Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №754/10901/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11166/26

Справа №754/10901/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

за участю позивачки ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2

розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Стислий виклад позиції позивачки

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання Відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що Відповідач зареєстрований у спірній квартирі з 17.10.1984, однак починаючи з 2004 року виїхав на постійне проживання до Російської Федерації та в квартирі більше не проживає. Відповідач не бере участі в утриманні житла, витрат на оплату житлово-комунальних послуг не несе, його особисті речі у квартирі відсутні. Позивачка зазначає, що реєстрація Відповідача створює перешкоди в користуванні та управлінні житлом, а також у реалізації житлових прав, зокрема щодо проведення приватизації квартири.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив на позов не подав.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

16.06.2026 Позивачка звернулася до суду з позовною заявою.

22.06.2026 Деснянський районний суд м. Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 09.07.2026.

10.09.2026 у підготовчому судовому засіданні Позивачка подала клопотання про долучення доказів та про виклик свідків.

У судовому засіданні 10.09.2026 за результатами розгляду клопотань суд задовольнив клопотання Позивачки про долучення доказів та виклик свідка ОСОБА_5 , а також постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.09.2026.

Відповідно до частини п`ятої статті 259 ЦПК України (у редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024) ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи; ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. З огляду на зазначену норму закону ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті постановлена судом без оформлення окремого документа та занесена до протоколу судового засідання від 10.09.2026.

29.09.2026 у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися Позивачка та третя особа ОСОБА_2 , які підтримали позовні вимоги повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками та судові повістки про виклик до суду на адресу зареєстрованого місця проживання Відповідача за допомогою засобів поштового зв`язку, а також шляхом розміщення оголошення про виклик Відповідача на офіційному вебсайті Судової влади України.

Відмітки поштового відділення про відсутність особи за адресою місця проживання є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу (частина перша статті 240 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними; неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. (постанова Верховного Суду від 13.11.2020 у справі № 359/5348/17).

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і незаявленням клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

11.01.1984 ОСОБА_3 видано ордер № 177 на право зайняття житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 на родину з чотирьох осіб: самого Відповідача, його дружину ОСОБА_1 , сина ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_2 .

З 17.10.1984 Позивачка ОСОБА_1 , Відповідач ОСОБА_3 , а також їхні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд встановив, що Відповідач ОСОБА_3 понад десять років фактично не проживає у спірній квартирі, оскільки виїхав на постійне проживання до Російської Федерації, що підтверджується актом про непроживання від 15.07.2026, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_3 (мешканцями квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ) і засвідченим начальником ЖЕД-305 М.Вірутою, згідно з яким ОСОБА_3 дійсно не проживає у квартирі АДРЕСА_6 за вказаною адресою.

Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 28.07.2026 № 19.5.1/57453-26-Вих у базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території" відомостей щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 08.11.2017 по 28.07.2026 не виявлено.

Згідно з відповіддю КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Деснянського району м. Києва від 03.06.2026 № 894 Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючої декларації про вибір лікаря з вказаним закладом не має.

Відповідно до відповіді Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.06.2026 № 200527-2026 відомості про звернення ОСОБА_3 щодо вчинення перешкод у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , у базі даних відсутні.

Згідно з відповіддю Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2026 Позивачці було відмовлено у знятті Відповідача з реєстрації місця проживання за її заявою у зв`язку з відсутністю відповідних повноважень та підстав без судового рішення.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 (племінниця Позивачки) надала усні покази та пояснила, що Відповідач ОСОБА_3 виїхав до Російської Федерації орієнтовно у 2013-2014 роках і з того часу у спірній квартирі не проживає, його особистих речей у житлі немає, утриманню квартири він не сприяє.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 (дочка Позивачки та Відповідача) надала аналогічні покази та підтвердила, що її батько виїхав до Російської Федерації понад десять років тому для догляду за батьками і залишився там проживати, у спірній квартирі не з`являвся з 2014 року, видатків на оплату житлово-комунальних послуг не здійснює та проживати у квартирі не має наміру.

Надану Позивачкою копію заяви ОСОБА_3 від 10.12.2025, посвідчену нотаріусом міста Жердівки Тамбовської області Російської Федерації Скороходовою С.В. із проставленням апостилю від 16.12.2025 у м. Тамбов Російської Федерації. Суд не приймає вказаний документ як доказ та визнає його недопустимим доказом. З огляду на збройну агресію Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні та припинення офіційних і консульських відносин з державою-агресором, будь-які документи, видані чи посвідчені органами та нотаріусами Російської Федерації, не визнаються Україною та не приймаються судом як допустимі докази.

Водночас обставина тривалої відсутності Відповідача у спірній квартирі понад шість місяців повністю підтверджується сукупністю інших належних, допустимих та достовірних доказів у справі, зокрема актом про непроживання, відповідями компетентних органів та показами свідків.

Кожен має право на житло; держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово; фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 29 ЦК України).

15 лютого 2026 року набув чинності Закон України № 4751-IX "Про основні засади житлової політики".

Підпунктом 1 пункту 2 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визнано таким, що втратив чинність Житловий кодекс України, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Зокрема, стаття 71 ЖК України установлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, згідно з частинами першою, другою якої при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців; якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідачів понад встановлені ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 161/126/23).

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 161/126/23).

Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, у цей строк перериває строк тимчасової відсутності (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 161/126/23).

За тимчасової відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому під час розгляду позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 161/126/23).

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки (постанова Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 183/271/22).

Під час вирішення спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи в жилому приміщенні понад шість місяців та поважність причин такої відсутності (постанова Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 183/271/22).

Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів (постанова Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 183/271/22).

Вичерпного переліку поважних причин відсутності наймача або членів його сім`ї у житловому приміщенні житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 182/6536/13).

На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо) (постанова Верховного Суду від 17.06.2024 у справі № 404/9215/19).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 755/1139/18).

Позивачка довела, що Відповідач не проживав у квартирі понад шість місяців до звернення з позовом без поважних причин.

Відсутність Відповідача за місцем реєстрації має тривалий, систематичний та безперервний характер.

Відповідач обрав інше постійне місце проживання у Російській Федерації.

Натомість Відповідач не надав суду жодних доказів наявності поважних причин його відсутності, передбачених статтею 71 ЖК України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Позивачка чи інші мешканці квартири створювали Відповідачу будь-які перешкоди у користуванні житловим приміщенням, або що він звертався до суду чи правоохоронних органів із заявами про усунення таких перешкод.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У прохальній частині позовної заяви Позивачка ОСОБА_1 висловила клопотання про залишення судових витрат за Позивачкою.

Враховуючи вимоги частини першої статті 13 ЦПК України та зміст позовних вимог, суд задовольняє позов у межах заявлених вимог і залишає судові витрати за Позивачкою.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Позивачка: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Третя особа: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Третя особа: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО