Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №420/12676/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12676/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 10885/15-37-07-07-73 від 11 березня 2026 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” в сумі 106713,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наявність форс-мажорних обставин була підтверджена належним чином двома компетентними органами різних країн: По-перше – Китайський комітет із сприяння розвитку міжнародної торгівлі (CCPIT) засвідчив наявність форс-мажорних обставин для китайської компанії постачальника, зокрема те, що в липні 2025 року у південно-східній частині Китайської Народної Республіки стались надзвичайно масштабні повені, внаслідок яких загинули десятки людей, а сотні тисяч позбулись своїх будинків внаслідок катастрофічних руйнувань. Загалом стихія накрила регіон, у якому проживають понад 120 мільйонів людей. По-друге – Одеська регіональна торгово-промислова палата сертифікатом №5100-26-0412 від 18.02.2026 року підтвердила наявність форс-мажорних обставин для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ ГРУП» в частині зобов`язання із своєчасного прибуття товару на митну територію України через повені в Китаї.

Натомість, ГУ ДПС не вважає надані докази достатніми та по-своєму трактує надані Позивачем докази. Мотивуючи своє рішення, ГУ ДПС в Одеській області зазначало, що згідно наданого китайською стороною сертифікату, що підтверджу настання форс-мажорних обставин, такий сертифікат засвідчує лише печатку підприємства, а не обставини, викладені в такому сертифікаті. Вказане твердження є нічим іншим, як трактуванням змісту документа, виданого компетентним органом на свою користь з метою застосування до ТОВ «ТОТ ГРУП» необґрунтованого штрафу.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТОТ ГРУП» вимог п. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.14 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями, в частині не своєчасного надходження товару по контракту від 04.04.2025 № 04/04 укладеним з "Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd." (Китай) в сумі 45 000,00 дол.США (19 календарних днів) за період з 02.11.2025 по 20.11.2025. ТОВ «ТОТ ГРУП» до перевірки не надані документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, а саме з підстав, визначених п. 4, 6, 7 ст. 13 вищезазначеного Закону по контракту від 04.04.2025 № 04/04. Отже, перевіркою питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «ТОТ ГРУП» встановлено порушення: пунктів 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, не своєчасного надходження товару по контракту від 04.04.2025 № 04/04, укладеному з нерезидентом "Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd." (Китай) в сумі 45 000,00 дол.США (19 календарних днів) за період з 02.11.2025 по 20.11.2025.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” зареєстроване як юридична особа 17.06.2010 року. Основним видом діяльності є: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

На підставі направлення від 03.02.2026 № 1961/15-32-07-07-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листом від 22.12.2025 № 30118/7/99-00-07 04-02-07, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 02.02.2026 № 937-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ ГРУП», код за ЄДРПОУ 37118337, з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 04.04.2025 № 04/04 (дата операції – 06.05.2025), за період діяльності з 04.04.2025 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної позапланової виїзної перевірки.

19.02.2026 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ ГРУП», № 5614/15-32-07-07-18, згідно якого перевіркою питань дотримання вимог валютного законодавства встановлено порушення: пунктів 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», не своєчасного надходження товару по контакту від 04.04.2025 №04/04, укладеному з нерезидентом «Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd.» (Китай) в сумі 45000,00 дол.США (19 календарних днів) за період з 02.11.2025 по 20.11.2025.

20.02.2026 року товариством з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” подано заперечення до акту перевірки № 5614/15-32-07-07-18 від 19.02.2026 року.

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 09.03.2026 висновок акту перевірки від 19.02.2026 року № 5614/15-32-07-07-18 залишено без змін.

11 березня 2026 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №10885/15-37-07-07-73, яким застосовано до ТОВ «ТОТ ГРУП» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106713,23 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначені Законом № 2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За правилами частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02.01.2019 № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18).

Постановою Правління НБУ № 68 від 04.04.2022 Постанову № 18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

В подальшому, до пункту 14-2 Постанови № 18 вносились зміни і з 07.06.2022 цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07.07.2022 - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ № 113, № 142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом експорт та імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів. При цьому, змінені Постановою № 18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи, а саме акту перевірки, вбачається, що під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області встановлено, що ТОВ «ТОТ ГРУП» (Покупець) укладено контракт від 04.04.2025 № 04/04 з компанією "Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd." (Китай) Постачальник. Предметом контракту є поставка спеціалізованого хлібопекарського обладнання. Замовлення оформлене у формі інвойсу, який є невід`ємною частиною цього контракту. Загальна вартість товару, що буде поставлятись по цьому контракту, вказана в інвойсах до контракту, які є його невід`ємною частино. Оплата товару проводиться у формі: 50% попередньої оплати товару Покупцем згідно рахунку виставленого після підписання контракту шляхом банківського переказу на вказану суму та 50% оплати перед відправкою товару за адресою виробника.

ДПС листом від 22.12.2025 № 30118/7/99-00-07-04-02-07, направлена інформація НБУ про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків валютної виручки по контракту від 04.04.2025 № 04/04 (дата операції – 06.05.2025).

На виконання умов контракту, за перевіряємий період, згідно наданих до перевірки платіжних доручень, виписок банку, ТОВ «ТОТ ГРУП» перераховано на користь нерезидента "Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd." (Китай) з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ФІЛІЇ ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", валютні кошти на загальну суму 90 000,00 дол.США (3 734 181,00 грн.), у т.ч.:

- 06.05.2025 року в сумі 45 000,00 дол.США (1 872 162,00 грн.) – граничний строк надходження товару 01.11.2025;

- 21.08.2025 року в сумі 45 000,00 дол.США (1 862 019,00 грн.) – граничний строк надходження товару 16.02.2026.

Імпортний товар по контракту від 04.04.2025 № 04/04 від компанії "Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd." (Китай) надійшов на адресу ТОВ «ТОТ ГРУП» згідно МД (оформленими в режимі ІМ40) від 21.11.2025 № 25UA500500036466U5 на суму 90 000,00 дол.США (3 793 941,00 грн.), згідно з відбитком печатки Державної митної служби України № SODS0012444 «Під митним контролем» від 20.11.2025 на CMR № 00604 - з порушенням термінів розрахунків у сумі 45 000,00 дол.США.

Станом на кінець перевірки за даними перевірки та бухгалтерського обліку ТОВ «ТОТ ГРУП» по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за контрактом від 04.04.2025 № 04/04 укладений з компанією "Beijing Zhongli Machinery Science&Technology Co., Ltd." (Китай) дебіторська та кредиторська заборгованість відсутня.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТОТ ГРУП» до перевірки не надані документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, а саме з підстав, визначених п. 4, 6, 7 ст. 13 вищезазначеного Закону по контракту від 04.04.2025 № 04/04.

Згідно ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до п. 112.8 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд в постановах 23.02.2022 року по справі № 922/2897/21, від 04.06.2022 року по справі № 922/2394/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

З матеріалів справи слідує, що 20.02.2026 року товариством з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” подано заперечення до акту перевірки № 5614/15-32-07-07-18 від 19.02.2026 року, до яких додано сертифікат № 261100В0/009599, виданий Китайським комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі (CCPIT) та сертифікат №5100-26-0412 від 18.02.2026 року, виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою.

Згідно пояснювального листа № 28/01/2026-1 до сертифікату № 261100В0/009599, виданого Китайським комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі (CCPIT):

«Цей лист підтверджує настання обставин непереборної сили для компанії BEIJING ZHONGLI MACHINERY SCIENCE & TECHNOLOGY CO., LTD., що унеможливлює своєчасне виконання умов контракту 04/04 від 4 квітня 2025 року та дотримання термінів поставки.

Ці обставини виникли в результаті масштабних повеней у липні 2025 року в східній частині Китайської Народної Республіки, а також наказу влади про закриття всіх нежиттєво необхідних підприємств. Стихійне лихо зруйнувало під`їзні шляхи до виробничого підприємства, що унеможливило своєчасне виконання контракту.

На сьогоднішній день все ще вживаються заходи для відновлення логістичних маршрутів і мостів, що спричиняє затримки з поставкою товарів покупцям.

Події форс-мажору розпочалися 1 липня 2025 року і триватимуть до 1 грудня 2025 року».

Також, згідно сертифікату №5100-26-0412 від 18.02.2026 року, виданого Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), із змінами та доповненнями, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виникнення масштабних повеней на території східної частини Китайської Народної Республіки; наказ влади Китайської Народної Республіки про закриття всіх нежиттєво необхідних підприємств; руйнування под`їзних шляхів до виробничого підприємства, що визнано Китайським комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі (ССРІТ) форс-мажорною обставиною, шляхом видачі Сертифікату № 261100B0/009599 від 10 лютого 2026 року;

ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОТ ГРУП»

щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: своєчасне завершення операції з імпорту за зовнішньоекономічним контрактом № 04/04 від 04.04.2025 року, укладеним між ТОВ «ТОТ ГРУП» та компанією Beijing Zhongli Machinery Science & Technology Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка), після здійснення платежу від 06 травня 2025 року (платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 6),

у термін: 02 листопада 2025 року,

за п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 р.; Постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", перед Головним Управлінням ДПС в Одеській області,

які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання – 01.07.2025, дата закінчення – 21.11.2025.

Однак, відповідачем всупереч чинному законодавству безпідставно не було враховано сертифікати № 261100В0/009599, №5100-26-0412 від 18.02.2026 року, які засвідчують наявність форс-мажорних обставин для позивача, які в силу Закону України №2473-VIIІ звільняють його від відповідальності, в тому числі за порушення строку розрахунків за імпортними операціями.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 22.05.2024 у справі №620/14203/23, положення Закону № 2473-VIIІ не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

Тобто, частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIIІ надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Згідно статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом.

ЄСПЛ у справі Pantalon v. Croatia (№ 2953/14) зробив висновок, що стаття 7 Конвенції не обмежується ретроактивним застосуванням кримінального права на шкоду обвинуваченому, оскільки вона також закріплює в загальнішому плані принцип, згідно з яким лише законом може визначатися злочин і встановлюватися покарання; Стаття 7 Конвенції також закріплює принцип lex stricta, за яким кримінальний закон не має широко тлумачитися на шкоду обвинуваченому до ступеня, рівноцінного аналогії (див. Vasiliauskas v. Lithuania (заява № 35343/05, п. 154 ); стаття 7 Конвенції, вимагає наявності правової основи для засудження та покарання; пункт 1 статті 7 Конвенції вимагає, щоб Суд з`ясував, чи були на той час правові підстави для засудження заявника, і, зокрема, переконався, чи були досягнуті національними судами результати сумісними зі статтею 7 Конвенції.

Гарантії справедливого судового розгляду, що стосуються кримінального провадження, застосовуються в тих випадках, коли Європейський суд з прав людини буде вважати, що, попри національну класифікацію провадження як цивільного чи адміністративного, його слід розглядати як кримінальне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини сформованою, зокрема, у справі «А. Менаріні Діагностікс проти Італії» (A. Menarini Diagnostics S.r.l. v. Italy, заява № 43509/08) Антимонопольне управління Італії (AGCM) наклало штраф на компанію-заявника в розмірі шести мільйонів євро за недобросовісну конкуренцію на ринку діагностичних тестів на діабет; усі скарги компанії щодо цього рішення до адміністративного суду і Державної ради, а також Касаційного суду були відхилені; зважаючи на різні аспекти справи та їхню важливість, Європейський суд з прав людини визнав, що штраф, накладений на компанію-заявника, є кримінальним покаранням, тому було застосовано кримінальну складову пункту 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

У цьому аспекті також важливо згадати критерії Європейського суду з прав людини, що встановлюють, чи має звинувачення кримінальний характер, широко відомі як «критерії Енгеля», названі на честь справи «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and оthers v.Netherlands, заява № 5100/71 та інші): 1. кваліфікація правопорушення згідно з національним законодавством; 2. характер правопорушення; 3. характер і ступінь суворості покарання, якому обвинувачений ризикує бути підданий. Категоризація правопорушення з урахуванням цих критеріїв допоможе визначити, чи потрібно розглядати конкретний процес, як кримінальний або виключно адміністративний. Важливо, що другий і третій критерії - альтернативні та не мають бути застосовані одночасно. Однак це не виключає кумулятивного підходу у разі, якщо окремий аналіз кожного критерію не дає змоги дійти чіткого висновку про наявність кримінального обвинувачення. Національна класифікація не є вирішальною для класифікації Європейського суду з прав людини, коли йдеться про зобов`язання забезпечити справедливий суд відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, хоча національна класифікація і суттєвий характер правопорушення є релевантними факторами.

Крім того, ЄСПЛ у справах «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», заява № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», заява № 9912/82) Gestur Jуnsson AND Ragnar Halldуr Hall v. Iceland (заяви № 68273/14 та № 68271/14) також виходив з того, що поняття «кримінальний» тлумачиться автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не доведено того, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП”, мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких його притягнуто до відповідальності, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Разом з тим, з урахуванням підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог п. 1,2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII.

У справі «Садоха проти України» (Sadocha v. Ukraine, заява № 77508/11) ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном); Суд нагадав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається (п. 31); справді розмір відповідальності був значним для заявника, проте немає жодних доказів того, що той міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від виконання своїх обов`язків і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі; Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади; складається враження, що міркування щодо, зокрема, неумисного характеру дій заявника, незважаючи на те, що заявник порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення (п. 33); Уряд не навів достатніх аргументів того, що менш суворе покарання у виді штрафу було недостатнім для досягнення бажаного результату - запобіганню повторному порушенню (п. 34); за цих обставин відповідальність наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною вчиненому правопорушенню, отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таку ж позицію ЄСПЛ також висловив у справі «Мякотін проти України» (Myakotin v. Ukraine, заява № 29389/09), в якій також констатовано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).

У справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» (Svit rozvag, tov and others v. Ukraine, заява № 13290/11 та 2 інші) Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції; у цій справі Суд нагадав, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету; окрім того, втручання у право власності має здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав; такий «справедливий баланс» не буде дотримано у разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар.

У справі «Ель Озаір проти Румунії» (El Ozair v. Romania, заява № 41845/12, п.п. 24-26) Суд зазначив, що загальні принципи, які є застосовними і до цієї справи, викладені в рішенні Grifhorst v. France (заява № 28336/02, п.п. 81-83); Суд підкреслює, що сторонами не оспорюються факт того, що накладена санкція на заявника становила втручання у його право на мирне володіння майном; Суду необхідно встановити, чи було дотримано розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном; розумного балансу не буде досягнуто у тому разі, якщо на заявника було накладено індивідуальний та надмірний тягар; Урядом не було наведено переконливих причин того, що лише накладення штрафу було б недостатнім для досягнення стримувального та карального ефекту, а також запобіганню майбутніх порушень вимог декларування; Суд не може не звернути увагу, що Суд Європейського Союзу нещодавно вирішив, що сукупний штраф, який складався із штрафу та інших видів відповідальності не був пропорційним (рішення Суду ЄС від 30 січня 2019 року; об`єднані справи №o C-335/18 та C-336/18).

З урахуванням викладеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення № 10885/15-37-07-07-73 від 11 березня 2026, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 10885/15-37-07-07-73 від 11 березня 2026 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” в сумі 106713,23 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “ТОТ ГРУП” (код ЄДРПОУ 37118337, адреса: вул. Базова, 5, селище міського типу Авангард, Одеський район, Одеська область, 67807).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя П.П.Марин