Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №420/16354/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 03.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення актуальних відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку, відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого 27 листопада 1996 року, та довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 №22 від 21.02.2023;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку, відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого 27 листопада 1996 року, та довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 22 від 21.02.2023.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 грудня 2001 року його прийняв на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 , а 21 лютого 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 виключив його з військового обліку військовозобов`язаних за хворобою - статтями 61А та 64Б (наказ МО України від 2008 №402) на підставі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 №22 від 21.02.2023. На підтвердження позивач посилається на запис у пункті 32 військового квитка серії НОМЕР_1 , засвідчений начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 , штампом та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач вказує, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», умовою для виключення особи з військового обліку є визнання її військово-лікарською комісією непридатною до військової служби. Посилаючись на пункти 3.8, 20.3 та 22.12 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, позивач стверджує, що постанови ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку повинні бути реалізовані негайно, від позивача не вимагається вчинення будь-яких додаткових дій, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій з виключення позивача з військового обліку є постанова ВЛК.

На переконання позивача, довідка військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22 не була ні скасована, ні відмінена, ні змінена, постанови ВЛК вищого рівня про її незатвердження немає, а отже вона є чинною, і процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась у минулому та за 3 роки не оскаржувалась. Процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачена, а захист права позивача, яке виникло 21.02.2023, необхідно здійснювати без покладення на нього обов`язку дотримуватись норм, яких на той час не існувало.

Позивач посилається на статті 1, 2, 3, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та частину першу статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вказує, що саме районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення, за твердженням позивача, суперечить принципу правової визначеності, а відповідач своїми протиправними діями поновив позивача на військовому обліку.

Ефективним способом захисту позивач вважає зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку. Позивач також зазначає, що 29 квітня 2026 року надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 заяви про здійснення виправлення відомостей, що містяться у Реєстрі, однак на час звернення до суду відповіді на них не отримав.

Стислий виклад заперечень відповідача

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до наявних у Реєстрі даних позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , обліковується як військовозобов`язаний, перебуває на спеціальному військовому обліку та має статус заброньованого, а відомостей про виключення позивача з військового обліку в Реєстрі немає.

Відповідач вказує, що в Реєстрі відсутні будь-які відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії у будь-який період часу, про винесення щодо нього постанов військово-лікарської комісії, затвердження таких постанов штатною ВЛК вищого рівня або реалізацію будь-якого рішення щодо виключення його з військового обліку.

На думку відповідача, посилання позивача виключно на копію довідки ВЛК та запис у військовому квитку саме по собі не може свідчити про наявність у відповідача обов`язку внести відповідні зміни до Реєстру без перевірки достовірності, чинності та належності таких документів. Посилаючись на пункти 1 та 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, відповідач зазначає, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа, відомостям Реєстру такий документ вважається недійсним, а законодавство визначає пріоритетність відомостей Реєстру над відомостями паперових документів.

Відповідач вважає, що відповідно до статті 77 КАС України саме позивач повинен довести існування чинного та належним чином оформленого рішення військово-лікарської комісії, яке підлягає реалізації, та що позивач не надав доказів реалізації довідки, прийняття на її підставі рішення про виключення з військового обліку або передачі відповідних відомостей до Реєстру.

Твердження позивача про незаконне поновлення на військовому обліку, на думку відповідача, не підтверджені доказами: відповідно до відомостей Реєстру позивач безперервно перебуває на військовому обліку з 03.12.2001, облікових операцій зняття, виключення чи повторного взяття на облік Реєстр не містить.

Відповідач також зазначає, що позивач не оскаржує жодного конкретного рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей до Реєстру, а відсутність відповіді на момент подання позову сама по собі не свідчить про протиправність дій чи бездіяльності відповідача. На переконання відповідача, суд не наділений повноваженнями самостійно визначати зміст облікових даних особи або підміняти собою процедури, передбачені законодавством у сфері ведення військового обліку, а внесення будь-яких змін до Реєстру можливе лише за умови дотримання встановленого законодавством порядку та повної перевірки інформації.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 10.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25.06.2026 позивач подав до суду заяву, в якій, посилаючись на статті 44, 47 КАС України, просив залишити позов без розгляду.

20.07.2026 позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що, переглянувши обставини справи, вважає за необхідне продовжити розгляд поданого позову по суті, та просив залишити без розгляду заяву про залишення позову без розгляду, подану 25.06.2026, та продовжити розгляд справи по суті.

Вирішуючи ці заяви, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду. Згідно з частиною другою цієї статті, заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 240 КАС України є волевиявлення самого позивача. Заяву від 25.06.2026 позивач подав до початку розгляду справи по суті, однак, до її вирішення судом, заявою від 20.07.2026 висловив протилежне бажання - продовжити розгляд позову по суті.

Оскільки на момент вирішення судом заяви від 25.06.2026 волевиявлення позивача на залишення позову без розгляду відсутнє, підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 240 КАС України, немає.

За таких обставин, суд залишає без розгляду заяву позивача від 25.06.2026 про залишення позову без розгляду та розглядає справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , позивача 27 листопада 1996 року призвав на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно з обліковою карткою до військового квитка серії НОМЕР_1 , сформованою 22.06.2026, 03.12.2001 позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 як такого, що звільнений з військової служби в запас та не зарахований до військового оперативного резерву.

Означене також підтверджено записом у військовому квитку на стор.26

За довідкою військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22, на підставі статей 61а, 64б графи II Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Графа «Рішення, постанова штатної ВЛК» довідки не заповнена.

У пункті 32 розділу IX військового квитка серії НОМЕР_1 міститься запис від 21.02.2023 про визнання позивача призовною (лікарською) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою II статей 61а, 64б Розкладу хвороб (наказ МО 2008 №402).

У розділі VIII військового квитка міститься штамп «ЗНЯТО з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 » з рукописною відміткою «за станом здоров`я».

29 квітня 2026 року позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про здійснення виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг»), в якій просив перевірити викладені в заяві відомості та здійснити виправлення відомостей Реєстру з урахуванням інформації, вказаної у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 27.11.1996 та довідці військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 №22 від 21.02.2023, щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, зняття з військового обліку та виключення з військового обліку. До заяви позивач додав копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, військового квитка та довідки військово-лікарської комісії.

Направлення заяви підтверджується описом вкладення до цінного листа та накладною АТ «Укрпошта» від 29.04.2026 №R650800031766, а її отримання відповідачем 04.05.2026 - повідомленням про вручення поштового відправлення.

Того ж дня заяву аналогічного змісту вих. №29/04 позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується описом вкладення до цінного листа та накладною АТ «Укрпошта» від 29.04.2026 №R650800031774.

У матеріалах справи міститься лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.07.2026 №3965, в якому зазначено, що за наявною в Реєстрі інформацією позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 та має бронювання терміном до 06.11.2026, а відомості, щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

У листі відповідач повідомив, що не має достатньо правових підстав в задоволені заяви позивача, та запропонував позивачу особисто прибути з військово-обліковим документом та оригіналами медичних документів.

Оцінки довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22 та запису в пункті 32 військового квитка лист не містить.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наданого відповідачем, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , вид обліку - рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, картотека спеціального військового обліку, дата введення інформації про особу в систему - 26.03.2021. У пункті 34 «Відомості про медичний огляд» облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 , сформованої 22.06.2026, записів немає, а в пункті 37 «Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку» відображено лише взяття на військовий облік 03.12.2001.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з невнесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та полягають у тому, чи розглянув відповідач заяву позивача від 29.04.2026 про виправлення відомостей Реєстру.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), в редакції, чинній на час проведення медичного огляду позивача 21.02.2023, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У чинній редакції, викладеній Законом України від 11.04.2024 №3633-IX, пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII передбачає виключення з військового обліку громадян України, які визнані непридатними до військової служби.

Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 37 Закону №2232-XI, у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Порядок проведення військово-лікарської експертизи визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402). Суд застосовує його в редакції від 16.04.2021, чинній на день медичного огляду позивача 21.02.2023, оскільки наступні зміни до Положення №402 набрали чинності 25.08.2023.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402, яким цей пункт доповнено наказом Міністерства оборони України від 07.07.2015 №318, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Згідно з пунктом 22.1 глави 22 розділу II Положення №402, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються, зокрема, на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку (підпункт «в» пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402).

Відповідно до пункту 22.2 Положення №402, Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій.

Правові та організаційні засади функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII передбачено право призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України.

Пунктом 43 Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2026 №981, визначено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, зміна облікових даних, а також включення до Реєстру чи виключення з нього, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, здійснюються за результатами розгляду відповідної мотивованої заяви, яка подається до органів ведення Реєстру, в яких така особа перебуває на військовому обліку, а в разі внесення недостовірних відомостей - до органів ведення Реєстру, які їх внесли, або в автоматичному режимі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, на обліку в якому перебуває особа, є органом ведення Реєстру, до компетенції якого належить розгляд її мотивованої заяви про виправлення відомостей Реєстру, у тому числі щодо результатів медичного огляду та виключення з військового обліку. Розглядаючи таку заяву, орган ведення Реєстру зобов`язаний перевірити викладені в ній факти та подані документи і прийняти вмотивоване рішення.

Суд встановив, що позивач перебуває на військовому обліку саме у відповідача, 29.04.2026 позивач надіслав відповідачу заяву про виправлення відомостей Реєстру з урахуванням довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22 та запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 , додав копії цих документів, а відповідач отримав заяву 04.05.2026.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559), у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Наведена норма визначає способи звернення громадянина для внесення змін до Реєстру, проте не встановлює, що письмова заява, надіслана поштою та отримана районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування особи на військовому обліку, не підлягає розгляду.

Згідно з абзацом другим пункту 81 Порядку №1487, особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки не обов`язкова.

Відповідач заяву позивача отримав, у її прийнятті не відмовив та на спосіб її подання як на перешкоду для розгляду не посилався ні у відповіді на заяву, ні у відзиві на позовну заяву.

Отже, отримавши заяву з доданими копіями довідки військово-лікарської комісії та військового квитка, відповідач мав розглянути її по суті.

Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.07.2026 №3965 вбачається, що відповідач обмежився констатацією відсутності в Реєстрі відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Оцінки довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22 та запису в пункті 32 військового квитка, на яких ґрунтувалась заява, лист не містить. Пропозиція відповідача позивачу особисто прибути з військово-обліковим документом та оригіналами медичних документів разом із посиланням лише на відсутність відомостей у Реєстрі свідчить про те, що подані позивачем документи відповідач по суті не розглядав та їм оцінки не надав.

Відсутність у Реєстрі відомостей, про внесення яких просив позивач, не може бути мотивом відмови в задоволенні його заяви, оскільки саме усунення цієї відсутності і становило предмет заяви, поданої на підставі пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII. Посилаючись лише на стан Реєстру, відповідач фактично не перевірив викладені в заяві факти та подані документи та не навів мотивів, з яких ці документи не можуть бути підставою для внесення відомостей до Реєстру.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 у справі №320/29761/25 зазначив, що «якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього. Іншими словами, формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису. Суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього, оскільки такі облікові дії мають різні правові наслідки» .

У розділі VIII військового квитка позивача міститься штамп «Знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 » з рукописною відміткою «за станом здоров`я», а в пункті 32 розділу IX - запис про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

З урахуванням наведеного висновку Верховного Суду, розглядаючи заяву позивача, відповідач мав з`ясувати, яка облікова дія фактично була вчинена щодо позивача та на якій підставі, дослідивши власні матеріали військового обліку та документи, на підставі яких внесено ці записи. Лист відповідача від 14.07.2026 №3965 такої оцінки не містить.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заяву позивача від 29.04.2026 відповідач по суті не розглянув, а його бездіяльність, яка полягає у нерозгляді по суті цієї заяви, є протиправною. Саме нерозгляд заяви по суті є тією бездіяльністю, наслідком якої стало невнесення до Реєстру відомостей, про які просить позивач.

З метою ефективного захисту прав позивача та відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд визначає зміст протиправної бездіяльності відповідача саме так.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Внесення змін до службових даних особи на підставі відомостей, що подаються нею органу ведення Реєстру, пункт 2 частини першої статті 14 Закону №1951-VIII покладає на орган ведення Реєстру, а абзац вісімнадцятий пункту 79 Порядку №1487 пов`язує виключення з військового обліку з наявністю відповідних підтвердних документів. Оцінка поданих позивачем документів та перевірка відомостей власної облікової документації відповідача є повноваженням органу ведення Реєстру, яке відповідач по суті не реалізував. Суд не може підміняти відповідача та за нього вирішувати питання, яке органом ведення Реєстру по суті не розглядалось.

Отже, належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.04.2026, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Правова оцінка, яку відповідач повинен врахувати під час повторного розгляду заяви, полягає в такому.

Довідка військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22 видана військово-лікарською комісією самого відповідача та скріплена його печаткою, а відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402, у редакції, чинній на 21.02.2023, така довідка затвердженню штатною ВЛК не підлягала.

Відсутність у Реєстрі відомостей про медичний огляд позивача не є самостійною підставою для відмови у їх внесенні.

Відповідач повинен оцінити подані позивачем документи та відомості власної облікової документації, зокрема Книги протоколів засідань ВЛК, яка відповідно до пункту 22.2 Положення №402 ведеться у всіх ВЛК, та прийняти вмотивоване рішення з питання внесення до Реєстру відомостей про результати медичного огляду позивача і виключення його з військового обліку.

Аргумент позивача про те, що процедура виключення його з військового обліку фактично відбулась 21.02.2023, а постанова ВЛК є єдиною і достатньою підставою для внесення відомостей до Реєстру, суд оцінює з урахуванням наведеного.

Довідка військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №22 та запис у пункті 32 військового квитка є встановленими обставинами, які відповідач повинен оцінити. Проте висновок про те, чи підтверджують вони виключення позивача з військового обліку та які відомості належить внести до Реєстру, належить до компетенції органу ведення Реєстру, який цієї оцінки ще не надав.

Позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на пункт 22.12 Положення №402, відповідно до якого постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно. Суд не застосовує цю норму до спірних правовідносин, оскільки вона стосується військовослужбовців, тоді як позивач на час медичного огляду 21.02.2023 військовослужбовцем не був, а перебував на військовому обліку військовозобов`язаних.

Твердження позивача про те, що відповідач своїми протиправними діями поновив його на військовому обліку, матеріалами справи не підтверджується. Доказів вчинення відповідачем дій із взяття позивача на військовий облік після 21.02.2023 матеріали справи не містять. Аргумент позивача про відсутність у законодавстві процедури повторного взяття на військовий облік на вирішення спору не впливає, оскільки предметом позову є бездіяльність відповідача щодо внесення відомостей до Реєстру, а не дії щодо взяття на облік.

Посилання позивача на пункт 10 частини другої статті 245 КАС України суд не застосовує, оскільки спосіб захисту в спорі про бездіяльність суб`єкта владних повноважень визначають пункт 4 частини другої та частина четверта статті 245 КАС України.

Суд враховує, що лист відповідача датований 14.07.2026, тобто складений після надходження позовної заяви до суду 03.06.2026. Разом з тим, на висновок суду це не впливає, оскільки цим листом заяву позивача відповідач по суті не розглянув.

Посилання відповідача на відсутність у Реєстрі відомостей про виключення позивача з військового обліку, про проходження ним військово-лікарської комісії та про затвердження постанови ВЛК штатною ВЛК вищого рівня обґрунтованості його бездіяльності не підтверджує. Відсутність відомостей у Реєстрі стала підставою для звернення позивача із заявою про їх виправлення, а довідка військово-лікарської комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, видана 21.02.2023, відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 затвердженню штатною ВЛК не підлягала.

Заперечення відповідача про те, що копія довідки ВЛК та запис у військовому квитку не створюють обов`язку внести зміни до Реєстру без перевірки достовірності, чинності та належності таких документів, суд враховує. Саме тому суд не зобов`язує відповідача внести відомості до Реєстру, а зобов`язує повторно розглянути заяву позивача. Разом з тим, перевірка поданих документів є обов`язком відповідача при розгляді заяви, і саме цього обов`язку відповідач не виконав. Заяв про підроблення довідки ВЛК чи запису у військовому квитку, доказів скасування постанови військово-лікарської комісії від 21.02.2023 матеріали справи не містять.

Пункти 1 та 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559), на які посилається відповідач, суд не застосовує як підставу для відмови в розгляді заяви позивача.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка. Військовий квиток серії НОМЕР_1 оформлений позивачу у 1996 році, а доказів видачі йому військово-облікового документа нового зразка матеріали справи не містять. Крім того, невідповідність відомостей військово-облікового документа відомостям Реєстру не звільняє орган ведення Реєстру від обов`язку розглянути заяву особи, спрямовану саме на усунення такої невідповідності.

Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що відповідно до статті 77 КАС України саме позивач повинен довести існування чинного та належним чином оформленого рішення військово-лікарської комісії.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач подав довідку військово-лікарської комісії, видану відповідачем, та військовий квиток із записом, засвідченим печаткою відповідача, тоді як відповідач доказів правомірності своєї бездіяльності суду не надав.

Відсутність у Реєстрі облікових операцій зняття, виключення чи повторного взяття позивача на облік та його безперервне перебування на обліку з 03.12.2001, на які вказує відповідач, суд враховує в частині відсутності доказів повторного взяття позивача на облік. Водночас ця обставина лише відображає стан Реєстру, щодо виправлення якого позивач і звертався до відповідача.

Безпідставним є і аргумент відповідача про те, що позивач не оскаржує жодного конкретного рішення про відмову у внесенні відомостей до Реєстру, а відсутність відповіді сама по собі не свідчить про протиправність бездіяльності. Протиправність бездіяльності відповідача суд встановив не з факту відсутності відповіді, а з того, що заяву позивача відповідач по суті не розглянув: лист відповідача не містить оцінки поданих документів, мотивів відмови, крім посилання на стан Реєстру.

Посилання відповідача на Конституцію України, закони України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Постанови Кабінету Міністрів України №154, №1487 та №559 як на підтвердження процедурного характеру внесення змін до Реєстру висновків суду не спростовують, а підтверджують обов`язок відповідача розглянути заяву позивача по суті в межах встановленої процедури.

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 - не розглянув по суті заяву позивача від 29.04.2026, чим порушив право позивача, передбачене пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII, звертатися до органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо невключення до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру та отримати рішення за результатами її розгляду.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача від 29.04.2026.

З метою ефективного захисту прав позивача відповідача належить зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 29.04.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Оскільки суд визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язав його повторно розглянути заяву позивача, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 44, 72-77, 90, 139, 240-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 29.04.2026 вих.№29/04/2 про здійснення виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2026 вих. №29/04/2 про здійснення виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Суддя Дмитро БАБЕНКО