Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №420/31885/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №420/31885/25

Суддя: Андрухів В.В.

Справа № 420/31885/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 135 252,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , відповідно до приписів Податкового кодексу України є платником податків. Податковий борг Відповідача у сумі 135 252,88 грн., а саме: Земельний податок з фізичних осіб (18010700) виник на підставі податкових повідомлень – рішень. Відповідно до положень ПК України позивачем здійснено ряд заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу. Відповідно до ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 13.07.2023 №0005164-1306-1429 яка була направлена Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600033355472, але повернуто за закінченням терміну зберігання 05.09.2023. Таким чином у Позивача виникло право на стягнення заявленого податкового боргу з Відповідача з моменту узгодження податкового зобов`язання. Податковий борг у Відповідача на теперішній час залишається не погашеним.

Ухвалою суду від 23.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 23.09.2025 року направлялась за адресою місця реєстрації засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду без вручення з відміткою у довідці форми № 20 «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою».

Від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.

Згідно Довідки-розрахунку податкової заборгованості станом на 28.08.2025 року та інтегрованої картки платника, відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має заборгованість із земельного податку з фізичних осіб (18010700) у сумі 135 252,88 грн.

Зазначена заборгованість виникла на підставі нарахувань згідно податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Миколаївській області, а саме: № 14079-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 11.03.2025 за період 2021 року у сумі 9 436,70 грн., № 14072-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 11.03.2025 за період 2025 року у сумі 33 431,71 грн., № 14074-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 11.03.2025 за період 2024 року у сумі 29 849,74 грн., № 14076-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 11.03.2025 за період 2022 року у сумі 24 696,76 грн., № 14075-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 11.03.2025 за період 2023 року у сумі 28 401,27 грн., № 14080-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 11.03.2025 за період 2020 року у сумі 9 436,70 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись рекомендованим листом на податкову адресу платника податків станом на дату їх прийняття, проте поштове відправлення повернулось на адресу податкового органу без вручення з відміткою у довідці форми № 20 «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем не надано до суду та матеріали справи не містять доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або судовому порядку.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового зобов`язання, було сформовано податкову вимогу форми “Ф” №0005164-1306-1429 від 13.07.2023 року. Вказана податкова вимога надсилалася рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення повернулось на адресу податкового органу без вручення з відміткою у довідці форми № 20 «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПКУ.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 284 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платниками орендної плати є фізичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об`єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК (п. 288.7 ст. 288 ПК).

З урахуванням норм абзацу першого п. 286.5 ст. 286 та п. 288.7 ст. 288 ПК нарахування фізичним особам сум орендної плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПК до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Порядок справляння податку на землю врегульовано розділом XII податок на майно Податкового кодексу України.

Склад податку на майно включає в себе плату за землю (265.1.3 ПК України).

Згідно п.269.1. ст.269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно ст.270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є; земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні па праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування є: 271.1.1. ПК України нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. ПК України площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Згідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня (287.2. ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПК України).

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Ставка земельного податку може розраховуватись з урахуванням нормативної оцінки земель або ж без такої.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Фізичним особам (громадянам) нарахування сум земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі - орендна плата) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) па підставі:

- даних державного земельного кадастру;

- поданих платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку (у разі відсутності відомостей у базах даних ДПС);

- отриманої від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформації щодо укладених договорів оренди землі з фізичними особами (громадянами);

- поданих фізичними особами (громадянами) заяв про застосування пільги по земельному податку.

Контролюючий орган надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати платнику за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року.

Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях- рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З моменту надіслання відповідачу податкової вимоги сума податкового боргу повністю погашена не була, податковий борг збільшився, а тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу.

Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно Довідки-розрахунку податкової заборгованості станом на 28.08.2025 року та інтегрованої картки платника, відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має заборгованість із земельного податку з фізичних осіб (18010700) у сумі 135 252,88 грн.

Даних щодо сплати відповідачем ОСОБА_1 податкового боргу на дату розгляду справи суду не надано.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області (адреса: вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб (18010700) суму 135252,88 грн. на користь місцевого бюджету Коблівської ОТГ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua