Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №753/12569/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12569/26

провадження № 2/753/12148/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/15601/20, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, включаючи грошове забезпечення військовослужбовця, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі № 753/15601/20 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн щомісячно, починаючи з 23.09.2020 до досягнення дитиною повноліття. Встановлений судом розмір аліментів у твердій грошовій сумі 2000,00 грн наразі є недостатнім, не забезпечує належного рівня утримання дитини та не відповідає її фактичним потребам. Дочці виповнилося 10 років, у зв`язку з чим з моменту ухвалення судового рішення істотно змінилися економічні умови, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, навчання, медичне обслуговування та інші необхідні для дитини витрати. Відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України, у лавах Державної прикордонної служби України та отримує регулярне грошове забезпечення, яке є його доходом. Позивачка вважає, що матеріальне становище відповідача покращилося, у зв`язку з чим виникла необхідність змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частки від усіх видів доходу відповідача.

Ухвалою від 23.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками направлялися Відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання.

Конверт з рекомендованим поштовим відправленням повернувся до суду 08.07.2026 з відміткою «адресат відсутній».

Суд за допомогою ЄСІТС сформував та подав до Державної податкової служби України в електронній формі запит щодо нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами з метою отримання інформації про податкового агента (ЄДРПОУ та назви юридичної особи) від якої Відповідач отримує дохід для належного повідомлення відповідача про розгляд справи через роботодавця.

З отриманої відповіді судом встановлено, що Відповідач отримує дохід «Виплати військовослужбовцям» від податкового агента В/ч НОМЕР_1 .

31.07.2026 Суд, засобами поштового зв`язку, скерував лист, у якому просив вручити під розписку ОСОБА_2 (Відповідачу) копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками; повернути до суду розписку про отримання судових документів; роз`яснив Відповідачу про його право на подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

17.08.2026 до суду від ВЧ НОМЕР_1 надійшов лист, у якому зазначено, що копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками вручені під розписку солдату ОСОБА_2 , що підтверджується доданими до цього листа копіями відповідних розписок.

Суд повідомив Відповідача про розгляд справи належним чином. Відповідач відзив на позов не подав.

Щодо можливості продовження розгляду справи суд керується наступним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Верховний Судзазначив, що під час вирішення цивільного спору на виконання імперативних приписів, зокрема статті 8 Конституції України, частини шостої статті 10 ЦПК України, цивільний суд, за наявності висновку, що відповідний правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує такий правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).

Верховний Суд дійшов висновку, що провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (проходження відповідачем військової служби) у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання (стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення), суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та статтям 8, 51, 55 Конституції України та є порушенням права на судовий захист, яке згідно ч. 2 ст. 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану, тому застосовує статті 8, 51, 55 Конституції України як норми прямої дії (Постанова Верховного суду від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25 (провадження № 61-6808св26)).

Суд враховує та застосовує цей висновок Верховного Суду до спірних правовідносин в аспекті незупинення провадження у справі про зміну способу стягнення аліментів, застосовує статті 8, 51, 55 Конституції України як норми прямої дії та продовжує розгляд справи з метою захисту конституційного права дитини на утримання.

Оскільки відповідач відзив на позов не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.

Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі № 753/15601/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн щомісячно, починаючи з 23.09.2020 до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка 13.03.2026 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (частина перша статті 141 Сімейного кодексу України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (частина друга статті 141 Сімейного кодексу України).

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного кодексу України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Таким чином, зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходів є правом позивачки, і підстав для обмеження такого права судом не встановлено.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2026 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років 3512 грн.

Станом на 2026 рік мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить 1 756,00 грн (50% від 3512,00 грн), а мінімальний рекомендований розмір 3 512,00 грн.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

Враховуючи обставини, визначені у статті 182 СК України, а саме те, що Відповідач є особою працездатного віку, проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та отримує стабільний дохід, відсутність у матеріалах справи доказів наявності у Відповідача інших осіб на утриманні (інших дітей, непрацездатної дружини, батьків), інвалідності або інших об`єктивних перешкод для сплати аліментів у заявленому розмірі, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, Суд вважає вимоги позову обґрунтованими та визначає розмір аліментів у вигляді 1/4 частини усіх видів доходу Відповідача, що забезпечить баланс між потребами дитини та об`єктивно наявними матеріальними можливостями Відповідача.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу від дня подання такої заяви (частина перша статті 191 Сімейного кодексу України).

Враховуючи те, що аліменти вже присудженні рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021, а предметом судового розгляду є зміна способу їх стягнення, тому зміна способу їх стягнення відбувається з дня набрання судового рішення законної сили.

Позивачка за подання позову про зміну способу стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд відповідно до вимог статей 141, 142 ЦПК України стягує з Відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн у дохід держави.

Керуючись нормами ст. 2, 12, 13, 76-83, 141, 191, 259, 263-268, 274-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 встановлений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі № 753/15601/20 з аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі № 753/15601/20 з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 29 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Маркєлова