Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №380/12860/25 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №380/12860/25

Суддя: Гулкевич Ірена Зіновіївна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокусправа № 380/12860/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними та скасувати пункти наказу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3, 4, 5, 6, 15,19 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного від 24.05.2025 №1993-АГ “Про результати службового розслідування”, в частині стосується начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_2 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 .

Позовні вимог обґрунтовано тим, що полковник ОСОБА_1 (позивач) проходить військову службу на посаді начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ). 24 травня 2025 року начальником НОМЕР_2 прикордонного загону видано наказ №1993-АГ “Про результати службового розслідування”. Вищевказаним наказом: вважати частково підтвердженим факт втрати майна номенклатури РАО; вирішено направити матеріали службового розслідування на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності владою старшого командира; установлено заподіяння шкоди державі на суму 396 310,60 грн внаслідок втрати боєприпасів у кількості 3 593 шт. (5,45 мм ПС — 2513 шт. та 5,45 мм Т — 1080 шт.), притягнуто позивача до підвищеної (10-кратної) матеріальної відповідальності та доручено головному бухгалтеру проводити утримання 20% місячного грошового забезпечення; направлено матеріали розслідування до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та доручено провести відповідні утримання з грошового забезпечення.

Позивач вважає зазначені пункти наказу №1993-АГ протиправними та підлягаючими скасуванню, оскільки факту розкрадання, пошкодження чи втрати майна не було. Вказані боєприпаси (3128 шт. патронів) були фактично використані особовим складом під час виконання бойових завдань щодо відсічі збройної агресії РФ в ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” ( АДРЕСА_1 ) у період з 07.02.2025 по 28.03.2025, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні 2 пкшр НОМЕР_3 прикордонного загону. Доповіді та записи велися в журналі бойових дій НОМЕР_3 ПРИКЗ, однак комісія під час службового розслідування ці обставини не перевірила та запитів до 1 ПРИКЗ не направляла. Крім того, відповідачем порушено порядок та строки проведення службового розслідування, передбачені Порядком №815.

Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому щодо задоволення позову заперечив та вказав, що під час планової (позапланової) перевірки наявності майна РАО в 3 мінометній прикордонній заставі було виявлено факт невідповідності між даними книг обліку та фактичною наявністю боєприпасів. За розрахунками військової частини, невистачало 3 593 шт. набоїв калібру 5,45 мм (зокрема 2 513 шт. 5,45 мм ПС та 1 080 шт. 5,45 мм Т). Відповідач вказує, що станом на момент проведення розслідування в НОМЕР_2 прикордонному загоні не було оформлено та затверджено належних актів списання боєприпасів, а також були відсутні підтвердні документи, які б згідно з внутрішнім діловодством частини дозволяли зняти вказані боєприпаси з обліку. Відповідач вважає, що відсутність боєприпасів на складі/в підрозділі за відсутності належно оформлених документів про їх використання підпадає під поняття “втрата або нестача майна” в розумінні Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”. Враховуючи, що спірне майно належить до зброї та боєприпасів, відповідач застосував приписи ст. 7 Закону №160-IX щодо кратного (10-кратного) відшкодування збитків, визначивши розмір шкоди у сумі 396 310,60 грн. Відповідач зазначає про правомірність вказівки фінансово-економічному органу (головному бухгалтеру) щодо проведення щомісячних відрахувань у розмірі 20% з грошового забезпечення позивача до повного погашення суми нарахованих збитків. Також вказує, що службове розслідування проводилося відповідно до вимог Порядку №815 та проведене з дотриманням строків визначених порядком. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що полковник ОСОБА_1 (позивач) проходить військову службу на посаді начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ).

Відповідно до наказу в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.04.2025 №1297-АГ “Про призначення службового розслідування” проведено службове розслідування щодо перевірки інформації, викладеної в рапорті полковника ОСОБА_3 від 11.04.2025 №29/17939/25-Вн.

Склад комісії та строки проведення службового розслідування неодноразово змінювалися й продовжувалися наказами від 18.04.2025 №1351-АГ, від 23.04.2025 №1417-АГ, від 29.04.2025 №1538-АГ (до 02.05.2025), від 04.05.2025 №1593-АГ (до 04.05.2025), від 05.05.2025 №1602-АГ (до 09.05.2025), від 10.05.2025 №1698-АГ (до 12.05.2025) та від 13.05.2025 №1752-АГ (до 16.05.2025).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.05.2025 №1993-АГ “Про результати службового розслідування”, встановлено:

П.2 факт, зазначений в рапорті коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 від 11.04.2025 №29/17939/25-Вн в частині втрати майна номенклатури ракетно-артилерійського озброєння в третій мінометній прикордонній заставі четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки, вважати таким, що підтвердився частково.

п.3 за неналежне виконання вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, статей 11, 12, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пункт 3 розділу І, пункти 1, 2, 3 розділу ІІ Інструкції про особливості зберігання стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України в умовах особливого періоду, надзвичайного та воєнного стану, а також у підрозділах, які залучені до сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та виконують завдання на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, затвердженої наказом МВС від 26.07.2018 №636, пункт 3, 4, 5 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї, боєприпасів та засобів активної оборони в органах Державної прикордонної служби України затвердженої наказом АДПСУ від 10.12.2004 №925 (гриф), пунктів 3, 5, 6 Додатку 2 до наказу АДПСУ від 30.12.2022 №104-АГ, підпунктів 1, 3 пункту 1 наказу АДПСУ від 28.02.2023 №121-АГ, пунктів 2, 5 посадової інструкції начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування, затвердженої наказом у 11 ПРИКЗ від 03.06.2024 року №15-ОД, пункту 1, 58 наказу 11 ПРИКЗ від 24.14.2024 №2859-АГ “Про організацію експлуатації зброї, боєприпасів та забезпечення їх збереження у 2025 році”, пункту 2, розділу І “Перелік документів начальника прикзас” (Тека №1) додатку 1 до методичних рекомендацій (додаток 3), підпункту 1, 8, 10 додатку 5 до наказу 11 ПРИКЗ від 02.01.2025 року №15-АГ, у зв`язку з тим, що накладені стягнення не відіграють належну виховну роль, як наслідок полковник ОСОБА_1 не змінив свого ставлення до виконання обов`язків та в повній мірі не усвідомлює можливі негативні наслідки своїх дій, враховуючи систематичність здійснених правопорушень, у зв`язку з тим, що наданої дисциплінарної влади недостатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_2 ПРИКЗ полковника ОСОБА_2 (П-001296), у відповідності до вимог статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, заступнику начальника штабу - начальнику оперативного відділу штабу майору ОСОБА_4 матеріали службового розслідування направити на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою накладення стягнення владою старшого командира.

п.4 внаслідок неналежного виконання вимог нормативних документів з боку начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 , завдано шкоду державі на загальну суму 396 310,60 грн (триста дев`яносто шість тисяч триста десять грн 60 коп.), яка підлягає стягненню з полковника ОСОБА_2

п.5 у зв`язку із встановленням вини начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 у заподіянні прямої дійсної шкоди НОМЕР_2 ПРИКЗ (військовій частині НОМЕР_1 ) внаслідок втрати боєприпасів у кількості 3593 шт., начальника третьої прикордонної мінометної застави четвертого відділу прикордонної служби тип (С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності з урахуванням кратності, визначеної у постанові Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №604 відповідно до вимог закону України від 03 жовтня 2019 року №160-ІХ “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, у розмірі, що складає 396 310,60 грн (39 631,06 грн х 10 (кратність) = 396 310,60 грн), відповідно до довідок - розрахунок від 16.05.2025 №06.2.4/23239/Вн та від 16.05.2025 №06.2.4/23238/Вн.

п.6. головному бухгалтеру - начальнику фінансово - економічного відділу (бухгалтерської служби) майору ОСОБА_5 , у відповідності до ст.10, 13 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, шкоду, завдану державі, стягнути з начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 , шляхом здійснення утримання 20 відсотків місячного грошового забезпечення до повного стягнення шкоди на суму 396 310,60 грн (триста дев`яносто шість тисяч триста десять грн 60 коп.).

п.15. у зв`язку з тим, що зазначені події можливо містять ознаки кримінального правопорушення передбаченого розділом ХІХ Кримінального кодексу України, за якими необхідно приймати правове рішення у порядку визначеному КПК України, що виходить за межі повноважень посадових осіб Держприкордонслужби України, заступнику начальника штабу - начальнику оперативного відділу штабу майору ОСОБА_4 направити копії висновку та матеріалів службового розслідування до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для прийняття правового рішення, відносно начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 .

п.19. головному бухгалтеру - начальнику фінансово - економічного відділу (бухгалтерської служби) майору ОСОБА_6 здійснити утримання грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до пунктів 8, 10, 12, 14 у червні за травень 2025 року.”

Не погоджуючись із вищевказаним наказом, прийнятими відносно позивача, вважаючи його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до статті 2 Закону України №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах регулюються Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24.03.1999 №548-XIV (далі Статут (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Відповідно до ст. 59 Статуту Командир (начальник) зобов`язаний:

знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок їх застосування визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV (далі – Дисциплінарний Статут ЗСУ, Закон №551-ХІV).

Згідно преамбули, вказаного закону дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних] і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного Статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Статтею 2 Дисциплінарного Статуту ЗСУ встановлено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст.4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 45 Дисциплінарного Статуту ЗСУ встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Частиною першою ст.84 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно ст.85 Дисциплінарного статуту ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Стаття 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Порядок проведення службових розслідувань в Державній прикордонній службі України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2021 №815 (далі – Порядок, Наказ №815), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 січня 2022 року за №39/37375.

Порядок визначає підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі – органи Держприкордонслужби), а також військовозобов`язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали ) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень , а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку №815).

Підставою для призначення службового розслідування є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень (пункт 4 розділу І Порядку №815).

Службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування (пункт 1 розділу ІІ Порядку №815).

Начальник (командир) органу Держприкордонслужби зобов`язаний призначити службове розслідування не пізніше десяти діб від дня, коли йому стало відомо про правопорушення (пункт 4 Розділу ІІ Порядку №815).

Службове розслідування може бути проведено особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу. У разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування начальник (командир) органу Держприкордонслужби призначає комісію у складі голови та членів комісії, про що зазначається в наказі (пункт 6 Розділу ІІ Порядку №815)

За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування (пункт 1 Розділу VІ Порядку №815).

У висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування; установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посада, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; завдана шкода та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом`якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого; відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки; відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування (пункт 2 Розділу VІ Порядку №815).

Як встановлено судом з матеріалів справи, 11.04.2025 №29/17939/25-Вн комендант прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_7 звернувся до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону полковника ОСОБА_8 з рапортом, в якому зазначив, що у відповідності до розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.04.2025 №29/17135/25-Вн “Про перевірку майна” в третій мінометній прикордонній заставі четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки, начальником третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковником ОСОБА_9 спільно з сержантом із матеріального забезпечення – начальником відділення забезпечення третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки молодшим сержантом ОСОБА_10 було здійснено комісійну перевірку майна. За результатами перевірки полковник ОСОБА_11 здійснив доповідь рапортом від 10.04.2025 №29/17849/25-Вн, де було вказано що надлишків та нестач не виявлено. В ході аналізу відомостей перевірки майна третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої станом на 10 квітня було виявлено розбіжність між фактичною наявністю та обліковими даними, що може свідчити про нестачу майна, а саме: 5,45 мм патронів з кулею ПС – 13770 шт, 5,45 мм патронів з кулею Т-1080 шт, та сумка для 4-х магазинів – 1 шт.

Доповіді по лінії ОЧС від начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_12 про використання, втрати чи крадіжки не було, записів у журналах бойових дій від 24.12.2024 №29/27-ДСК, від 31.03.2025 №29/127-ДСК зроблено не було. З метою з`ясування причин нестачі майна прошу по даному факту призначити службове розслідування.

Наказом в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.04.2025 №1297-АГ призначено службове розслідування.

Висновком службового встановдено:

“В ході комісійного обстеження, зіставлення облікових даних та аналізу первинних документів РАО станом на травень 2025 року було підтверджено факт втрати (нестачі) військового майна, а саме: 5,45х39-мм патронів з кулею ПС (індекс 545С ЩИЦГ 308 010.001-01) у кількості 2 513 штук; 5,45-мм патронів з трасуючою кулею Т (1 категорія) у кількості 1 080 штук; сумки для 4-х магазинів у кількості 1 штуки. Загальний обсяг не облікованих втрат боєприпасів за вказаним підрозділом становить 3 593 штуки.

