Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №380/15350/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15350/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову позивачу у зарахуванні періоду роботи з 01.11.1982 по 16.11.1992 в районах Крайньої Півночі у пільговому (кратному) обчисленні, про відмову у зарахуванні до загального страхового стажу роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 16.11.1992, про відмову у врахуванні довідки про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015, виданої Архівним відділом Адміністрації Іультинського муніципального району Чукотського автономного округу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити позивачу перерахунок призначеної пенсії та врахувати до загального страхового стажу період роботи в російській федерації згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979 з 01.01.1992 по 16.11.1992; зарахувати період роботи з 01.11.1982 по 16.11.1992 в районах Крайньої Півночі у пільговому (кратному) обчисленні; врахувати архівну довідку про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015 при обчисленні розміру пенсії та виплатити належні суми пенсії з урахуванням проведеного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 17.11.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, а 11.06.2026 – із письмовим зверненням про надання роз`яснень щодо незарахування спірних періодів роботи та неврахування архівної довідки. Листом від 30.06.2026 №35472-36907/Г-02/8-1300/26 пенсійний орган відмовив у зарахуванні періоду роботи в районах Крайньої Півночі у кратному обчисленні у зв`язку з відсутністю документів про укладення строкового трудового договору та поширення пільг, у зарахуванні періоду роботи після 01.01.1992 на території російської федерації, а також у врахуванні архівної довідки про заробітну плату з мотивів її непідтвердження первинними документами. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки факт її роботи на Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті у районі Крайньої Півночі підтверджується записами трудової книжки та архівною довідкою і не заперечується відповідачем; спірні періоди роботи на території російської федерації відпрацьовані у час чинності Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому право на врахування цього стажу вона вже набула, і припинення дії Угоди не може мати зворотної дії в часі; архівна довідка видана уповноваженою архівною установою з посиланням на конкретні архівні фонди, описи та справи, а обов`язок перевірки достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, тоді як технічна помилка у місяці народження не перешкоджає ідентифікації особи. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення, а страховий стаж за періоди до 01.01.2004 обчислюється за даними трудової книжки. Вказує, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 Україна вийшла з цієї Угоди, а Законом України від 01.12.2022 №2783-IX зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, у зв`язку з чим підстави для зарахування періодів роботи в російській федерації з 01.01.1992 та врахування довідок про заробітну плату, виданих на її території, відсутні; до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР лише по 31.12.1991. Щодо кратного обчислення стажу зазначає, що пільгове обчислення страхового стажу згідно з п.5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV провадиться на підставі трудової книжки, письмового трудового договору або довідки, у яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та користування відповідними пільгами, тоді як у трудовій книжці позивача відсутні відомості про укладення строкового трудового договору строком не менше трьох років та про користування пільгами, а інших документів позивач не надала. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.11.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979 позивач працювала на Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті об`єднання «Северовостокзолото» на посаді вихователя дитячого комбінату з 01.11.1982 (наказ №373 від 26.10.1982) по 16.11.1992 (наказ №105 від 14.05.1992). Записи внесені послідовно, із зазначенням дня, місяця та року прийняття на роботу і звільнення, скріплені підписами посадових осіб та печатками підприємства. Полярнинський гірничо-збагачувальний комбінат провадив діяльність на території Чукотського автономного округу, віднесеній до району Крайньої Півночі.

Позивачем надано архівну довідку про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015, видану Архівним відділом Адміністрації Іультинського муніципального району Чукотського автономного округу, яка містить помісячні відомості про заробітну плату позивача за 1986-1991 роки з урахуванням районного коефіцієнта 2 та північних надбавок, складена на підставі архівного фонду №28 (опис 2, справи 853, 744, 784) з посиланням на конкретні архівні матеріали. Зазначена довідка містить технічну помилку в даті народження позивача, а саме неправильно вказаний місяць народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 замість ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тоді як прізвище, ім`я, по батькові, місце роботи, період роботи та інші відомості довідки відповідають записам трудової книжки та іншим документам пенсійної справи.

11.06.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із письмовим зверненням про надання роз`яснень щодо незарахування періоду роботи в районах Крайньої Півночі у кратному обчисленні, незарахування періодів роботи після 01.01.1992 та неврахування архівної довідки про заробітну плату.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30.06.2026 №35472-36907/Г-02/8-1300/26 позивачу повідомлено, що: підстав для зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому (кратному) обчисленні немає у зв`язку з відсутністю документів про укладення строкового трудового договору та поширення на позивача відповідних пільг; період роботи після 01.01.1992 до страхового стажу не зараховано, оскільки стаж набутий у російській федерації, а до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31.12.1991; архівна довідка про заробітну плату не врахована з мотивів її непідтвердження первинними документами. Про порушення своїх прав позивач дізналася після отримання цього листа.

Не погодившись із зазначеною позицією пенсійного органу, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є відповідність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні спірних періодів роботи та у врахуванні архівної довідки про заробітну плату критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, інших законів про пенсійне забезпечення, а також міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до ст.62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими зазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі – Угода від 13.03.1992) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з ч.2 ст.6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 16.11.1992 на території російської федерації суд зазначає таке.

Аналіз наведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди від 13.03.1992, враховується при встановленні права на пенсію та її обчисленні. При цьому, суд враховує, що спірний період роботи позивача мав місце з 01.01.1992 по 16.11.1992, тобто у час, коли Угода від 13.03.1992 була чинною як для України, так і для російської федерації. Отже, право на врахування цього стажу позивач набула у період дії відповідних норм законодавства та міжнародного договору.

Денонсація Угоди від 13.03.1992 та припинення участі в ній російської федерації означають, що ця Угода припинила породжувати зобов`язання для сторін у майбутньому, проте не впливають на права, зобов`язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті її виконання до припинення. Такий висновок випливає з ч.1 ст.70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, ст.25 Закону України «Про міжнародні договори України», а також з ч.2 ст.13 самої Угоди від 13.03.1992, згідно з якою пенсійні права громадян держав-учасниць, що виникли відповідно до її положень, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди. Незарахування стажу роботи за період чинності міжнародної угоди у зв`язку з її подальшою денонсацією порушує принцип правової визначеності та конституційний принцип незворотності дії закону в часі, закріплений у ст.58 Конституції України.

Зазначений період роботи підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979, яка згідно зі ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637 є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Жодних обставин, які б свідчили про недійсність або сумнівність зазначених записів, відповідач не навів.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.01.2025 у справі №620/3530/22, згідно з якою відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.

З урахуванням наведеного суд приходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.1992 по 16.11.1992 на території російської федерації є протиправними, а відповідна позовна вимога – обґрунтованою.

Щодо врахування архівної довідки про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015 при обчисленні розміру пенсії суд зазначає таке.

Відповідно до ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку, встановленому законодавством.

Як видно з матеріалів справи, архівна довідка №04-16/Г-1244 від 18.11.2015 видана уповноваженою архівною установою на підставі архівних документів із посиланням на конкретні архівні фонди, описи та справи, а тому є належним документом про заробітну плату у розумінні вищенаведеної норми.

Суд відхиляє посилання відповідача на непідтвердження зазначеної довідки первинними документами, адже відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-IV перевірка обґрунтованості видачі та достовірності поданих документів є правом і обов`язком органу Пенсійного фонду. Відповідач не навів жодного доказу того, що відомості, зазначені в довідці, є недостовірними або не відповідають первинним документам, не звертався до архівної установи для перевірки достовірності довідки та не запропонував позивачу подати додаткові документи. Сумніви пенсійного органу щодо обґрунтованості видачі документа самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при обчисленні пенсії.

Наявність у довідці технічної помилки в місяці народження позивача не перешкоджає ідентифікації особи, оскільки прізвище, ім`я, по батькові, місце роботи, період роботи та відомості трудової книжки повністю збігаються, а тому така помилка не є достатньою підставою для неврахування довідки. У разі виникнення сумнівів щодо правильності окремих реквізитів документа відповідач був зобов`язаний вжити заходів для їх усунення, а не відмовляти у врахуванні документа без проведення належної перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у врахуванні архівної довідки про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015 є протиправними, а позовні вимоги у цій частині – обґрунтованими.

Щодо зарахування періоду роботи з 01.11.1982 по 16.11.1992 в районах Крайньої Півночі у пільговому (кратному) обчисленні суд зазначає таке.

Пунктом 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено, що додаткова пільга щодо зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при обчисленні стажу надається робітникам, які уклали строкові трудові договори про роботу в цих районах на встановлений строк та на яких поширювались відповідні пільги. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено не лише період роботи в районах Крайньої Півночі, а й користування зазначеними пільгами.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі із застосуванням пільгового коефіцієнта (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність двох обставин: документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та поширення на особу в період її роботи пільг, регламентованих Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 і постановою Ради Міністрів Союзу РСР №148. Відсутність хоча б однієї з цих підстав виключає застосування пільгового обчислення стажу.

Суд встановив, що факт роботи позивача в районі Крайньої Півночі підтверджується записами трудової книжки та архівною довідкою і не заперечується відповідачем. Разом з тим ні трудова книжка, ні архівна довідка про заробітну плату, ні інші наявні у справі документи не містять відомостей про укладення позивачем строкового трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі та про поширення на неї пільг, передбачених зазначеними нормативно-правовими актами. Позивач працювала на посаді вихователя дитячого комбінату, а не вахтовим методом, і жодного документа, що підтверджував би поширення на неї пільг щодо кратного обчислення стажу, суду не надано.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.11.2019 у справі №212/2529/16-а, згідно з якою для кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі необхідна сукупність підтвердження факту роботи та поширення на особу відповідних пільг, а відсутність хоча б однієї з підстав призводить до неврахування пільгового стажу.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 01.11.1982 по 16.11.1992 у пільговому (кратному) обчисленні. Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлена права повторно звернутися до пенсійного органу з відповідною заявою у разі отримання документів, що підтверджують поширення на неї зазначених пільг. Відтак у задоволенні цієї позовної вимоги, а також похідної вимоги про зобов`язання зарахувати вказаний період у кратному обчисленні належить відмовити.

Оскільки дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1992 по 16.11.1992 на території російської федерації та у врахуванні архівної довідки про заробітну плату визнано протиправними, обґрунтованими є і похідні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії із зарахуванням цього періоду до загального страхового стажу та із врахуванням архівної довідки про заробітну плату при обчисленні розміру пенсії, а також виплатити належні суми пенсії з урахуванням проведеного перерахунку.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 5, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 16.11.1992 на території російської федерації та щодо відмови у врахуванні архівної довідки про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015, виданої Архівним відділом Адміністрації Іультинського муніципального району Чукотського автономного округу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) перерахунок призначеної пенсії, зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 16.11.1992 на території російської федерації згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979 та врахувавши архівну довідку про заробітну плату №04-16/Г-1244 від 18.11.2015 при обчисленні розміру пенсії, та виплатити належні суми пенсії з урахуванням проведеного перерахунку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят пять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.