Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №380/9523/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 рокусправа № 380/9523/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» (81127, Львівська область, Львівський район, с. Підбірці, вул. Конюшинна, 27; код ЄДРПОУ 43005431) до ГУ ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного Управління ГУ ДПС у Львівській області №5927/13-01-04-06 від 12.02.2026 року яким ТОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» зменшено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за декларацією з ПДВ за жовтень 2025 року, на суму 318 347,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ГУ ДПС у Львівській області №5932/13-01-04-06 від 12.02.2026 року на суму на суму 1 215,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами камеральної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.02.2026 №5927/13-01-04-06 та №5932/13-01-04-06, якими зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 318 347,00 грн та застосовано штраф у розмірі 1 215,00 грн. Позивач вважає зазначені рішення протиправними, оскільки контролюючим органом не було належним чином вручено акт перевірки, що позбавило його права подати заперечення та реалізувати процесуальні гарантії, передбачені Податковим кодексом України. Крім того, позивач стверджує, що висновки перевірки є необґрунтованими. Вказав, що висновки контролюючого органу про завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 318 347,00 грн та заниження податкових зобов`язань є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. На думку позивача, податковий орган безпідставно виходив із того, що попередня податкова декларація не була прийнята, однак не навів жодних належних доказів на підтвердження такого висновку, зокрема не надав квитанцій чи інших документів, які б підтверджували факт неприйняття звітності та законність такого рішення. Водночас, як зазначає позивач, податкова звітність свідчить про послідовне формування та перенесення від`ємного значення ПДВ між податковими періодами, а декларація за вересень 2025 року була прийнята контролюючим органом, що підтверджує правомірність відображення спірного показника. Позивач також наголошує, що відповідач не дослідив фактичних обставин формування від`ємного значення ПДВ, не обґрунтував арифметику здійснених донарахувань та безпідставно дійшов висновку про умисний характер дій товариства, не навівши жодних належних доказів на підтвердження умислу. За таких обставин, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам обґрунтованості та законності і підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.06.2026 за вх.№54855 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

24.06.2026 за вх.№54861 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 12.02.2026 №5927/13-01-04-06 та №5932/13-01-04-06 прийняті правомірно за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ТОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» за жовтень 2025 року, оформленої актом від 19.12.2025 №58383/13-01-04-06. Відповідач зазначає, що зазначений акт 23.12.2025 був направлений позивачу рекомендованим поштовим відправленням за трек-номером №7902600397060. За результатами перевірки встановлено, що позивач безпідставно відобразив у рядку 16.1 декларації з ПДВ за жовтень 2025 року від`ємне значення ПДВ у розмірі 319 562,00 грн, незважаючи на неподання декларації з ПДВ за вересень 2025 року, що, на думку відповідача, призвело до завищення від`ємного значення ПДВ на 318 347,00 грн та заниження суми податку, що підлягала сплаті до бюджету, на 1 215,00 грн. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

24.06.2026 за вх.№54916 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Вважає, що відповідач не довів факту належного вручення акта перевірки позивачу. Вважає доводи відповідача про ненадання позивачем пояснень щодо встановлених під час перевірки порушень безпідставними, оскільки позивач не мав об`єктивної можливості їх надати через неналежне вручення акта перевірки. Не будучи належним чином повідомленим про результати перевірки, позивач був позбавлений права ознайомитися зі змістом акта, подати заперечення, пояснення та додаткові документи. Щодо доводів відповідача про безпідставне віднесення позивачем до рядка 16.1 декларації з ПДВ за жовтень 2025 року від`ємного значення у розмірі 319 562,00 грн, зазначив, що такі доводи ґрунтуються виключно на посиланні на дані інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» про неподання декларації за вересень 2025 року. Водночас відповідач не надав належних доказів на підтвердження зазначених обставин та не спростував доводів позивача про послідовне формування і перенесення від`ємного значення ПДВ у попередніх податкових періодах. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС України.

Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Інші: 82.92 Пакування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.11 Збирання безпечних відходів; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

ГУ ДПС у Львівській області, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75 та пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України (далі – ПК України), проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ТОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43005431) за жовтень 2025 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №58383/13-01-04-06 від 19.12.2025 про результати камеральної перевірки даних, нарахованої сплати до бюджету з податку на додану вартість, щодо виявлених помилок (порушень) ТзОВ «ПОЛАВІКС Україна» за жовтень 2025 року».

В ході проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено, що згідно даних ІКС «Податковий блок» ТзОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» за звітний період вересень 2025 року не подано податкову декларацію з податку на додану вартість.

Аналізом результатів опрацювання податкової декларації за звітний (податковий) період. За наслідками якого виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, встановлено неправомірне віднесення до рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2025 року від 16.11.2025 реєстраційний номер №9357756092 на суму 319562,00 гривень.

За період діяльності за жовтень 2025 року в податковій декларації з податку на додану вартість (дата подання 16.11.2025 №9357756092) відображено податкове зобов`язання (р.09) в сумі 1215,00 грн Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України (10.1) в сумі 0, Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.16): значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (р.16.1) в сумі 319562,00 грн. Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 = рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду (р.21.) 318347,00 грн.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ «ПОЛАВІКС Україна» порушено вимоги п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) за жовтень 2025 року в розмірі 318347,00 грн та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 – рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 318347,00 грн.

Платником завищено суму від`ємного значення декларації з податку на додану вартість за жовтень 2025 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 – рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 318347,00 гривень.

На підставі акт №58383/13-01-04-06 від 19.12.2025, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №5932/13-01-04-06 від 12.02.2026, яким за порушення ст. 200 п.4 Податкового кодексу на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54, пункту 48.1 статті 58 Податкового кодексу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1215,00 гривень;

- №5927/13-01-04-06 від 12.02.2026, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 318347,00 гривень.

Позивачем було подано скарги на податкові повідомлення-рішення №5932/13-01-04-06 від 12.02.2026 та №5927/13-01-04-06 від 12.02.2026 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2026 №8235/6/99-00-06-01-03-06 залишено без розгляду скаргу ТзОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» на ППР ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2026 №5932/13-01-04-06 у зв`язку з пропуском строку на подання скарги.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2026 №8235/6/99-00-06-01-03-06 залишено без розгляду скаргу ТзОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» на ППР ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2026 №5927/13-01-04-06 у зв`язку з пропуском строку на подання скарги.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У той же час, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 5, 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що ТОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» 16.11.2025 подало податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2025 року, зареєстровану за №9357756092, у якій у рядку 16.1 відобразило суму від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 319 562,00 грн.

Водночас станом на дату подання зазначеної декларації податкова декларація з ПДВ за попередній звітний період — вересень 2025 року — позивачем до контролюючого органу подана не була.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, за наявності визначених законом умов, може, зокрема, зараховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зі змісту положень цього Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 вбачається, що у рядку 16 декларації відображається від`ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. При цьому у рядку 16.1 зазначається значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Таким чином, показник рядка 16.1 декларації поточного звітного періоду є похідним від показника рядка 21 декларації за безпосередньо попередній звітний (податковий) період та передбачає перенесення вже задекларованого платником податку від`ємного значення.

Суд звертає увагу, що станом на 16.11.2025, тобто на момент подання позивачем декларації з ПДВ за жовтень 2025 року, декларація з ПДВ за вересень 2025 року подана не була. Відтак на зазначену дату не існувало задекларованого у встановленому порядку показника рядка 21 декларації за вересень 2025 року, який міг бути перенесений позивачем до рядка 16.1 декларації за жовтень 2025 року.

Слід зазначити, що у постанові від 05 вересня 2018 року у справі №826/6734/13-а, Верховний Суд висловив позицію про те, що право платника податків відображати від`ємне значення суми ПДВ у податковому обліку не обмежується 1095 календарними днями.

Однак, цей висновок не свідчить про те, що платник податків не обмежений будь-яким строком між днем виникнення права на відображення відповідного розміру від`ємного значення ПДВ в податковій звітності і до дня його безпосереднього декларування. Стаття 36 ПК України покладає на платників податків обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства відповідно до статті 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ґрунтується на таких принципах, як, зокрема, повне висвітлення, послідовність і безперервність, що означає обов`язок підприємства відображати всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Така інформація має відображатися послідовно (з року в рік) відповідно до обраної облікової політики, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі.

Відповідно до вимог Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Зазначене дає підстави вважати, що у випадку отримання від`ємного значення ПДВ, цей показник має бути відображений у податковій звітності періоду, у якому воно отримано, і переноситися з декларації одного звітного періоду в наступний, тобто має бути послідовним і безперервним (до повного погашення цієї суми).

Суд не заперечує право платника податків відображати у податковій звітності розмір від`ємного значення ПДВ впродовж необмеженого строку, вважає, що вирішальне значення при реалізації цього права має саме факт послідовного (з одного звітного періоду в наступний) його декларування до повного погашення цієї суми. Виправлення ж помилки у податковій звітності, у якій було допущено помилку у показниках, що стосуються розміру від`ємного значення, може бути здійснено виключно в межах строку давності, тобто 1095 днів, про що прямо вказано у пункті 50.1 статті 50 ПК України. Однак у даному випадку мало місце неподання декларації за попередній період.

Слід зазначити, що у цій справі подання декларації після винесення податкових повідомлень рішень, не спростовує факу неподання декларації за вересень для надання права платнику формувати суму заявлену до бюджетного відшкодування у декларації за жовтень 2025 , так як за вересень не подавалися і уточнюючі розрахунки до декларації за вересень 2025 року до податкової декларації за вересень 2025 року хоча і формально відповідає строку давності у 1095 днів, однак, не відповідає вимогам ПК України.

Згідно зі встановленими у справі обставинами, саме у зв`язку з тим, що у податковій звітності за вересень не було задекларовано від`ємного значення ПДВ, а в жовтні уже сума 318 347,00 грн заявлена подій, які б давали право на формування такого розміру, не відбулося.

За таких обставин суд доходить висновку, що відображення позивачем у рядку 16.1 декларації з ПДВ за жовтень 2025 року суми 319 562,00 грн не відповідало встановленому Порядком №21 механізму формування цього показника.

При цьому суд враховує, що у декларації за жовтень 2025 року позивачем у рядку 9 задекларовано податкові зобов`язання у сумі 1 215,00 грн, у рядку 10.1 — 0,00 грн, а за рахунок включення до рядка 16.1 суми 319 562,00 грн у рядку 21 сформовано від`ємне значення у сумі 318 347,00 грн, яке підлягало перенесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Отже, неправомірне відображення у рядку 16.1 суми 319 562,00 грн призвело одночасно до формування від`ємного значення ПДВ у сумі 318 347,00 грн та невизначення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту в розмірі 1 215,00 грн, яке за відсутності відповідного від`ємного значення попереднього періоду підлягало сплаті до бюджету.

Суд відхиляє доводи позивача щодо наявності у нього від`ємного значення ПДВ за вересень 2025 року як такі, що самі по собі не спростовують встановленого контролюючим органом порушення порядку заповнення декларації за жовтень 2025 року. Визначальним у цьому випадку є не лише фактична наявність у платника певних сум податкового кредиту, а дотримання встановленого законодавством порядку їх декларування та перенесення між відповідними звітними періодами.

Подання позивачем декларації з ПДВ за вересень 2025 року після подання декларації за жовтень 2025 року не змінює тієї обставини, що станом на 16.11.2025 показник рядка 21 декларації за попередній звітний період, який відповідно до Порядку №21 міг бути перенесений до рядка 16.1 декларації за жовтень 2025 року, у податковій звітності позивача був відсутній.

Відтак суд погоджується з висновком контролюючого органу про безпідставність відображення ТОВ «ПОЛАВІКС УКРАЇНА» у рядку 16.1 декларації з ПДВ за жовтень 2025 року суми 319 562,00 грн та, як наслідок, про завищення від`ємного значення ПДВ на 318 347,00 грн і заниження суми податкового зобов`язання, що підлягала сплаті до бюджету, на 1 215,00 грн.

Щодо посилань позивача про не вручення позивачу акту перевірки, як підставу для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд не заперечує значення дотримання контролюючим органом установленої законом процедури оформлення та вручення результатів податкової перевірки, оскільки отримання акта перевірки забезпечує платнику податків можливість подати свої заперечення та додаткові документи до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Водночас, надаючи оцінку твердженням позивача про неотримання акта камеральної перевірки від 19.12.2025 №58383/13-01-04-06 та, як наслідок, позбавлення його можливості подати заперечення на такий акт, суд вважає, що наведені обставини у цьому випадку не спростовують правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, встановлене контролюючим органом порушення полягало у тому, що позивач у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2025 року, поданій 16.11.2025, відобразив у рядку 16.1 суму від`ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 319 562,00 грн, тоді як станом на зазначену дату декларація з ПДВ за попередній звітний період — вересень 2025 року — подана не була.

Вказані обставини підтверджуються даними податкової звітності та не залежать від факту отримання чи неотримання позивачем акта перевірки. При цьому позивач не навів обставин, які б свідчили про те, що у разі своєчасного отримання акта перевірки та реалізації права на подання заперечень фактичні дані, покладені в основу висновків перевірки, могли бути спростовані, а рішення контролюючого органу за результатами їх розгляду могло бути іншим.

Суд також враховує, що декларацію з ПДВ за вересень 2025 року позивач подав лише 04.03.2026, тобто після подання 16.11.2025 декларації за жовтень 2025 року, проведення камеральної перевірки та прийняття 12.02.2026 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відтак подальше подання такої декларації не змінює стану податкової звітності позивача, який існував на момент формування показників декларації за жовтень 2025 року.

Отже, навіть у разі невручення позивачу акта камеральної перевірки до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень таке процедурне порушення у спірних правовідносинах не вплинуло на встановлені контролюючим органом фактичні обставини та не спростовує висновку про неправомірне відображення позивачем суми 319 562,00 грн у рядку 16.1 декларації з ПДВ за жовтень 2025 року. Також як встановлено

Саме по собі посилання позивача на неотримання акта камеральної перевірки (процедурне порушення), за відсутності доказів порушення його права на захист чи вчинення ним дій, спрямованих на реалізацію відповідних процесуальних прав після отримання податкового повідомлення-рішення, не спростовує правомірності оскаржуваного рішення контролюючого органу. Акт перевірки контролюючого органу не звільняє від обов`язку платника подання декларації за попередній період. Неподання декларації обмежує платника у праві декларування від`ємного значення.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного суду від 11.08.2026 у справі № 380/19246/24, 640/7644/20 від 13.03.2023.

За таких обставин твердження позивача про неотримання акта перевірки не можуть бути самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна