Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №758/13282/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13282/25

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Зазначала, що 22.01.2020 Подільським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 758/1453/19, відповідно до якого розірвано шлюб між нею та відповідачем. Визначено місце проживання дитини, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею.

19.08.2020 Подільським районним судом міста Києва видано судовий наказ № 758/6467/20 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2020 і досягнення дитиною повноліття.

Станом на сьогоднішній день сума аліментів, які сплачуються відповідачем, становить лише 1 598, 00 грн. на місяць.

З моменту видачі судового наказу про стягнення аліментів значною мірою зросли витрати на утримання дитини, що пов`язано з значними інфляційними процесами (знеціненням грошових коштів), підвищенням цін, а також підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку.

Вона вимушена самостійно нести значні витрати на утримання дитини, які складаються з витрат на: забезпечення дитини продуктами харчування; купівлю одягу та взуття, які через зростання дитини є сезонними, постійними та досить дорогими; засоби гігієни; побутові речі; іграшки, книжки, особисті речі; комунальні послуги; транспорт; оплату навчання дитини, зокрема, придбання підручників, оплату навчального процесу, репетиторів, екскурсій, сплата благодійних та інших внесків; позашкільну освіту (відвідування дитиною гуртків з танців, малювання та плавання); оздоровлення; кишенькові гроші тощо. Зазначені витрати на утримання дитини є значно вищими, аніж сума аліментів, яка сплачується відповідачем.

Незважаючи на вказані обставини, відповідач, окрім як сплати визначеної судовим наказом суми аліментів, жодної додаткової участі в утриманні спільної дитини не бере.

У свою чергу, відповідач є працездатним, інших неповнолітніх дітей не має, непрацездатні родичі на утриманні відсутні, проживає у новій квартирі сучасного житлового кварталу, має у користуванні автомобіль, досить часто буває за кордоном, що вказує на фінансову спроможність відповідача брати належну участь в утриманні дитини.

Крім матеріального становища, змінився також сімейний стан позивачки. У серпні 2022 року у позивачки народилася друга дитина, яка також потребує матеріального утримання з боку матері.

Внаслідок вказаної обставини, спроможність позивачки щодо утримання старшої доньки зменшилася як мінімум удвічі, що ніяким чином не вплинуло на ставлення відповідача до своїх фінансових обов`язків.

Крім того, що відповідачем сплачується незначна сума аліментів на утримання спільної дитини, останній також не бере жодної участі у додаткових витратах на дитину, зокрема, під час захворювань дитини (у т.ч. при перебуванні дитини на стаціонарному лікуванні) відповідач не брав участі у витратах на лікування, пов`язаних з необхідністю здачі аналізів, проведення досліджень, придбання ліків, оплати медичних послуг з лікування тощо.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а розмір аліментів, який наразі сплачується відповідачем у сумі 1 598 грн. щомісяця є очевидно недостатнім для утримання дитини, яка проживає разом із матір`ю на підставі відповідного рішення суду.

Законодавством встановлено мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що у 2025 році складає 3 196, 00 гривень.

Враховуючи вік дитини, її потреби, рівень цін, місце проживання, а також витрати, які здійснюються на утримання дитини, позивачка вважає, що аліменти у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що становить 6 392, 00 грн. на місяць, є обґрунтованими, справедливими та достатніми для необхідного і належного утримання дитини з боку батька.

Крім того, дитина має хронічні захворювання носа та горла, що провокує періодичні системні захворювання, у зв`язку з чим, позивачка несе постійні додаткові витрати на дитину, в яких відповідач участі не брав.

Загальна сума документально підтверджених додаткових витрат позивача на дитину склала 16 465, 97 грн. Відповідно до приписів законодавства сума додаткових витрат, яку повинен був понести/компенсувати відповідач, становить 8 232, 99 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просила збільшити розмір аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6 392, 00 грн. на місяць, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на дитину у розмірі 8 232, 99 грн.

У відзиві на позов ОСОБА_2 , заперечуючи проти позову вказав наступне.

Незважаючи на те, що місце проживання дитини визначено разом з матір`ю, він має регулярні зустрічі з донькою по вихідним дням, в які дитина перебуває на його утриманні.

Позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, які сплачуються ним на утримання дочки ОСОБА_3 , а також про стягнення додаткових витрат на дитину.

Він не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення аліментів в розмірі 6 392,00 грн. щомісячно, оскільки заявлені вимоги позивача не відповідають його реальному матеріальному становищу.

Він працює офіційно на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «ПІВНІЧБАС».

Згідно з довідкою, виданою ТОВ «ПІВНІЧБАС» від 07.10.2025, розмір його нарахованої заробітної плати за період з червня по вересень 2025 становив: червень 2025 року-нараховано 8460,11 грн., утримано 1945,83 грн.; липень 2025 року-нараховано 9350,65 грн., утримано 2150,65 грн.; серпень 2025 року-нараховано 4675,33 грн., утримано 1075,33 грн.; вересень 2025 року-нараховано 4675,33 грн., утримано 1075,33 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати: 27161,42 грн.

Загальна сума утримань (податків та обов`язкових платежів): 6247,14 грн.

27161,42-6247,14=20 914,28 грн.

Середньомісячний чистий дохід: 20914,28/4 = 5228,57 грн.

Отже, його середньомісячний дохід становить близько 5230 грн.

Враховуючи сплату аліментів у розмірі 1598,00 грн. на місяць, частка аліментів у реальному доході складає близько 30,6%, що свідчить про значне фінансове навантаження.

Він самостійно здійснює регулярну сплату аліментів згідно із судовим наказом Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року.

Позивачка просить стягнути з нього 6392,00 грн., а розмір обґрунтовує зібраними фіскальними чеками за період з грудня місяця 2024 року по травень місяць 2025 року щодо витрат на придбання канцтоварів, одягу, спортінвентарю та взуття для дитини. Загальна сума вказаних витрат по збереженим чекам за 6 місяців становить 23 608,42 грн., що складає у середньому 23608,42 / 6 = 3934,74 грн. у місяць. Крім того, позивачкою надаються документи (довідка зі школи та платіжні інструкції), що підтверджують оплату освітніх послуг та послуг з харчування дитини у школі.

Як випливає, основні регулярні витрати позивач здійснює на оплату приватної школи в розмірі 12 500,00 грн. щомісячно.

Позивач надає до матеріалів справи довідку навчального закладу «Active School» від 28 квітня 2025 року, про те, що дитина ОСОБА_4 навчалася у вказаній школі протягом 2024-2025 навчального року. Вартість навчання складає 12500,00 грн. щомісяця. По-перше: Донька вже не відвідує вказану школу з початку навчального року. По-друге: Позивач не погоджувала з ним ні письмово, ні усно вибір закладу та розмір оплати. Тобто, Позивачем самостійно на власний розсуд прийнято рішення про навчання дитини в цій школі з урахуванням її вартості.

Посилання позивачки на погіршення її матеріального становища у зв`язку з народженням іншої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від іншого чоловіка - ОСОБА_6 , є маніпулятивним та безпідставним. Народження дитини у новому шлюбі чи поза ним не створює для відповідача жодних додаткових фінансових обов`язків, оскільки ці витрати пов`язані виключно з особистими життєвими рішеннями позивачки. Відповідач не має правового чи фактичного відношення до новонародженої дитини, не є її батьком і не повинен нести фінансові наслідки утримання іншої сім`ї Позивача. Відповідно до статей 180, 182 та 185 Сімейного кодексу України, обов`язок батька полягає в забезпеченні потреб саме спільної дитини, а не у фінансуванні змін у сімейному чи матеріальному становищі матері.

Твердження позивачки про те, що він нібито перебував за кордоном із метою відпочинку, не відповідає дійсності. Відповідно до довідки ТОВ «ПІВНІЧБАС», він у період з 15 червня по 03 липня 2025 року перебував у службовому відрядженні до м. Будапешт (Угорщина) з метою міжнародного вантажного перевезення вантажів. Таким чином, поїздка мала виключно робочий характер і жодним чином не свідчить про наявність додаткових доходів чи фінансових можливостей відповідача, які могли б бути враховані при визначенні розміру аліментів. Відповідач, з огляду на свій невеликий середньомісячний дохід, який після утримань становить близько 5 230 грн, об`єктивно не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 6 392 грн на місяць, не порушуючи власного мінімального рівня існування.

Одночасно, він не заперечує щодо компенсації половини підтверджених додаткових витрат, що стосуються здоров`я дитини, придбання ліків, консультації лікарів та витрат на проведення аналізів.

У відповіді на відзив позивачка вказала на те, що відповідач окрім заробітку має також і інші приховані доходи, які підтверджуються витратами, що перевищують заробіток.

Зазначені доходи надають можливість відповідачу утримувати власну дитину належним чином, зокрема, сплачуючи аліменти у заявленому у позовних вимогах розмірі, який становить 6 392, 00 грн. на місяць.

Наявність у відповідача доходів понад заробіток, зокрема, доводиться фактом придбання ним двох транспортних засобів, а саме: легкового автомобілю марки HYUNDAI модель GRANDEUR 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; легкового автомобілю марки KIA модель K7 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Середня ринкова вартість вказаних автомобілів становить 20 000, 00 доларів США за кожен.

Автомобіль марки HYUNDAI був придбаний 15.06.2025 та оформлений на відповідача. Автомобіль марки KIA був придбаний 11.09.2025 та оформлений на сина відповідача ОСОБА_7 . Вважає, що оформлення автомобіля на близького родича обумовлено саме бажанням відповідача приховати доходи, зокрема, з метою уникнення виконання зобов`язань зі сплати аліментів та недопущення подачі матір`ю дитини позову про збільшення їх розміру. Водночас, фактичним володільцем та користувачем вказаного транспортного засобу є саме відповідач.

Крім того, відповідач неодноразово виїжджав за кордон з донькою для відпочинку.

Більш спроможне фінансове становище відповідача, ніж те, яке він зазначає у відзиві на позов, також доводиться тим фактом, що 06.08.2025 року на день народження відповідач подарував доньці смартфон Apple iPhone 15 128GB ціна якого варіюється від 24 000, 00 грн. до 48 000, 00 грн.

Серед додаткових джерел доходів позивачці відомо про утримання відповідачем « ОСОБА_8 настільного тенісу», який знаходиться у будинку № 2 ЖК «Варшавський» по Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.10.2025 5 вулиці Олександра Олеся у місті Києві.

Народження другої дитини безумовно змінює як сімейний стан так і погіршує матеріальний стан позивачки та відповідно першої дитини, оскільки це впливає (зменшує) можливості матері з її утримання, тим більше з урахуванням такої незначної участі відповідача у виконанні свого обов`язку з утримання.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав на те, що позивачка у своїй відповіді безпідставно стверджує, що відповідач нібито придбав декілька транспортних засобів, що нібито свідчить про покращення його матеріального становища.

Такі твердження є необґрунтованими та спростовуються наступними доказами.

Відповідно до Листа Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві №31/26/09/2520-аз/03-2025-2486-2025 від 17.10.2025 року, за відповідачем раніше був зареєстрований автомобіль Hyundai Sonata, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_5 , який 29.01.2025 року був проданий на підставі договору купівлі-продажу №8044/2025/5094280, укладеного у РСЦ МВС №8044 у м. Києві.

Водночас, 22.01.2025 року, (в межах тижня) відповідач уклав договір купівлі продажу №3246/2025/5068847, придбавши автомобіль Hyundai Grandeur, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , що підтверджується копією договору, оформленого у РСЦ МВС №3246 (Київська та Чернігівська області).

Таким чином, мала місце заміна транспортного засобу, а не придбання нового майна чи збільшення активів.

Продаж автомобіля Hyundai Sonata відбувся за 600 000 грн. Водночас, згідно з договором купівлі-продажу №3246/2025/5068847 від 22.01.2025 року, вартість придбаного автомобіля Hyundai Grandeur, 2017 року випуску, становила 400 000 грн.

Таким чином, немає підстав для висновку про те що Відповідач придбав новий транспортний засіб, бо в нього збільшились доходи. Відповідач придбав транспортний засіб у діапазоні цін за продаж старого транспортного засобу.

Позивач у своїй відповіді безпідставно стверджує, що відповідач нібито придбав ще один автомобіль марки KIA K7, що свідчить про покращення його матеріального становища.

Це твердження є неправдивим та не відповідає дійсності, оскільки вказаний транспортний засіб належить синові відповідача - ОСОБА_7 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу №8046/2025/5605485 від 11.09.2025 року, укладеним у РСЦ МВС №8046 у м. Києві.

Згідно з умовами договору, покупцем є ОСОБА_7 , який набув право власності на автомобіль KIA K7, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_3 . Син працює на посаді директора ресторану «І будуть люди», де має власний високий дохід.

Вказаний договір укладений особисто сином відповідача за власні кошти, отримані ним у результаті самостійної трудової діяльності та накопичень. Відповідач не є стороною цього правочину, не здійснював жодних оплат за договором, не виступав співвласником чи поручителем, а відтак не має жодного відношення до придбання цього транспортного засобу.

Посилання позивачки на цей автомобіль як на майно відповідача є помилковими та маніпулятивними. Факт придбання транспортного засобу його повнолітнім сином не може свідчити про покращення матеріального становища батька та жодним чином не впливає на розмір чи порядок сплати аліментів.

Твердження позивача про те, що відповідач нібито утримує або є власником «Клубу настільного тенісу» у будинку АДРЕСА_1 є хибним. Вказаний клуб не належить йому, не зареєстрований на його ім`я і не перебуває під його управлінням. Зазначений заклад здійснює діяльність у межах підприємницької діяльності його дружини - ОСОБА_9 , яка є фізичною особою підприємцем із видом діяльності "прокат товарів для спорту та відпочинку" (КВЕД 77.21). Вона самостійно здійснює господарську діяльність, має окремий банківський рахунок сплачує податки та не перебуває у трудових чи ділових відносинах із відповідачем. Факт того, що він зображений на спільних фотографіях у соціальних мережах, не свідчить про його участь у підприємницькій діяльності.

Особистий дохід дружини відповідача не є доходом на який розповсюджується стягнення аліментів на дитину від іншого шлюбу.

У подальшому до початку першого судового засідання позивачкою було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині зміни розміру аліментів та подано відповідну заяву, у якій вона просила збільшити розмір аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3 512 грн. на місяць від дня пред`явлення позову і до досягненню дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову в частині збільшення розміру аліментів заперечила, просила у його задоволенні відмовити. Позов в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини визнала у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові доказів, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.01.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.08.2020 суддею Подільського районного суду м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2020 року і досягнення дитиною повноліття.

Після доповіді про зміст заявлених вимог, у судовому засіданні 14.09.2026 представник відповідача - ОСОБА_10 , визнала позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 8 232, 99 грн.

Частиною першою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки представник відповідача визнала позов в частині позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 8 232, 99 грн. таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про зміну розміру аліментів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 у пункті 23 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Обґрунтовуючи позов в частині зміни розміру аліментів, ОСОБА_1 посилалася на те, що у неї змінилися сімейні обставини - народилася дитина, сума аліментів, які сплачуються відповідачем, становить лише 1 598 грн. на місяць, з моменту видачі судового наказу про стягнення аліментів значною мірою зросли витрати на утримання дитини, що пов`язано з значними інфляційними процесами, підвищенням цін, а також підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. При цьому, просила врахувати матеріальний стан відповідача.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України та частини першої статі 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно з частинами першою-другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підтвердження зміни сімейного стану, позивачкою надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого є - ОСОБА_6 (а.с. 20).

Позивачка, вказуючи на можливість відповідача сплачувати аліменти, у визначеному нею розмірі, вказала на те, що відповідач має додатковий дохід, у відповідача у власності є декілька автомобілів, він утримує тенісний клуб.

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві), надісланого на запит адвоката Лазоренко Т. - представника відповідача у справі, (а.с. 115-118), згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб Hyundai Sonata, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_5 в ТСЦ № 8043 був перереєстрований на ім`я ОСОБА_2

29.01.2025 в ТСЦ № 8044, вказаний транспортний засіб був перереєстрований з ОСОБА_2 на ОСОБА_12 , підстава - договір купівлі-продажу від 29.01.2025, укладений в ТСЦ № 8044.

Згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб Hyundai Grandeur, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 був перереєстрований 22.01.2025 на ім`я ОСОБА_2 , підстава - договір купівлі-продажу від 22.01.2025, укладений в ТСЦ № 3246.

Таким чином, згідно інформації, наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) є власником транспортного засобу Hyundai Grandeur, 2017 року випуску.

Згідно документів, наданих суду ОСОБА_2 , він працює водієм транспортних засобів у ТОВ «Північбас» з 04.06.2025.

Згідно з довідкою ТОВ «Північбас», загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 04.06.2025 по 30.09.2025 без урахування аліментів становить 27 161 грн. 14 коп. (а.с. 71-72).

Належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач має додатковий дохід позивачем не надано.

Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина п`ята статті 81 ЦПК України).

Клопотання про витребування доказів на підтвердження наявності додаткового доходу у відповідача, позивачем до суду подано не було та не було заявлено відповідного клопотання у судовому засіданні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Оскільки при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, збільшення розміру аліментів має бути обґрунтованим, позивачкою не надано належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач має додатковий дохід, у зв`язку з чим, змінився його матеріальний стан і він має можливість сплачувати аліменти у розмірі 3 512 грн. на місяць, а тому правових підстав для задоволення позову в частині збільшення розміру аліментів немає.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) про зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 232 (вісім тисяч двісті тридцять дві) грн. 99 коп. додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.09.2026

Суддя С. С. Захарчук