Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №420/18348/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі “Електронний суд” 17.06.2026 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 від 19.07.2025 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також судом витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні докази: 1) копію ІНФОРМАЦІЯ_3 де міститься запис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 де зазначено про проходження ним ВЛК, за результатами якої його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі п. «А» ст. 82 гр. І «Положення про ВЛК в ЗСУ» за Наказом МОУ №402 від 14.08.2008р.; 2) копію електронного направлення на ВЛК 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 для ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 19.07.2025 року з обов`язковим наданням як самого пдф файлу так і кваліфікованого електронного підпису для перевірки його підписання ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та/або ІНФОРМАЦІЯ_7 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) до 19.07.2025 року, а також копію паперового варіанту направлення з особистим підписом ОСОБА_1 скан-копією; 3) копії всіх документів щодо ВЛК 19.07.2025 року для ОСОБА_1 , в тому числі, але не виключно з постановою ВЛК 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 для ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.07.2025 року з обов`язковим наданням як самих пдф файлів так і кваліфікованого електронного підпису на них для перевірки його підписання комісією ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також скан-копії паперових тих самих документів, які заборонено знищувати за Законом; 4) дані коли саме було надано і ким було підписано абсолютно всі документи передані в ЄСОЗ за ВЛК 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.07.2025 року щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ті самі дані щодо паперових документів за їх наявності; 5) дані щодо складу комісії з вказанням повної інформації про П.І.Б., займану посаду та фах лікаря та іншу інформацію, яка надасть можливість встановити, що лікар був 19.07.2025 року у складі ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 6) скан-копії всіх лікарів ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , які 19.07.2025 року нібито проводили ВЛК ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) – а саме, їх скан-копії печаток і підписів достатньої кількості раз повторених для проведення судової експертизи; інформацію коли саме, ким і на підставі чого було видано ВОД на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) серії НОМЕР_6 від 19.07.2025 року, в тому числі, але не виключно, з детальним вказанням всіх службових та/або посадових осіб якого ТЦК та СП з вказанням який керівник або начальник погоджував видачу вищевказаного ВОД серії АГ № 496516 від 19.07.2025 року; 7) скан-копію ВОД на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) серії НОМЕР_6 від 19.07.2025 року; іншу інформацію щодо підстав, умов та причин видачі ВОД на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) серії НОМЕР_6 від 19.07.2025 року враховуючи зобов`язання судового рішення у справі №420/15412/25 внести в Реєстр дані про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС»; 8) скан-копію «Повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби» та/або Мобілізаційне розпорядження з особистим підписом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.07.2025 року про її/їх отримання; 9) скан-копію «Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про мобілізацію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.07.2025 року» з обов`язковим зазначенням причин та підстав видачі такого Наказу та ким він був попередньо погоджений 19.07.2025 року; 10) іншу інформацію з копіями документів, на підставі яких можна встановити причини, законність підстав та дотримання законодавства України при видачі «Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про мобілізацію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.07.2025 року»; 11) скан-копії всіх внутрішніх документів, які службові/посадові особи зобов`язані заповнювати під власноручний підпис (в ел. та паперовому варіантах) щодо оформлення всіх вищезазначених документів з вказанням дат, підстав винесення таких документів та ким було погоджено такі документи.

Також судом витребувано від Військової частини НОМЕР_3 наступні докази: 1) скан-копію «Наказ начальника в/ч НОМЕР_3 , в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_3 » та документів на підставі яких ОСОБА_1 призвано на військову службу, а саме «Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про мобілізацію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.07.2025 року» та інших документів в разі їх наявності; 2) копії всіх документів щодо ВЛК 19.07.2025 року для ОСОБА_1 , в тому числі, але не виключно з постановою ВЛК 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 для ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.07.2025 року з обов`язковим наданням як самих сканованих пдф файлів так і кваліфікованого електронного підпису на них для перевірки його підписання комісією ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ел. документів за цим ВЛК, які в тому числі внесені в ЕСОЗ (в разі наявності внесення), а також скан-копії паперових тих самих документів, які заборонено знищувати за Законом; 3) скан-копію ВОД на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) серії НОМЕР_6 від 19.07.2025 року, який виданий ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) від 19.07.2025 року; 4) іншу інформацію з копіями документів, на підставі яких можна встановити причини, законність підстав та дотримання законодавства України при видачі «Наказ начальника в/ч НОМЕР_3 , в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_3 »; 5) скан-копії всіх інших даних та документів, які пов`язані з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які наявні в розпорядженні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі рішення військово-лікарської комісії відповідача у 2013 році визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. Попри це, 19 липня 2025 року позивача протиправно було затримано особами у військовій формі та цього ж дня із застосуванням фізичної сили доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого його було призвано на військову службу спірним наказом відповідача без проходження військово-лікарської комісії.

За твердженням сторони позивача факт не проходження ним військово-лікарської комісії підтверджується зокрема відповіддю Національної служби здоров`я України, в якій зазначається про те, що в центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я обліковий станом на 10 листопада 2025 року запис відносно позивача відсутній. При цьому з 04 травня 2024 року усі військово-лікарські комісії повинні оформлювати документи в електронному вигляді із внесенням інформації про осіб, які пройшли медичний огляд та такі документи повинні міститься у вказаній центральній базі даних. До того ж у даному контексті позивач посилається на наявність у нього хронічних захворювань, а відтак у часі військово-лікарська комісія мала би тривати щонайменше 14 днів.

Також, сторона позивача звертає увагу, що позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив відповідача вчинити дії щодо зобов`язання відповідача розглянути його заяву про коригування інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак попри те, що рішення суду у справі № 420/15412/25 прийнято на його користь, відповідач протиправно його не виконує, хоча судовий акт набрав законної сили.

Крім того, представник позивача зауважує, що за обставинами невиконання відповідачем судового рішення у справі № 420/15412/25, підроблення документів, наразі порушено кримінальні провадження, що додатково також вказує про те, що позовні вимоги є обґрунтованими.

За викладених обставин та тверджень сторона позивача вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому наявні правові підстави для його задоволення у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, яке видано позивачу чітко убачається, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час. Сам по собі цей запис не містить відомостей про виключення позивача з військового обліку та не дає підстав автоматично ототожнювати рішення комісії з питань призову із процедурою виключення з військового обліку.

Додатково відповідач звертає увагу, що 29 листопада 2024 року на адресу позивача була направлена повістка №738210, відповідно до якої він був зобов`язаний прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних та проходження заходів, передбачених законодавством. Позивач вимоги зазначеної повістки не виконав, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув, у зв`язку із чим був віднесений до осіб, які порушили правила військового обліку, та перебував у розшуку.

Відповідач вказував, що станом на момент проведення мобілізаційних заходів позивач мав статус військовозобов`язаного, який порушив правила військового обліку та не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Надалі позивач пройшов військово-лікарську експертизу, за результатами якої постановою військово-лікарської комісії 2025 року його було визнано придатним до військової служби. Вказана постанова є чинною, не скасована та не змінена у встановленому законодавством порядку, а тому станом на дату видання наказу про призов була обов`язковою для врахування територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Тобто, предметом доказування у даній справі є виключно встановлення того, чи існували станом на дату видання наказу про призов передбачені законом обставини, які виключали можливість його прийняття, а також чи доведено позивачем причинно-наслідковий зв`язок між рішенням комісії з питань призову від 21.05.2013 року та протиправністю оскаржуваного наказу.

Стосовно доводів позивача про невиконання ІНФОРМАЦІЯ_8 рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/15412/25 відповідач зауважив, що за результатами встановленого судового контролю, суд прийняв звіт та припинив контроль за виконанням рішення.

Отже, відповідач вважає, що наразі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки такі є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, суд зауважує, що на виконання вимог ухвали суду від 29 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 частково надано витребувані докази.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 29.06.2026 року була доставлена до «Електронного кабінету» Військової частини НОМЕР_3 - 30.06.2026 року о 06:16, у встановлений строк вказаний відповідач відзив не надав, витребувані докази також не надано, про поважність причин неподання не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

09 липня 2026 року від представник позивача до суду надійшла відповідь на відзив, де зазначалося, що від ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив в ЄСІТС стороні позивача не надходив, а надсилання його у спосіб відправлення листа електронною поштою є неналежним способом. У зв`язку із цим, сторона позивача звертала увагу суду і на те, що витребувані судом докази ІНФОРМАЦІЯ_6 також не було надано, що вказує про зловживання процесуальними правами з боку даного суб`єкта владних повноважень. До того ж, як зауважує представник позивача, відповідач використовує код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , який належав ІНФОРМАЦІЯ_9 , який був ліквідований, а отже даний код ЄДРПОУ не може використовуватися іншими суб`єктами державної влади.

За таких недоліків поданих матеріалів позивач вказує, що наявні правові підстави для визнання судом факту неподання відповідачем відзиву як визнання позову, а надані докази є недопустимими.

Також, представник позивача вказувала, що посилання даного відповідача про те, що судом прийнято звіт про виконання судового рішення у справі № 420/15412/25 є таким, що не відповідає дійсності, адже 15 червня 2026 року по вказаній справі було постановлено дві ухвали – одна стосувалася вирішення питання стосовно заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, а іншою суд прийняв звіт, однак наразі триває апеляційне оскарження.

Таким чином, сторона позивача вважає, що позов є належним чином обґрунтованим, а доводи відповідача підставність вимог не спростовують, тому позов слід задовольнити.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Суд відхиляє вимогу позивача встановити визнання позову відповідачем внаслідок подання відзиву з порушенням встановленого судом строку.

Представник позивача залишає поза увагою, що відзив поданий засобами поштового зв`язку 07.07.2026 року (а.с.125-125 зворот).

Згідно ч.9 ст.120 КАС України строк для подання відзиву на позов не вважається пропущеним.

Також суд не убачає підстав для кваліфікації неподання суду відзиву на позов Військовою частиною НОМЕР_3 , адже така кваліфікація є правом, а не обов`язком суду, виходячи з тексту ч.4 с.159 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 12 вересня 2013 року по 19 липня 2025 року.

З облікової картки до тимчасового посвідчення № НОМЕР_7 встановлено, що ОСОБА_1 знятий з військового обліку 19 липня 2025 року у зв`язку із мобілізацією на військову службу.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_7 зазначено, що ОСОБА_1 21 травня 2013 року рішенням комісії з питань призову ІНФОРМАЦІЯ_11 визнаний на підставі статті 82А графи 1 Наказу МОУ № 402-08 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

Також у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_7 на звороті зазначено, що ОСОБА_1 знятий з військового обліку за хворобою, однак 12 вересня 2013 року взятий на облік військовозобов`язаних 12 вересня 2013 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено (справа №420/15412/25).

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Листом за №ВОіВ/2848 ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 повідомив, що «в алфавітній книзі призовників 1992 року народження міститься запис, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі статті 82 «а» графи І Положення про ВЛК визнаний непридатним до військової служби в мирний час, протокол № 31 від 21.05.2013 року.

В тимчасовому посвідченні № НОМЕР_7 міститься інформація, що 21.05.2013 року рішенням комісії з питань призову ІНФОРМАЦІЯ_11 визнано на підставі статті 82-А графи І наказу МОУ № 402-08 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Графа І «Розкладу хвороб, стан та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби» Додаток № 1 до положення про військово-лікарську комісію, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, в редакції, що діяла станом на 21.05.2013 року стосується лише громадян під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовців строкової військової служби.

Отже, військово-лікарською комісією Вас визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час в якості призовника.

Таким чином, законних підстав для внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення Вас з військового обліку наразі не має.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про те, що 19.07.2025 року ВЛК 2 ІНФОРМАЦІЯ_5 Вас було визнано придатним до військової служби по гр. ІІ Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року.

19.07.2025 року Вас було призвано на військову службу за мобілізацією, а отже усі питання щодо військового обліку Ви можете адресувати командиру військової частини, в якій проходите військову службу».

Згідно з витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) № 591 від 19 липня 2025 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» слідує, що рядового ОСОБА_1 , 1992 року народження призвано на військову службу до військової частини НОМЕР_3 .

Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідачів про призов на військову службу за мобілізацією, а також зарахуванням до списків військової частини, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Клопотання позивача від 20 липня 2026 року, 23 липня 2026 року, 06 серпня 2026 року про долучення доказів до справи, суд, з огляду на вимоги статті 2 та 9 КАС України задовольняє та процесуальну оцінку надє у сукупності з наявними доказами у справі, враховуючи предмет доказування.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543 ХІІ).

Стаття 1 Закону №3543-XII визначає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За змістом статті 2 Закону №3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

За приписами частини 1 статті 4 Закону №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №3543-XII, мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно частини 5 статті 4 Закону №3543-XII, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Зі змісту положень статті 23 Закону №3543-XII вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Частина 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Системний аналіз вищенаведених нормативних положень дозволяє прийти висновку, що на військову службу призиваються зокрема громадяни України, які придатні до неї за станом здоров`я.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 19 липня 2025 року ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом по мобілізації.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 стверджував, що він призваний на військову службу за призовом протиправно, адже у 2013 році був виключений з військового обліку та при затриманні й доставленні до ІНФОРМАЦІЯ_1 , він не проходив військово-лікарську комісію.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів (абзац 2 пункту 3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402).

З наведених норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

Суд звертає увагу на те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Тобто суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду від 13 червня 2018 року по справі № 806/526/16, від 12 червня 2020 року по справі № 810/5009/18, від 12 лютого 2021 року, від 26 лютого 2025 року по справі № 240/13173/22.

На виконання ухвали суду від 29 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 надано відомість, з якої вбачається, що ОСОБА_1 19 липня 2025 року пройшов військово-лікарську комісію та визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою № 36/6464.

Разом із тим, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б беззаперечно підтверджували доводи сторони позивача про те, що позивач медичний огляд 19 липня 2025 року взагалі не проходив.

При цьому, у даному контексті, суд зазначає, що позивач при зверненні до суду із даним позовом та під час розгляду даної справи не повідомляв суд та не надав доказів оскарження рішення військово-лікарської комісії у порядку визначеному пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402.

Щодо посилання позивача на те, що в листі Національної служби здоров`я України № 51395/7-17-25 від 11.11.2025 р. міститься інформація про відсутність облікового запису відносно позивача, то суд звертає увагу, що пунктом 22.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що у разі відсутності технічної можливості формування постанов ВЛК в електронній формі засобами ІКС, постанови ВЛК можуть формуватися у паперовій формі відповідно до цього положення.

Також суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що він у 2013 році був виключений з військового обліку за станом здоров`я з тих підстав, що це спростовується наявними доказами у справі та з яких вбачається, що позивач з 12 вересня 2013 року по дату мобілізації перебував на військовому обліку військовозобов`язаних.

Суд враховує, що у 2013 році позивач був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, а наразі він має статус обмежено придатний у військовий час.

Посилання позивача на наявність кримінальних проваджень, в тому числі й щодо можливих протиправних дій з підроблення документів, суд визнає безпідставним на даний час, оскільки згідно ч.6 ст.78 КАС України виключно вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності виступають підставою для звільнення від доказування.

Стосовно покликань представника позивача на те, що постановлені судом першої інстанції у справі №420/15412/25 ухвали перебувають на апеляційному розгляді, суд встановив, що ухвали від 15.06.2026 року у цій справі залишені без змін постановами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026 року у цій справі.

Отже суд першої інстанції у згаданій справі обґрунтовано прийняв звіт про виконання судового рішення та на законних підставах відмовив представнику позивача у визнанні бездіяльності відповідача протиправною.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 придатний до військової служби у воєнний час, відстрочки від мобілізації не мав, заброньованим не був, відтак був призваний на військову службу за наявності правових підстав для цього. При цьому, суд надав оцінку усім суттєвим доводам позивача, з якими він пов`язував протиправність призову його на військову службу, та які мають значення для вирішення справи.

З огляду на те, що судом не встановлено протиправності призову його на військову службу, з урахуванням заявлених ним доводів та наданих доказів, то і похідні позовні вимоги задоволенню також не підлягають.

Отже, суд приходить висновку, що у даному випадку відповідачі діяли відповідно до вимог чинного законодавства України та у зв`язку із чим права позивача не були порушені, а доводи позивача суд відхиляє з вищевикладених мотивів на підставі повної та всебічної оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

Тому суд вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає, адже факт порушення прав позивача у даному випадку не знайшов свого підтвердження при розгляді справи по суті з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд покладає ці витрати на позивача.

Суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому у разі подання заяви про повернення судового збору вона буде розглянута судом.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.