Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №420/14695/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14695/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 у період з 10.03.2022 року по 29.10.2023 року грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру-мінімальної заробітної плати встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 10.03.2022 року по 31.12.2022 року, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 29.10.2023 року, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 у період з 31.10.2023 року по 08.04.2025 року грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 (але не менше 50 відсотків розміру-мінімальної заробітної плати встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року.

5. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 31.10.2023 року по 31.12.2023 року, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

6. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

7. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 року по 08.04.2025 року, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

8. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 у період з 09.04.2025 року по 30.04.2026 року грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2025, 01.01.2026 (але не менше 50 відсотків розміру-мінімальної заробітної плати встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року.

9. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 09.04.2025 по 31.12.2025 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

10. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 за ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” у спосіб множення вказаного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 09.03.2022 року проходить військову службу за мобілізацією на час дії особливого періоду в Збройних Силах України. В період з 10.03.2022 року по 29.10.2023 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . В період з 31.10.2023 року по 08.04.2025 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 . З 09.04.2025 року проходить службу у Військовій частині НОМЕР_3 . Позивач у травні 2026 року отримав довідки з військових частин про складові грошового забезпечення за вказаний період. При ознайомленні з довідками про складові грошового забезпечення та порівнюючи інформацію з даними особового банківського рахунку за 2022-2026 роки з`ясував, що відповідачі не вірно нараховували складові грошового забезпечення. Позивач вважає, що відповідачі допустили порушення його прав, а саме: ненарахували та невиплатили у періоди служби, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Також, позивач вказує, що з урахуванням періоду навчання у Національній юридичні академії України імені Ярослава Мудрого – 2 роки 5 місяців та роботи на посадах в органах прокуратури Харківської області – 4 роки 5 місяців, при зарахуванні на військову службу вже мав вислугу 6 років 10 місяців (2 р. 5 м.+4 р. 5 м=6 р. 10 м.), що не враховано відповідачами при нарахуванні складових грошового забезпечення. При зарахуванні на військову службу, військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 не врахували попередню вислугу Позивача. Станом на день призову Позивача по мобілізації на час дії особливого періоду 09.03.2022 вислуга становила 6 років 10 місяців, що складає доплату надбавки за вислугу від 5 до 10 років у розмірі 30 % посадового окладу. Після 09.10.2025 року вислуга Позивача становила понад 10 років, що складає доплату надбавки за вислугу від 10 до 15 років у розмірі 35 % посадового окладу. При зарахуванні на військову службу, військова частина НОМЕР_3 не врахувала попередню вислугу Позивача.

Ухвалою від 25.05.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 07.09.2026 року (вхід. від 08.09.2026 року) – залишено без розгляду.

27.05.2026 року від представника відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18 зміст пункту 4 постанови № 704 суперечить приписам пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774, а тому цей пункт не може бути застосований при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовців. Також, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704». Таким чином, позивач не має право на перерахунок грошового забезпечення та інших виплат виходячи із такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року, 01 січня 2026 року.

27.05.2026 року від представника відповідача військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн. Відповідач дотримується правових вимог у відносинах військової служби позивача. Дії відповідача вчинені з дотриманням ст. 19 Конституції України, а отже причинно-наслідковий зв`язок між діяльністю відповідача і моментом порушенням прав позивача відсутній.

09.06.2026 року від представника відповідача військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту. Скасування судом пункту 6 Постанови № 103 відновлюють раніше діючий порядок є безпідставними, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття "відновлення" в силі законів чи окремих їх норм, які у встановленому порядку втратили чинність. Військова частина НОМЕР_1 , нараховуючи та виплачуючи Позивачу грошове забезпечення та інші належні виплати у 2022 – 2023 роках, не могла застосовувати для обрахунку цих виплат іншу розрахункову величину, аніж та, яка була встановлена абзацом 1 пункту 4 Постанови № 704 станом на 2022 рік та на 2023 рік, а саме 1762 грн. Також, з 20.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців розраховуються із застосуванням розрахункової величини 1762 гривні, а тому, правові підстави для застосування при їх розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, - відсутні. З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2026 по 29.10.2023 – безпідставні.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 09.03.2022 року проходить військову службу за мобілізацією на час дії особливого періоду в Збройних Силах України, зокрема, в період з 10.03.2022 року по 29.10.2023 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , в період з 31.10.2023 року по 08.04.2025 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 , з 09.04.2025 року проходить службу у Військовій частині НОМЕР_3 .

01.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , із запитами задля отримання довідки про грошове забезпечення та інформації про здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення.

Також, 01.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_3 із запитом, в якому вказав, що 02.09.2025 звернувся з питанням перерахунку та виплати грошового забезпечення з врахуванням надбавки за вислугу років з 09.03.2022 року відповідно до п. «к» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі та попереднього досвіду роботи. Відповідь та виплату не отримав. Позивач просив надати довідку про складові грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення за період служби у вказаній військовій частині та надати документи про опрацювання заяви від 02.09.2025 про перерахунок та виплату грошового забезпечення з врахуванням надбавки за вислугу років.

Листом від 10.04.2026 року № 1709/3306/ВихЗПІ, військовою частиною НОМЕР_1 надано картки особового рахунку за 2022-2023 роки.

Листом від 15.04.2026 року № 225/56/523/фс військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено, що Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 26 "Про виплати грошового затвердження забезпечення Порядку військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких іншим особам", а саме розділ 2 пункт 1: ІІ. Посадові оклади 1. Посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 12 і 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) (далі постанова № 704). Залишається на сьогодні без змін.

Крім цього, надано довідки про розмір нарахованого грошового забезпечення за період з 31.10.2023 по 08.04.2025.

Листом від 19.05.2026 року № 1103/1402 військовою частиною НОМЕР_3 повідомлено, що особливості нарахування складових грошового забезпечення військовослужбовців визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року. Види та порядок грошового забезпечення військовослужбовців визначені «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2026 № 57/агд військовослужбовцю ОСОБА_1 здійснена доплата за вислугу років за період з 09.04.2025 по 31.12.2025.

Крім цього, надано довідку про нарахування грошового забезпечення за період з 09.04.2025 по 30.04.2026 та довідку про перерахування надбавки за вислугу років за період з 09.04.2025 по 31.12.2025.

Вважаючи дії відповідачів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав і інтересів з даним позовом до суду.

Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом МО України від 07.06.2018 року №260 затверджено “Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” (далі Порядок), п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” і “Про донорство крові та її компонентів” та Постанов КМУ від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей”, від 15 червня 1994 року №414 “Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці”, від 11 серпня 1995 року № 648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”, від 22 грудня 1995 року № 1037 “Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі”, від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Відповідно до п.2 Порядку грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);

допомоги.

Згідно п.1 Розділу XXIII Порядку виплата грошової допомоги для оздоровлення, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.1 Розділу XXIV Порядку виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно з додатком 8.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно пункту 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018 р.) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Судом встановлено та не спростовано відповідачами, що позивачу визначався посадовий оклад та оклад за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року (1762,00 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-III) базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Також, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 р. № 2629-VIII було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У подальшому Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі - Закон № 294-IX), Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 р. № 1082-IX (далі - Закон № 1082-IX), Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 р. № 1928-IX (далі - Закон № 1928-ІХ), Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 р. № 2710-IX (далі - Закон № 2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2021, 2022 та 2023 роки не містять.

Тобто, положення п.4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з вказаною Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р. до 01.01.2020 р. - набрання чинності Законом № 294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19).

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу -Законам № 294-IX, № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 29 січня 2020 року положення п.4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 р. (1762 грн.) є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 1082-IX на 01.01.2021 р. (2270 грн.), Законом № 1928-IX на 01.01.2022 р. (2481 грн.), Законом № 2710-IX на 01.01.2023 р. (2684 грн.).

Верховний Суд у постановах від 19.10.2022 р. у справі № 400/6214/21, від 11.09.2022 р. у справі № 500/1813/21, вказуючи на раніше сформовані висновки Верховного Суду у постанові від 02.09.2022 р. у справі № 440/6017/21 у подібних спірних правовідносинах, зазначив, що наголошуючи, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який мас вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З урахуванням положень ч.5 ст.242 КАС України вказані висновки Верховного Суду є обов`язкові до врахування судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Крім того, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до п.4 Постанови № 704, в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, були визнані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 протиправними та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Разом з тим, суд бере до уваги, що Постановою КМ України від 12.05.2023 року № 481 внесено зміни, зокрема, до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виклавши абзац перший в такій редакції:

“4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.

Вказана Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20.05.2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року по справі №320/29450/24, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - відмовлено.

Отже з 20.05.2023 року підстави для застосування при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, відсутні, і застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 гривні, визначена Постановою КМУ № 481.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що незастосування для визначення грошового забезпечення позивача розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, у період з 10.03.2022 року по 19.05.2023 року включно є протиправним, а тому слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. А вимоги позивача щодо перерахунку грошового забезпечення, починаючи з 20.05.2023 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року - задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів позивача про те, що при зарахуванні на військову службу, військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 не врахували попередню вислугу Позивача, суд зазначає таке.

Так, позивач стверджує, що станом на день призову його по мобілізації на час дії особливого періоду 09.03.2022 вислуга становила 6 років 10 місяців, що складає доплату надбавки за вислугу від 5 до 10 років у розмірі 30 % посадового окладу. Після 09.10.2025 року вислуга Позивача становила понад 10 років, що складає доплату надбавки за вислугу від 10 до 15 років у розмірі 35 % посадового окладу. При зарахуванні на військову службу, військова частина НОМЕР_3 не врахувала попередню вислугу Позивача.

Порядок виплати надбавки за вислугу років визначається розділом IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Згідно розділу IV Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах:

від 1 до 5 років - 25 відсотків;

від 5 до 10 років - 30 відсотків;

від 10 до 15 років - 35 відсотків;

від 15 до 20 років - 40 відсотків;

від 20 до 25 років - 45 відсотків;

від 25 і більше років - 50 відсотків.

Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:

зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб";

проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);

проходження військової служби під час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

Згідно ч.2 ст.17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового складу, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми здобуття освіти) у закладах освіти (крім навчання у закладах спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю, військових навчальних закладах та навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до абз. 8 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, до вислуги років зараховуються: час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу.

З трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що в період з 01.09.2000 по 30.06.2005 року він навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. В період з 20.07.2005 року по 04.11.2009 року працював в органах прокуратури на посадах слідчого та прокурора, а саме в Прокуратурі Харківської області.

Тобто, станом на дату початку проходження військової служби за мобілізацією на час дії особливого періоду з 09.03.2022 року ОСОБА_1 вже мав стаж роботи, який підлягав врахуванню до вислуги років.

З листа військової частини НОМЕР_3 від 19.05.2026 року № 1103/1402 слідує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2026 № 57/агд військовослужбовцю ОСОБА_1 здійснена доплата за вислугу років за період з 09.04.2025 по 31.12.2025.

Згідно довідок військової частини НОМЕР_3 , згідно наказу від 02.03.2026 № 57/агд ОСОБА_1 проведено перерахунок вислуги років.

В довідці військової частини НОМЕР_3 зазначено, що на момент прийняття посади вислуга років на 01.04.2025 становила 3 роки 0 місяців 22 днів. Станом на 01.01.2026 року вислуга років становить 10 років 6 місяців 8 днів. Додано загальної вислуги 6 років 9 місяців 16 днів. Станом на 01.04.2025 року вислуга років повинна була становити: 09 років 9 місяців 8 днів (надбавка 30 %), з 01.07.2025 процент вислуги збільшився на 35 %.

При цьому, за нормами пунктів 6, 7 розділу IV Порядку № 260 наказ командира військової частини з виплати надбавки за вислугу років видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби.

Відтак, правильне обчислення вислуги років військовослужбовця за матеріалами особової справи та правильне встановлення надбавки за вислугу років є обов`язком відповідачів, а не військовослужбовця.

Разом з тим, відповідачами не надано будь-яких заперечень щодо не врахування попередньої вислуги позивача та неправомірності обрахунку та виплати надбавки за вислугу років.

З огляду на вищенаведене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідачів - військову частину НОМЕР_1 , військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 10.03.2022 року по 08.04.2025 року у належному розмірі, на підставі додатку 16 до Постанови № 704, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)”.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 не звільнявся та продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі №1-7/2024(337/24) частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (м. Харків) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 у період з 10.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 10.03.2022 року по 19.05.2023 року, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, надбавок, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) на підставі додатків 1, 12, 13, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого станом на 01.01.2022 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та станом на 01.01.2023 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням податків та зборів.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 10.03.2022 року по 29.10.2023 року у належному розмірі.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років з 10.03.2022 року по 29.10.2023 року у належному розмірі, на підставі додатку 16 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 31.10.2023 року по 08.04.2025 року у належному розмірі.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років з 31.10.2023 року по 08.04.2025 року у належному розмірі, на підставі додатку 16 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів