Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №420/18647/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18647/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 червня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 картка фізичної особи платника податків НОМЕР_2 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 у розмірі до 100 000 гривень за період 01.10.2025 р. - 07.10.2025 р., 20.11.2025 р.-05.12.2025 р., 05.12.2025 р. - 05.01.2026 р., 06.01.2026 р. -10.02.2026 р., пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 картка фізичної особи платника податків НОМЕР_2 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 у розмірі до 100 000 гривень за період 01.10.2025 р. - 07.10.2025 р., 20.11.2025 р.-05.12.2025 р., 05.12.2025 р. - 05.01.2026 р., 06.01.2026 р. -10.02.2026 р., пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 картка фізичної особи платника податків НОМЕР_2 розмірі 18 300 грн. (вісімнадцять тисяч триста гривень).

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 25.05.2025 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Садки Сумського району Сумської області отримав тяжке вибухове осколкове поранення, яке відповідно до довідки про обставини травми та висновків ВЛК пов`язане із захистом Батьківщини.

На думку позивача, у подальшому він неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та проходив лікування за висновками ВЛК у зв`язку з наслідками зазначеного поранення, що підтверджується медичними документами. Зокрема, у період з 01.10.2025 по 07.10.2025 та з 20.11.2025 по 05.12.2025 він проходив стаціонарне лікування з приводу захворювань і післяопераційних станів, які, за його твердженням, були безпосереднім наслідком тяжкого поранення, отриманого 25.05.2025. Після стаціонарного лікування ВЛК також надавала йому відпустки для лікування за станом здоров`я.

Позивач вважає, що зазначені періоди лікування є лікуванням наслідків поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а тому відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та пункту 10 розділу XXXIV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, за такі періоди йому належить додаткова винагорода у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що законодавство не ставить право на отримання такої винагороди у залежність від того, чи сформульований поточний діагноз як «поранення» або «захворювання», якщо медичними документами підтверджено причинно-наслідковий зв`язок між первинним пораненням та подальшим захворюванням і стаціонарним лікуванням. На його переконання, повторне стаціонарне лікування наслідків раніше отриманого тяжкого поранення також є підставою для виплати додаткової винагороди.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23, позивач зазначає, що для вирішення питання про виплату додаткової винагороди необхідно встановити факт отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з таким пораненням або його наслідками, що, на думку позивача, у його випадку підтверджено наданими медичними документами.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху, та надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Заявою від 30 червня 2026 року позивач усунув недоліки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії довідок про обставини поранення (травми, контузії), медичні виписки за спірні періоди лікування, накази про вибуття та повернення з лікування, довідку про грошове забезпечення за вказані місяці (для перевірки нарахувань), а також докази отримання або розгляду рапортів позивача щодо цієї виплати.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази до суду не подав.

Станом на 29 вересня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, третіх осіб, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що 25 травня 2025 року близько 13:00 год., під час виконання бойового завдання внаслідок активних штурмових дій противника, а саме внаслідок скиду ворожого дрону в районні н.п. Садки, Сумський р-н, Сумська область, ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання відповідно до бойового розпорядження командира, отримав вибухову травму. Вогнепальне осколкове сліпе поранення поперекової ділянки справа з проникненням в заочеревинний простір. Зазначені обставини підтверджено довідкою про обставини травми від 04.06.2025 року № 1676.

Згідно довідки ВЛК №1140 від 13 червня 2025 року отримане поранення пов`язане із захистом Батьківщини, та травма є тяжкою. Згідно виписки №2089/245 етапна медична допомога ОСОБА_1 була надана на СП А 0284, ПХВ 71 ВМГ, СОКГВВ.

В подальшому доставлено до Головного військово-медичного клінічного центру ДПС України в м.Київ до хірургічного відділення з діагнозом: стан після вибухового поранення (25.05.2025 р.), сліпого осколкового проникаючого поранення живота з багатоуламковим переломом переднього відрізка 10 ребра справа, забоєм правої нирки, наскрізним ушкодженням S IVb V VI печінки, жовчного міхура, гемоперитонеумом, та операції (26.05.2025 р.) - лапаротомії, ревізії черевної порожнини, пакування печінки за типом сендвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаростомії, ПХО рани передньої черевної стінки.

Надалі 13 червня 2025 року ОСОБА_1 згідно довідки №1140 проходив ВЛК: стан після вибухового поранення (25.05.2025 р.), вогнепального осколкового сліпого проникного поранення живота з багатоуламковим переломом переднього відрізка 10 ребра справа, забоєм правої нирки, наскрізним ушкодженням S IVb V VI печінки, жовчного міхура, гемоперитонеумом, та операції (26.05.2025 р.) - лапаротомії, ревізії черевної порожнини, пакування печінки за типом сендвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаростомії, ПХО рани передньої черевної стінки, (29.05.2025 р.) – DCS, ревізії черевної порожнини, видалення марлевих тампонів., поранення ТАК пов`язане з захистом Батьківщини, надана відпустка для лікування після поранення на 30 днів.

15 липня 2025 року ОСОБА_1 згідно картки обстеження та медичного огляду проходив ВЛК: стан після вибухового поранення (25.05.2025 р.), вогнепального осколкового сліпого проникного поранення живота з багатоуламковим переломом переднього відрізка 10 ребра справа, забоєм правої нирки, наскрізним ушкодженням S IVb V VI печінки, жовчного міхура, гемоперитонеумом, та операції (26.05.2025 р.)- лапаротомії, ревізії черевної порожнини, пакування печінки за типом сендвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаростомії, ПХО рани передньої черевної стінки, (29.05.2025 р.) – DCS, ревізії черевної порожнини, видалення марлевих тампонів., поранення ТАК пов`язане з захистом Батьківщини, надана відпустка для лікування після поранення на 30 днів.

19 серпня 2025 року ОСОБА_1 згідно довідки №506 проходив ВЛК: залишкові явища вибухового поранення (25.05.2025 р.), вогнепального осколкового сліпого проникного поранення живота з багатоуламковим переломом переднього відрізка 10 ребра справа, забоєм правої нирки, наскрізним ушкодженням S IVb V VI печінки, жовчного міхура, гемоперитонеумом, та операції (26.05.2025 р.)- лапаротомії, ревізії черевної порожнини, пакування печінки за типом сендвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаростомії, ПХО рани передньої черевної стінки, (29.05.2025 р.) – DCS, ревізії черевної порожнини, видалення марлевих тампонів., у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, з незначним порушенням функцій. Травма тяжкого ступеню. Поранення ТАК пов`язане з захистом Батьківщини, Далекозоркість слабкого ступенб обох очей з гостротою зору з корекцією Sph + 0,5 = 1,0 лівого ока, захворювання ТАК пов`язане з проходженням військової служби, висновок: придатний до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони.

У період з 26 травня 2025 року по 19 серпня 2025 року йому була нарахована додаткова грошова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, встановленого розділом XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260; характер додаткової винагороди військовослужбовцям у зв`язку з пораненням в розмірі 100 000 гривень (щомісячний, одноразовий, періодичний, постійний, пов`язаний з певними визначеними умовами та на певний визначений період часу).

Як зазначив позивач, після лікування ОСОБА_1 повернувся до виконання військової служби, але в зв`язку з тим що ним були перенесені операції (26.05.2025 р.) - лапаротомії, ревізії черевної порожнини, пакування печінки за типом сендвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаростомії, ПХО рани передньої черевної стінки, після отриманого тяжкого поранення, та були рекомендації щодо не носити тяжкості, але він був вимушений носити бронежилет, за рахунок носіння бронежилету який важкий, та за рахунок несення військової служби яка також є важкою працею у нього з`явилися наслідки після операції (26.05.2025 р.)

Надалі лікування відбувалося у наступні періоди: з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні - виписка №1095 із медичної картки стаціонарного хворого перебував в госпіталі ВМКЦ ДПСУ м. Одеса у відділення хірургії з діагнозом: діастаз прямих м`язів живота. Стан після ВОСП (25.05.2025 р.) живота операції з приводу проникаючого поранення живота з пошкодженням печінки, жовчного міхура. Супутній діагноз: зміщена носова переділка з порушенням носового дихання. Тривожний синдром з диссомнією на фоні соматогенії. Далекозоркість слабого ступеню обох очей. Невропатія правого підщелепного нерву у вигляді порушень чутливості.

У період з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Одеському ВМКЦ ДПСУ в хірургічному відділенні - ВИПИСКА 3156 з діагнозом: Післяопераційна вправима вертральна грижа. Залишкові явища вибухового поранення (25.05.2025) вогнепального осколкового наскрізного проникаючого поранення черевної порожнини з багатоуламковим переломом переднього відріза 10 ребра праворуч, забою правої нирки, наскрізного ушкодження печінки S IVb, V, VI, жовчного міхура, з гемоперитонеумом, операцій (26.05.2025): лапаротомії, ревізії органів черевної порожнини, пакування печінки за типом сендвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаростомії, ПХО ран черевної стінки, (29.05.2025) DCS, ревізії органів черевної порожнини, видалення марлевих тампонів у вигляді неспроможного післяопераційного рубця передньої черевної стінки, злук черевної порожнини, відсутності жовчного міхура.. КГСОД з катаральним рефлюкс-езофагітом. Хронічний гастродуоденіт у фазі нестійкої ремісії. Далекозорість слабкого ступеню обох очей з гостротою зору з корекцією 1,0.

Після виписки з стаціонарного лікування направлено на проходження ВЛК.

05 грудня 2025 року проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) - Довідка 431 Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання ( травм, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (07.10.2025) герніолапаротомії, ретромускулярної алопластики сітчастим протезом з приводу післяопераційної вправимої вентральної грижі. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби Потребує відпуски для лікування у зв`язку з хворобою на тридцять календарних днів.

06 січня 2026 року проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) - довідка 4 Стан після операції (26.11.2025): герніолапаротомії, ретромускулярної алопластики сітчастим протезом, з приводу післяопераційної вправимої вентральної грижі, у вигляді неокріплого післяопераційного рубця, з тимчасовим порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Потребує відпустки для лікування у зв`язку з захворюванням на 30 (тридцять) календарних днів.

10 лютого 2026 року проведено медичний огляд ВЛК - довідка 120 Залишкові явища мінно-вибухової травми (25.05.2025) – ВОСП живота з наскрізним ушкодженням S IV, V, VI печінки, жовчного міхура, етапних, оперативних лікувань, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців. (26.05.2025) - лапаротомії, ревізії черевної порожнини, пакування печінки за типом сандвіч, холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини, закритої лапаротомії, ПХО рани, (29.05.2025)-DCS, ревізії черевної порожнини у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців. (Травма тяжкого ступеню згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 року). Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. (Згідно довідки начальника НОМЕР_4 прикордонного загону № 1676 від 04.06.2025). Залишкові явища після операції (26.11.2025) герніолапаротомії, ретромускулярної алопластики сітчастим протезом, з приводу вправимої вентральної грижі, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців. Грижа стравохідного отвору діафрагми з катаральним рефлюкс-езофагітом. Хронічний гастродуоденіт у фазі нестійкої ремісії. Далекозорість ступеню 1,5Д правого ока, 0,5Д лівого ока, з гостротою зору з корекцією 1,0Д обох очей. Зміщена носова перегородка з порушенням носового дихання. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

З виписок з медичних карток стаціонарного хворого вбачається що вказані операції та лікування в період з 01 жовтня 2025 року по 10 лютого 2026 року були наслідком саме отриманого тяжкого поранення 25.05.2025 р, а ВЛК надавала додаткову відпустку на лікування саме після операції які виникли як наслідок поранення (25.05.2025 року).

Як зазначив позивач, 10 лютого 2026 року він звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з питанням відносно того, чому йому не нараховується додаткова винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн відповідно до Постанови КМУ № 168 пропорційно періодам стаціонарного лікування за періоди: з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року, з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року, та продовженого лікування після стаціонарного лікування за довідками ВЛК періодам з 05.12.2025 року по 05.01.2026 року, з 06.01.2026 року по 10.02.2026 року, проте отримав усну відповідь що позивач не має права на отримання вказаної додаткової винагороди.

27 лютого 2026 року позивач направив за допомогою поштового зв`язку до НОМЕР_5 прикордонного загону в/ч НОМЕР_1 рапорт на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн відповідно до Постанови КМУ № 168 пропорційно періодам лікування з додатками (копія довідки про обставини травми, копія документів медичних закладів №1095, №3156, довідка ВЛК №120,довідка ВЛК №4, довідка ВЛК №431).

Проте, згідно трекінгу УКРПОШТА відповідач рапорт з доданими документами не отримав та зазначене поштове відправлення було повернуто ОСОБА_1 21.03.2026 року.

13 березня 2026 року адвокатом Ковальчук І.Ю. був скерований та направлений адвокатський запит до НОМЕР_5 прикордонного загону в/ч НОМЕР_1 щодо надання інформації щодо розгляду рапорту позивача на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн пропорційно періодам лікування.

23 березня 2026 року від військової частини НОМЕР_1 було отримано відповідь, в якій зазначено що вищевказаний рапорт від позивача не надходив.

Позивач вважаючи таку бездіяльність військової частини протиправною та такою, що грубо порушує його право на соціальний і правовий захист, гарантований державою, звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Як гарантовано частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Згідно із ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (державні органи).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Порядок №260).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 розділу І Порядку №260 дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану”, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

Відповідно до ст. 9-2 Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції до серпня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абз. 1).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абз. 4).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (абз. 5, 6).

Вищевказані абзаци пункту 1 Постанови № 168 застосовуються з 24.02.2022.

В серпні 2023 року до вказаної Постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 №836, яка набрала чинності 11.08.2023.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови № 168 (в редакції Постанови №836) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 1-1 (в редакції Постанови №836) на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з абз. 1, 3, 4 п. 1-2 (в редакції Постанови №836) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Вищевказані абзаци пунктів 1, 1-1, 1-2 Постанови № 168 в редакції Постанови №836 застосовуються з 01.06.2023.

Отже, на період дії воєнного стану Постановою № 168 передбачена виплата додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які безпосередньо перебувають у зоні бойових дій та беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, зміст пункту 1 Постанови № 168 визначає обов`язкові умови виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, а саме: період дії воєнного стану; безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, або перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення; наявність наказу командира.

11.08.2023 до Постанови № 168 внесено зміни на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836, зокрема, Постанову № 168 доповнено пунктом 1-1, згідно з абз. 1, 2 якого на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За змістом абз. 1, 3, 4 п. 1-2 (в редакції Постанови №836) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Вищевказані абзаци пунктів 1-1, 1-2 Постанови № 168 в редакції Постанови №836 застосовуються з 01.06.2023.

Таким чином, до червня 2023 року виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з безпосередньою участю у зоні бойових дій, або пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, чи перебуванні у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, підлягала у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у зоні бойових дій, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а з 01.06.2023 - в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 (який застосовується з 24.02.2022) установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.

Виплата військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, додаткової винагороди у розмірі 100000 також передбачена Порядком №260, згідно з абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV якого у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі – Положення №402), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (п. 12 розділу XXXIV Порядку №260).

Таким чином, підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є наказ командира військової частини, де такий військовослужбовець проходить службу, виданий на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення №402.

На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України (п. 17 розділу І Порядку №260).

Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України у спірному періоді, встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298, в якій зазначено, зокрема:

1. Під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів” (бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка(який) веде воєнні(бойові) дії у складі діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних(бойових)дій; бойових(спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових(спеціальних) завдань військовою частиною(підрозділом, утому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу(контрнаступу, контратаки)) підчас перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ(сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань зведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань зведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

2. На період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

3. Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий, журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

5. Виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командиром (начальником) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).

6. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

8. У період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100 000 грн за весь час безпосереднього перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

10. До наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення – за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 25.05.2025 року отримав тяжке поранення під час виконання бойового завдання, що безпосередньо пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми від 04.06.2025 року № 1676 та не заперечується сторонами.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що після отримання поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні, проходив оперативне та подальше медичне лікування, а також неодноразово направлявся військово-лікарською комісією у відпустки для лікування після тяжкого поранення.

Судом встановлено, що 13.06.2025 року ВЛК визначила поранення позивача як таке, що пов`язане із захистом Батьківщини, та встановила його тяжкий ступінь, надавши відпустку для лікування після поранення строком на 30 календарних днів. Аналогічний висновок міститься у матеріалах медичного огляду ВЛК від 15.07.2025 року.

19.08.2025 року ВЛК встановила залишкові явища вибухового поранення від 25.05.2025 року, зазначила тяжкий ступінь травми та причинний зв`язок поранення із захистом Батьківщини. При цьому позивача було визнано придатним до служби у визначених підрозділах забезпечення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що наслідки отриманого 25.05.2025 року тяжкого поранення не припинилися після первинного лікування та надання відпустки. Навпаки, у подальшому позивач був повторно госпіталізований у зв`язку із захворюваннями та ускладненнями, які, відповідно до медичної документації, пов`язані з наслідками отриманого ним поранення.

Так, у період з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: діастаз прямих м`язів живота, стан після вибухово-осколкового проникаючого поранення живота від 25.05.2025 року та проведених оперативних втручань з приводу ушкодження печінки та жовчного міхура.

У період з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року позивач повторно перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом післяопераційної вправимої вентральної грижі та залишкових явищ вибухового поранення від 25.05.2025 року, наслідками якого були, зокрема, ушкодження органів черевної порожнини, проведені оперативні втручання та сформовані післяопераційні зміни.

Після зазначеного стаціонарного лікування ВЛК 05.12.2025 року встановила стан після оперативного лікування післяопераційної вправимої вентральної грижі та визначила, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби, а також надала позивачу відпустку для лікування у зв`язку із захворюванням строком на 30 календарних днів.

06.01.2026 року ВЛК повторно встановила стан після оперативного лікування вентральної грижі, наявність неокріплого післяопераційного рубця та тимчасове порушення функції, пов`язавши захворювання з проходженням військової служби, та надала позивачу додаткову відпустку для лікування строком на 30 календарних днів.

10.02.2026 року ВЛК встановила залишкові явища мінно-вибухової травми від 25.05.2025 року, зазначивши, що травма є тяжкого ступеню та поранення пов`язане із захистом Батьківщини. Одночасно ВЛК зафіксувала залишкові явища після оперативного лікування вентральної грижі, яка виникла після отриманого поранення та проведених оперативних втручань.

Таким чином, сукупність наведених медичних документів свідчить про безперервний причинно-наслідковий зв`язок між первинним тяжким пораненням, отриманим позивачем 25.05.2025 року під час виконання бойового завдання, проведеним оперативним лікуванням, подальшими ускладненнями та повторними періодами стаціонарного лікування і відпустками для лікування.

Суд звертає увагу, що положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачають виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії. Така конструкція правової норми не ставить право на відповідну виплату виключно в залежність від факту безпосереднього перебування військовослужбовця у районі бойових дій у кожному з періодів лікування, оскільки самостійною юридично значимою підставою є перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

При цьому пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено включення до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн військовослужбовців, які у зв`язку з пораненням, отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, за весь час відповідного лікування або відпустки. Пунктом 12 цього ж розділу визначено, що підставою для видання наказу про виплату є, зокрема, довідка про обставини травми, яка містить інформацію про отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.

Судом встановлено, що така довідка щодо ОСОБА_1 наявна, а причинний зв`язок отриманого ним поранення із захистом Батьківщини підтверджений також висновками ВЛК від 13.06.2025 року, 15.07.2025 року, 19.08.2025 року та 10.02.2026 року.

Отже, формальні передумови для вирішення питання про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за періоди стаціонарного лікування та відпусток для лікування після тяжкого поранення у матеріалах справи наявні.

При цьому сам по собі факт того, що окремі періоди лікування настали через декілька місяців після первинного поранення, не свідчить про відсутність права на відповідну виплату, якщо матеріалами справи підтверджується причинний зв`язок між наступним лікуванням та наслідками тяжкого поранення, а відповідні періоди підтверджені медичними документами та висновками ВЛК.

У цьому випадку судом встановлено, що діагнози, з якими позивач перебував на стаціонарному лікуванні у жовтні та листопаді - грудні 2025 року, безпосередньо містять посилання на стан після вибухового поранення від 25.05.2025 року та проведених у зв`язку з ним оперативних втручань. Подальші висновки ВЛК також підтверджують зв`язок відповідних захворювань та наслідків із проходженням військової служби та наслідками отриманої травми.

Суд також враховує, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира (начальника). Отже, наявність передбачених законодавством обставин не звільняє військову частину від обов`язку належним чином перевірити подані військовослужбовцем документи та, за наявності визначених законом підстав, прийняти відповідне рішення щодо включення його до наказу про виплату.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з питання виплати додаткової винагороди, а 27.02.2026 року направив рапорт із доданням документів, які підтверджували факт поранення, його тяжкість, причинний зв`язок із захистом Батьківщини, періоди стаціонарного лікування та надання відпусток для лікування.

Обставина повернення поштового відправлення позивачу 21.03.2026 року та відсутність у відповідача фактичного отримання зазначеного рапорту не може сама по собі свідчити про відсутність у позивача права на належне вирішення питання щодо виплати, оскільки до звернення до суду позивач вживав заходів для реалізації свого права, а адвокатським запитом від 13.03.2026 року додатково було порушено перед відповідачем питання щодо розгляду рапорту та виплати відповідної винагороди.

Таким чином, у спірних правовідносинах наявні передбачені законодавством юридичні факти, з якими пов`язується право військовослужбовця на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень, а саме: отримання поранення після введення воєнного стану, його зв`язок із захистом Батьківщини, тяжкий ступінь поранення, перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками ВЛК.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 та пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням, отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується за відповідний час такого лікування або відпустки.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин ОСОБА_1 мав право на отримання передбаченої Постановою №168 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень за заявлені ним періоди, пропорційно відповідній кількості днів.

Судом також встановлено, що така додаткова грошова винагорода за спірні періоди відповідачем позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

При цьому відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про відсутність у позивача права на отримання зазначеної винагороди за встановлених судом обставин.

Посилання на ненадходження до військової частини рапорту позивача від 27.02.2026 року саме по собі не спростовує наявності у ОСОБА_1 матеріального права на відповідну виплату, оскільки право на додаткову винагороду виникає за наявності встановлених нормативно-правовими актами умов, які у даному випадку підтверджені належними доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100000 гривень за періоди з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року, з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року, з 05.12.2025 року по 05.01.2026 року та з 06.01.2026 року по 10.02.2026 року, пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є протиправною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме шляхом: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100000 гривень за періоди з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року, з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року, з 05.12.2025 року по 05.01.2026 року та з 06.01.2026 року по 10.02.2026 року, пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100000 гривень за періоди з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року, з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року, з 05.12.2025 року по 05.01.2026 року та з 06.01.2026 року по 10.02.2026 року, пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, а також встановлених судом фактичних обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100000 гривень за періоди з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року, з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року, з 05.12.2025 року по 05.01.2026 року та з 06.01.2026 року по 10.02.2026 року, пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100000 гривень за періоди з 01.10.2025 року по 07.10.2025 року, з 20.11.2025 року по 05.12.2025 року, з 05.12.2025 року по 05.01.2026 року та з 06.01.2026 року по 10.02.2026 року, пропорційно дням перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя С.О. Cтефанов