Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №380/7083/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 рокусправа № 380/7083/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати повідомлення № 51329-53350429 про відмову в наданні базової соціальної допомоги;

зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату базової соціальної допомоги на підставі складеної заяви;

скасувати рішення від 17.10.2025 № 268/8/0-300-25 (так у позовній заяві).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у серпні 2025 року звернулася до органу Пенсійного фонду України в м. Мостиська (вул. Грушевського, 1а) із заявою про призначення базової соціальної допомоги, однак у її призначенні їй відмовлено. Позивач вказує, що базову соціальну допомогу запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371, а на законодавчому рівні її запровадження запропоновано законопроєктом від 17.09.2025, схваленим Кабінетом Міністрів України. Вважає відмову відповідача протиправною та просить суд розглянути позовну заяву щодо відмови у наданні допомоги.

До позовної заяви позивач долучила квитанції про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, а також довідку храму Святої Трійці Православної Церкви України м. Судова Вишня від 24.09.2022 № 09-60. У переліку додатків позивач зазначила, що вказана довідка видана особі, яка належить до духовних осіб релігійних організацій, які не сплачують податків, єдиного внеску та не складають довідок про доходи і майновий стан.

Крім того, у позовній заяві позивач просила зобов`язати відповідача надати матеріали справи та витребувати документи справи № 51329-53350429, які знаходяться у Пенсійному фонді України за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10.

Ухвалою від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Цією ж ухвалою позивачу запропоновано уточнити найменування відповідача, а відповідача зобов`язано подати копію рішення від 17.10.2025 № 268/8/0-300-25 та копію заяви про надання базової соціальної допомоги.

Ухвалою від 25.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 25.06.2026 витребувано докази.

Відповідач 06.05.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги» затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги (далі – Порядок № 371), яким визначено порядок подання та оформлення документів для призначення базової соціальної допомоги. Базова соціальна допомога призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів, який звернувся за її призначенням, строком на шість місяців з автоматичним продовженням виплати на наступний період, але не більше ніж протягом строку реалізації експериментального проекту.

Відповідач вказує, що 14.08.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про намір отримати базову соціальну допомогу. Заява опрацьована за принципом екстериторіальності в порядку єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів, а рішення про відмову у призначенні базової соціальної допомоги прийняте ГУ ПФУ у Львівській області з тих підстав, що особи із звернення про намір не відповідають вимогам пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371 та підпункту 1 пункту 5 Порядку № 371. На заяву позивача від 08.09.2025 про роз`яснення причин відмови відповідач листом від 23.09.2025 № 20190-21389/О-52/8-1300-25 надав їй відповідь.

Відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371 з 1 липня 2025 року звертатися щодо наміру отримати базову соціальну допомогу можуть особи, які на дату звернення є отримувачами державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях; тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, а інші особи / сім`ї – лише з пізнішої дати, визначеної постановою. Крім того, відповідач посилається на підпункт 1 пункту 5 Порядку № 371, відповідно до якого базова соціальна допомога не призначається, якщо у складі сім`ї станом на початок періоду, за який враховуються доходи, є працездатні особи віком від 18 до 60 років, які не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи незалежної професійної діяльності, не здобували освіту за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні або не обліковані як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи, за винятком визначених у цьому підпункті категорій осіб.

Відповідач стверджує, що згідно з пунктом 18 Порядку № 371 під час подання заяви про намір засобами інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України / Єдиної інформаційної системи соціальної сфери здійснюється звірення поданих даних з державними реєстрами. За даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивач на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач державних соціальних допомог не перебуває. Оскільки позивач не є отримувачем жодного з видів державної допомоги, визначених абзацом третім підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371, підстав для призначення їй базової соціальної допомоги немає. Посилаючись на статті 6, 19 Конституції України, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Встановлені обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 02.01.2013 Мостиським РВ ГУ ДМС України у Львівській області.

14 серпня 2025 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про намір отримати базову соціальну допомогу за формою, визначеною додатком 1 до Порядку № 371, в якій просила розглянути право на призначення базової соціальної допомоги та зазначила спосіб її отримання – вказала номер рахунку у банку. Розділ заяви «Дані про осіб, які входять до складу сім`ї» у копії заяви, наданій відповідачем, не заповнений.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025 «про призначення допомоги сім`ям з дітьми» (номер електронної особової справи 51329-53350429, дата звернення – 14.08.2025) ухвалено, що позивач не має права на базову соціальну допомогу, тому що « 78 особи із звернення про намір не відповідають вимогам п. 3 Постанови №371; особи із звернення про намір не відповідають вимогам пп.1 п. 5 Порядку №371».

