Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №946/480/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/480/26

Провадження № 2/946/2415/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Федорук Н.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть позовної заяви (стаття 175 ЦПК України)

1.1. 26.01.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просила:

(І) стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 5 423 гривні 94 копійок;

(ІІ) стягувати з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 2 000 гривень.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.06.2025 року по справі № 946/4740/25 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.10.2025 року по справі № 946/3465/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Згідно довідки № 01-02/2-2026 від 08.01.2026 року малолітня ОСОБА_3 відвідує Комунальний заклад дошкільної освіти комбінованого типу ясла-садок № 34 «Дельфінятко» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з вересня 2022 року по теперішній час. Згідно відповіді відділу освіти Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 05/01-17-62 від 20.01.2026 року сплата за харчування дитини ОСОБА_3 у ЗДО № 34 «Дельфінятко» з 01.06.2025 року по 15.01.2026 року становить 10 847 гривень 89 копійок. Відповідач є працездатною особою призовного віку, не має інших осіб на своєму утриманні. Стан здоров`я ОСОБА_2 та його матеріальне становище дозволяють виконувати обов`язок щодо додаткового утримання малолітньої дитини. Водночас із 2021 року він перебуває за межами території України, працюючи за контрактом на суднах закордонного плавання.

ІІ. Суть відзиву на позовну заяву (стаття 178 ЦПК України)

2.1. 04.03.2026 року адвокат Славицька З.І., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , направила відзив на позовну заяву (а.с.30-35 т.1), яким просила:

(І) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення додаткових витрат на дитину відмовити у повному обсягу;

(ІІ) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень.

2.2. В обґрунтування заперечень проти позову зазначила, що з позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що в якості додаткових витрат позивачка визначає витрати на харчування дитини у комунальному закладі дошкільної освіти комбінованого типу ясла-садок № 34 «Дельфінятко» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області. Водночас матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що витрати на харчування в дошкільному навчальному закладі зумовлені особливими обставинами, такими як розвиток здібностей дитини, її тяжка хвороба, каліцтво тощо. Отже, витрати на харчування дитини у вищезазначеному закладі дошкільної освіти є базовими, поточними витратами на утримання дитини, а відтак не відносяться до категорії додаткових витрат, стягнення яких передбачено статтею 185 СК України. Крім того, відповідачем у добровільному порядку на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання дитини за період з 01.07.2025 року по 01.03.2026 року сплачено кошти на загальну суму 66 290 гривень, що підтверджується відповідними платіжними документами. З огляду на те, що відповідач щомісячно сплачує аліменти в розмірі не менше 8 000 гривень, та враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків, аналогічну суму зобов`язана витрачати і мати. Таким чином, сукупний щомісячний обсяг матеріального забезпечення дитини становить не менше 16 000 гривень. Вказана сума є достатньою для забезпечення належних умов життя дитини, її повноцінного розвитку, зокрема для покриття базових щомісячних витрат на харчування.

ІІІ. Процедура та позиції сторін

3.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 26.01.2026 року, справа № 946/480/26 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.21 т.1).

3.2. Ухвалою судді від 27.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 274 ЦПК України (а.с.22 т.1).

3.3. Ухвалою суду від 03.04.2026 року витребувано інформацію від ПАТ «УКРГАЗБАНК»; ПАТ Акціонерний банк «Південний»; ПАТ «ВСТ БАНК»; ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»; АТ «СЕНС БАНК»; ПАТ «МТБ БАНК», АТ «Укрексімбанк»; АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»; АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»; ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.103 т.1).

3.4. Ухвалою суду від 16.06.2026 року витребувано інформацію від ПрАТ «УДП», Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ДП «Моррічсервіс», ТОВ «ОДЕСА КРЮІНГ ЕЙДЖЕНСІ» та ТОВ «Л-СТРІМ» (а.с.151-152 т.1).

3.5. Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, направивши представників з належним чином посвідченими повноваженнями.

У судовому засіданні представник позивачки – Димченко К.Г. просив позовну заяву задовольнити на підставі викладених у ній доводів.

Представник відповідача – адвокат Славицька З.І. підтримала відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

3.6. Під час розгляду справи здійснювалася повна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

4.1. У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видано 05.08.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №637 (а.с.8 т.1).

4.2. Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2023/007091567 від 05.09.2023 року та № 2023/008348459 від 16.10.2023 року позивачка ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7, 9 т.1).

4.3. Судовим наказом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.06.2025 року по справі № 946/4740/25 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14-15 т.1).

4.4. Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.10.2025 року по справі №946/3465/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

4.5. Згідно довідки № 01-02/2-2026 від 08.01.2026 року, виданої адміністрацією ЗДО №34 «Дельфінятко», малолітня ОСОБА_3 відвідує Комунальний заклад дошкільної освіти комбінованого типу ясла-садок № 34 «Дельфінятко» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з вересня 2022 року по теперішній час (а.с.17 т.1).

4.6. Як вбачається з відповіді відділу освіти Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 05/01-17-62 від 20.01.2026 року, сплата за харчування дитини ОСОБА_3 у ЗДО № 34 «Дельфінятко» з 01.06.2025 року по 15.01.2026 року становить 10 847 гривень 89 копійок (а.с.18-19 т.1).

4.7. Відповідачем у добровільному порядку на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 за період з 01.07.2025 року по 01.03.2026 року сплачено кошти на загальну суму 63 970 гривень, що підтверджується відповідними платіжними документами (№ 6РМ7-A6CT-11MM-BM1X від 01.07.2025 року, № 336T-06M2-8239-ТВ51 від 01.08.2025 року, № РТХЕ-3C06-56TA-A9C2 від 01.09.2025 року, № Н416-ЗРОA-4HB2-КРХ8 від 01.10.2025 року, № КАХ4-089H-87МН-4711 від 12.10.2025 року, № 4Н61-7809-47ЕК-РХ0Т від 01.11.2025 року, № 3619-6696-9397-4021 від 08.12.2025 року, № 749C-36HT-72AX-4715 від 01.01.2026 року, № 5ВВК-7XHT-BP22-H2E6 від 01.02.2026 року) (а.с.32-34 т.1).

4.8. Крім того, згідно відповіді начальника Ізмаїльського відділу ДВС № 21434 від 10.03.2026 року, у період з червня 2025 року по листопад 2025 року середньомісячна заробітна плата у місті Ізмаїл та Ізмаїльському районі становила 9 979 гривень 20 копійок, у зв`язку з чим щомісячний розмір аліментів, що підлягав стягненню, складав 2 494 гривень 80 копійок (1/4 частина доходу). У період з грудня 2025 року по теперішній час розмір аліментів, що підлягає стягненню, становить 4 086 гривень 39 копійок щомісячно (1/4 частина), у зв`язку з тим, що середньомісячна заробітна плата у місті Ізмаїл та Ізмаїльському районі становить 16 345 гривень 56 копійок. Боржником, ОСОБА_2 , самостійно сплачено на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 24.06.2025 року по 01.03.2026 року грошові кошти у загальному розмірі 57 770 гривень. З урахуванням здійснених платежів, переплата зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 78537914 станом на 01.03.2026 року становить 32 454 гривні 71 копійка (а.с.57 т.1).

4.9. За змістом відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації за вх. 13178 від 07.04.2026 року, ОСОБА_2 перетнув кордон України 27.12.2021 року о 05:10 годині через пункт пропуску «Бориспіль-1». При цьому відомості про його повернення на територію України після вказаної дати відсутні (а.с.105 т.1).

4.10. Згідно інформації, наданої представником ТОВ «Л-СТРІМ» (а.с.160-169 т.1), у розпорядженні ТОВ «Л-СТРІМ» наявна копія трудового договору (контракту), укладеного між ОСОБА_2 та іноземним роботодавцем «Essberger Crewing Services GmbH» від 09.05.2025 року. Вказаний трудовий договір укладений на наступних умовах:

роботодавець – Essberger Crewing Services GmbH;

судновласник – John T. Essberger GmbH & Co. KG;

назва судна – PATRICIA ESSBERGER, прапор Португалії (ІМО 9212486);

період роботи – 2 місяці;

місячна базова заробітна плата (Basic monthly wages) – 1.300,00 EUR;

фіксована щомісячна надбавка за понаднормову роботу (Fixed Monthly Overtime) – 780,00 EUR;

надбавка за посаду (Rank Allowance) – 1.300,00 EUR;

щомісячна виплата за відпустку (Monthly Leave Pay) - 650,00 EUR;

добові на час відпустки (Subsistence allowance on Leave) – 270,00 EUR;

загальна сума заробітної плати за місяць роботи (Total Wages per Month of Employment) – 4.030,00 EUR.

4.11. Як вбачається з відповіді Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №10526/02-2-2/15-26 від 02.07.2026 року (а.с.1-143 т.2), до Адміністрації судноплавства надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про отримання кваліфікаційних документів від 02.01.2025 року за №174/0/7-25. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 06.01.2025 року № 505/04-1/17-25 про підтвердження кваліфікації фахівця для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах (початкова підготовка). На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: свідоцтво фахівця про початкову підготовку на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах від 10.01.2025 року № 14069/2025.

До Адміністрації судноплавства надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про отримання кваліфікаційних документів від 12.07.2024 року за № 46520/0/7-24. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 30.07.2024 року № 28093/04-1/17/24 про підтвердження звання/кваліфікації вахтовий помічник капітана. На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: диплом вахтового помічника капітана від 01.08.2024 року № 40859/2024 та підтвердження до нього.

Також до Адміністрації судноплавства надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про отримання кваліфікаційних документів від 12.07.2024 року за № 46517/0/7-24. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 30.07.2024 року № 28060/04-1/17-24 про підтвердження звання/кваліфікації радіооператора ГМЗЛБ. На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: диплом радіооператора ГМЗЛБ від 01.08.2024 року № 40865/2024 та підтвердження до нього.

Також до Адміністрації судноплавства надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про отримання кваліфікаційних документів від 06.03.2025 за № 9792/0/7-25. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 14.03.2025 року № 8338/04-4/17-25 про підтвердження кваліфікації фахівця для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах (підготовка за розширеною програмою). На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: свідоцтво фахівця про розширену підготовку на нафтових танкерах від 19.03.2025 року № 14425/2025.

Окрім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до Адміністрації судноплавства з заявою про отримання кваліфікаційних документів від 06.03.2025 за №9795/0/7-25. За результатом розгляду зазначеної заяви Державною кваліфікаційною комісією моряків прийнято рішення від 14.03.2025 року № 8336/04-4/17-25 про підтвердження кваліфікації фахівця для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах (підготовка за розширеною програмою). На підставі вказаного рішення, уповноваженою особою на підписання кваліфікаційних документів виготовлено кваліфікаційний документ, а саме: свідоцтво фахівця про розширену підготовку на танкерах-хімовозах від 19.03.2025 року № 14424/2025.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_2 про отримання послужної книжки моряка від 02.01.2025 року, надісланої листом Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» від 03.01.2025 року № 14-11/12, зареєстрованим в Адміністрації судноплавства 03.01.2025 року за № 162/0/7-25, на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сформовано та виготовлено послужну книжку моряка від 08.01.2025 року № 00145/2025.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

5.1. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані ними документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

5.3. Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.4. Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

5.5. Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

5.6. Відповідно до частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

5.7. У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №183/1679/17 (провадження №61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі №756/4947/17-ц (провадження №61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі №521/16268/18 (провадження №61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі №607/12170/20 (провадження №61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

5.8. Суд зазначає, що розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд – довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування – виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

5.9. Судом встановлено, що позивачка обґрунтовує свої вимоги про стягнення додаткових витрат необхідністю компенсації витрат на харчування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Комунальному закладі дошкільної освіти комбінованого типу ясла-садок № 34 «Дельфінятко».

Водночас, на думку суду, ці витрати не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з батька на утримання дитини на користь матері.

5.10. Відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку регулярно сплачує кошти на утримання доньки. За період з 01.07.2025 року по 01.03.2026 року ним фактично сплачено на користь позивачки кошти у загальному розмірі 63 970 гривень, що підтверджується квитанціями наявними в матеріалах справи. Крім того, згідно з довідкою Ізмаїльського відділу ДВС, з урахуванням заробітку боржника, заборгованість зі сплати аліментів відсутня, ба більше, наявна переплата.

5.11. Враховуючи вимоги статті 141 СК України щодо рівності прав та обов`язків батьків, а також той факт, що відповідач щомісячно забезпечує дитину значними сумами коштів (що значно перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів), і аналогічний обов`язок щодо утримання покладено на матір, суд вважає, що сукупний розмір коштів, які витрачаються на утримання малолітньої ОСОБА_3 , є достатнім для забезпечення її належних життєвих умов та покриття щоденних потреб, у тому числі харчування.

5.12. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат

6.1. Вирішуючи питання в частині стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 гривень, суд виходить з такого.

6.2. Частини перша, третя статті 133 ЦПК України визначають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу .

6.3. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

6.4. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (надалі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

6.5. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

6.6. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

6.7. Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6.8. Пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

6.9. Частиною восьмою вказаної статті визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

6.10. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

6.11. Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6.12. При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено впостанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц(провадження №14-382цс-19).

6.13. На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав ордер № 1661307 від 16.02.2026 року (а.с.27).

6.14. Водночас, як неодноразово зазначав Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду та Великої Палати, сам по собі ордер на надання правничої допомоги підтверджує виключно повноваження адвоката на представництво інтересів клієнта в суді, проте не є доказом фактичного понесення чи оплати витрат на правничу допомогу.

6.15. У матеріалах справи відсутні будь-які докази (договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, розрахунок витраченого часу, а також будь-які фінансові документи), які б свідчили про те, що відповідачем ОСОБА_2 фактично понесені витрати на оплату послуг адвоката Славицької З.І. у заявленому розмірі 12 000 гривень або в іншій сумі, чи те, що у нього виникли зобов`язання щодо їх сплати у майбутньому в рамках конкретних домовленостей.

6.16. За таких обставин, у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у повному обсязі за їх недоведенням.

6.17. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд, у відповідності до вимог частини сьомої статті 141 ЦПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову та звільнення позивачки від сплати судового збору, вважає за доцільне віднести вказані витрати на рахунок держави.

Керуючись ст. 141, 185 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, – залишити без задоволення.

2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.

3. Копії рішення направити для відома сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:О.І.Бальжик