Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №758/15723/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15723/26

3/758/4679/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2026 року, о 15 годині 30 хвилин, в місті Києві, по вул. Генерала Грекова, 4, керував автомобілем марки «Ягуар», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом недотримав безпеки руху та скоїв наїзд на нерухомий припаркований автомобіль марки «Фольксваген», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі марки «Фольксваген», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , марки «Ягуар», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п.10.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 29 серпня 2026 року, о 15 годині 30 хвилин, в місті Києві, по вул. Генерала Грекова, 4, керував автомобілем марки «Ягуар», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив, чим порушив п.2.10.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні ДТП визнав, підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, просив обмежитись усним зауваженням оскільки потерпілій стороні відшкодована шкода. Провину у зникненні з місця ДТП заперечив, оскільки поїхав з місця через те, що він не відчув зіткнення.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п. 1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.

Обов`язковою ознакою складу даного правопорушення є суб`єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

В письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 вказав, що про те, що пошкодив автомобіль він не знав.

Так, з досліджених судом матеріалів справи не вбачається можливим встановити наявність прямого умислу на залишення місця ДТП.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а обставини викладені у ньому мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, зокрема, відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України суд зазначає наступне.

Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №760533 від 01 вересня 2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- схемою місця ДТП від 29 серпня 2026 року, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015; схема підписана учасником ДТП та на ній зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які транспортний засіб отримав внаслідок ДТП;

- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтвердив фактичні обставини справи, викладені в протоколі;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка підтвердила фактичні обставини справи, викладені в протоколі;

- протоколом огляду транспортного засобу від 01 вересня 2026 роу яким зафіксовано, що автомобіль марки «Ягуар», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , має подряпини, потертості на передньому бампері з правої сторони;

- відеозаписом долученим до матеріалів справи, яким підтверджуються обставини викладені в протоколі.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 , підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, вчинення правопорушення з необережності, що таке не спричинило шкоди іншому учаснику ДТП, а також особу правопорушника, усвідомлення ОСОБА_1 неправомірності своїх дій, визнання ним своєї вини, щире каяття, відсутність завданої шкоди іншому учаснику ДТП та враховує відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 35 КУпАП, суд вважає, що його слід звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а справу щодо нього закрити відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП не стягується.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36, 122-4, 124, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю діяння, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов