Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №494/1299/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

25.09.2026

Справа № 494/1299/26

Провадження № 2/494/1016/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/1299/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2026 року до Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд також вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені Цивільно-процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України).

У своїй заяві позивач посилається на те, що 03.02.2023 року рішенням Березівського районного суду Одеської області по справі №494/1617/22 з відповідача стягнуто на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час сума аліментів, яку позивач отримує на дитину, недостатньо для утримання дочки, зросли ціни на продукти, одяг. Ріст цін спонукає витрачати на утримання дитини значні кошти на харчування, шкільне приладдя, одяг, навчання. ОСОБА_2 являється здоровою та працездатною людиною, має змогу сплачувати аліменти на утримання дочки у більшому розмірі. Обов`язок утримувати спільну дитину є рівною мірою обох батьків. У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір, що стягуються з відповідача на її користь, на утримання дочки визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10000.00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

21.07.2026 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому вказав, що має бажання брати участь у житті та вихованні дитини, однак позивач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою. ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 взагалі не зверталась до нього з проханням сплачувати додаткові кошті на утримання дитини. Позивач не ухиляється від сплати аліментів, в повному обсязі та без затримок сплачує присуджені раніше аліменти. ОСОБА_1 перешкоджає батькові у спілкуванні з дочкою, тому відповідач позбавлений можливості купувати дитині необхідні речі, передавати кошти з рук в руки. У зв`язку з вищевикладеним відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.55-58).

25.09.2026 року до суду від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, вказав, що у відповідача відсутня заборгованість по сплаті аліментів, не ухиляється від сплати аліментів, також самостійно намагається фінансувати та підтримувати дитину, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.80-83).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

Позивач у судове засідання 25.09.2026 року не з`явилась, однак 25.09.2026 року на адресу суду від її представника надійшла заява про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні (а.с.78-79).

Відповідач у судове засідання 25.09.2026 року також не з`явився. Водночас, 24.07.2026 року надіслав на адресу суду через свого представника клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.63-65).

Врахувавши заяви позивача та відповідача про розгляд справи без її участі, дослідивши відзив який надійшов від ОСОБА_2 та додаткові пояснення, вивчивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народженням серії НОМЕР_1 від 13.08.2015 року (а.с.9).

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 03.02.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-14).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України), батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3ст. 181СК України).

Згідно положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 5 ст.183 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, у цій справі підлягають урахуванню положення статей 181, 182, 184 та 192 СК України, які у сукупності надають одержувачу аліментів право вимагати зміни способу їх стягнення та зобов`язують суд при визначенні нового розміру аліментів оцінити потреби дитини, матеріальне становище платника, інші істотні обставини, а також визначити такий розмір, який є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов`язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.183,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Врахувавши право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача із частки заробітку на тверду грошову суму.

Розгляд справ судами має здійснюватися з дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України).

Рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).

Разом із тим вимога позивача про визначення аліментів у твердій грошовій сумі 10 000,00 грн щомісячно належними та допустимими доказами у заявленому розмірі не підтверджена. Саме по собі посилання на загальне зростання вартості харчування, одягу, навчання та інших потреб дитини не є достатнім для покладення на відповідача обов`язку сплачувати саме 10 000,00 грн щомісячно, оскільки обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків, а визначений судом розмір аліментів має забезпечувати справедливий баланс між інтересами дитини та матеріальними можливостями платника.

При цьому рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини не означає беззаперечного поділу всіх витрат навпіл, однак суд повинен враховувати, що той із батьків, з ким проживає дитина, також бере участь у її утриманні як грошовими коштами, так і шляхом безпосереднього забезпечення щоденних побутових, навчальних та інших потреб.

Отже, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину.

Щодо наданих письмових пояснень позивача, відносно розрахунку витрат на дитину щомісяця, суд до уваги не бере, оскільки дані розрахунки не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами, долучені до матеріалів справи численні квитанції про придбання продуктів харчування, оплату занять, комунальних послуг судом не беруться до уваги, оскільки з наданих квитанцій на вбачається, що витрати здійснювались саме на дитину.

Судом встановлено, що відповідач визнає свій батьківський обов`язок, щодо надання матеріальної допомоги та прийняття участі у вихованні дитини та не відмовляється від його виконання і вказує, що надає матеріальну допомогу на утримання дочки щомісячно, тобто не ухиляється від сплати аліментів.

Згідно довідки виданої директором ТОВ «Фортуна ГРУПП ЮКРЕЙН» від 24.09.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 працює у вищевказаному товаристві з 01.04.2026 року, займає посаду водія автотранспортних засобів, отримує доходи (а.с.84).

Досліджені судом докази щодо працевлаштування та доходів відповідача свідчать про наявність у нього постійного джерела доходу та реальної можливості брати участь в утриманні дитини у більшому обсязі, ніж це фактично забезпечувалося при стягненні аліментів у частці від доходу за рішенням суду від 03.02.2023 року. Водночас доказів такого рівня доходів, майнового стану або інших обставин, які б давали достатні підстави покласти на відповідача обов`язок щомісячно сплачувати саме 10 000,00 грн, матеріали справи не містять.

Визначаючи розмір аліментів у сумі 7 000,00 грн щомісячно, суд виходить із сукупності встановлених обставин: віку дитини, необхідності забезпечення її належного харчування, одягу, навчання та розвитку; наявності у відповідача постійної роботи і доходу; відсутності доказів неможливості сплачувати аліменти у такому розмірі; обов`язку обох батьків утримувати дитину; а також недоведеності позивачем необхідності стягнення повної заявленої суми 10 000,00 грн. На переконання суду, 7 000,00 грн є таким розміром участі батька в утриманні дитини, який, з одного боку, є істотно більшим за мінімальний гарантований законом рівень та спрямований на забезпечення належного рівня життя дитини, а з іншого - відповідає встановленим судом матеріальним можливостям відповідача і не покладає на нього явно надмірного обов`язку.

Враховуючи наведене у сукупності та виходячи насамперед із якнайкращих інтересів дитини, принципів розумності, справедливості й співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та визначення аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, у твердій грошовій сумі 7 000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з відповідним висновком зазначеним в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006.

Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.

У зв`язку із зміною способу стягнення аліментів із частки заробітку на тверду грошову суму, стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області від 03.02.2023 року у справі №494/1617/22 слід припинити після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-184, 191 СК України,ст. ст.12, 13, 18, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений Березівським районним судом Одеської області по справі 494/1617/22 від 03.02.2023 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити його у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.09.2026 року.

Суддя І.А. Римар