Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №753/18142/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18142/26

провадження № 2/753/15641/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідачів та просила:

стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція (02094, м. Київ, вул. Г. Хоткевича,20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_4 в АТ «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за послугу постачання гарячої води у розмірі 27 331,11 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 807,82 грн., 3% річних у розмірі 157,37 грн., судовий збір у розмірі 3328 грн.

18.08.2026 ухвалою суду відкрито провадження.

01.09.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надали відзив, просили застосувати строки позовної давності до позовних вимог за період з 2023 року до квітня 2026 року, зобов`язати позивача здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого постачання гарячої води відповідно до показників індивідуального квартирного лічильника гарячої води №62029728 абонентського номеру споживача 8828, врахувати визнання заборгованості відповідачів за послугу з функціонування ГВП та згоду її сплатити, зменшити розмір позовних вимог.

02.09.2026 представником позивача надано відповідь на відзив, зазначено про те, що квартиру АДРЕСА_2 обладнано індивідуальним розподільчим засобом обліку гарячої води №62029728. В будинку за адресою: АДРЕСА_3 обліковується загальнобудинковий засіб обліку гарячої води № НОМЕР_5 , взятий на облік 01.06.2020. За період з жовтня 2020 року по березень 2024 року нарахування здійснювалось по показниках індивідуального засобу обліку гарячої води. 01.04.2024 у засобу обліку гарячої води №62029728 закінчився термін дії повірки, тому з 01.04.2024 по 18.06.2025 роки нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснювалось за показниками загально будинкового лічильника. Нарахування плати за спожиту послугу за показниками лічильника, який не пройшов повірку не передбачено законодавством. В червні 2025 року відповідачами було надано свідоцтво про повірку, тому з червня 2025 року нарахування здійснюється за показниками лічильника. Кожного місяця здійснюється донарахування спожитих послуг згідно будинкового засобу обліку за попередні 12 місяців після перерозподілу коштів за надані послуги між мешканцями будинку, які несвоєчасно передають показники індивідуальних засобів обліку гарячого водопостачання. З листопада 2021 року відповідачам нараховується плата за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Відповідачі своєчасно з жовтня 2020 року не вносили плату за отримані послуги з постачання гарячої води в результаті чого утворилась заборгованість станом на 31.01.2026 в розмірі 28296,30 грн. Представник позивача, посилаючись на норми ЦК України вказала, що строки позовної давності не пропущено, а платежі згідно до доданих до відзиву платіжних інструкцій враховано в розрахунку, просила задовольнити позовні вимоги.

07.09.2026 відповідачами надано до суду заперечення на відповідь на відзив, визнали, що строк позовної давності позивачем не пропущено. Заперечували щодо нарахувань за послугу з постачання гарячої води за абонентським номером споживача 8828, у зв`язку з наявністю індивідуального лічильника, показники якого фіксують споживання обсягу послуг у меншому розмірі, ніж нараховано. Лічильник №62029728 під час повірки був у справному стані. Відповідачі вказали, що закінчення строку повірки лічильника не є підставою для нарахування по нормі, без попереднього попередження про необхідність здійснення повірки, що порушує права споживачів. Вказали про те, що спростувати вимоги позивача за період, що передує 2023 року неможливо, квитанції за здійснені платежі до вересня 2022 року здійснювала померла ОСОБА_6 . Відповідачі визнали заборгованість за додаткову послугу з функціонування ГВП за період з 01.01.2023 до 01.01.2026 - 1572,35 та в сумі 3233,57 грн. до 01.01.2023, просили здійснити перерахунок.

08.09.2026 представником позивача надано відповідь на відзив, вказала, що періодична повірка, обслуговування та ремонт вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах здійснюється за рахунок власників таких вузлів. Відповідачі з жовтня 2020 року своєчасно не вносили плату за отримані послуги, утворилась заборгованість, просила задовольнити позовні вимоги.

22.09.2026 У письмових поясненнях позивач повторно наголосив, що показання неповіреного та не прийнятого на абонентський облік лічильника не могли використовуватися для розподільного обліку. Подальша позитивна повірка не має зворотної дії та не змінює порядку визначення обсягу послуги за попередній період.

Вирішуючи заяви та клопотання учасників справи, суд зазначає таке.

Заява відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає. Крім того, у подальших запереченнях відповідачі прямо визнали відсутність підстав для її застосування.

Клопотання відповідачів про зобов`язання позивача здійснити перерахунок вартості послуги за показаннями індивідуального лічильника задоволенню не підлягає, оскільки воно фактично містить самостійну матеріально-правову вимогу, яка не була заявлена шляхом подання зустрічного позову. Крім того, показання лічильника за період після закінчення строку його повірки до повторного прийняття на абонентський облік не могли використовуватися для розподільного обліку.

Заяву відповідачів про врахування часткового визнання заборгованості суд ураховує під час оцінки доказів відповідно до статті 82 ЦПК України.

Прохання відповідачів зменшити розмір позовних вимог не є самостійним клопотанням, оскільки право визначати предмет і розмір позовних вимог належить позивачу. Суд розцінює це прохання як заперечення проти обґрунтованості заявленого розміру заборгованості та вирішує його одночасно з вирішенням спору по суті.

Дослідивши докази суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуги з постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_3 .

Особовий рахунок № НОМЕР_6 відкрито на ім`я ОСОБА_1 щодо квартири АДРЕСА_4 у цьому будинку.

Із витягу з Реєстру територіальної громади встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у спірний період були зареєстровані у квартирі. Після зняття 20 вересня 2022 року з реєстрації ОСОБА_6 в квартирі залишилися зареєстрованими дев`ять осіб.

Квартира обладнана лічильником гарячої води Apator JS DN 15, заводський № 62029728. За результатами повірки 27 лютого 2025 року прилад визнано придатним, свідоцтво чинне до 25 лютого 2029 року. За заявою споживача від 10 червня 2025 року позивач провів контрольний огляд і 19 червня 2025 року прийняв лічильник на облік.

Відповідно до деталізованої довідки за період із жовтня 2020 року до січня 2026 року нараховано 47 490,66 грн., проведено коригування на 4 766,46 грн. та враховано платежі, внаслідок чого станом на 31 січня 2026 року основна заборгованість становить 27 331,11 грн.

Згідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_5 , власник абонентського номеру № НОМЕР_6 ОСОБА_1 , за період з жовтня 2020 року до січня 2026 року загальна заборгованість, включно з 3% річних та інфляційною складовою боргу складає 28296,30 грн. ( а.с. 7-9).

Відповідно із до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

До позовної заяви представником позивача додано Тарифи на послугу постачання гарячої води ( а. с. 10).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд виходить із того, що позивач підтвердив факт надання послуги, порядок здійснення нарахувань, розмір заборгованості та врахування здійснених відповідачами платежів помісячним розрахунком за особовим рахунком № НОМЕР_6 , довідкою про нарахування та сплату комунальних послуг, відомостями про засоби комерційного і розподільного обліку та даними про кількість зареєстрованих у квартирі осіб.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період із жовтня 2020 року до січня 2026 року відповідачам було нараховано плату за постачання гарячої води та витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Після врахування проведених коригувань і платежів заборгованість станом на 31 січня 2026 року становить 27 331,11 грн.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_2 обладнана індивідуальним засобом обліку гарячої води Apator JS DN 15, заводський № 62029728. До березня 2024 року нарахування здійснювалися за показаннями цього лічильника. З 01 квітня 2024 року до 18 червня 2025 року лічильник не перебував на абонентському обліку позивача як повірений засіб вимірювальної техніки, у зв`язку із закінченням строку попередньої повірки.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку починаючи з дати закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки до дати прийняття на абонентський облік повіреного засобу вимірювальної техніки.

За таких обставин позивач правомірно не використовував показання квартирного лічильника у зазначений період та здійснював розподіл обсягу гарячої води за показаннями комерційного вузла обліку будинку з урахуванням кількості осіб, зареєстрованих у квартирі.

Надане відповідачами свідоцтво підтверджує, що 27 лютого 2025 року лічильник № 62029728 пройшов повірку та був визнаний придатним до застосування. Водночас результат цієї повірки не має зворотної дії та не є підставою для врахування показань лічильника за попередній період, коли строк його повірки закінчився і він не перебував на абонентському обліку як повірений засіб вимірювальної техніки.

Доводи відповідачів про відсутність попередження щодо необхідності проведення повірки не спростовують правомірності застосованого порядку розподілу. Неповідомлення споживача, навіть у разі його встановлення, не продовжує строк дії повірки та не надає виконавцю права використовувати для комерційних розрахунків показання засобу вимірювальної техніки після закінчення такого строку.

Подані відповідачами платіжні інструкції підтверджують здійснення ними платежів, однак відповідні платежі відображені позивачем у помісячному розрахунку. Відповідачі не зазначили конкретного платежу, який не був зарахований позивачем, та не надали альтернативного розрахунку заборгованості, виконаного відповідно до вимог Методики № 315.

Посилання відповідачів на зазначення у розрахунку 43 куб. м гарячої води за жовтень 2025 року суд оцінює разом з усіма записами особового рахунку. Розрахунок містить подальші перерахунки, зокрема від`ємне коригування на 2 640,09 грн. у січні 2026 року, а кінцевий розмір заборгованості визначений позивачем після врахування всіх нарахувань, платежів і коригувань. Належного контррозрахунку, який би підтверджував інший остаточний розмір заборгованості, відповідачі суду не надали.

Суд також враховує, що відповідачі визнали заборгованість за витрати теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у розмірі 1 572,35 грн та заборгованість, яка обліковувалася станом на 01 січня 2023 року, у розмірі 3 233,57 грн, а всього 4 805,92 грн. Доказів того, що таке визнання зроблено внаслідок помилки, обману, насильства, погрози або тяжкої обставини, матеріали справи не містять.

Таким чином, надані позивачем докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують наявність у відповідачів заборгованості в заявленому розмірі. Натомість заперечення відповідачів ґрунтуються переважно на необхідності врахування показань індивідуального лічильника у період, коли такі показання відповідно до законодавства не могли використовуватися для розподільного обліку, а тому не спростовують розрахунку позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 328,00 грн підлягає стягненню з відповідачів у рівних частках, по 665,60 грн з кожного. Солідарне стягнення судових витрат процесуальним законом не передбачено.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», код ЄДРПОУ 37739041: 27 331,11 грн заборгованості за послугу з постачання гарячої води; 807,82 грн. інфляційних втрат; 157,37 грн. трьох процентів річних, а всього 28 296 (двадцять вісім тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 30 копійок та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3328,00 грн. ( три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок), що становлять по 665,60 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 29.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.