Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №161/6631/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/6631/26 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/972/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Трикош Н. І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Приходи О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Покликалася на те, що 27 листопада 2025 року у м. Луцьку по пр. Соборності водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , допустила зіткнення з належним їй автомобілем Renault Arkana, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував її чоловік ОСОБА_4 . ОСОБА_3 визнала свою вину у вчинені ДТП.

Крім того, позивач вказувала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений її автомобіль Renault Arkana, вартість відновлювального ремонту якого, згідно висновку судового експерта становить 172 498 грн 72 коп, а вартість матеріального збитку – 185 473 грн 69 коп.

Позивач також зазначала, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mazda CX-5 ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна», у зв`язку з чим страховиком їй було виплачено страхове відшкодування, однак лише в сумі 38 951 грн 66 коп.

Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на свою користь різницю між фактичним розміром збитку і виплаченим їй страховим відшкодуванням у розмірі 146 622 грн 03 коп, витрати на огляд автомобіля у ТОВ «Луцьк-Експо» у сумі 3 610 грн та понесені судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_2 107 096 грн 02 коп. - страхове відшкодування, 3610 грн - компенсацію витрат на огляд автомобіля, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1080 грн 30 коп. і на проведення судової експертизи в сумі 7373 грн.

Вважаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у повному відшкодуванні матеріальної шкоди таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам та як наслідок прийняте судом з порушенням норм матеріального права, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині відмови у повному відшкодуванні вартості відновлювального ремонту з урахуванням втрати товарної вартості та ПДВ, є незаконним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, яке позбавляє її можливості отримати відшкодування завданих їй матеріальних збитків у повному розмірі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково, а саме відмовляючи їй у відшкодуванні величини втрати товарної вартості та суми ПДВ, на складові транспортного засобу (деталі) і ремонтні роботи, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова виплата не здійснюється за шкоду у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, а також з без підтвердження фактичного виконання ремонтних робіт страхове відшкодування здійснюється за вирахуванням суми податку на додану вартість.

Такий висновок суду є правильний.

Встановлено, що 27 листопада 2025 року у м. Луцьку по проспекту Соборності водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Mazda CX-5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , допустила зіткнення з автомобілем Renault Arkana, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Оскільки водій ОСОБА_3 визнала себе винною на місці події, то було складене відповідне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля Mazda CX-5, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за полісом від 13 березня 2025 року страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну становить 250000 грн.

Власником автомобіля Renault Arkana, номерний знак НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_2 , що підтверджено відповідними копіями документів приєднаних до матеріалів справи.

Крім того, з наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що 10 грудня 2025 року представником відповідача страховика було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за результатом якого складено протокол його технічного огляду.

26 грудня 2025 року відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було перераховано позивачу на її банківський рахунок 38 951 грн 66 коп. страхового відшкодування.

Згідно висновку судового експерта від 19 березня 2026 року № 693 наданого позивачем вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Arkana становить 172 498 грн 72 коп., а вартість матеріального збитку – 185 473 грн 69 коп., з яких 12 974 грн 97 коп. становить величина втрати товарної вартості.

Також встановлено, що позивач у цій справі не надала доказів фактичного проведення ремонту її пошкодженого автомобіля, або придбання запчастин до нього.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом першим частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відноси, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» в Україні одним із видів обов`язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

01 січня 2025 року введено в дію нову редакцію Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 6 розділу VI цього Закону договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За даними матеріали справи цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_3 власника транспортного засобу Mazda CX-5, НОМЕР_1 на час ДТП була застрахована за договором страхування, укладеними 13 березня 2025 року, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати положення вищевказаного Закону у новій редакції.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 18 цього Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/ або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

У разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів або за участю лише двох транспортних засобів, з яких забезпеченим є транспортний засіб, власником якого є потерпіла особа, і в якій потерпілій особі заподіяно шкоду виключно у вигляді пошкодження або фізичного знищення такого транспортного засобу, потерпіла особа має право на пряме врегулювання страхового випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 26 вказаного Закону, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 3, 5 ст. 27 зазначеного Закону, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою (ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (пп. «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України).

Тобто, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21.12.2020 у справі № 911/286/20.

У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту.

У випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов`язання не виникають.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 523/5890/15-ц (провадження № 61-18781св18).

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання ремонтних робіт пошкодженого автомобіля позивача, а суму страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» перерахувало безпосередньо на картковий рахунок ОСОБА_2 ..

Враховуючи виплачену страховиком суму 38 951,66 грн, суд першої інстанції обґрунтовано визначив до стягнення 107 096,02 грн страхового відшкодування (вартість робіт без ПДВ + вартість нових складових без ПДВ + вартість матеріалів – вже виплачене відшкодування).

Також як вбачається з п. 12 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, визначеної відповідно до законодавства. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 31 цього Закону, водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ).

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.

Отже, враховуючи зазначені вище норми матеріального права, суд першої інстанції, встановивши ті обставини, що позивачем не було надано доказів фактичного проведення ремонтних робіт та придбання нових деталей платником ПДВ, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку, що до стягнення підлягає лише невиплачена частина страхової виплати лише в межах вартості відновлювального ремонту без урахування втрати товарної вартості та ПДВ.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді