Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №380/16622/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16622/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

Посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років і як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №380/895/26, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026, відповідача зобов`язано провести перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням проведених виплат. На виконання цього рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача та листом від 03.07.2026 №1300-0506-8/105356 повідомив, що підсумок пенсії з надбавками становить 49966,25 грн, проте з урахуванням максимального розміру – 46722,50 грн. Листом від 10.07.2026 №1300-0303-8/109208 відповідач повідомив, що рішенням суду у справі №380/895/26 жодних зобов`язань щодо перерахунку пенсії з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром на нього не покладено, а тому розмір пенсії становить 46722,50 грн. Вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та посилається на те, що органи Пенсійного фонду України діють у межах наданих повноважень та чинних нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення. Зазначає, що відповідно до перерахунку пенсії станом на 01.03.2026 підсумок пенсії з надбавками становить 46722,5 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії – 44753,9 грн, який понижено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», а пенсійна виплата становить 32565,28 грн. Вказує, що позивач помилково ототожнює застосування коефіцієнтів, передбачених зазначеною постановою, з обмеженням максимального розміру пенсії. Вважає, що пенсійна виплата станом на 01.03.2026 нараховується та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою судді від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 12.11.2005 (вислуга років – 28). Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №380/895/26, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026, відповідача зобов`язано провести перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням проведених виплат.

На виконання рішення суду у справі №380/895/26 та у зв`язку з проведенням індексації відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача.

Листом від 03.07.2026 №1300-0506-8/105356 відповідач повідомив, що підсумок пенсії позивача з надбавками становить 49966,25 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії – 46722,50 грн.

Листом від 10.07.2026 №1300-0303-8/109208 відповідач повідомив, що доплату пенсії за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 обчислено в сумі 96475,54 грн, а також зазначив, що рішенням суду у справі №380/895/26 жодних зобов`язань щодо перерахунку пенсії з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром на нього не покладено, а тому розмір пенсії становить 46722,50 грн.

Зі змісту наданого відповідачем перерахунку пенсії з 01.03.2026 вбачається, що підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 49966,25 грн, який з урахуванням застосованого обмеження максимальним розміром пенсії зменшено до 44753,9 грн, а після пониження цієї суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 пенсійна виплата з 01.03.2026 становить 32565,28 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку та виплаті його пенсії з 01.03.2026.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом.

В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку із незгодою позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії під час її перерахунку та виплати з 01.03.2026.

Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі – Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином, Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч.5 ст.17 Основного Закону.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VІ.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним. Наведена правова позиція є усталеною та підтримана, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №160/6306/25.

Як убачається з наданого відповідачем перерахунку пенсії, під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначило, що підсумок пенсії (з надбавками) становить 49966,25 грн, проте з урахуванням застосованого обмеження максимальним розміром пенсії таку суму зменшено до 44753,9 грн.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить висновку про те, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, дії відповідача, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром при здійсненні перерахунку з 01.03.2026, є протиправними.

Як наслідок, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відтак позовна вимога про спонукання до вчинення дій є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач помилково ототожнює застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, з обмеженням максимального розміру пенсії, то суд такі відхиляє, оскільки з наданого самим відповідачем перерахунку пенсії з 01.03.2026 вбачається, що підсумок пенсії позивача (з надбавками) спершу обмежено максимальним розміром (до 44753,9 грн), а вже до обмеженої суми окремо застосовано коефіцієнти зазначеної постанови. Отже, обмеження пенсії позивача максимальним розміром відповідачем фактично застосовано, а доводи відповідача щодо коефіцієнтів постанови №1778 стосуються іншого питання та не спростовують протиправності застосованого обмеження максимальним розміром пенсії, яке є предметом цього спору.

Суд відхиляє й посилання відповідача на те, що рішення суду у справі №380/895/26 не містить зобов`язання щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2026, оскільки застосування обмеження максимальним розміром при виплаті перерахованої пенсії суперечить нормам Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 незалежно від того, чи покладав такий обов`язок суд у попередній справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку та виплаті його пенсії з 01.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.