Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №420/1180/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1180/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) відомостей щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 від 20.07.2022;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.07.2022 № 15/756 та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 від 20.07.2022;

судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача;

зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний 20.07.2022 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 64-а Наказу МОУ № 402 2008 р., що підтверджується довідкою ВЛК від 20.07.2022 № 15/756 та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 .

З метою перевірки наданої ОСОБА_1 інформації про розшук, представник позивача звернувся з адвокатським запитом вих. № ПО/02 від 04.09.2024 до Головного управління Національної поліції в Одеській області. Листом № 3/111/аз/ен від 02.10.2024 Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Одеській області у відповідь на адвокатський запит (вих. № ПО/03 від 04.09.2024) було повідомлено наступну інформацію: «Станом на 30.09.2024 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 КУпАП».

03.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення коректних даних до реєстру військовозобов`язаних осіб від 27.06.2025 , де просив виключити його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 , з військового обліку із внесенням відповідного запису про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». ІНФОРМАЦІЯ_4 не розглянув заяву ОСОБА_1

17 грудня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/28923/25 ухвалив рішення на користь позивача, визнавши протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” інформації стосовно виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ). Також суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо вирішення питання внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про виключення з військового обліку, відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_3 від 20.07.2022 , ОСОБА_1 відмовлено, згідно листа відповідача № 19571 від 25.12.2025 . Позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 26.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 16.02.2026 року надав до суду відзив, в якому заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний 20.07.2022 р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 64-а Наказу МОУ № 402 2008 р. Підтвердженням даного факту служать довідка ВЛК від 20.07.2022 № 15/756 та відмітка у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 .

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач є військовозобов`язаним, перебуває на обліку пересипського районного ТЦКтаСП, має відстрочку за п. 7 ч.1 ст. 23 до завершення мобілізації

З метою перевірки наданої позивачу інформації про розшук, представник позивача звернувся з адвокатським запитом вих. № ПО/02 від 04.09.2024 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Листом № 3/111/аз/ен; 3/111//1/аз/ен від 02.10.2024 року Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Одеській області у відповідь на адвокатський запит вих. № ПО/03 від 04.09.2024 року було повідомлено наступну інформацію: «Станом на 30.09.2024 року за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 КУпАП».

03.07.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення коректних даних до реєстру військовозобов`язаних осіб від 27.06.2025 , де просив виключити його, ОСОБА_1 , з військового обліку із внесенням відповідного запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Відповідно до трек-номеру поштового відправлення: 6500907830939, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав вищезгадану заяву 06.07.2025 року.

Відповідач не розглянув заяву позивача про внесення коректних даних до реєстру військовозобов`язаних осіб від 31.07.2025 та не надав відповіді щодо неможливості розглянути її у встановлений законом строк.

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою від 13.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності противоправною та зобов`язання вчинити певні дії.

17 грудня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/28923/25 ухвалив рішення на користь позивача, визнавши протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.06.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” інформації стосовно виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ). Також суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Відповідачем на виконання судового рішення щодо позивачу відмовлено листом № 19571 від 25.12.2025 . В листі вказано, що ОСОБА_1 з 05.07.2022 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 з 01.04.2023 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаний другоїкатегорії, користується правом на відстрочку на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відстрочка надана автоматично з 21.10.2025 по 02.02.2026. У Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня інформація про проходження ВЛК та виключення з військового обліку, відомості про медичний огляд відсутні. Відомості у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного не відповідають відомостям. що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, то військово-обліковий документ у паперовій формі вважається недійсним.

Позивач, ввжаючи вказані дії протиправними, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого:

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» так і Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В пункті 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній виключений з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії № 15/756 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_1 видано довідку , згідно якої солдат ОСОБА_1 згідно наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року на підставі статті 64 а графи ІІ є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо надання відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) відомостей щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 від 20.07.2022 р., є протиправними.

Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своїми протиправними діями не виключив позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача привести у відповідність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.07.2022 р. № 15/756 та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 від 20.07.2022 р, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зазначений позивачем.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом покладення обов`язку на відповідача подати у встановлений судом термін з моменту набрання законної сили звіт про виконання рішення суду у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по даній справі, суд зазначає, що позивачем не надано доказів їх понесення, тому суд не розглядає у цьому рішенні вказану вимогу.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у загальному розмірі 1331,20 грн.

Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) відомостей щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 від 20.07.2022 р.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) військово-облікові дані ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.07.2022 р. № 15/756 та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 від 20.07.2022 р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА