Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №162/92/26 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №162/92/26

Суддя: Осіпук В. В.

Справа № 162/92/26 Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В. Д.

Провадження № 22-ц/802/953/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Трикош Н. І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 22 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Покликалось на те, що товариство є страховиком цивільно-правової відповідальності водія автомобіля «DAF XF460 FT», власником якого є ТОВ «Крафт Тревел». Крім того вказувало, що 26 листопада 2021 року о 14 год. 30 хв. на автодорозі Т-03-11 між селами Нуйно та Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF XF460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Причиною ДТП було те, що від причепа вантажного автомобіля відірвалося колесо та вдарилось у передню частину автомобіля «Ford Mondeo».

Також позивач зазначав, що постановою Любешівського районного суду Волинської області від 03 червня 2022 року у справі № 162/733/21 провадження за ст. 124 КУпАП щодо водія вантажного автомобіля ОСОБА_2 було закрито у зв`язку з недоведеністю винуватості у вчиненні ДТП.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 липня 2023 року у справі № 157/778/22, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду на користь ОСОБА_3 з власника вантажного автомобіля ТОВ «Крафт Тревел» було стягнуто 152 099 грн за завдану майнову шкоду та з страховика ТДВ «СК «Гардіан» страхове відшкодування в розмірі 127 400 грн.

Враховуючи наведене, позивач ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» в порядку регресу просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 127 400 грн на свою користь та відшкодувати йому понесені судові витрати.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 22 травня 2026 року у задоволенні позову ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивовано тим, що місцевий суд допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, не надав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено в суді та підтверджено належними і допустимими доказами, що причиною ДТП були винні дії саме відповідача ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом технічний стан та обладнання якого не відповідали існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Такий висновок суду є правильним.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що 26 листопада 2021 року о 14 год. 30 хв. на автодорозі Т-03-11 між селами Нуйно та Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області сталася ДТП за участю автомобіля «DAF XF460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Від причепа відірвалося колесо та пошкодило автомобіль «Ford Mondeo», власником якого є ОСОБА_3 ..

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 03 червня 2022 року провадження у справі № 162/733/21про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 було закрито у зв`язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні проступку. Зокрема суд вказував, що технічна причина, через яку відірвалося колесо, не встановлена, а версію про випадок (казус) спростувати неможливо. Під час досудової підготовки матеріалів інспектором поліції допущено неповноту та суперечності, через які неможливо встановити характер механічних пошкоджень транспортного засобу та їх причини.

Крім того встановлено, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 липня 2023 року у справі № 157/778/22, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду, позов ОСОБА_3 було задоволено. Стягнуто з ТОВ «Крафт Тревел» як власника вантажного автомобіля 152 099 грн - майнову шкоду, із страховика ТДВ «СК «Гардіан» – 127 400 грн страхове відшкодування. Суди констатували, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, а ДТП є страховим випадком. Питання технічного стану причепа вантажного автомобіля у цій справі не досліджувалося.

19 жовтня 2023 року ТДВ «СК «Гардіан» сплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 127 400 грн.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Статтею 1191 ЦК України передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на зворотну вимогу (регрес) до винної особи.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 3720-IX).

Відповідно до преамбули цього Закону він регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 цього Закону відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим Законом та іншими законами України. Дія положень Закону України «Про страхування» поширюється на відносини, що регулюються цим Законом, якщо цим Законом не передбачено інше.

Статтею 37 цього Закону передбачено право зворотної вимоги страховика (МТСБУ) до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо:

а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції;

б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії;

в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації;

ґ) така особа використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення.

Перелік підстав для виникнення права зворотної вимоги страховика є вичерпним. Сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу та здійснення страховиком виплати не породжує автоматично права регресу до водія чи власника такого транспортного засобу. Право зворотної вимоги виникає лише за наявності однієї з прямо передбачених законом підстав.

У цій справі позивач обґрунтовує свої вимоги саме пунктом «г» частини першої статті 37 цього Закону, посилаючись на те, що ДТП сталася внаслідок невідповідності технічного стану транспортного засобу вимогам правил дорожнього руху та технічної експлуатації.

Для застосування цієї підстави необхідно, щоб дорожньо-транспортна пригода була визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу відповідним вимогам. Таке визнання передбачає встановлення конкретної невідповідності технічного стану, причинно-наслідкового зв`язку між нею та настанням ДТП, а також підтвердження цих обставин належними і допустимими доказами.

Отже враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив, що постановою Любешівського районного суду Волинської області від 03 червня 2022 року у справі № 162/733/21 констатовано недоведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні пункту 2.3 Правил дорожнього руху та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Технічна причина відриву колеса від причепа вантажного автомобіля не встановлена. Матеріали адміністративної та цивільної справ не містять даних саме про невідповідність технічного стану транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху, яка стала безпосередньою причиною ДТП. Протокол за ст. 121 КУпАП щодо відповідача не складався.

Рішеннями у справі № 157/778/22 питання технічного стану причепа не досліджувалося. Судами констатовано лише наявність страхового випадку та обов`язок страховика здійснити виплату, а також відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки в межах перевищення ліміту відповідальності. Суперечностей між цими рішеннями та постановою у справі № 162/733/21 немає.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки тягар доказування обставин, що є підставою для регресу за пунктом «г» частини першої статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладається на позивача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність останнім заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» залишити без задоволення.

Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 22 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua