Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №755/12142/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12142/26

Провадження №: 3/755/4743/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726603 від 22.07.2026, ОСОБА_1 22 липня 2026 року о 23 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Березняківській, 21 керував транспортним засобом KIA K5, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої постановою державного виконавця від 16.06.2026 у виконавчому провадженні № 75427594 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, у зв`язку з чим його дії працівниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що про існування постанови державного виконавця щодо встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами він не знав.

Зазначив, що відповідної постанови не отримував, про встановлення такого обмеження належним чином повідомлений не був, у зв`язку з чим на момент керування транспортним засобом не усвідомлював, що відносно нього діє відповідна заборона.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та оцінивши наявні докази в їх сукупності, доходить наступного висновку.

Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області від 16.06.2026 у виконавчому провадженні № 75427594 стосовно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Підставою для винесення зазначеної постанови стала наявність заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 695/145/23, виданим 17.02.2023 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області.

Разом із тим, сам по собі факт винесення державним виконавцем постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами не є безумовною та достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідальність за КУпАП можлива лише за наявності в діях особи всіх елементів складу адміністративного правопорушення, зокрема його суб`єктивної сторони — вини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 10 КУпАП умисел має місце, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки, передбачала її наслідки та бажала або свідомо допускала їх настання; ст. 11 КУпАП окремо визначає необережну форму вини.

Таким чином, для вирішення питання про адміністративну відповідальність суд повинен установити не лише об`єктивний факт керування транспортним засобом за наявності встановленого обмеження, а й наявність вини особи у вчиненні інкримінованого їй діяння.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП саме фактичні дані, встановлені передбаченими законом засобами доказування, є підставою для встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення та винуватості особи, а відповідно до ст. 252 КУпАП усі докази підлягають оцінці в їх сукупності.

Досліджені судом матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що до моменту події 22.07.2026 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про винесення постанови від 16.06.2026 та фактично знав про встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Зокрема, у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення ОСОБА_1 копії постанови державного виконавця, його особистий підпис про її отримання, розписка, поштове повідомлення або інші відомості, які достовірно підтверджували б доведення змісту зазначеної постанови до його відома до моменту керування транспортним засобом.

Саме лише долучення до матеріалів справи копії постанови державного виконавця від 16.06.2026 підтверджує факт її винесення, однак не підтверджує факту ознайомлення ОСОБА_1 з її змістом та обізнаності останнього про існування відповідного обмеження станом на 22.07.2026.

Більше того, законодавство про виконавче провадження передбачає направлення документів виконавчого провадження сторонам; щодо постанов про встановлення обмежень у зв`язку із заборгованістю зі сплати аліментів закон також передбачає їх направлення сторонам для відома.

Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про встановлення щодо нього тимчасового обмеження суд позбавлений можливості зробити поза розумним сумнівом висновок про те, що, керуючи автомобілем 22.07.2026, він усвідомлював наявність такого обмеження та свідомо діяв усупереч йому.

При цьому обов`язок доказування обставин, які утворюють склад адміністративного правопорушення, не може бути перекладений на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а сама особа не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Припущення про те, що ОСОБА_1 мав або повинен був знати про встановлене обмеження лише внаслідок факту існування виконавчого провадження чи заборгованості зі сплати аліментів, не може підміняти належні докази його обізнаності саме про постанову від 16.06.2026.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт винесення постанови державного виконавця та факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак не містять достатньої сукупності доказів, яка б підтверджувала суб`єктивну сторону інкримінованого адміністративного правопорушення та давала суду підстави для беззаперечного висновку про винність ОСОБА_1 . Усі сумніви щодо доведеності вини особи, які неможливо усунути під час судового розгляду, мають тлумачитися на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що належними та допустимими доказами не доведено наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зокрема його суб`єктивної сторони, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 10, 11, 126, 245, 247, 251, 252, 280, 283–285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва.

Суддя: