Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №380/14027/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 рокусправа № 380/14027/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкова службу України про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Державної податкова службу України (04053, м. Київ, Львівська Площа, буд.8; ЄДРПОУ 43005393) в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкова службу України № 3357/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 11 червня 2026 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України надати індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у запитах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання індивідуальної податкової консультації від 18.05.2026 та від 19.05.2026, з урахуванням висновків суду;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України всі судові витрати ОСОБА_1 у справі.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію № 3357/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 11.06.2026 про те, що положення пп. l97.1.5 п. 197. ст. 197 роздiлу V ПКУ застосовуються виключно до операцiй з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) безпосередньо закладами охорони здоров`я. На думку відповідача, якщо зазначенi операцiї надаються фiзичними особами-пiдприємцями, то такі операцiї є об`єктом оподаткування ПДВ. Також відповідачем у такій консультації зазначено, що до загального обсяry операцiй з постачання товарiв/послуг, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з роздiлом V Кодексу, для цiлей реєстрацiї платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здiйснених операцiй, що пiдлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 вiдс., 7 вiдс., 14 вiдс. та 20 відс., а також обсяг операцiй, що звiльняються вiд оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об`єктом оподаткування ПДВ при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцiй не враховується. Позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними в оскаржуваній індивідуальній податковій консультації.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що надаючи податкову консультацію, податковий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення конкретному платнику податків застосування конкретної норми закону, тому податкові консультації не мають сили нормативно правового акта та не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильного застосування конкретної норми закону або нормативно правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація. Таким чином, висновки спірної ІПК є обґрунтованими та жодним чином не протирічать положенням чинного законодавства України. При цьому, не виправдання прийнятою ДПС України спірною ІПК сподівань та очікування Позивача з приводу порушених питань не є підставою для визнання такої консультації протиправною.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив , що предметом цього спору є виключно відповідність оскаржуваної індивідуальної податкової консультації вимогам чинного законодавства України. У позовній заяві детально обґрунтовано, що висновки відповідача суперечать положенням Податкового кодексу України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», принципам податкового законодавства, а також сформованій правовій позиції Верховного Суду. Отже, позивач оскаржує не результат розгляду свого звернення як такий, а саме протиправність викладених у консультації висновків.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 09.10.2024 р. та перебуває на загальній системі оподаткування,

Основним видом позивача як фізичної особи підприємця є діяльність за КВЕД 86.21 (загальна медична практика) та 86.22 (спеціалізована медична практика).

З метою здійснення вказаних видів діяльності позивачем отримано відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (Рішення МОЗ від 01.11.2024 №1838).

Позивачкою скеровано до ДПС України запити щодо надання індивідуальної податкової консультації від 18.05.2026 та від 19.05.2026, у яких просила надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи звільняються від оподаткування ПДВ послуги з медичного обслуговування населення (медичні послуги), які надаються мною, фізичною особою підприємцем, на підставі ліцензії на постачання таких послуг?

2. Чи вважаються вказані вище медичні послуги оподатковуваними операціями з метою реєстрації платником ПДВ та чи виникає в мене обов`язок зареєструватися платником ПДВ у разі, коли обсяг таких послуг за попередні 12 місяців перевищує 1 млн. грн.?

ДПС України надало індивідуальну податкову консультацію за № 3357/ІПК/99-00-24-03-03 від 11.06.2026, у якій зазначив, що у своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою підприємцем на загальній системі оподаткування. Основним видом діяльності згідно КВЕД-2010 є 86.22 «Спеціалізована медична практика». Платник податків здійснює господарську діяльність з медичної практики на підставі ліцензії, виданої Міністерством охорони здоров`я (наказ від 01.11.2024 № 1838) .

Згідно зі ст. 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі – Закон № 2801) заклад охорони здоров`я юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Положеннями ст. 17 Закону № 2801 визначено, що провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров`я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Перелік закладів охорони здоров`я затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Відповідно до вимог п. 15 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу визначено, що операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» п.п. 197.1.5 п.197.1 ст. 197 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що положення п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу застосовуються виключно до операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) безпосередньо закладами охорони здоров`я. Тобто, якщо зазначені операції надаються фізичними особами підприємцями, то такі операції є об`єктом оподаткування ПДВ.

Для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) мають виконуватися наступні умови: такі послуги надаються закладами охорони здоров`я; наявна ліцензія на постачання таких послуг; такі послуги не перераховані у п.п. «а» - «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.

Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст. 180 – 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов`язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу.

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов`язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об`єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Згідно з пп. 183.1 - 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення обов`язкової реєстрації як платника податком на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарі в/послуг, визначеного у ст. 181 Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Кодексу).

Таким чином, за загальними правилами, якщо загальна сума від усіх здійснених фізичною особою - підприємцем операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищить 1000000 грн (без урахування ПДВ), то така особа зобов`язана зареєструватися як платник ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 Кодексу.

Позивач вважає, що така консультація суперечить законодавству та оскаржила її до суду.

Предметом спору у цій справі є правомірність індивідуальної податкової консультації ДПС України № 3357/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 11 червня 2026 року, а відтак межі судового контролю обмежуються перевіркою її відповідності нормам податкового законодавства та правильності застосування контролюючим органом правової кваліфікації описаних платником податків обставин.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

Пунктом 52.3 статті 52 ПК України передбачено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПК України у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

За приписами пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку:

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Наявність чи відсутність цих складових у своїй сукупності надають підстави для висновку про належність письмового документа до податкової консультації.

Судом встановлено, що позивач звернулась за роз`ясненням з наступних питань:

1. Чи звільняються від оподаткування ПДВ послуги з медичного обслуговування населення (медичні послуги), які надаються мною, фізичною особою підприємцем, на підставі ліцензії на постачання таких послуг?

2. Чи вважаються вказані вище медичні послуги оподатковуваними операціями з метою реєстрації платником ПДВ та чи виникає в мене обов`язок зареєструватися платником ПДВ у разі, коли обсяг таких послуг за попередні 12 місяців перевищує 1 млн. грн.?

Щодо першого питання суд зазначає.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпункту " "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.185 статті 185 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно із п. 197.1.5. ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з: постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» п.п. 197.1.5 п.197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.

Отже, для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) мають виконуватися наступні умови:

- такі послуги надаються закладами охорони здоров`я;

-наявна ліцензія на постачання таких послуг;

-такі послуги не перераховані у п.п. «а» - «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.

Отже, без дотримання усіх у сукупності цих вимог наведені операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості визначає Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».

Відповідно до статті 3 Закону № 2801-XII заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов`язана з їх наданням.

У той же час, медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180, станом на час вчинення правовідносин, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я.

Як свідчить зміст Переліку ФОП ОСОБА_1 в останньому відсутня. Тобто, позивач не відноситься до переліку закладів охорони здоров`я згідно із Наказом №385.

Суд роз`яснює, що наявність у позивачки ліцензії Міністерства охорони здоров`я України №1838 від 01.11.2024на медичну практику не вказує на те, що остання є закладом охорони здоров`я, наявність статусу якого, є обов`язковим для застосування підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України для звільнення від оподаткування з постачання послуг з охорони здоров`я закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Щодо другого питання суд зазначає.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст. 180 – 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов`язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу.

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов`язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об`єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Згідно з пп. 183.1 - 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення обов`язкової реєстрації як платника податку на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарі в/послуг, визначеного у ст. 181 Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Кодексу).

Таким чином, якщо загальна сума від усіх здійснених фізичною особою - підприємцем операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищить 1000000 грн (без урахування ПДВ), то така особа зобов`язана зареєструватися як платник ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 Кодексу.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач надав повну та обгрунтовану індивідуальну податкову консультацію, а тому у задоволені позову слід відмовити повністю.

У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору відмовити.

Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкова службу України (04053, м. Київ, Львівська Площа, буд.8; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації - відмовити повністю.

У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Державна податкова службу України (04053, м. Київ, Львівська Площа, буд.8; ЄДРПОУ 43005393).

СуддяКухар Наталія Андріївна