Про прийняте рішення позивача повідомлено повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми (номер електронної особової справи 51329-53350429, особовий рахунок № 3), в якому зазначено, що допомогу не призначено та наведено ті ж підстави відмови. Повідомлення підписане начальником Т. Квик, скріплене печаткою ГУ ПФУ у Львівській області, дата його складення не зазначена.

16 жовтня 2025 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України у м. Мостиська зі зверненням щодо надання базової соціальної допомоги.

Листом від 31.10.2025 № 25034-26818/О-52/8-1300/25 Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача, що за даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вона на обліку як одержувач державних соціальних допомог не перебуває; 14.08.2025 нею подано заяву про намір отримати базову соціальну допомогу, за результатами розгляду якої їй відмовлено у призначенні допомоги у зв`язку з тим, що жоден з учасників звернення не є отримувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, а також у зверненні є особи без сплати єдиного внеску за три місяці періоду, за який враховується дохід, які не належать до осіб, що мають підстави для призначення допомоги без сплати єдиного внеску.

Згідно з довідкою управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації від 20.10.2022 № 1817 позивач жодних видів допомог та компенсації не отримує.

Довідками управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації від 18.03.2026 № 65 та № 62 підтверджено, що позивачу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» призначалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 03.04.2013 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також допомога на дітей одиноким матерям на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01.07.2016 до 31.12.2017.

Відповідно до довідки Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області (без дати, підписана заступником начальника відділу обслуговування громадян № 12 (сервісного центру) Т. Квик) позивач не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії і державної соціальної допомоги жодного виду.

За довідкою Судововишнянської міської ради від 23.08.2022 № 1548/07-05 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6

12 березня 2026 року позивач повторно звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про намір отримати базову соціальну допомогу (зареєстрована за вх. № 16933/О-1300-26), в якій до складу сім`ї включила себе (мати) та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також подала письмові пояснення щодо отриманих доходів та сплати єдиного внеску. Листом від 09.04.2026 № 19283-16933/О-02/8-1300/26 ГУ ПФУ у Львівській області надало позивачу надано відповідь на заяву, базову соціальну допомогу позивачу не призначено.

Не погодившись з відмовою у призначенні базової соціальної допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні засади адміністративної процедури визначає Закон України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі – Закон № 2073-IX). У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);

5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

7) дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано (ст.2 Закону № 2073-ІХ).

Відповідно до частин першої – третьої статті 8 Закону № 2073-IX адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 72 Закону № 2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); фактичні обставини справи; зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин (частина друга статті 72 Закону № 2073-IX).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, або якщо адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства (частина шоста статті 72 Закону № 2073-IX).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги» (далі – Постанова № 371; тут і далі – у редакції від 01.07.2025, чинній на дату звернення позивача та прийняття оскаржуваного рішення) погоджено пропозицію Міністерства соціальної політики стосовно реалізації протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги (пункт 1), затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги (пункт 2).

Підпунктом 2 пункту 3 Постанови № 371 установлено, що учасниками експериментального проекту є суб`єкти звернення за базовою соціальною допомогою – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту (крім осіб, які перебувають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, та осіб, які перебувають за кордоном):

з 1 липня 2025 р. – на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях; тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;

з 1 жовтня 2025 р. – також особи / сім`ї, не зазначені в абзаці третьому цього підпункту, якщо вони на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Постанови № 371 розмір базової величини для розрахунку базової соціальної допомоги становить 4500 гривень.

Пунктом 1 Порядку № 371 визначено, що цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги. Метою експериментального проекту є надання базової соціальної допомоги для забезпечення державною підтримкою сімей з низьким рівнем доходів (пункт 2 Порядку № 371).

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 371 базова соціальна допомога призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів, який звернувся за її призначенням (далі – уповноважений представник сім`ї), строком на шість місяців з автоматичним продовженням виплати такої допомоги на наступний період, але не більше ніж протягом строку реалізації експериментального проекту.

Базова соціальна допомога, призначена на сім`ю, може виплачуватися рівними частинами (з округленням до найближчого цілого числа, більшого за розрахункове) на кожну повнолітню особу із числа членів сім`ї за їх бажанням (абзац другий пункту 4 Порядку № 371).

Згідно з абзацами третім – шостим пункту 4 Порядку № 371 сім`єю є особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. До складу сім`ї включаються: чоловік, дружина; неповнолітні діти та тимчасово влаштовані в сім`ю діти, які залишилися без батьківського піклування віком до 18 років, а також повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема в період між завершенням здобуття певного рівня освіти та зарахуванням для здобуття іншого рівня освіти за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей, – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Склад сім`ї уповноваженого представника сім`ї визначається на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги (абзац тринадцятий пункту 4 Порядку № 371).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 371 базова соціальна допомога не призначається/не виплачується, якщо у складі сім`ї станом на початок періоду, за який враховуються доходи, є працездатні особи віком від 18 до 60 років, які не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи незалежної професійної діяльності, не здобували освіту за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні або не обліковані як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи, крім:

осіб, які сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

осіб, які доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;

осіб, які перебувають у трудових відносинах та за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з наявною заборгованістю роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

осіб, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги втратили працездатність, у тому числі осіб, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не набули права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею.

Пунктом 7 Порядку № 371 передбачено, що базова соціальна допомога призначається в автоматичному режимі програмними засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі – Єдина система) у режимі реального часу на підставі заяви про намір отримати базову соціальну допомогу (далі – заява про намір) та заяви про призначення базової соціальної допомоги (далі – заява про призначення) уповноваженого представника сім`ї, поданих в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі – Портал Дія), за результатами перевірок засобами інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та Єдиної системи відомостей про уповноваженого представника сім`ї та членів сім`ї, необхідних для призначення базової соціальної допомоги. У разі відсутності відомостей/інформації в електронних інформаційних ресурсах, з якими відбувається електронна інформаційна взаємодія, щодо уповноваженого представника сім`ї та/або членів сім`ї, які необхідні для призначення базової соціальної допомоги, рішення про призначення такої допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України на підставі заяви про намір та заяви про призначення у паперовій формі.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 371 уповноважений представник сім`ї може подати заяву про намір та заяву про призначення: у паперовій формі до органів Пенсійного фонду України; в електронній формі засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія). Якщо член сім`ї отримує один або декілька таких видів державної допомоги: державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях; тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, то заява про намір та заява про призначення подаються отримувачем таких видів державної допомоги.

Згідно з абзацами першим – третім пункту 18 Порядку № 371 для призначення базової соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї також може звернутися до органу Пенсійного фонду України незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім`ї (за принципом екстериторіальності). Якщо член сім`ї отримує один або декілька зазначених видів державної допомоги, то заява про намір та заява про призначення в паперовій формі подаються отримувачем таких видів державної допомоги. Заява про намір у паперовій формі подається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подана уповноваженим представником сім`ї заява про намір, документи/відомості опрацьовуються Пенсійним фондом України засобами Єдиної системи, після чого такому представнику повідомляється про розмір розрахунку майбутнього (орієнтовного) розміру базової соціальної допомоги (абзац четвертий пункту 18 Порядку № 371).

Під час подання заяви про намір засобами інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України/Єдиної системи (за технічної можливості) отримуються/підтверджуються відомості про уповноваженого представника сім`ї та членів його сім`ї, зокрема: із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування – про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страховий стаж; із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – про доходи уповноваженого представника сім`ї та членів його сім`ї, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування; з Єдиної системи – про наявність інвалідності, про отримання базової соціальної допомоги, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (абзаци п`ятий, шостий, десятий, одинадцятий, сімнадцятий пункту 18 Порядку № 371).

Відповідальність за повноту та достовірність відомостей, що містяться в заяві про намір, несе уповноважений представник сім`ї.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 371 розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 371 рішення про призначення/відмову у призначенні базової соціальної допомоги може бути оскаржено до Нацсоцслужби, Пенсійного фонду України в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або до адміністративного суду.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Предметом оскарження у цій справі є повідомлення (номер електронної особової справи № 51329-53350429) про відмову в наданні базової соціальної допомоги, яким доведено до відома заявниці, що вона не має права на отримання базової соціальної допомоги. Разом з тим, відповідач прийняв окреме рішення № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025 з тими ж мотивами, які зазначені у повідомленні (а.с.24). Оскільки саме рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025, а не повідомлення (а.с.3), є адміністративним актом, яким вирішено права заявниці, тому останнє підлягає оцінці при вирішенні заявленого спору.

Суд встановив, що рішення про відмову у призначенні базової соціальної допомоги № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025, а також повідомлення (№ 51329-53350429) не містить мотивувальної частини, натомість обґрунтуванням відмови є формулювання « 78 особи із звернення про намір не відповідають вимогам п. 3 Постанови №371; особи із звернення про намір не відповідають вимогам пп.1 п. 5 Порядку №371».

Рішення № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025 відповідно до частини третьої статті 8 та статті 72 Закону № 2073-IX повинно містити мотивувальну частину, що передбачено Законом № 2073-IX і пункт 27 Порядку № 371.

Пояснення, надані суб`єктом владних повноважень після прийняття рішення у відповіді на звернення чи у відзиві на позов, не можуть компенсувати відсутність мотивування у рішенні та не змінюють його змісту.

В зазначених рішенні та повідомленні не зазначено осіб, яких відповідач вважав членами сім`ї позивача (78 осіб). В рішенні та повідомленні не вказано якій з вимог пункту 3 Постанови № 371 не відповідає позивач або члени її сім`ї.

Суд звертає увагу, що у наданій відповідачем копії заяви позивача від 14.08.2025 розділ «Дані про осіб, які входять до складу сім`ї» не заповнений.

Відтак посилання в рішенні на цифру « 78» не узгоджується з матеріалами справи і не дозволяє встановити стосовно кого відповідач зробив висновок про невідповідність вимогам.

Рішення не містить посилань на фактичні обставини справи, зміст документів та відомостей, врахованих під час розгляду заяви, на докази, на яких ґрунтуються висновки органу, зокрема на відомості з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування чи Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, отримання яких передбачено пунктом 18 Порядку № 371.

Наведене позбавило позивача можливості правильно зрозуміти причини відмови у призначенні базової соціальної допомоги та ефективно реалізувати право на оскарження, що підтверджується і змістом позовної заяви та подальшими зверненнями позивача до відповідача.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та у листі від 31.10.2025 № 25034-26818/О-52/8-1300/25 про те, що позивач не є отримувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, тимчасової державної допомоги дітям, а також про наявність у зверненні осіб без сплати єдиного внеску за три місяці періоду, за який враховується дохід, як на підставу для відхилення вимог заявниці, оскільки такі пояснення відповідач належними доказами не підтвердив.

Документи, подані відповідачем як такі, що були підставою для прийняття рішення № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025, обмежуються копією заяви позивача про намір від 14.08.2025 та копією її паспорта. Відомостей з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, реєстру застрахованих осіб чи інших державних реєстрів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про невідповідність позивача (або членів її сім`ї) вимогам пункту 3 Постанови № 371 та підпункту 1 пункту 5 Порядку № 371, до матеріалів справи не надано.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Суд також враховує, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини наголосив на особливій важливості принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Суд бере до уваги, що повідомлення (№ 51329-53350429) правових наслідків для позивача не породжує, проте у ньому зазначено «рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або в судовому порядку», про що не було зазначено безпосередньо у рішенні № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025, що призвело до того, що позивач оскаржив саме документ, який прямо вказував на можливість його оскарження.

Водночас суд не надає оцінки поданим позивачем довідкам управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації та ГУ ПФУ у Львівській області з точки зору підпункту 2 пункту 3 Постанови № 371, а також відповідності членів сім`ї критеріям пункту 5 Порядку № 371, оскільки такі обставини підлягають встановленню відповідачем та відображатись у мотивувальній частині рішення.

За наведених обставин, з метою належного захисту прав ОСОБА_1 суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025, яке прийняте необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням вимог статей 8, 72 Закону № 2073-IX (щодо відсутності мотивування).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату базової соціальної допомоги суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Право на базову соціальну допомогу залежить від сукупності умов, визначених Постановою № 371 та Порядком № 371: належності особи до учасників експериментального проекту на дату звернення, складу сім`ї, відсутності обставин, передбачених пунктом 5 Порядку № 371, розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Перевірку відповідності цим умовам здійснюють органи Пенсійного фонду України на підставі заяви та відомостей державних електронних інформаційних ресурсів, отримуваних у порядку, визначеному пунктами 7, 18, 20 Порядку № 371.

Оскільки спірне рішення не містить встановлених відповідачем обставин і їх правової оцінки, а матеріали справи не містять відомостей, необхідних для висновку про наявність у позивача права на базову соціальну допомогу, суд позбавлений можливості встановити, що для прийняття рішення на користь позивача виконано всі умови, визначені законодавством. Суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та вирішувати питання, віднесені до його компетенції, до їх вирішення цим органом.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2025 про намір отримати базову соціальну допомогу з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату базової соціальної допомоги є передчасною і задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про скасування «рішення від 17.10.2025 № 268/8/0-300-25» суд встановив, що рішення з такими реквізитами відповідач не приймав. Листом від 31.10.2025 № 25034-26818/О-52/8-1300/25 відповідач надав відповідь на скаргу позивачки від 16.10.2025, яка зареєстрована за 17.10.2025 за № 26818/О-1300-25. Такий лист є відповіддю на звернення громадянина, має інформаційний характер, не містить владного волевиявлення відповідача та не породжує для позивача правових наслідків, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути скасоване в порядку адміністративного судочинства. У задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Суд зазначає, що заява позивача від 12.03.2026 про намір отримати базову соціальну допомогу є самостійним зверненням, поданим після прийняття спірного рішення, а тому результати її розгляду не є предметом цього спору.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Позивача звільнено від сплати судового збору, а інших судових витрат сторони не заявили, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 72-77, 90, 139, 194, 241-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 51329-53350429-2025-5 від 15.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні базової соціальної допомоги.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про намір отримати базову соціальну допомогу та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна