Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №380/5244/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5244/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої - судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання – Согор А.Н.,

представника позивача – Івахи О.І., згідно з договором,

представника відповідача – Мехреньгіної А.Б., згідно з наказом,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі – КДКА Київської області, третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням №І-038/2026 від 22.01.2026 ВКДКА вирішила: « 58. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити. 59. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , – скасувати. 60. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . 61. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.». Позивач вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що має бути скасованим, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №640/1859/22 визнані протиправними та скасовані п. п. 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 №63. У зв`язку з цим, невиконання адвокатом вимог п. 20 вказаного Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього Порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката, не є порушенням. Вказана постанова апеляційного суду набрала законної сили та є чинною донині. Однак, вона була оскаржена у касаційному порядку та на даний час знаходиться на розгляді у Касаційному адміністративному суді Верховного суду.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Гавдика З.В. від 10.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з повідомленням сторін про судове засідання.

22.04.2026 від відповідача за вх. №33063 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що відповідно до п.п. 11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано ст. ст. 38, 39, 40 і 41 цього Закону. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Згідно з абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішенням від 21.09.2019 №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03.07.2021 (далі – Порядок №111). Рішенням від 21.09.2019 №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03.07.2021 (далі – Порядок №111). Відповідно до п. 17 Порядку №111 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію). Рішенням від 03.07.2021 №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63). Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію). Перевіряючи висновки КДКА регіону, ВКДКА звертає увагу, що згідно зі ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та с 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 у справі 822/570/17. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку). Згідно з абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у непідвищенні кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, наявні ознаки: порушення правил адвокатської етики (а саме ст. ст. 11, 65 Правил адвокатської етики); неналежного виконання професійних обов`язків, визначених ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА вирішила скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України задовольнити. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 скасувати. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи. У зв`язку із тим, що оскаржуване рішення ВКДКА за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ним не надавалася юридична оцінка діям адвоката на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку, а також виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, враховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, можна зробити висновок, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним. Оскаржуване рішення ВКДКА № І-038/2026 від 22.01.2026, яким скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України задоволено частково, а рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката скасовано та ухвалено нове рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , жодним чином не порушує права, свободи чи законні інтереси позивача як адвоката. Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 заяву відповідача про відвід головуючого судді Гавдик З.В. у справі № 380/5244/26 задоволено. Матеріали адміністративної справи № 380/5244/26 передано до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду для визначення судді для розгляду справи в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026, адміністративну справу №456/5244/26 передано для розгляду судді Потабенко В.А.

Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято до розгляду та призначено судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 21.05.2026 судове засідання призначено до розгляду в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.05.2026 витребувано у КДКА Київської області засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката Косенко В.О., за результатом розгляду яких прийнято рішення КДКА Київської області від 23.04.2025 №154/2025.

08.06.2026 від відповідача за вх. №48825 надійшли витребуванні докази.

11.06.2026 від позивача за вх. №50148 надійшла заява про вжити заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.06.2026 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Косенка В.О. до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

17.06.2026 від відповідача за вх. №52405 надійшла заява про відвід судді.

17.07.2026 від відповідача за вх. №52414 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.06.2026 у задоволенні заяви представника відповідача від 17.06.2026 про відвід судді Потабенко В.А. у адміністративній справі № 380/5244/26 за позовом ОСОБА_1 до ВКДКА, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КДКА Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

23.06.2026 від позивача за вх. №54055 надійшли заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23.06.2026 у задоволенні заяви представника відповідача від 17.06.2026 про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВКДКА, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КДКА Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача Іваха О.І. позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Мехреньгіна А.Б. позовні вимоги заперечила з підстав необґрунтованості. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про судові засідання, що підтверджується матеріалами справи. Позиції щодо предмету спору не висловив.

Заслухавши представників сторін, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та заперечення учасників справи, а також дослідивши й оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.

23.10.2024 до КДКА Київської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі - ВША HAAУ) Кузьменка С.С. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме непроходженням курсів підвищення кваліфікації у центрі акредитації ВША НААУ у період 2019-2023 років.

На підставі доручення від 31.10.2024 голови дисциплінарної палати КДКА регіону перевірку матеріалів скарги здійснював член дисциплінарної палати ОСОБА_2 . За результатами розгляду матеріалів перевірки останній склав довідку, в якій зазначив про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, а саме: непроходження підвищення кваліфікації у період 2019-2023 років.

23.04.2025 КДКА Київської області прийняла рішення №154/2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Дане рішення мотивовано тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №640/1859/22 визнано протиправними та скасовані п. п. 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 №63. У зв`язку з цим, невиконання адвокатом вимог п. 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката, не є порушенням.

20.06.2025 директор ВША НААУ ОСОБА_4 оскаржив вказане вище рішення КДКА Київської області до ВКДКА.

Рішенням №І-038/2026 від 22.01.2026 ВКДКА вирішила скаргу ВША НААУ задовольнити. Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направити до КДКА Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Позивач вважає таке рішення ВКДКА незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Частинами 1, 3 ст. 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ст. 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі ст. 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VI).

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до ст. 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з ст. 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За правиласи ст. 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з ч. 4 ст. 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Частиною 5 ст. 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії (ч. 5 ст. 52 Закону №5076-VI).

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Таким чином, ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність КДКА, за наслідком розгляду яких вона має право безпосередньо або задовольнити скаргу або залишити скаргу без задоволення.

При цьому, повноваження ВКДКА на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і прийняття нового рішення спрямовані на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу.

Тлумачення п. 3 ч. 5 ст. 52 Закону №5076-VI має здійснюватися з огляду на повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймати нове рішення з метою усунення порушень і помилок, допущених регіональною Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Інше застосування вказаної норми суперечило б її меті.

Отже, виходячи з повноважень ВКДКА, передбачених ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 52 Закону №5076-VI, суд дійшов висновку, що цей орган має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яким порушити дисциплінарну справу й повернути її матеріали на стадію розгляду до регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Приймаючи таке рішення, ВКДКА не перевищує своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №0740/807/18 та від 30.01.2020 у справі №816/2198/16.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2024 до КДКА Київської області надійшла скарга директора ВША HAAУ Кузьменка С.С. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

23.04.2025 КДКА регіону прийняла рішення №154/2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням №І-038/2026 від 22.01.2026 ВКДКА вирішила скаргу ВША НААУ задовольнити. Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направити до КДКА Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Приймаючи вказане рішення ВКДКА зазначила, що визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам. (п. п. 47, 48 рішення)

Таким чином, відповідач вважав, що в діях адвоката, які виразилися у непідвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки порушення правил адвокатської етики (а саме ст. ст. 11, 65 Правил адвокатської етики); неналежного виконання професійних обов`язків, визначених ст. 21 Закону №5076-VI (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями. (п. п. 53, 54, 55, 56 рішення).

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.

Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 сформовано чітку правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності.

Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленими ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.

Отже, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності чи недостатності.

Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі №420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 21.02.2024 у справі №640/33374/21.

У контексті наведених вище правових позицій Верховного Суду щодо меж судового контролю за рішеннями органів адвокатського самоврядування суд зазначає, що КДКА Київської області є органом адвокатського самоврядування, на який законом покладено виключну компетенцію з розгляду скарг на дій адвоката.

Суд не вправі підмінювати собою КДКА, переоцінювати дисциплінарні ризики чи ступінь вини адвоката, а може перевірити лише законність процедури, дотримання компетенції, форми та способу реалізації повноважень.

В той же час, в позовній заяві позивачем не наведено будь-яких доводів щодо порушення відповідачем процедури та порядку розгляду скарги ВКДКА на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 23.04.2025 №154/2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Доводи позивача зводяться до того, що ним не порушувались Правила адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, суд вважає за можливе зазначити наступне.

Так, згідно з п. 2, п. 3 Положення №120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як передбачено приписами п. 9 Положення №120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до п. 12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення №120.

Згідно з п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до п. 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 34 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Як передбачено у п. 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Пунктом 44 Положення №120 передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Отже, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

При цьому, висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що, у свою чергу, потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи.

Оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження жодним чином не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.

На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати всі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №822/570/17.

За таких підстав, факт скасування відповідачем рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 23.04.2025 №154/2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок, та враховуючи норму п. 7 Положення №120, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку доводиться особою, яка подала скаргу.

Спірне рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача як адвоката ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку.

Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки рішення КДКА Київської області встановлення порушення процедури перевірки скарги та прийняття рішення, виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

При цьому, суд зауважує, що оскаржуване рішення №І – 038/2026 від 22.01.2026 не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката позивача у даній справі жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте в подальшому за результатами розгляду дисциплінарної справи.

За такого правового врегулювання та обставин справи суд вважає, що прийняте відповідачем рішення від №І – 038/2026 від 22.01.2026 є законним.

Висновки суду у справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18 та від 04.06.2020 у справі № 815/1830/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 у справі 822/570/17.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Оскільки у цій справі суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, вжиті ухвалою суду від 12.06.2026 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 157, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Вжиті ухвалою суду від 12.06.2026 заходи забезпечення позову скасувати.

Судові витрати між сторонами розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.