Розрахунок нестачі здійснено шляхом порівняння початкових обсягів забезпечення підрозділу (46 800 шт. ПС та 10 800 шт. Т), обсягів законно списаного/облікованого майна за попередніми наказами та актами (4 350 шт. ПС), належним чином підтвердженого витрачання боєприпасів за даними Журналу бойових дій та відомостей (675 шт. ПС) і фактичної наявності боєприпасів у підрозділі (39 262 шт. ПС та 9 720 шт. Т).

Надані військовослужбовцями 3 мінометної прикордонної застави письмові пояснення про те, що патрони були використані під час виконання бойових завдань у районі н.п. Мала Вовча ОТУ “Харків” для відбиття атак повітряних цілей (БПЛА). Разом з тим, до пояснень не надано жодного документу, що підтверджує факт використання боєприпасів.

Також було досліджено: книгу видачі зброї та боєприпасів Інвентарний №1093 від 02.01.2025; книгу обліку і закріплення зброї і боєприпасів третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки Інвентарний №1092 від 02.01.2025; книгу огляду (перевірки) зброї та боєприпасів третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки Інвентарний №29/573 від 29.04.2025 та встановлено наступне: У книзі видачі зброї та боєприпасів третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки відсутні записи та підписи начальника підрозділу полковника ОСОБА_2 щодо дозволу на видачу зброї та боєприпасів, чим порушено пункт 3 розділу ІІ. З пояснень і комплектність всієї стрілецької техніка-водія групи зв`язку відділення управління третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки старшого солдата ОСОБА_13 , якому полковником ОСОБА_14 було визначено завдання щодо ведення службової документації, в тому числі Книги видачі зброї та боєприпасів, стало відомо, що книга приймання передачі зброї не велась. Окрім того в підрозділі не була організована оперативно-чергова служба, підтверджується поясненнями, відібраними в ході службового розслідування. Відтак, ОСОБА_15 не забезпечив належним чином надійне зберігання боєприпасів та не встановив порядок охорони і чергування. Також порушив порядок обліку зброї та боєприпасів, що призвело до втрати боєприпасів.

Відповідно до проведеного аналізу Книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів, встановлено, що у третій мінометній прикордонній заставі четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки, її ведення розпочато 24.04.2025 та зареєстровано 29.04.2025 та присвоєно Інвентарний номер 29/573. 01.05.2025 за №06.2.4/20561/25-Вн від 11 ПРИКЗ скеровано розпорядження до підпорядкованих підрозділів “Про перевірку зброї та боєприпасів”.

Пунктом 2 вказаного розпорядження було чітко визначено зокрема і такі заходи: 1. … . 2. За результатами перевірки наявності озброєння, боєприпасів здійснити записи “Книзі огляду перевірки зброї та боєприпасів”, оформити акти в комісійних перевірок з відомостями номерного обліку озброєння, завірені копії озброєння та інженерно-технічного забезпечення. документів надати до відділу На виконання даного розпорядження, начальником третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковником ОСОБА_14 , на адресу начальника четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки підполковника ОСОБА_16 було направлено донесення “Про результати перевірки зброї та боєприпасів” від 05.05.2025 №29/21193/25-Вн (Додаток №49), в якому зокрема зазначено: … за результатами перевірки наявності озброєння та боєприпасів здійснено записи в “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” …. . Разом з тим, в ході вивчення “Книги огляду (перевірки) зброї та боєприпасів” Інвентарний №1093 від 02.01.2025 встановлено, що перший запис про здійснення перевірки міститься від 24.04.2025, а наступний – від 09.05.2025. Таким чином, полковник ОСОБА_1 , в період з 01 по 09.01.2025 року не здійснював перевірку зброї та боєприпасів і відповідно інформація, зазначена в донесенні “Про результати перевірки зброї та боєприпасів” від 05.05.2025 №29/21193/25-Вн, не відповідає дійсності в даній частині та являється фіктивним виконанням пункту 2 розпорядження НОМЕР_2 ПРИКЗ “Про перевірку зброї та боєприпасів” від 01.05.2025 за №06.2.4/20561/25-Вн., оскільки у період з 01.05.2025 по 05.05.2025 жодних перевірок зброї та боєприпасів не проводилось, записи у книгу огляду і перевірки зброї та боєприпасів не здійснювалось.

Таким чином, втраті набоїв сприяло формальне відношення до вимог щодо збереження зброї та боєприпасів, незадовільний стан ведення ОСОБА_14 обліку зброї та боєприпасів та несвоєчасна перевірка їх наявності та стану у безпосередньо підпорядкованому підрозділі.

У зв`язку із встановленими обставинами, комісія прийшла до висновку, що факт нестачі майна номенклатури ракетно-артилерійського озброєння, а саме (сумка для 4х-магазинів-1,00 шт) в третій мінометній прикордонній заставі четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки зазначений в рапорті коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 від 11.04.2025 №29/17939/25-Вн вважати таким, що не підтвердився. Факт, зазначений, в рапорті коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 від 11.04.2025 №29/17939/25-Вн в частині втрати майна номенклатури ракетно-артилерійського озброєння в третій мінометній прикордонній заставі четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки, вважати таким, що підтвердився частково.

За неналежне виконання вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, статей 11, 12, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пункт 3 розділу І, пункти 1, 2, 3 розділу ІІ Інструкції про особливості зберігання стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України в умовах особливого періоду, надзвичайного та воєнного стану, а також у підрозділах, які залучені до сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та виконують завдання на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, затвердженої наказом МВС від 26.07.2018 №636, пункт 3, 4, 5 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї, боєприпасів та засобів активної оборони в органах Державної прикордонної служби України затвердженої наказом АДПСУ від 10.12.2004 №925 (гриф), пунктів 3, 5, 6 Додатку 2 до наказу АДПСУ від 30.12.2022 №104-АГ, підпунктів 1, 3 пункту 1 наказу АДПСУ від 28.02.2023 №121-АГ, пунктів 2, 5 посадової інструкції начальника прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування, затвердженої наказом у 11 ПРИКЗ від 03.06.2024 року №15-ОД, пункту 1, 58 наказу 11 ПРИКЗ від 24.14.2024 №2859-АГ “Про організацію експлуатації зброї, боєприпасів та забезпечення їх збереження у 2025 році”, пункту 2, розділу І “Перелік документів начальника прикзас” (Тека №1) додатку 1 до методичних рекомендацій (додаток 3), підпункту 1, 8, 10 додатку 5 до наказу 11 ПРИКЗ від 02.01.2025 року №15-АГ, у зв`язку з тим, що накладені стягнення не відіграють належну виховну роль, як наслідок полковник ОСОБА_1 не змінив свого ставлення до виконання обов`язків та в повній мірі не усвідомлює можливі негативні наслідки своїх дій, враховуючи систематичність здійснених правопорушень, у зв`язку з тим, що наданої дисциплінарної влади недостатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_2 ПРИКЗ полковника ОСОБА_2 (П-001296), у відповідності до вимог статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, заступнику начальника штабу - начальнику оперативного відділу штабу майору ОСОБА_4 матеріали службового розслідування направити на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою накладення стягнення владою старшого командира.

Внаслідок неналежного виконання вимог нормативних документів з боку начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 , завдано шкоду державі на загальну суму 396 310,60 грн (триста дев`яносто шість тисяч триста десять грн 60 коп.), яка підлягає стягненню з полковника ОСОБА_2 .

У зв`язку із встановленням вини начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 у заподіянні прямої дійсної шкоди НОМЕР_2 ПРИКЗ (військовій частині НОМЕР_1 ) внаслідок втрати боєприпасів у кількості 3593 шт., начальника третьої прикордонної мінометної застави четвертого відділу прикордонної служби тип (С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності з урахуванням кратності, визначеної у постанові Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №604 відповідно до вимог закону України від 03 жовтня 2019 року №160-ІХ “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, у розмірі, що складає 396 310,60 грн (39 631,06 грн х 10 (кратність) = 396 310,60 грн), відповідно до довідок - розрахунок від 16.05.2025 №06.2.4/23239/Вн та від 16.05.2025 №06.2.4/23238/Вн.

Головному бухгалтеру - начальнику фінансово - економічного відділу (бухгалтерської служби) майору ОСОБА_5 , у відповідності до ст.10, 13 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, шкоду, завдану державі, стягнути з начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_2 , шляхом здійснення утримання 20 відсотків місячного грошового забезпечення до повного стягнення шкоди на суму 396 310,60 грн (триста дев`яносто шість тисяч триста десять грн 60 коп.).

Оцінюючи аргументи Позивача щодо порушення процедури проведення службового розслідування, суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення службового розслідування у ДПСУ (наказ МВС № 815) та ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, розслідування має бути завершено протягом одного місяця, з можливістю продовження до двох місяців.

Службове розслідування розпочато 15.04.2025 та завершено 17.05.2025 (складенням висновку), тобто в межах місячного строку. Зміна складу комісії проводилася відповідними письмовими наказами начальника загону в межах його дискреційних повноважень для забезпечення об`єктивності та належного залучення фахівців.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначено Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 №160-ІХ (далі- Закон №160-IX у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини першої статті 1 Закону №160-IX матеріальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Інше майно - нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти.

За змістом частини першої, другої статті 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

За приписами частини четвертої статті 3 Закону №160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №160-IX особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Частиною першою статті 5 Закону №160-IX передбачено, що особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

За правилами частини першої статті 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №160-IX посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв`язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.

Абзацом 1 частини другої статті 8 Закону №160-IX встановлено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Частиною третьою статті 8 Закону №160-IX передбачено, що розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Частинами шостою - восьмою статті 8 Закону №160-IX встановлено, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Приписами статті 9 Закону №160-IX передбачено, що завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

Абзацом 1 частини першої статті 10 Закону №160-IX передбачено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону №160-IX якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п`ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

Положеннями частини першої статті 14 Закону №160-IX встановлено, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

У матеріалах справи та матеріалах службового розслідування відсутні будь-які первинні документи, складені у період з 07.02.2025 по 28.03.2025 чи одразу після виконання завдань, які б підтверджували видачу та використання 3593 шт. патронів калібру 5,45 мм.

Відповідно до ст. 11, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів в органах ДПСУ, командир підрозділу особисто відповідає за збереження майна, ведення точного обліку та своєчасне і правильне оформлення документів на використання (списання) боєприпасів.

Твердження позивача про те, що боєприпаси були фактично використані під час бойових дій в ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, не спростовують факту вчинення ним дисциплінарного та матеріального правопорушення.

Списання та витрата боєприпасів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях здійснюється виключно на підставі первинних облікових документів встановленого зразка (актів списання, донесень, завірених витягів із журналів бойових дій), поданих у встановленому порядку. Позивачем, як начальником застави та матеріально відповідальною особою, не було надано комісії зі службового розслідування та суду належних, допустимих і достовірних доказів того, що використання боєприпасів було належним чином задокументовано та доведено до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону у строки та за формою, передбаченими нормативно-правовими актами.

Посилання на наявність лише внутрішньозаставних відомостей чи пояснень підлеглих персоналу без належного підтвердження фактів витрати боєприпасів за лінією оперативно-чергової служби та оперативного обліку органу ДПСУ свідчить про допущення нестачі (втрати) боєприпасів у розумінні облікових правил. Сама по собі відсутність майна в наявності за відсутності оформлених у встановленому порядку документів про його використання юридично класифікується як втрата (нестача) майна.

Перебування підрозділу в оперативному підпорядкуванні іншої військової частини чи ведення бойових дій не звільняє командира від виконання обов`язків щодо ведення обліку майна, яке перебуває під його відповідальністю.

Суд зазначає, що неналежне виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків щодо контролю за використанням та обліком майна призвело до неможливості встановлення законних підстав підтвердження витрати 3593 шт. набоїв.

Суд відхиляє аргумент позивача щодо наявності обставин, що виключають матеріальну відповідальність (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №160-IX - виконання наказу), оскільки позивачу інкримінується не факт виконання бойового наказу, а факт неналежного обліку, незбереження та незабезпечення документального оформлення витрати військового майна. Виконання бойового завдання не звільняє командира від обов`язку дотримуватися правил обліку та звітності щодо зброї та боєприпасів.

Оскаржувані пункти наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.05.2025 № 1993-АГ прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua