Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №758/15381/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15381/26

провадження №1-кп/758/1907/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105070000525 від 24.08.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні дітей не має, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17.08.2026, приблизно о 20 годині 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , використовуючи свій мобільний телефон, 17.08.2026 замовив через невстановлений досудовим розслідуванням «Telegram-канал», психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.

Так, продовжуючи свою протиправну діяльність, 24.08.2026, приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_5 прибув за раніше повідомленою йому адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 115, де забрав пакунок, в якому містився один поліетиленовий пакет з пазовою застібкою всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина та направився у власних справах, тим самим незаконно придбав та розпочав зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому 24.08.2026 приблизно о 18 годині 35 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 115/2, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинили працівники поліції та у ході проведення особистого обшуку у останнього було виявлено та вилучено один поліетиленовий пакет з пазовою застібкою з порошкоподібною речовиною всередині, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса амфетаміну в речовині становить 1,116 г.

Амфетамін, згідно зі Списком №2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров`я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г амфетаміну є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром, 15,0 і більше є особливо великим розміром.

За таких обставин, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконно придбав, зберігав психотропну речовину, без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Зазначив, що придбав психотропну речовину, яка була в одному поліетиленовому пакеті, для власного вживання без мети збуту.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор і захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , показання якого є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 здійснює захисник адвокат ОСОБА_4 , яка також не заперечила щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України. У судових дебатах просила призначити покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_5 за ч.1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вирішити питання про речові докази, судові витрати.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судових дебатах зазначив, що щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки, кримінальне правопорушення вчинене вперше, немає наркотичної залежності, зазначив, що не буде вчиняти протиправних діянь.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речови без мети збуту.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена повністю та вона ніким не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, обставини вчинення діяння та розмір психотропної речовини, дані, які характеризують особу обвинуваченого, раніше не судимий, не одружений, на утриманні дітей не має, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває.

Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України суд визнає "щире каяття" з огляду на таке.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, немає залежності та відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, один епізод протиправної діяльності, зважаючи на наявність пом`якшуючої обставини, відомостей, що характеризують його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, думку прокурора, щодо призначення мінімального виду та розміру покарання, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 України, у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не обирався та відсутні підстави для застосування запобіжного заходу до набуття вироком законної сили.

У кримінальному провадженні матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, 309 ч. 1 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Запобіжний захід до набуття вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави витрати за проведені у справі експертизи від 26.08.2026 року СЕ-19/111-26/46080-НЗПРАП у розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:

вилучену речовину, в якій виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою - 1,116г., поміщену до спеціального пакету №6575520, - знищити.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 2 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1