Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №340/4197/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4197/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків здійснення перерахунку грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за період з 01.11.2020 по 19.05.2023 за кодом економічної класифікації 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців";

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків здійснення перерахунку грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.20l7№ 704 за період з 01.11.2020 по 19.05.2023, починаючи з 01.11.2020 по день фактичного здійснення перерахунку 22.05.2026 за кодом економічної класифікації 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На виконання судового рішення відповідач 22.05.2026 здійснив перерахунок та виплату йому грошового забезпечення за період з 01.11.2020 по 19.05.2023 в сумі 169 057,02 грн. Водночас компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати зазначених сум відповідач не нарахував і не виплатив. У зв`язку з ненарахуванням і невиплатою спірної компенсації позивач просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його здійснити відповідні виплати.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що компенсація втрати частини доходів підлягає виплаті за наявності затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців, водночас, на його думку, з урахуванням практики Сьомого апеляційного адміністративного суду період її стягнення має бути обмежений шестимісячним строком. Також відповідач зазначив про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , оскільки для визнання бездіяльності протиправною необхідним є встановлення конкретного обов`язку суб`єкта владних повноважень вчинити відповідні дії та факту його невиконання (а.с. 23-25).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 340/7327/25, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026, зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошові та матеріальні допомоги) з 01.11.2020 року по 19.05.2023, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, а саме: з 01.11.2020 року по 31.12.2020 року – 2102,00 грн., з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 2270,00 грн, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року – 2481,00 грн., з 01.01.2023 року по 12.05.2023 року – 2684,00 грн., та виплатити донараховане грошове забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

22.05.2026 на рахунок позивача на виконання рішення суду у справі № 340/7327/25 перераховано грошові кошти (грошове забезпечення) у сумі 169 057,02 грн (а.с.14).

Водночас матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати перерахованого грошового забезпечення, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі – Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії, страхових виплат) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної невиплати позивачу сум, які нараховані на виконання рішення суду у справі № 340/7327/25, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата грошового забезпечення, є порушенням прав військовослужбовця на отримання такої компенсації, відтак, порушене право позивача має бути відновленим.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену компенсацію на суму грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення суду у справі №340/7327/25, за весь період затримки виплати – з 01.11.2020 по 22.05.2026.

При цьому доводи відповідача щодо обмеження шестимісячним строком періоду нарахування компенсації є необґрунтованими, оскільки Закон № 2050-III та Порядок № 159 не встановлюють такого обмеження, а передбачають її виплату за весь період затримки відповідного доходу – від дати виникнення заборгованості до дати її фактичної виплати.

Щодо посилання відповідача на постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відтак посилання відповідача на правові висновки суду апеляційної інстанції не є визначальним для вирішення цієї справи.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Враховуючи, що позивач судових витрат по сплаті судового збору за подання позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат суду не надав, а тому, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, нарахованих і виплачених на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №340/7327/25, за весь час затримки виплати – з 01.11.2020 по день фактичної виплати 22.05.2026.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, нарахованих і виплачених на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №340/7327/25, за весь час затримки виплати – з 01.11.2020 по день фактичної виплати 22.05.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН