Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №2-76/10 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-76/10 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.

Категорія 124 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №2-76/10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредитні ініціативи», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк» про заміну сторони виконавчого провадження, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредитні ініціативи» на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2026 року, постановлену під головуванням судді Большакової Т.Б. в м. Бердичів Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити сторону стягувача правонаступником з первісного стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2010 у цивільній справі №2-76/10-ц на підставі якого видано виконавчий лист №2-76/10 від 24.11.2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №51 від 17.05.2007 у сумі 51 128 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 47 915 грн., заборгованість по відсотках - 3093,52 грн., пеня - 119,48 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 511,28 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В обґрунтування заяви зазначало, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2010 року стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир» заборгованість за договором про іпотечний кредит №51 від 17.05.2007 в сумі 51 128 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 47 915 грн., заборгованість по відсотках - 3093,52 грн., пеня - 119,48 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 511,28 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Вказувало, що 24.11.2010 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист №2-76/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі філії «Відділення ПАТ Промінвенстбанк в м. Житомир» заборгованості за кредитним договором №51 від 17.05.2007 в сумі 51 759,28 грн. Зазначало, що 03.07.2015 державним виконавцем Шатило Ю.В. на підставі виконавчого листа №2-76/10 відкрито виконавче провадження №48003390.

17.12.2012 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, предметом передачі якого є права первісного кредитора ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», згідно якого товариство набуло статусу нового кредитора та право грошової вимоги до осіб, які є боржниками банку, у тому числі і до ОСОБА_1 . Зазначало, що 03.11.2025 державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Капустинською Т.С. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про завершення виконавчого провадження. Звертає увагу на те, що стягувач виконавчого провадження №48003390 є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», проте на момент фактичного виконання рішення з 11.03.2022 Товариство перебуває в стані припинення, кошти, які сплачені на виконання виконавчого листа №2-76/10 перебувають на депозитних рахунках відділу державної виконавчої служби. У зв`язку з чим ТОВ «Кредитні ініціативи» просить замінити стягувача саме у виконавчому провадженні №48003390.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2026 року у задоволенні заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про заміну стягувача у виконавчому листі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що у заяві заявник просив замінити сторону стягувача у виконавчому листі №2-76/10 виданий 24.11.2010 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області. Звертає увагу на те, що сама заміна сторони стягувача у виконавчому листі проводиться до відкриття або після закриття виконавчого провадження. Зазначає, що сторона позивача належно довела те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є новим стягувачем за договором про іпотечний кредит №51 від 17.05.2007 укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_1 . Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявник просив у заяві про заміну стягувача у виконавчому листі, а не заміну сторони у виконавчому провадженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житоми» заборгованість за договором про іпотечний кредит №51 від 17.05.2007 в сумі 51 128 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 47 915 грн., заборгованість по відсотках - 3093,52 грн., пеня - 119,48 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 511,28 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Шатило Ю.В. від 03.07.2015 відкрито виконавче провадження №48003390, за виконавчим листом №2-76/10 від 24.11.2010, виданим Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АК «Промінвестбанк» боргу в розмірі 51 759,28 грн.

03.11.2025 державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Капустинською Т.С. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48003390 за виконавчим листом №2-76/10 від 24.11.2010, виданим Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АК «Промінвестбанк» боргу в розмірі 51 759,28 грн., у зв`язку зі сплатою боржником боргу в повному обсязі.

17.12.2012 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги кредитора ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1166 від 17.05.2007.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що на час подання заяви про заміну стягувача виконавче провадження ВП №48003390 відносно боржника ОСОБА_1 завершене у зв`язку із погашенням боргу в повному обсязі. Заявником не надано будь-яких доказів, з яких вбачається, що виконавче провадження станом на час розгляду заяви відновлене з підстав, визначених ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження, відсутні підстави і для заміни стягувача його правонаступником, оскільки сплатою боргу обов`язок боржника припинився.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону про виконавче провадження).

Стаття 37 Закону про виконавче провадження регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону про виконавче провадження).

Стаття 39 Закону про виконавче провадження регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України – 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками – незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених правових висновків Великої Палати Верховного Суду (mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17, пункти 73–75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, – в силу другої частини цієї статті.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (пункти 6.9–6.12, 6.15).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого листа (провадження), яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Наведене вище узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10.

У даній справі встановлено, що виконавче провадження ВП №48003390 було закінчено постановою приватного виконавця від 03 листопада 2025 року у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа. Зазначена постанова не скасована та не оскаржена у встановленому законом порядку, питання про її незаконність чи про відновлення виконавчого провадження заявником не порушувалося.

Отже, на момент звернення ТОВ «ФК «Кредитні ініціативи» із заявою про заміну сторони виконавчого листа відповідне виконавче провадження було завершене у зв`язку з повним виконанням, а підстави для його відновлення заявником не наведені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони у виконавчому документі, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).

Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, саме по собі матеріальне правонаступництво без наявності процесуальної мети та без існування відкритого або відновленого виконавчого провадження не створює підстав для здійснення процесуального правонаступництва.

Механізм заміни сторони у виконавчому листі (провадження) спрямований на забезпечення належного виконання судового рішення, а не на формальну фіксацію переходу права вимоги після завершення стадії примусового виконання.

Заявником не наведено нових обставин, які б свідчили про відновлення виконавчого провадження, скасування постанови про його закінчення або про виникнення інших процесуальних передумов для здійснення заміни сторони у виконавчому листі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Кредитні ініціативи» про заміну стягувача у виконавчу листі, але помилково мотивував ухвалу вимогами про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції цієї постанови.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, висновки суду першої інстанції частково не відповідають фактичним обставинам справи, тому колегія суддів вважає за необхідне викласти його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Оскільки апеляційна скарга фактично залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29 вересня 2026 року.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О. О.

Шевчук А. М.