Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №320/50078/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Київ справа №320/50078/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - запис «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку» та відомостей про розшук ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - запис «Вас розшукує ТЦК».

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не повідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКІ: НОМЕР_1 ) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

3. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПІ: НОМЕР_1 ) - запис «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку» та відомостей про розшук ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - запис «Вас розшукує ТЦК».

4. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у відповідності до вимог п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов??язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.10.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Аргументи учасників справи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що у військово-обліковому документі ОСОБА_1 від 02.09.2025 наявні відомості про порушення ним правил військового обліку, а саме запис «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», а також зазначено причину такого порушення: «Не стали на військовий облік за новою адресою». Проте, позивач зазначає, що такі відомості не відповідають фактичним обставинам. Позивач з 24.04.2019 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до військово-облікового документа позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний. При цьому, у самому військово-обліковому документі зазначена адреса місця проживання позивача: « АДРЕСА_1 », яка повністю відповідає адресі, зазначеній у витязі з реєстру територіальної громади та паспорті громадянина України. За таких обставин, на думку позивача, зазначена ТЦК та СП причина порушення правил військового обліку не відповідає дійсності, оскільки відсутня сама обставина зміни позивачем місця проживання, яка могла б зумовити необхідність взяття його на військовий облік за іншою адресою.

Також, зазначає, що відповідачем не надано документів, які б підтверджували факт зміни позивачем місця проживання та його невзяття на військовий облік за новою адресою. Також відсутні протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відповідне порушення. Отже, на думку позивача, відповідачем не підтверджено фактичні обставини, які стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук. За таких обставин внесення відповідачем щодо ОСОБА_1 зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є протиправним та безпідставним, а тому такі відомості підлягають визнанню протиправними та виключенню з Реєстру.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів службових даних про неприбуття особи до ТЦК та СП, неоновлення облікових даних та інші порушення правил військового обліку може здійснюватися ще до початку формального провадження у справі про адміністративне правопорушення. На думку відповідача, такі дії відповідають вимогам законодавства та здійснюються на підставі положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

При цьому відповідач наголошує, що відмітка «порушення військового обліку» не є відомостями про притягнення особи до адміністративної відповідальності та не є адміністративним стягненням, а має статус службових даних, які відображають виконання особою військового обов`язку. За твердженням відповідача, внесення таких відомостей до Реєстру є лише фіксацією встановленого факту невиконання особою обов`язків військового обліку та не потребує попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Щодо звернення до органів Національної поліції відповідач посилається на пункт 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, відповідно до якого ТЦК та СП має право звертатися до органів Національної поліції щодо доставлення осіб, які ухиляються від виконання обов`язків військового обліку. Виходячи з цього, відповідач вважає, що звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача було здійснено правомірно та в межах наданих ТЦК та СП повноважень. Водночас відповідач зазначає, що таке звернення не є актом притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а є процедурною дією, спрямованою на забезпечення виконання ним обов`язків військового обліку.

З огляду на наведене відповідач вважає, що внесення до Реєстру службових даних про порушення правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції були здійснені ним у межах компетенції та відповідно до вимог законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

У відповіді на відзив позивач вказав, що оновив свої військово-облікові дані 12.07.2024, що підтверджується військово-обліковим документом. При цьому у військово-обліковому документі міститься відмітка «Дані уточнено вчасно». Отже, твердження відповідача про невиконання позивачем обов`язку щодо перебування на військовому обліку та/або невиконання обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних є безпідставними.

Також необґрунтованим є посилання відповідача на порушення позивачем вимог абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», якими передбачався обов`язок громадян України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані. Вказані доводи спростовуються самим військово-обліковим документом позивача від 02.09.2025, відповідно до якого військово-облікові дані ОСОБА_1 були оновлені 12.07.2024, із зазначенням статусу «Дані уточнено вчасно». Таким чином, наявний у позивача офіційний військово-обліковий документ безпосередньо підтверджує належне виконання ним відповідного обов`язку.

При цьому посилання відповідача на автоматичне взяття позивача на військовий облік також не підтверджене доказами. Відповідач не зазначає конкретної дати, коли саме ОСОБА_1 було автоматично взято на військовий облік, не надає документа, на підставі якого таке взяття здійснено, та не наводить інших доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Крім того, відповідно до абзацу дев`ятого статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, в особливий період може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Виходячи з позиції відповідача, підставою для внесення щодо позивача відомостей про порушення правил військового обліку є нібито невзяття його на військовий облік за новим місцем проживання. При цьому нове місце проживання було зареєстровано позивачем 24.04.2019, а встановлений семиденний строк для взяття на військовий облік закінчився 01.05.2019. Відтак, за логікою самого відповідача, днем вчинення нібито адміністративного правопорушення є 02.05.2019. Водночас днем виявлення зазначеного Відповідачем порушення визначено 11.07.2025 дату початку розшуку позивача. Таким чином, на думку позивача, граничний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив через один рік з дня його вчинення, тобто у травні 2020 року. За таких обставин подальше зазначення щодо позивача відомостей «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку» та «Вас розшукує ТЦК» у зв`язку з подією 2019 року не має належної правової підстави, оскільки граничний строк застосування адміністративної відповідальності за відповідне порушення минув. У зв`язку з цим зазначені відомості підлягають виключенню з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що позивач після зміни місця проживання та зняття з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 10.05.2019 був зобов`язаний у семиденний строк стати на військовий облік за новим місцем проживання у Солом`янському районі м. Києва. Водночас, за твердженням відповідача, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та був прийнятий на військовий облік лише 23.05.2019, тобто після спливу встановленого семиденного строку. При цьому відповідач посилається не на постанову Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, яка на момент виникнення спірних правовідносин ще не була чинною, а на частину третю статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній у 2019 році, відповідно до якої призовники та військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання були зобов`язані у семиденний строк стати на військовий облік. На думку відповідача, невиконання позивачем цього обов`язку у встановлений строк є порушенням правил військового обліку.

Крім того, відповідач зазначає, що хоча позивач і оновив свої військово-облікові дані 12.07.2024 та у військово-обліковому документі міститься відмітка «Дані уточнено вчасно», такі дані, за твердженням відповідача, були оновлені не в повному обсязі. Зокрема, відповідач стверджує, що позивач не оновив відомості щодо придатності до військової служби та не пройшов військово-лікарську комісію. У зв`язку з цим відповідач вважає, що неприбуття позивача у семиденний строк для взяття на військовий облік за новим місцем проживання, а також невиконання, на думку ТЦК та СП, обов`язку щодо оновлення військово-облікових даних стосовно придатності до військової служби свідчать про порушення позивачем законодавства у сфері військового обліку, оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Щодо посилань позивача на сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідач зазначає, що відомості «порушник військового обліку», «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку» та «Вас розшукує ТЦК» не є відомостями про накладене адміністративне стягнення та не свідчать про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На думку відповідача, такі відомості є службовими даними щодо виконання військового обов`язку та фіксують факт порушення правил військового обліку. Відтак відповідач вважає, що положення статті 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки внесення до Реєстру відповідних службових даних не є заходом адміністративної відповідальності та не пов`язане з накладенням на Позивача адміністративного стягнення.

Таким чином, основна позиція відповідача полягає в тому, що підставою для збереження спірних відомостей у Реєстрі є, на його думку, два порушення з боку позивача: несвоєчасна постановка на військовий облік після зміни місця проживання у 2019 році та нібито неповне оновлення військово-облікових даних у 2024 році, у тому числі щодо придатності до військової служби. Відповідач вважає, що зазначені обставини є достатніми для внесення та збереження службових даних про порушення правил військового обліку незалежно від наявності постанови про адміністративне стягнення.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 24.04.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_2 позивач з 23.05.2019 прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 02.09.2025 з мобільного застосунку «Резерв +», позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; відомості щодо постанови та дати ВЛК відсутні, дата уточнення даних 12.07.2024, наявний запис - «Порушення правил військового обліку». Дата початку розшуку 11.07.2025. Причини розшуку: «не стали на військовий облік за новою адресою».

11.07.2025 відповідачем сформовано звернення до Національної поліції України щодо доставлення позивача як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Відомостей щодо подальшого повідомлення відповідачем органів Національної поліції України» про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача матеріали справи не містять.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, щодо внесення запису про порушення правил військового обліку звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Частиною 3 ст. 33 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч. 1 ст. 34 цього Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 ст. 37 Закону № 2232-XII передбачено, що призовники та військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У відповідності до ч. 10 ст. 38 цього Закону призовники та військовозобов`язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

На час зняття позивача з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (травень 2019 року) діяв Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок № 921).

Відповідно до п. 18 Порядку № 921 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають: особи, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання.

Згідно з абз. 17-18, 20 п. 56 Порядку № 921, персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Пунктом 58 вказаного Порядку визначено, що органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб:

здійснюють реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов`язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок районних (міських) військових комісаріатів про зняття з військового обліку або перебування на військовому обліку за місцем проживання;

надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов`язаних;

повідомляють про місце перебування зареєстрованих призовників і військовозобов`язаних на запити районних (міських) військових комісаріатів;

надають районним (міським) військовим комісаріатам допомогу у прийнятті призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, здійснення контролю за виконанням ними правил військового обліку та виявлення призовників і військовозобов`язаних, які порушують зазначені правила. Повідомлення про виявлення таких осіб надсилаються до районних (міських) військових комісаріатів.

Додатком 1 до вказаного Порядку затверджено Правила військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - Правила), відповідно до яких Призовники і військовозобов`язані повинні:

перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII.

У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі - Порядок №1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 79 Правила військового обліку передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям (абзац 5 пункту 79 Правил військового обліку № 1487);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів) (абзац 14 пункту 79 Правил військового обліку);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку (абзац 16 пункту 79 Правил військового обліку);

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи (абзац 17 пункту 79 Правил військового обліку);

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (абзац 21 пункту 79 Правил військового обліку).

Відповідно до п.56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок "Резерв+" надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку "Резерв +".

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року Закон № 3543-XII доповнено ст. 27 (Заходи впливу), згідно ч. 1 якої, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210), Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1).

Розгляд справ про вчинення таких адміністративних правопорушень належить до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 235 КУпАП).

Як слідує з положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення (ч. 5 ст. 276 КУпАП).

При цьому, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику (ч. 6 ст. 258 КУпАП).

У цьому разі уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 8 ст. 258 КУпАП).

Одним із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення є адміністративне затримання, яке допускається, серед іншого, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ (ч. 1 ст. 260 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КУпАП адміністративне затримання провадиться, зокрема Національною поліцією при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 5 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порядок, електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України затверджено спільним наказом від 18 травня 2023 року № 290/411.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до суб`єктів владних повноважень, зокрема, відносяться органи військового управління.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Насамперед суд відзначає, що оскаржувані дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, а також щодо направлення звернення до відповідного органу Національної поліції спричинили конкретні наслідки правового характеру стосовно позивача, а відтак можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Щодо правомірності внесення даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Як ствердив відповідач, підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) стало те, що 24.04.2019 позивач змінив місце реєстрації та, відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 2232-XII, був зобов`язаний у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання стати на військовий облік за новим місцем проживання.

Водночас на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач був взятий лише 23.05.2019, тобто після закінчення встановленого законом семиденного строку.

Також за доводами відповідача інше порушення правил військового обліку полягало у тому, що позивач не в повному обсязі уточнив свої військово-облікові дані, оскільки не оновив відомості щодо придатності до військової служби та не пройшов військово-лікарську комісію.

Суд не вважає за необхідне досліджувати по суті питання щодо вчинення/невчинення позивачем правил військового обліку з оглягу на таке.

За порушення правил війскового обліку встановлено адміністративну відповідальність за ст. 210 КУпАП, а повноваженнями щодо розгляду відповідних адміністративних справ наділені ТЦК та СП.

При цьому, в особливий період протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП не складається.

Таким чином, внесення відомостей, які на думку до Реєстру в даному випадку є фактично є формою фіксації початку провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення.

При чому, провадження у відповідній адміністративній справі не завершено (у тому числі не припинено, у зв`язку із закінченням строків давності) через нез`явлення позивача до відповідного ТЦК та СП.

Адміністративне доставлення та затримання правопорушника є заходами забезпечення провадження в адміністративній справі.

Відтак внесення відомостей до Реєсту у випадку виявлення уповноваженим суб`єктом відомостей, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, не суперечить повноваженням відповідача, визначених Законом № 1951-VIII, а тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо правомірності направлення звернення до органів Національної поліції.

За змістом ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-XII керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі:

- невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону;

- вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також суд звертає увагу на те, що адміністративне затримання та доставлення правопорушника є різними, визначеними КУпАП заходами, мета, процедура застовування яких є відмінними.

У справі не є спірним, що відповідачем направлено звернення у вигляді набору даних до органу Національної поліції даних і стосувалося здійснення адміністративного доставлення позивача за вчинення адміністративного правопорушення, тобто у відповідності до абзацу 3 пункту 56 Правил військового обліку.

Суд вважає, що надходження такого повідомлення може спричинити примусове супроводження позивача органами Національної поліції до відповідного ТЦК.

Проте, таке доставлення, метою якого відповідно ч. 1 ст. 259 КУпАП є складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, в даному випадку є безпідставним, оскільки відповідно до приписів ст. 258 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, протокол не складається.

Зазначене є достатньою підставою для визнання відповідних дій протиправними.

Водночас, з приводу покликань в позовній заяві на непритягнення позивача до адміністративної відповідальності за згаданими статтями КУпАП, як на формальну підставу для визнання дій протиправними, суд відзначає їх помилковість.

Підстави для направлення звернення в порядку ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-XII є: невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, а також вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Законодавство не пов`язує направлення такого звернення лише після складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення чи винесення відповідної постанови.

Навпаки, адміністративне затримання, доставлення правопорушника покликані забезпечити провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення.

Факт непритягнення особи до адміністративної відповідальності може бути обумовлений різними причинами, зокрема, відсутністю у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику для розгляду адміністративної справи, у зв`язку із необхідністю дотримання приписів ч. 6 ст. 258 КУпАП.

За таких обставин, суд доходить висновку, що направлення відповідачем до органів Національної поліції відповідного звернення щодо доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не ґрунтувалося на встановлених законом підставах, у зв`язку з чим такі дії відповідача є протиправними.

Щодо доводів позивача стосовно того, що у зв`язку зі спливом встановленого ст. 38 КУпАП строку притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, а отже у відповідача виник обов`язок повідомлення Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає, що відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

При цьому положеннями п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З аналізу викладених вище норм слід дійти висновку про те, що визначена п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставина, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення (закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП), має бути встановлена саме на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, оскільки у спірних правовідносинах момент розгляду справи про адміністративне правопорушення не наступив, то у відповідача не виникло правових підстав для встановлення такої обставини, як закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для розшуку, суд зазначає таке.

Абзацом 17 пункту 79 Постанови № 1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Враховуючи, що судом встановлена протиправність направлення відповідачем звернення до органів Національної поліції, суд вважає, що задоволення цієї вимоги буде сприяти ефективному захисту прав позивача.

Таким чином належним способом захисту у контексті спірних правовідносин є зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного доставлення ОСОБА_1 .

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у направленні звернення до органів Національної поліції для здійснення доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

6. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.