Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №761/36003/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36003/26

Провадження №1-кп/761/4499/2026

В И Р О К

іменем України

28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 220 260 000 000 007 98 внесеного 28.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст.111-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив за попередньою змовою групою осіб, умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за наступних обставин.

24.02.2022 Російська Федерація (далі - РФ) розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України, збройну агресію проти України, захоплення її території, яке на цей час триває.

Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», Висновком 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», (п. п. 1, 3), наказом Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)» (п. п. 17, 18).

У зв`язку із початком збройної агресії РФ проти України наприкінці лютого 2014 року, систематичним порушенням РФ загальновизнаних норм міжнародного права, прав людини, у тому числі права на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донецької та Луганської областей, очевидною причетністю РФ до терактів на території України, зокрема збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у містах Волновасі, Донецьку та Маріуполі, Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» РФ визнано державою-агресором.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1

ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався указами Президента України і триває до цього часу.

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів РФ / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти РФ / Республіки Білорусь.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» встановлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є РФ та визначений перелік осіб, пов`язаних з РФ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з РФ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію Російської Федерації» заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є РФ.

Законом України від 14.04.2022 № 2198-ІХ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» КК України ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору». Регламентом (ЄС) № 833/2014 щодо обмежувальних заходів у зв`язку з діями Росії, які дестабілізують ситуацію в Україні (далі - Регламент) для компаній - резидентів ЄС передбачено обмеження при взаємодії із компаніями - резидентами РФ.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Регламенту - для продажу, постачання, передачі або експорту, прямого чи опосередкованого, технологій, перелічених у Додатку II, незалежно від того, чи походять вони з Союзу, будь-якій фізичній чи юридичній особі, організації чи органу в Росії чи в будь-якій іншій країні, будь-якому фізичному чи юридичному особі, організації чи органу в Росії чи в будь-якій іншій країні, якщо таке обладнання чи технології призначені для використання в Росії, потрібен попередній дозвіл.

До переліку технологій зазначених у ст. 3 Регламенту згідно із Додатком II є легкі морські судна, пожежні плавучі судна, плавучі крани та інші судна, судноплавство яких є другорядним по відношенню до їхньої основної функції (крім земснарядів, плавучих або занурювальних бурових чи виробничих платформ; рибальських суден та військових кораблів).

Статтею 12 Регламенту забороняється свідомо та навмисно брати участь у діяльності, метою або наслідком якої є обхід заборон, зазначених у статтях 2, 4 та 5, зокрема шляхом дій як заміна організацій, зазначених у статті 5.

На території РФ з 18.05.2004 та по теперішній час провадять господарську діяльність група взаємопов`язаних компаній під умовною назвою «Альянс», в яку входять наступні юридичні особи: ТОВ «Альянс» (рос. - ООО «Альянс», ОДРН - 1047855002436), ТОВ «Північний альянс» (рос. - ООО «Северный альянс», ОДРН - 1147847371044), АТ «Спецфлот-Інвест» (рос. - АО «Спецфлот-Инвест», ОДРН - 1257700058549), ТОВ «Російська буксирна компанія» (рос. - ООО «Русская буксирная компания», ОДРН - 1194704005649), ТОВ «Сава груп» (рос. - ООО «Сава групп», ОДРН - 1234700032830), АТ «Посейдон» (рос. - АО «Посейдон», ОДРН - 1244700013755) та ТОВ «Північні буксири» (рос. - ООО «Северные буксиры», ОДРН - 1227800086360).

Вказані юридичні особи були створені з метою ведення господарської діяльності у морській транспортній галузі, зокрема їх основні активи та виробничі потужності зосередженні на наданні буксирувальних послуг, забезпеченні морських суден продовольством, паливом та екіпажом, забезпеченні функціонування паливно-енергетичного комплексу РФ, шляхом доставки продовольства та персоналу на нафто-газові платформи, а також їх технічного обслуговування та перевалці нафто-продуктів у відкритому морі шляхом так званого «STS» (ship-to-ship).

ТОВ «Північний альянс» та ТОВ «Альянс» мають наявні та тривалі господарські взаємовідносини із підсанкційними російськими компаніями, у тому числі нафто-газового комплексу, з якими продовжують співпрацювати по теперішній час, незважаючи на застосування Україною та країнами Європейського Союзу до них персональних економічних обмежувальних заходів (санкцій), серед яких: ПАТ «Лукойл» (ОДРН - 1027700035769), ТОВ «Лукойл-Транс (ОДРН - 1027700035769), ПАТ «ВСЗ» (ОДРН - 1024700873801), ФДУП «Роморпорт» (ОДРН - 1037702023831), ФДУП «Атомфлот» (ОДРН - 1025100864117), АТ «82 СРЗ», ТОВ «Арктична перевалка» (ОДРН - 1195190002875), ТОВ «СК-Сєвєро-Запад» (ОДРН - 1167746615783) та інші.

З метою сталого функціонування та розвитку, група компаній «Альянс» на постійній основі здійснювала придбання буксирів та інших морських суден, в тому числі на території країн Європейського Союзу (далі - ЄС).

Разом з тим, після збройної анексії РФ Автономної Республіки Крим у 2014 році та подальшого ведення гібридної війни на сході України, а також враховуючи повномасштабне вторгнення РФ на територію України, Радою Європейського Союзу застосовано спеціальні обмежувальні економічні заходи (санкції), передбачені Регламентом Ради (ЄС) № 269/2014 від 17 березня 2014 року та Регламентом Ради (ЄС) № 833/2014 від 31 липня 2014 року.

Вказані обмежувальні заходи спрямовані в тому числі на заборону резидентам країн ЄС здійснювати продаж, постачання, передачу або експорт, прямо чи опосередковано морських суден в тому числі буксирів на користь резидентів РФ.

У зв`язку із вищевказаними обставинами, усвідомлюючи діючі санкційні обмеження та факт збройної агресії РФ проти України, а також те, що РФ є державою-агресором, приблизно у квітні 2022 року посадові особи групи компаній «Альянс», зокрема генеральний директор та співвласник ТОВ «Північний альянс» - громадянин РФ, генеральний директор та співвласник ТОВ «Альянс» - громадянин РФ, а також інші невстановлені особи розробили злочинний план який полягав у прихованому придбанні на території країн ЄС морських суден, зокрема буксирів, з метою їх подальшого таємного транспортування до РФ та використання у господарській діяльності компанії.

До вказаної діяльності, вищезазначені особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2022 року залучили виконавців злочинної схеми, а саме:

- громадянина ОСОБА_6 , якого з 01.06.2022 прийнято в штат її співробітників та який виступав у якості представника групи компаній «Альянс»;

- керівника і власника російської компанії ТОВ «СіЕмЕс шиппінг» (рос. - ООО «СиЭмЭс шиппинг», ОДРН - 1107847084542) громадянина РФ, який виконував функції брокера від російської сторони при укладанні угод купівлі-продажу морських суден в інтересах групи компаній «Альянс».

Не пізніше 01 червня 2022 року громадянин ОСОБА_6 запропонував приєднатися до зазначеної протиправної діяльності операційного директору міжнародної групи компаній «Ryan Ship Management» - обвинуваченому ОСОБА_3 .

У свою чергу обвинувачений ОСОБА_3 будучи обізнаним про заборону щодо співпраці з РФ, відкриту збройну агресію проти України пристав на пропозицію ОСОБА_7 .

На обвинуваченого ОСОБА_3 покладалися наступні обов`язки: інспекційна перевірка стану підібраних морських суден, аудит їх документації та підготовки до виходу з портів, що включало ремонт, забезпечення продовольством та організація екіпажу, а також інші дії необхідні для придбання та подальшого транспортування судна.

Надалі обвинувачений ОСОБА_3 діючи спільно із вищевказаними особами прийняв участь у придбанні, перевірці технічного стану та передачі судна «MIRJANA K» (IMO 7420742) належного компанії «Project Canada IC Limited» (Бейлівік Гернсі, р/н: 68780) російській компанії ТОВ «Північний альянс».

З метою приховування російської сторони в угоді по придбанню судна «MIRJANA K» (IMO 7420742) придбання здійснювалось через турецьку компанію «Boyut Endustriyel».

21.08.2022 укладено меморандум про угоду між компанією-продавецем «Project Canada IC Limited» ( ОСОБА_8 , р/н: 68780) та компанією-покупцем «Boyut Endustriyel», підписантом документації зі сторони продавця буксира виступала особа на ім`я « ОСОБА_9 », підписантом зі сторони покупця буксира виступала особа на ім`я « ОСОБА_10 », зазначена, як директор компанії «Boyut Endustriyel».

Цього ж дня, укладено аналогічний меморандум про угоду між компанією-продавецем «Boyut Endustriyel» та компанією-покупцем ТОВ «Північний альянс» підписантом зі сторони якої виступав генеральний директор та співвласник ТОВ «Північний альянс» громадянин ОСОБА_11 , однак зазначена угода не подавалась до державних інституцій іноземних країн, а право власності на судно фактично перейшло до російської компанії ТОВ «Північний альянс» після вчинення всіх процесуальних дій представниками компанії «Project Canada IC Limited».

У період з кінця серпня по жовтень 2022 року обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на території Греції особисто здійснював перевірку технічного стану буксира, аудит наявної технічної та юридичної документації та звітував ОСОБА_12 та іншим через електронні канали зв`язку.

Грошові кошти на оплату вартості судна та оплату послуг з ремонту і його транспортування з територіальних вод Греції на рахунки компанії «Boyut Endustriyel» надходили з РФ.

За даними міжнародної інформаційної бази даних про морські судна та компанії судноплавної галузі «Equasis» з 01.07.2023 власником буксира «Mirjana K» (ІМО 7420742) є російська компанія ТОВ «Північний альянс», яка змінила назву судна на «Ajax» та встановила на судні прапор РФ.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 будучи громадянином України діючи за попередньою змовою із громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_13 - генеральним директором та співвласником ТОВ «Північний альянс», ОСОБА_14 - генеральним директором та співвласником ТОВ «Альянс», а також іншими невстановленими особами, умисно сприяв передачі морського судна у розпорядження представників держави-агресора, що створило умови для його подальшого використання російськими суб`єктами господарювання, у тому числі для виконання державних замовлень та інших контрактів в інтересах держави-агресора.

Крім того, продовжуючи злочинну діяльність, на виконання раніше розробленого злочинного плану який полягав у прихованому придбанні на території країн ЄС морських суден, зокрема буксирів, з метою їх подальшого таємного транспортування до РФ та використання у господарській діяльності, на початку 2024 року ОСОБА_12 звернувся до обвинуваченого ОСОБА_3 щодо купівлі, перевірки та оперуванням буксиром «Іsaс» (IMO НОМЕР_2) який належав фінській компанії «R-Towing Oy» (Республіка Фінляднія, р/н: 1810880-2).

Підбір та юридичне супроводження процесу придбання вказаного судна ОСОБА_15 , який встановив контакт із представниками компанії продавця «R-Towing Oy» та отримав попередні домовленості щодо продажу судна «Іsaс» (IMO НОМЕР_2) у подальшому через ОСОБА_12 частину обов`язків делегував обвинуваченому ОСОБА_3 .

З метою приховування російської сторони в угоді, ОСОБА_12 залучив до протиправної діяльності громадянина Французької Республіки, який для проведення угоди з придбання буксира «Іsaс» (IMO НОМЕР_2) надав підконтрольну йому компанію «Optivix SARLU» (Коморські Острови, р/н: НОМЕР_1 ).

У подальшому, але не пізніше березня 2024 року між компанією «R-Towing Oy» та компанією «Optivix Sarlu» було укладено Меморандум щодо продажу корабельного буксира «Іsaс» (IMO НОМЕР_2).

Для забезпечення реалізації вказаного задуму, 05.04.2024 громадянин Франції видав на ім`я ОСОБА_3 довіреність, якою уповноважив останнього, безпосередньо та виключно представляти інтереси компанії «Optivix SARLU» щодо купівлі у компанії «R-Towing Oy» буксира «Іsaс» (IMO НОМЕР_2), що в свою чергу включало право підпису Меморандуму та інших відповідних документів.

Після чого, на виконання спільного злочинного плану 21.05.2024обвинувачений ОСОБА_3 прибув до м. Оулу Республіки Фінляндія для проведення зустрічі з представниками компанії «R-Towing Oy» та підписання в межах виданої на його ім`я довіреності, передбачених Меморандумом документів.

Меморандумом передбачено внесення покупцем авансового платежу у розмірі 10% від вартості судна, водночас вказану суму та інші платежі за буксир були сплачені британською компанією «Ross Maritime Services Limited» (р/н: 12271128) директором та бенефіціарним власником якої є громадянин Великої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у свою чергу є засновником та фінансовим директором міжнародної групи компаній «Ryan Ship Management».

Вказані кошти надходили на банківські рахунки «Ross Maritime Services Limited» від компанії «Xela Maritime Shipping DMCC» (Unit №: 2203-29, License number: DMCC-870635, ОАЕ) засновником та директором компанії є громадянин ОСОБА_17 , який у свою чергу є генеральним директором та співвласником ТОВ «Альянс», а секретарем та старшим менеджером компанії «Xela Maritime Shipping DMCC» є громадянин Франції.

У період з 26.06.2024 по 12.02.2025 обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на території Республіки Фінляндія, умисно, діючи з корисливих мотивів, на виконання спільного злочинного плану направленого на пособництво державі-агресору, будучи директором «Rost Maritime LLC», забезпечив комплектування екіпажу буксиру «Isac» (ІМО НОМЕР_2) для його транспортування та передачі у розпорядження представників держави-агресора.

Під час перебування буксиру «Isac» (ІМО НОМЕР_2) у нейтральних водах Північного моря капітан судна за вказівкою невстановленої особи з числа службових осіб ТОВ «Північний альянс» змінив маршрут слідування та скерував буксир у напрямку порту м. Кіркенес Королівства Норвегії, де у подальшому відбулась заміна екіпаж компанії ТОВ «Північний альянс».

Починаючи з 02.08.2024 передача даних про місцезнаходження судна була припинена у системах AIS, LRIT, а також в інших електронних системах моніторингу, згідно відомостей міжнародних морських реєстрів 01.10.2024 буксир «Isac» (ІМО НОМЕР_2) перереєстровано під прапором РФ та новою назвою «Регул» (ІМО НОМЕР_2) із портом прописки в м. Мурманськ РФ.

12.02.2025 до міжнародних морських реєстрів внесено відомості щодо нового власника та комерційного менеджера буксира, яким виступила російська компанія ТОВ «Північний альянс».

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 будучи громадянином України діючи за попередньою змовою із громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_13 - генеральним директором та співвласником ТОВ «Північний альянс», ОСОБА_17 - генеральним директором та співвласником ТОВ «Альянс», а також іншими невстановленими особами, умисно сприяв передачі морського судна у розпорядження представників держави-агресора, що створило умови для його подальшого використання російськими суб`єктами господарювання, у тому числі для виконання державних замовлень та інших контрактів в інтересах держави-агресора.

За наведених вище обставин ОСОБА_3 вчинив за попередньою змовою групою осіб, умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У даному кримінальному проваджені укладена угода про визнання винуватості між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 220 260 000 000 007 98 від 28.08.2026 ОСОБА_19 .

Відповідно до умов вищезазначеної угоди, прокурор та обвинувачений за ініціативою сторони захисту та обопільною згодою відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження:

- беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального првопорушення, дати показання в судовому засіданні щодо обставин вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення;

- брати участь у слідчих та процесуальних діях, які проводяться у кримінальному провадженні № 22025000000001270 від 16.12.2025;

- надати викривальні показання органу досудового розслідування та суду в з`ясуванні відомих йому обставин злочинної діяльності у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000001270 від 16.12.2025;

- не змінювати свої показання, які ним надані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000001270 від 16.12.2025 давати правдиві, достовірні та повні показання;

- здійснити благодійну фінансову пожертву на користь Збройних Сил України на загальну суму 500 000 гривень.

Сторони також узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст. 28 ч.1 ст.111-2 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із придбанням та продажем суден строком на 10 (десять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладенням обов`язків у відповідності до ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до органів пробації.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор, захисник та обвинувачений просили суд затвердити угоду про визнання винуватості на умовах викладених в угоді, вказуючи на дані, що підтверджують наявність суспільного інтересу.

Заслухавши думку прокурора, який вважає наявними підстави для затвердження угоди на визначених в ній умовах, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти затвердження угоди на умовах, визначених в ній, дослідивши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність вимогам КПК України та закону, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст.111-2 КК України, який є особливо тяжким злочином у відповідності до ст.12 КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Отже умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Вказана угода не порушує права та інтереси інших осіб, укладання угоди погоджувалось у відповідності до вимог ст. 470 КПК України, обвинувачений не є організатором вчиненого кримінального правопорушення.

Щодо покарання, то стороною обвинувачення наведені підстави для застосування як ст.69 так і ст.75 КК України, які заслуговують на увагу.

Поведінка обвинуваченого під час судового розгляду вказує на щире каяття, усвідомлення тяжкості вчинених ним злочинів та добровільне волевиявлення щодо перерахування на потреби держави 500 000 гривень до моменту розгляду судом питання щодо затвердження цієї угоди, а саме - на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України, свідчить про бажання усунути негативні наслідки, від злочинних дій.

У справі існують пом`якшуючи обставини, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність тяжкого захворювання як у обвинуваченого так і у члена сім`ї.

Отже такі обставини можуть слугувати реальними чинниками, які відповідають меті покарання, визначеній ст.50 КК України, яке має ціллю не лише покарати засуджену особу, а й слугуватиме його виправленню, запобігання вчиненню злочину ним та іншими особами.

Окрім того, ст.65 КК України визначено, що суд у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини призначає покарання узгоджене сторонами.

Враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку після вчиненого свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій, вказує на щире каяття, відсутність тяжких наслідків, дані про особу, який не судимий, одружений, має на утриманні непрацездатну дружину, двох дітей, яка має тяжке захворювання, добровільно надавав допомогу ЗСУ, декількох пом`якшуючих обставин, підтверджують, що при таких обставинах узгоджене сторонами покарання може бути призначене та відповідає цілям та меті покарання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості прокурором та обвинуваченим.

При цьому судом враховано, що сторонами при призначенні покарання за ч.1 ст.111-2 КК України не визначалось покарання у виді конфіскації майна, з огляду на застосування вимог ст.69 та 75 КК України.

Судові експертизи у даному кримінальному провадженні не проводились.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Угоду про визнання винуватості від 28.08.2026, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 220 260 000 000 007 98 від 28.08.2026 між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з придбанням та продажею суден строком на 10 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладенням обов`язків у відповідності до ч.1 ст.76 КК України, а саме:

1)періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган пробації про зміну свого місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 змінити на особисте зобов`язання до набранням вироку законної сили.

Звільнити ОСОБА_3 з під варти в залі суду негайно.

Заходи забезпечення кримінального провадження накладені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27.05.2026 у справі № 761/20010/26, провадження № 1 кс/ 761/12807/2026 та у справі № 761/18425/26 провадження № 1-кс/761/11971/2026 від 18.05.2026, № 761/19995/26 провадження № 1-кс/761/12797/2026 від 27.05.2026 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: