 не з`явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 04.08.2026 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 178-180), які були доставлені до електронних кабінетів та поштою. Згідно рекомендованого повідомлення судова повістка на ім`я позивача ОСОБА_1 повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 20.07.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 28.09.2026 о 10.20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 24.07.2026 Михайлівською сільською радою Полтавського району Полтавської області в системі «Електронний суд» сформовано заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 175). Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених продату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_1 у період часу з 14.12.1985 по 30.09.1986, з 18.04.1990 по 03.02.1996 працював у колгоспі ім. Фрунзе (який реорганізований в КСП «Колос»), с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області.

03.02.1996 звільнений з КСП «Колос» за невиконання мінімуму, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (а.с. 105-106) та архівною довідкою від 15.07.2025 №01-42/13 (а.с. 117).

ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується штампом у його паспорті, серія НОМЕР_2 (а.с. 16-17).

Відповідно до рішення десятої сесії двадцять другого скликання Машівської районної ради народних депутатів від 19.08.1997, колективному сільськогосподарському підприємству «Колос», с. Кустолово-Суходілка Кустолово-Суходільської ради народних депутатів Машівського району Полтавської області, видано державний акт на право колективної власності на землю, вказаному власнику землі передано у колективну власність 31 436 гектарів землі в межах згідно з планом (а.с. 6-8).

У списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком №1 до державного акта, під №584 зазначений ОСОБА_1 , що також підтверджується інформацією відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру (а.с. 5 зворот, 9-15).

Із листа Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру вбачається, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 на відповідній території Полтавського району, не виявлено реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками на ОСОБА_1 (а.с. 5).

Як убачається з Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Колос» на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, 1997, вказаний проект містить список громадян, які мають право на одержання земельної частки (паю), що затверджений загальними зборами колгосників (протокол №2 від 15.03.1997), та у вказаний список ОСОБА_1 не включений (а.с. 117-142).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації №515 від 02.09.2004 (із внесеними змінами розпорядженням №445 від 05.09.2005), затверджено протокол зборів власників земельних часток (паїв) та Проекту організації території земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП «Колос», розробленого ПП «Світанок», встановлено розмір середньої земельної частки паю 4,42 кад.га ріллі, грошова оцінка середньої земельної частки паю 47 382,10 грн та передано у власність громадянам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ведення особистого селянського господарства (відповідно до поданих заяв), у межах та розмірах, відповідаючи «Проекту організації території земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП «Колос» на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області» на підставі право установчих документів (а.с. 53, 54, 71-72, 73-74).

Протоколом загальних зборів громадян с. Кустолово-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) від 24.07.2004, затверджено карти-схеми розподілу земельних часток (паїв) між громадянами с. К.-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) та розподіл і закріплення земельних часток (паїв) між власниками земельних часток (паїв). У списку громадян ОСОБА_2 , які мають право на земельну частку (пай) станом на 10.05.2004 ОСОБА_1 відсутній (а.с. 55-64, 75-94).

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції Кодексу від 22.06.1993) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту вказаного 2 Указу Президента України право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції Кодексу від 22.06.1993) та відповідно до зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.03.2020 у справі №573/813/19-ц, від 13.05.2020 у справі №627/66/17, від 20.05.2020 у справі №384/642/17, від 02.09.2020 у справі №530/311/19, від 22.10.2020 у справі №149/2978/18, від 16.12.2020 у справі №637/672/19-ц, від 23.12.2020 у справі №609/1117/18, від 16.06.2021 у справі №137/1642/19 та від 13.09.2023 у справі №192/1822/21.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.12.2022 у справі №700/728/21.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено чи виключено зі списку додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №617/537/19.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають:

- колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

- громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

- громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення, розміром 5,2 гектара, розташовану на території Машівської територіальної громади Полтавської області, за рахунок земель не розподілених, не витребуваних паїв, які розташовані на території Машівської територіальної громади Полтавської області.

Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період часу з 14.12.1985 по 30.09.1986, з 18.04.1990 по 03.02.1996 працював у колгоспі ім. Фрунзе (який реорганізований в КСП «Колос»), с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області.

03.02.1996 звільнений з КСП «Колос» за невиконання мінімуму, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (а.с. 105-106) та архівною довідкою від 15.07.2025 №01-42/13 (а.с. 117).

ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується штампом у його паспорті, серія НОМЕР_2 (а.с. 16-17).

Відповідно до рішення десятої сесії двадцять другого скликання Машівської районної ради народних депутатів від 19.08.1997, колективному сільськогосподарському підприємству «Колос», с. Кустолово-Суходілка Кустолово-Суходільської ради народних депутатів Машівського району Полтавської області, видано державний акт на право колективної власності на землю, вказаному власнику землі передано у колективну власність 31 436 гектарів землі в межах згідно з планом (а.с. 6-8).

У списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком №1 до державного акта, під №584 зазначений ОСОБА_1 , що також підтверджується інформацією відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру (а.с. 5 зворот, 9-15).

Із листа Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру вбачається, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 на відповідній території Полтавського району, не виявлено реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками на ОСОБА_1 (а.с. 5).

Як убачається з Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Колос» на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, 1997, вказаний проект містить список громадян, які мають право на одержання земельної частки (паю), що затверджений загальними зборами колгосників (протокол №2 від 15.03.1997), та у вказаний список ОСОБА_1 не включений (а.с. 117-142).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації №515 від 02.09.2004 (із внесеними змінами розпорядженням №445 від 05.09.2005), затверджено протокол зборів власників земельних часток (паїв) та Проекту організації території земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП «Колос», розробленого ПП «Світанок», встановлено розмір середньої земельної частки паю 4,42 кад.га ріллі, грошова оцінка середньої земельної частки паю 47 382,10 грн та передано у власність громадянам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ведення особистого селянського господарства (відповідно до поданих заяв), у межах та розмірах, відповідаючи «Проекту організації території земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП «Колос» на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області» на підставі право установчих документів (а.с. 53, 54, 71-72, 73-74).

Протоколом загальних зборів громадян с. Кустолово-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) від 24.07.2004, затверджено карти-схеми розподілу земельних часток (паїв) між громадянами с. К.-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) та розподіл і закріплення земельних часток (паїв) між власниками земельних часток (паїв). У списку громадян с. К.-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) станом на 10.05.2004 ОСОБА_1 відсутній (а.с. 55-64, 75-94).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 03.02.1996 був звільнений з КСП «Колос» за невиконання мінімуму, а тому на час передачі державного акта 19.08.1997 він не був членом вказаного КСП, оскільки не працював у вказаному КСП, отже,не набув права на отримання земельної частки (паю).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції Кодексу від 22.06.1993) та відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Як встановлено судом першої інстанції, у даному випадку відсутня одна із трьох вищевказаних умов - це перебування позивача ОСОБА_1 в членах КСП на час паювання земель, що позбавляє набуття ним права на земельну частку (пай).

Згідно архівної довідки від 15.07.2025 №01-42/13, у книзі протоколів зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» с. Кустолова-Суходілка Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області за 1996 рік, протокол №1 від 03 лютого 1996 року записано: Слухали: список членів ксп «Колос», які в 1995 році не виробили встановленого мінімуму вихододнів: …11. ОСОБА_1 – 53. Ухвалили: члени ксп «Колос», які в 1995 році не виробили встановленого мінімуму вихододнів виключити з членів ксп «Колос». Голосували: одноголосно. Підстава: фонд 63, опис 1, справа 196, аркуш 5 (а.с. 117).

Таким чином, по справі вбачається, що станом на час одержання 19.08.1997 ксп «Колос» державного акту на право колективної власності на землю, серія ІІ-ПЛ №000129, ОСОБА_1 03.02.1996 був виключений з членів ксп «Колос», а тому не набув права на земельну частку (пай).

По справі також вбачається, що дійсно у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком №1 до державного акту, під №584 був включений ОСОБА_1 (а.с. 14), що також підтверджується інформацією відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру (а.с. 5 зворот).

Проте, у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» Машівського району Полтавської області, які мають право на одержання земельної частки (паю), затверджений загальними зборами колгосників (протокол №2 від 15.03.1997), який доданий до Проекту роздержавлення та приватизації земель ксп «Колос» на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, 1997, ОСОБА_1 не включений (а.с. 133-142).

Із листа Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Відділ 4 Головного управління Держгеокадастру від 25.07.2025 за №1905/15-25 вбачається, що відповідно до «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Машівською райдерадміністрацією для членів ксп «Колос» на відповідній території Полтавського району, не виявлено реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) на гр. ОСОБА_1 (а.с. 132).

Отже, ОСОБА_1 , будучи виключеним 03.02.1996 із членів ксп «Колос», під час розпаювання земель ксп «Колос» станом на 19.08.1997 (тобто після спливу 1,5 роки після виключення із членів ксп) не набув права на земельну частку (пай).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був членом КСП на момент звернення вказаного КСП «Колос» до відповідної ради з питання отримання підприємством державного акта на землю, то ці доводи відхиляються колегією суддів, оскільки по справі вбачається, що ОСОБА_1 був виключений із членів ксп «Колос» 03.02.1996, тобто 1,5 роки до отримання 19.08.1997 ксп «Колос» державного акту на право колективної власності на землю, серія ІІ-ПЛ №000129.

Доводи апеляційнлї скарги про те, що земельна ділянка вказаному підприємству виділялась з урахуванням частки ОСОБА_1 , який був поданий підприємством в списках, що протягом проведення бюрократичних процедур з прийняття відповідною радою рішення про надання землі в колективну власність КСП, ОСОБА_1 був виключений із КСП, то ці доводи спростовуються зібраними у справі доказами та є особистим тлумаченням сторони позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що до моменту отримання в колективну власність землі, КСП, із зрозумілих мотивів, щоб не було зменшено загальний розмір земельної ділянки, вирішило не повідомляти раду про зміну в структурі членів КСП, а отримати земельну ділянку з урахуванням долі ОСОБА_1 , використавши її у власних цілях, то ці доводи відхиляються апеляційним судом, на підтвердження цих доводів стороною позивача належні та допустимі докази не надано, тому вони є припущеннями.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 вказаний членом КСП в списку членів акта на колективну власність на земельну ділянку, яка включає його частку (пай), проте, так і не отримав вказаний пай в натурі, а суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивач права на земельний пай не набув, то ці доводи також не заслуговують на увагу, оскільки стороною позивача не взято до уваги список, доданий до Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Колос» на території Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, 1997, в якому гр. ОСОБА_3 не значиться, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 03.02.1996 він був виключений з членів ксп «Колос».

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Тарасенка Михайла Валерійовича - залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош С. Б. Бутенко Г. Л. Карпушин