Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №946/6063/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6063/26 Провадження № 3/946/1431/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

прокурора Маріогло О.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи: Ізмаїльський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, посада: член комісії з реорганізації, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу за №726/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 24.07.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» як посадова особа юридичної особи публічного права - член комісії з реорганізації Ізмаїльського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, несвоєчасно 01.04.2026 року о 16 год. 18 хв., без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію після звільнення особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Адміністративні матеріали надійшли до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 04.08.2026 року та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справи між суддями від 04.08.2026 року, розподілена та передана судді Пащенко Т.П.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією визнала, пояснила, що щорічну декларацію за 2025 рік нею було подано до Єдиного державного реєстру декларацій 01.04.2026 року о 16 год. 18 хв. Водночас, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» щорічна декларація за 2025 рік підлягала поданню не пізніше 31.03.2026 року включно. Вказала про те, що її було повідомлено про необхідність подати декларацію 30.03.2026 року, тому нею був пропущений строк лише на 1 день. Однак, несвоєчасне подання декларації не було зроблено навмисно та не мало прямого умислу.

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури Маріогло О.А. просив суд визнати ОСОБА_1 винною та притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП, визначивши штраф у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З`ясовуючи ці обставини, суд виходить з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону, правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Ізмаїльський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі — Ізмаїльський МЦ НБВПД, ЄДРПОУ 39767725) є юридичною особою публічного права, що діє в системі Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 29.12.2023 року N 106 «Питання реорганізації Ізмаїльського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» утворено комісію з реорганізації Ізмаїльського МЦ НБВПД шляхом приєднання до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, головою комісії з реорганізації затверджено ОСОБА_2 , директора Ізмаїльського МЦ НБВПД.

Наказом Ізмаїльського МЦ НБВПД від 05.01.2024 року N 01-од «Про затвердження складу комісії з реорганізації Ізмаїльського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» затверджено персональний склад комісії з реорганізації, до якого за згодою включено ОСОБА_1 , начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності — головного бухгалтера Ізмаїльського МЦ НБВПД, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 від 24.06.2026 року та повідомленням Координаційного центру з надання правової допомоги віл 10.04 2026 року № 001/21-06/871.

Наказом голови комісії з реорганізацій Ізмаїльського МЦ НБВПД N 28-к від 16.04.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера Ізмаїльського МЦ НБВПД 17.04.2024 року y зв`язку з реорганізацією. відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних ociб публічного права, які не зазначені y пункті 1 цієї частини. Ізмаїльський МЦ НБВПД є юридичною особою публічного права, a ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням функцій члена комісії з реорганізації є посадовою особою зазначеної юридичної особи публічного права

Таким чином, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, як посадова особа юридичної особи публічного права — член комісії з реорганізації Ізмаїльського МЦ НБВПД, у зв`язку з чим вона є суб`єктом декларуванням та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та зобов`язана виконувати вимоги Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі, передбачені ст. 45 зазначеного Закону

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану 3 виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в встановленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов`язана подати щорічну декларацію після звільнення за 2025 рік не пізніше 31 березня 2026 року включно.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 , підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2025 рік, зазначивши, що про подання декларації її було повідомлено 30.03.2026 року. Однак, зазначені обставини не є поважними причинами несвоєчасного подання декларації.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Винні дії ОСОБА_1 підтверджені її поясненнями, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язані з корупцією від 24.07.2026 року №№726/202 та іншими матеріалами справи.

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи у 2025 році в статусі суб`єкта декларування відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» як член комісії з реорганізації Ізмаїльського МЦ НБВПД, несвоєчасно, а саме, 01.04.2026 року о 16 год. 18 хв., без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію після звільнення особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно положень статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушниці: вік, соціальне положення, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді мінімального штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривень.

Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

Крім того вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 36, 172-6, 251, 268, 280, 283 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень, зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Повний текст постанови про накладення адміністративного стягнення виготовлений, а його копія вручена або вислана особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів.

Суддя:Т.П.Пащенко