Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №755/12174/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12174/26

Провадження №: 3/755/4763/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732628, 16 липня 2026 року о 10 год. 35 хв. у м. Києві на площі Чернігівській водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "DAF XF 105.410", д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем "RENAULT", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732634, після вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , будучи причетним до неї, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.

Матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП надійшли на розгляд Дніпровського районного суду міста Києва та розглядаються судом одночасно щодо однієї особи, оскільки стосуються однієї дорожньо-транспортної пригоди.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився.Щодо обставин, викладених у протоколі за ст. 124 КУпАП, свою вину визнав, фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди в цій частині не заперечував.

Водночас у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, вини не визнав.Пояснив, що умисно місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав, оскільки під час руху не відчув та не почув моменту контакту транспортних засобів, не усвідомлював, що сталося зіткнення та що він є учасником дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим продовжив рух. Наголошував, що наміру приховатися з місця пригоди або уникнути відповідальності не мав.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали обох адміністративних проваджень у їх сукупності, доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF XF 105.410, не дотримався необхідного безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем RENAULT, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди в цій частині підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732628, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, рапортом працівника поліції та іншими письмовими матеріалами справи.

Схема місця ДТП містить відомості щодо розташування транспортних засобів, напрямків їх руху, місця зіткнення та характеру дорожньої обстановки.

Крім того, істотне значення має те, що безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у порушенні Правил дорожнього руху, яке спричинило дорожньо-транспортну пригоду.

Таким чином, досліджені судом докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху та наявність причинного зв`язку між таким порушенням і настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Разом із тим суд доходить іншого висновку щодо пред`явленого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Сам по собі встановлений факт того, що транспортний засіб після контакту з іншим автомобілем продовжив рух, не є безумовно достатнім для висновку про наявність у діях водія складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності суд повинен встановити не лише об`єктивний факт залишення місця пригоди, а й належними та достатніми доказами встановити винне ставлення особи до відповідного діяння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 послідовно пояснював, що моменту контакту транспортних засобів не почув та не відчув, у зв`язку з чим не усвідомлював, що став учасником дорожньо-транспортної пригоди, а тому продовжив рух.

Суд бере до уваги також характер транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , - вантажний автомобіль DAF XF 105.410, а також конкретні обставини та характер контакту транспортних засобів, зафіксовані у схемі ДТП та інших матеріалах справи.

При цьому матеріали адміністративного провадження не містять достатніх та беззаперечних доказів, які б спростовували наведені ОСОБА_1 пояснення та підтверджували, що він достовірно усвідомлював факт дорожньо-транспортної пригоди і, розуміючи свою причетність до неї, свідомо продовжив рух з метою залишення місця пригоди.

Доказів того, що після зіткнення інший учасник дорожнього руху подавав ОСОБА_1 сигнали, які він очевидно сприйняв, що останній зупинявся після зіткнення, оглядав наслідки пригоди, спілкувався з її учасниками чи вчиняв інші дії, які б беззаперечно свідчили про його обізнаність щодо факту ДТП до моменту продовження руху, матеріали, досліджені судом, не містять.

Саме по собі складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення не може підміняти собою доказування всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Суд також виходить із того, що обов`язок доведення обставин, які становлять склад адміністративного правопорушення, не може перекладатися на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наявні сумніви щодо того, чи усвідомлював ОСОБА_1 сам факт дорожньо-транспортної пригоди до моменту продовження руху, матеріалами справи не усунуті.

Таким чином, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 у цій частині та вважає, що сукупність наданих суду доказів не дає достатніх підстав для висновку про наявність у його діях суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Встановлення самого факту продовження руху після ДТП за таких обставин не усуває необхідності доведення вини особи у вчиненні саме того адміністративного правопорушення, яке їй інкримінується.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості мають тлумачитися на її користь.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Разом із тим вина ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП доведена в повному обсязі, а тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, визнання ним вини в цій частині та обставини справи, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у визначеному судом розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-4, 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: