Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №9901/213/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Київ № 9901/213/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю сторін:

позивачка - ОСОБА_1

представник відповідача - Кіцнак П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.04.2021 №79дп-21 «Про накладення дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуване рішення прийнято без повного з`ясування обставин дисциплінарного провадження, належного дослідження її пояснень та встановлення обставин, які свідчили б про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку. Позивачка не заперечує підписання 08.05.2020 листів до відділу містобудування та архітектури апарату Тростянецької міської ради та Тростянецького районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області. Водночас стверджує, що зазначені листи підготовлено іншим прокурором у зв`язку з надходженням звернень мешканців будинку, а їх підписання зумовлене виконанням покладених на неї службових обов`язків. За твердженням позивачки, відсутність у листах посилання на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», непідготовлення за їх результатами позовної заяви та закріплення безпосередньої роботи з представництва інтересів держави в суді за іншим прокурором спростовують висновок про реалізацію нею представницьких повноважень у власних інтересах. Позивачка також звертає увагу на те, що лист до органу ДСНС стосувався будинку АДРЕСА_1 , в якому вона не проживала, а під час перевірки не встановлено належними доказами, кому саме належала квартира АДРЕСА_2 , чи тривали будівельні роботи на час підписання листів, які відповіді отримано на ці листи та яким чином відповідну інформацію використано надалі. Окремо позивачка посилається на недоведеність приватного інтересу, його суперечності зі службовими повноваженнями та реального впливу на об`єктивність і неупередженість її дій. Вважає, що висновки Комісії ґрунтуються на припущеннях, а обставин дискредитації нею звання прокурора та заподіяння шкоди авторитету органів прокуратури не встановлено. Порушення процедури дисциплінарного провадження позивачка пов`язує з перевищенням строку розгляду висновку, ненадісланням їй додатково отриманих матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції, нерозглядом клопотання про закриття дисциплінарного провадження та проведенням засідання 15.04.2021 без її участі, попри подане клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з карантинними обмеженнями.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року адміністративну справу №9901/213/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 9901/213/21 за правилами загального позовного провадження.

У подальшому адміністративну справу № 9901/213/21 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 суд прийняв до провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. У відзиві зазначив, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності стало підписання нею службових запитів за наявності приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими відносинами з ОСОБА_2 та спором щодо проведення будівельних робіт поряд із квартирою, у якій позивачка проживала разом із сім`єю. Відповідач наголошує, що позивачка, маючи обов`язки із забезпечення представництва інтересів держави в суді, використала службові повноваження для витребування інформації з питання, у вирішенні якого була особисто заінтересована, та не повідомила безпосереднього керівника про конфлікт інтересів. На підтвердження правомірності рішення відповідач посилається на зміст запитів від 08.05.2020, висновок і матеріали службового розслідування, пояснення позивачки та інформацію НАЗК. Вважає, що сукупність установлених обставин підтверджує вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру». Щодо дотримання процедури відповідач зазначив, що розгляд висновку розпочато 14.01.2021 за участю позивачки та перенесено для отримання додаткової інформації від НАЗК. Відповідна інформація надійшла 31.03.2021, після чого розгляд призначено на 15.04.2021. За поясненнями відповідача, клопотання про закриття дисциплінарного провадження розглянуто на засіданні Комісії та залишено без задоволення. На підтвердження цих обставин у відзиві зазначено про подання суду відеозаписів засідань.

У відповіді на відзив позивачка наполягала на обґрунтованості позовних вимог та просила позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Протокольною ухвалою від 16.06.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції позивачка підтримала доводи позовної заяви та просила суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з січня 2007 року, а з 17.05.2016 обіймала посаду начальника Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області.

Наказами про розподіл обов`язків від 20.03.2020 №8 та від 07.05.2020 №10 на позивачку покладено, зокрема, забезпечення роботи відділу щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та забезпечення такого представництва на території Тростянецького району.

Підставою для проведення службового розслідування стало звернення голови Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту від 11.06.2020 №04-21/19-2020/72418 в інтересах ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій позивачки.

Службове розслідування проведено на виконання наказу прокурора Сумської області від 02.07.2020 № 99 з урахуванням подальших наказів від 27.07.2020 №109 та від 30.07.2020 № 117.

Під час службового розслідування з`ясовано, що ОСОБА_1 разом із чоловіком та дітьми проживала у квартирі АДРЕСА_3 . У сусідньому приміщенні №2 здійснювалися роботи з реконструкції та переобладнання під магазин.

Між позивачкою, іншими мешканцями будинку та ОСОБА_2 виникли непорозуміння щодо проведення зазначених робіт, розміщення будівельного сміття, облаштування пандуса, встановлення електроопори та користування прибудинковою територією.

У постанові Тростянецького районного суду Сумської області від 18.06.2021 у справі № 588/512/21 наведено зміст письмових пояснень ОСОБА_1 від 30.07.2020, відповідно до яких виникнення непорозумінь із ОСОБА_2 пов`язувалося, зокрема, з пошкодженням ручки на вхідних дверях її квартири під час проведення ремонтних робіт у сусідньому приміщенні та небажанням усунути це пошкодження.

Під час розгляду цієї справи позивачка заперечувала, що зазначала такі обставини у своїх письмових поясненнях.

Суд враховує це заперечення та розмежовує наведений в іншому судовому рішенні виклад пояснень особи і встановлені цим рішенням обставини вчинення дій, щодо яких здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Саме по собі відтворення у постанові відомостей про пошкодження дверної ручки не надає цій обставині самостійного преюдиційного значення для вирішення цього спору.

Для оцінки правомірності оскаржуваного дисциплінарного стягнення визначальними є обставини наявності приватного інтересу позивачки під час реалізації службових повноважень, його зв`язку з підписаними нею запитами та виконання обов`язку щодо повідомлення про конфлікт інтересів.

Ці обставини підлягають оцінці на підставі сукупності досліджених доказів, а висновок про наявність дисциплінарного проступку не може ґрунтуватися лише на наведеному в постанові викладі спірного фрагмента пояснень.

Як вбачається з колективних звернень мешканців, позивачка разом з іншими мешканцями підписала звернення до Начальника Управління Державної архітертурно-будівельної інспекції у Сумській області, Тростянецьому міському голові та Голові Правління АТ "Сумиобленерго" щодо встановлення електроопори, звуження проїзду та проведення будівельних робіт. Зокрема, копії таких звернень, а саме скарги від 22.04.2020 та від 27.04.2020 наявні у матеріалах службового розслідування та підписані у тому числі ОСОБА_1 .

08.05.2020 ОСОБА_1 , діючи як начальник Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури, підписала запит № 32/3-2685вих20 до начальника відділу містобудування та архітектури апарату Тростянецької міської ради.

У цьому запиті зазначено, що Тростянецьким відділом Охтирської місцевої прокуратури вивчається стан забезпечення інтересів держави у сфері дотримання земельного та іншого законодавства під час здійснення проектування та будівельних робіт.

У зв`язку із цим запитувалася інформація щодо виду будівельних робіт у приміщенні № 2 будинку АДРЕСА_1 , документів на їх проведення та дотримання вимог протипожежної безпеки.

Того самого дня позивачка підписала запит № 32/3-2684вих20 до начальника Тростянецького районного сектору Управління ДСНС України у Сумській області щодо результатів перевірки протипожежної безпеки території та під`їзних шляхів до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з пожежею, яка сталася 19.04.2020.

За поясненнями прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , він особисто готував зазначені запити для з`ясування результатів розгляду колективного звернення та отримання інформації щодо можливих порушень під час будівництва. Питання направлення листів обговорював із ОСОБА_1 , вказівок щодо їх підготовки від неї не отримував.

Позивачка пояснювала підписання листів відсутністю першого заступника керівника місцевої прокуратури. Про конфлікт інтересів керівництво не повідомляла, оскільки вважала, що такий конфлікт відсутній.

Перший заступник керівника Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та керівник цієї прокуратури ОСОБА_5 підтвердили, що повідомлення позивачки про конфлікт інтересів їм не надходили.

Висновком службового розслідування констатовано наявність ознак можливого вчинення позивачкою дій в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання запитів від 08.05.2020 та необхідність направлення відповідної інформації до НАЗК.

Поряд із цим службовим розслідуванням не підтверджено низку інших тверджень заявника. Зокрема, не встановлено впливу позивачки на приєднання електроустановок замовника будівництва до електричних мереж, ініціювання нею відповідної перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю, використання службового становища під час розслідування кримінального провадження щодо крадіжки ювелірних виробів, а також пошкодження нею будівельних конструкцій.

За направлення листів із порушенням організаційно-розпорядчих документів до позивачки наказом прокурора області від 22.06.2020 № 146к застосовано заходи матеріального впливу у вигляді зменшення розміру премії за червень 2020 року.

25.09.2020 до Кадрової комісії надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

За результатами автоматизованого розподілу скаргу передано члену Кадрової комісії ОСОБА_6 , який 01.10.2020 прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження №07/3/2-906дс-230дп-20.

30.12.2020 членом Комісії складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях позивачки.

Розгляд зазначеного висновку розпочато 14.01.2021 за участю ОСОБА_1 та перенесено для отримання додаткової інформації від НАЗК.

За відомостями, наведеними у відзиві, лист НАЗК від 27.03.2021 № 34-02/17713/21 надійшов до Комісії 31.03.2021.

Рішенням Кадрової комісії від 15.04.2021 № 79дп-21 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Підставою застосування стягнення стали висновки Комісії про підписання позивачкою службових запитів від 08.05.2020 в умовах реального конфлікту інтересів та неповідомлення про нього безпосереднього керівника. Зазначену поведінку Комісія кваліфікувала за пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії перевірки рішень суб`єктів владних повноважень визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд перевіряє не лише наявність у відповідача відповідного повноваження, а й обґрунтованість його реалізації, безсторонність, добросовісність, пропорційність прийнятого рішення та дотримання права особи на участь у процесі його прийняття.

Правовий статус прокурорів, їхні права та обов`язки, а також підстави дисциплінарної відповідальності визначено Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За статтею 3 цього Закону діяльність прокуратури ґрунтується, зокрема, на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Статтею 19 Закону № 1697-VII передбачено обов`язок прокурора діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII передбачено можливість притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Самостійною підставою дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 6 частини першої цієї статті є систематичне або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Приписи статті 14 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, зобов`язують прокурора вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та повідомляти про нього безпосереднього керівника.

За статтею 21 цього Кодексу прокурор має діяти на підставі закону, неупереджено, незалежно від приватних інтересів та особистого ставлення до будь-яких осіб.

Правові засади запобігання та врегулювання конфлікту інтересів установлено Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Дія цього Закону поширюється на посадових та службових осіб органів прокуратури.

Відповідно до статті 1 Закону № 1700-VII приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими або іншими позаслужбовими відносинами з фізичними чи юридичними особами.

Реальний конфлікт інтересів становить суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час виконання таких повноважень.

Частина перша статті 28 Закону № 1700-VII зобов`язує осіб, на яких поширюються відповідні вимоги, вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти про його наявність у встановленому законом порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вони дізналися чи повинні були дізнатися про такий конфлікт, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також вживати заходів щодо його врегулювання.

Зміст наведених приписів свідчить, що законодавець розмежовує наявність у посадової особи приватного інтересу та використання нею службових повноважень у ситуації, коли такий інтерес впливає на неупередженість її поведінки.

Саме по собі проживання прокурора у певному будинку, виникнення побутового спору із сусідом або звернення до компетентних органів для захисту власних прав не становить дисциплінарного проступку. Правового значення набуває поєднання особистої заінтересованості у вирішенні конкретного питання з участю прокурора у його службовому опрацюванні без дотримання встановленого порядку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Предметом перевірки у цій справі є правомірність дисциплінарної оцінки дій позивачки, яка, будучи учасницею позаслужбового спору щодо будівельних робіт біля місця свого проживання, підписала від імені органу прокуратури запити з питань, пов`язаних із цим спором.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що її приватний інтерес не встановлено та не конкретизовано.

Наявність такого інтересу підтверджується сукупністю обставин, відображених у висновку службового розслідування, зокрема поясненнями самої ОСОБА_1 .

Позивачка проживала із сім`єю у квартирі, суміжній із приміщенням, у якому проводилися роботи, висловлювала заперечення щодо способу їх виконання та наслідків для користування будинком і прибудинковою територією, брала участь у підписанні колективних звернень. Вона безпосередньо пов`язувала виникнення непорозумінь із ОСОБА_2 із пошкодженням майна, будівельним сміттям та небезпечністю проведення робіт.

Зазначені обставини характеризують конкретну особисту заінтересованість позивачки у вирішенні питання щодо проведення будівництва, облаштування прилеглої території та усунення незручностей, які вона пов`язувала із цими роботами.

Приватний інтерес у цьому випадку не обмежувався можливістю одержання майнової вигоди. Він полягав також у забезпеченні бажаних для позивачки умов проживання та розв`язанні суперечностей із особами, які здійснювали реконструкцію сусіднього приміщення.

Правомірність прагнення особи захистити умови свого проживання не усуває приватного характеру такого інтересу. Закон №1700-VII не пов`язує виникнення конфлікту інтересів виключно з протиправною метою чи наміром одержати незаконну вигоду.

Участь у колективному зверненні також не змінює цієї оцінки. Спільність інтересів кількох мешканців не позбавляє кожного з них особистої заінтересованості у результатах розгляду порушених питань.

Суд бере до уваги, що фактичні обставини побутового спору підтверджуються не лише повідомленнями ОСОБА_2 . Самостійне доказове значення мають пояснення позивачки про причини непорозумінь, її проживання у сусідній квартирі та участь у зверненнях щодо проведення будівельних робіт.

Посилання позивачки на непідтвердження права власності ОСОБА_2 на приміщення не спростовує встановлених обставин.

Для оцінки конфлікту інтересів у цій справі істотним є зв`язок між особистими відносинами позивачки, конкретними будівельними роботами та питаннями, з яких вона діяла як посадова особа прокуратури. Визначення титульного власника приміщення саме по собі не змінює того, що позивачка була заінтересована у вирішенні спору щодо його реконструкції та усвідомлювала предмет власних претензій.

Висновок службового розслідування містить відомості й про участь дружини ОСОБА_2 у відповідних правовідносинах як замовника реконструкції. Ця обставина не розриває зв`язку між позаслужбовим спором та змістом підписаного позивачкою запиту.

Доводи позивачки щодо розподілу представницьких функцій між прокурорами не спростовують службового характеру підписаних нею запитів. Як установлено кадровою комісією та підтверджується наказами від 20.03.2020 № 8 і від 07.05.2020 № 10, на ОСОБА_1 покладалося забезпечення роботи відділу щодо представництва інтересів держави в суді. В оскаржуваному рішенні Комісія прямо визнала, що направлення запитів здійснювалося в межах визначених цими наказами повноважень. Дисциплінарну відповідальність застосовано за реалізацію таких повноважень в умовах реального конфлікту інтересів без повідомлення про нього, а не за саму відсутність права підписувати відповідні документи.

Спірний запит направлено від імені Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури та підписано ОСОБА_1 із зазначенням її посади. Метою отримання інформації у самому документі названо вивчення стану забезпечення інтересів держави у сфері дотримання земельного та іншого законодавства.

Такі ознаки документа свідчать про вчинення позивачкою службової дії.

Відсутність у тексті запиту прямого посилання на статтю 23 Закону № 1697-VII не змінює його змісту, суб`єкта направлення та характеру повноважень, із використанням яких витребувано інформацію.

Законодавчі обмеження щодо конфлікту інтересів поширюються на фактичне здійснення службових повноважень. Їх застосування не залежить від того, чи зазначила посадова особа у документі номер правової норми, на підставі якої діяла.

Доводи позивачки про підготовку запитів ОСОБА_3 не спростовують обставин, покладених в основу дисциплінарного рішення. За поясненнями цього прокурора, він особисто готував відповідні документи та не отримував від ОСОБА_1 вказівок щодо їх складання. Комісія оцінювала власні дії позивачки з підписання службових запитів за наявності приватного інтересу в питаннях, яких вони стосувалися.

Підписавши запити як начальник відділу, позивачка надала їм характеру офіційного звернення органу прокуратури. Підготовка тексту іншим працівником не усувала її обов`язку дотримуватися вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час учинення цієї службової дії.

Перебування першого заступника керівника місцевої прокуратури у відпустці не звільняло позивачку від виконання обов`язків, установлених статтею 28 Закону №1700-VII. Необхідність забезпечення поточної роботи відділу не усувала вимоги повідомити про конфлікт інтересів та утриматися від учинення відповідних службових дій до його врегулювання.

Суд не погоджується з ототожненням відсутності підготовленої позовної заяви з відсутністю службової дії, вчиненої в умовах конфлікту інтересів.

За змістом статті 23 Закону № 1697-VII одержання інформації для встановлення наявності підстав представництва передує можливому зверненню прокурора до суду. Прийняття остаточного рішення про пред`явлення позову не є необхідною умовою для застосування до попередніх службових дій вимог щодо неупередженості.

Обов`язок утриматися від дій в умовах реального конфлікту інтересів поширюється й на підписання та направлення запиту. Відсутність подальшого позову не змінює характеру вже вчиненої дії.

З тих самих підстав не є визначальними посилання позивачки на відсутність доказів використання відповідей на запити для підготовки процесуальних документів чи застосування до ОСОБА_2 заходів реагування.

Порушення вимог щодо конфлікту інтересів не обов`язково супроводжується досягненням бажаного для особи результату. Вирішальним є встановлення приватного інтересу, його зв`язку зі службовими повноваженнями та впливу на конкретну службову поведінку.

У спірних правовідносинах цей зв`язок виявився в особистому підписанні позивачкою запиту щодо будівельних робіт, які були предметом її власних заперечень як мешканки сусідньої квартири.

Позивачка фактично поєднала участь у позаслужбовому спорі з участю від імені прокуратури у витребуванні відомостей щодо того самого питання. Зазначене створило суперечність між її особистою заінтересованістю та обов`язком забезпечувати об`єктивність і неупередженість службової діяльності.

Наявність звернень інших мешканців та можливий суспільний інтерес у дотриманні будівельних і протипожежних вимог не усувають цієї суперечності.

Посилання позивачки на завершення будівельних робіт на час направлення запиту не спростовує встановленого зв`язку між її приватним інтересом та предметом витребування інформації. Запит стосувався виду виконуваних робіт, документів, що надавали право на їх проведення, та дотримання вимог протипожежної безпеки. Порушені в ньому питання охоплювали правомірність реконструкції та її наслідки, щодо яких між позивачкою й ОСОБА_2 виникли суперечності.

Завершення робіт саме по собі не усуває особистої заінтересованості у перевірці їх правомірності. Вирішальним у цьому випадку є зміст службового запиту та його зв`язок із предметом позаслужбового спору.

Окремої оцінки потребують доводи про зазначення у запиті до органу ДСНС будинку АДРЕСА_4 .

Суд ураховує, що в запиті до органу ДСНС від 08.05.2020 № 32/3-2684вих20 зазначено будинок АДРЕСА_1 , тоді як позивачка проживала в будинку АДРЕСА_5 . Зміст цього документа не може ототожнюватися зі змістом запиту до відділу містобудування та архітектури. Водночас матеріали службового розслідування містять пояснення щодо зв`язку питань проїзду пожежної техніки з облаштуванням пандуса та встановленням електроопори, які становили предмет звернень мешканців.

Безпосередньо ж запит № 32/3-2685вих20 до відділу містобудування та архітектури стосувався приміщення № 2 у будинку № 36, проведення робіт у якому становило предмет позаслужбового спору позивачки. Заперечення щодо адреси, зазначеної в іншому листі, не спростовує змісту цієї службової дії та її зв`язку з приватним інтересом ОСОБА_1 .

Стосовно виконання обов`язку повідомити про конфлікт інтересів, суд враховує пояснення самої позивачки та її керівників.

Позивачка не стверджує, що повідомляла безпосереднього керівника про наявність приватного інтересу у вирішенні питання, якого стосувався підписаний нею запит, або що до підписання документа було застосовано заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Відсутність повідомлення вона пояснює власним переконанням у відсутності конфлікту.

Суб`єктивна незгода особи з правовою кваліфікацією відповідних відносин не спростовує об`єктивних обставин, які свідчать про поєднання особистої заінтересованості зі службовими повноваженнями.

ОСОБА_1 були відомі як причини її непорозумінь із ОСОБА_2 , так і зміст запиту, який вона підписувала. За цих обставин вона мала оцінити можливість власної участі у службовому опрацюванні такого питання з погляду вимог статті 28 Закону №1700-VII.

Суд бере до уваги, що службове розслідування не підтвердило всіх звинувачень, викладених у первинному зверненні.

Припущення щодо впливу позивачки на електропостачальну організацію, втручання у кримінальне провадження та пошкодження конструкцій не можуть використовуватися як установлені факти на обґрунтування правомірності дисциплінарного стягнення.

Відсутність підтвердження цих епізодів не спростовує окремо встановлених обставин підписання службового запиту та неповідомлення про конфлікт інтересів.

Кожне повідомлення про можливе порушення підлягає самостійній перевірці. Непідтвердження частини скарги не зумовлює недостовірності всіх інших відомостей, якщо останні підтверджуються належними доказами.

Висновок про наявність підстав для дисциплінарної оцінки поведінки позивачки у цьому випадку ґрунтується на тих діях, які нею вчинено особисто та факт яких вона не заперечує, у поєднанні з установленими обставинами її приватної заінтересованості.

Використання у висновку службового розслідування формулювань про ознаки можливого порушення також не свідчить саме по собі про безпідставність подальшого дисциплінарного провадження.

Службове розслідування, перевірка дисциплінарної скарги та прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення є різними етапами з`ясування та правової оцінки відповідних обставин.

Виявлення ознак можливого порушення становить підставу для їх подальшої перевірки, а не остаточне вирішення питання про відповідальність особи. Законність дисциплінарного рішення залежить від достатності всієї сукупності матеріалів, покладених в його основу, та мотивів, наведених уповноваженим органом.

Обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача та охоплює підтвердження обставин, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Сам факт проживання позивачки поряд із приміщенням, щодо реконструкції якого витребувано інформацію, не є достатнім для встановлення реального конфлікту інтересів.

У цій справі встановлено додаткові взаємопов`язані обставини: наявність конкретного спору щодо реконструкції приміщення, особисту участь позивачки у зверненнях мешканців, зміст її пояснень про причини непорозумінь, підписання службового запиту з того самого питання та відсутність повідомлення керівника про конфлікт інтересів.

Сукупність цих обставин дає можливість встановити фактичний зв`язок між приватним інтересом та службовими діями позивачки без припущень щодо вчинення нею інших, не підтверджених під час розслідування порушень.

Стосовно доводів про відсутність шкоди авторитету прокуратури суд зазначає, що вимоги до поведінки прокурора передбачають дотримання неупередженості при виконанні службових повноважень, у тому числі у відносинах з особами, з якими прокурор має позаслужбові суперечності.

Підписання від імені прокуратури запиту з питання, у вирішенні якого прокурор особисто заінтересований, здатне створити в учасників відповідних правовідносин обґрунтований сумнів у тому, що службові повноваження здійснюються виключно з визначеною законом метою.

У цьому випадку такий сумнів має конкретне фактичне підґрунтя: особа, яка як мешканка будинку заперечувала проти певних будівельних робіт, надалі від імені органу прокуратури витребувала інформацію щодо їх проведення.

Вимога довести окремо масштабний суспільний резонанс, публікації у засобах масової інформації або кількісно визначену втрату суспільної довіри не випливає зі змісту пункту 5 частини першої статті 43 Закону №1697-VII.

Для застосування цієї норми значення має характер встановлених дій та їх здатність викликати сумнів в об`єктивності й неупередженості прокурора. Висновок про такі наслідки має випливати з конкретних обставин, а не лише із загального посилання на підвищені вимоги до представника прокуратури.

Встановлене порушення стосується вимог неупередженості прокурора та відокремлення його приватної заінтересованості від здійснення службових повноважень. Позивачка, обіймаючи керівну посаду та будучи обізнаною з обставинами власного спору щодо реконструкції приміщення, особисто підписала службовий запит із питань, які становили предмет цього спору, не повідомивши керівника про конфлікт інтересів.

Характер порушення визначається змістом учинених дій, значенням порушеного обов`язку та обставинами його невиконання. У цьому випадку йдеться про недотримання вимог, спрямованих на забезпечення неупередженості прокурорської діяльності, під час використання службових повноважень у питанні, що безпосередньо стосувалося приватних інтересів позивачки. Зазначені обставини дають суду підстави погодитися з висновком Комісії про грубий характер порушення правил прокурорської етики.

Суд також відхиляє твердження про неврахування кадровою комісією відомостей, які позитивно характеризують позивачку. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення комісія врахувала її позитивну характеристику, відсутність попередніх дисциплінарних стягнень та тривалий стаж роботи в органах прокуратури. Вказані обставини зіставлено з характером установленого порушення та його значенням для забезпечення неупередженості прокурорської діяльності.

Позитивні відомості про проходження служби не спростовують установленого проступку, однак мають значення для визначення виду стягнення. Комісія врахувала ці відомості та застосувала догану - найменш суворий із передбачених статтею 49 Закону №1697-VII видів дисциплінарних стягнень.

Зменшення позивачці премії за червень 2020 року не свідчить про повторне застосування дисциплінарного стягнення за ті самі дії. За матеріалами службового розслідування, зазначений захід застосовано у зв`язку з порушенням організаційно-розпорядчих документів під час направлення листів за власним підписом. Зменшення премії не належить до дисциплінарних стягнень, передбачених статтею 49 Закону №1697-VII, та не є підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності за встановлене порушення вимог щодо конфлікту інтересів.

З огляду на характер порушеного обов`язку, обставини вчинення проступку та враховані дані про особу позивачки суд не встановив невідповідності обраного стягнення тяжкості вчиненого.

Стосовно доводів позивачки про порушення порядку розгляду дисциплінарного провадження суд зазначає таке.

ОСОБА_1 пов`язує протиправність оскаржуваного рішення, зокрема, з проведенням засідання кадрової комісії 15.04.2021 за її відсутності, попри подання клопотання про відкладення розгляду. У клопотанні від 12.04.2021 позивачка посилалася на запроваджені карантинні обмеження, нерегулярне транспортне сполучення та необхідність ознайомлення з отриманою комісією відповіддю Національного агентства з питань запобігання корупції для надання додаткових пояснень. Окремим клопотанням від 13.04.2021 вона просила закрити дисциплінарне провадження, вважаючи строк розгляду висновку таким, що сплив.

Зміст зазначених звернень свідчить, що позивачці було відомо про призначення засідання кадрової комісії на 15.04.2021. Обставина її обізнаності про дату розгляду узгоджується також із наведеними нею відомостями про одержання відповідного повідомлення електронною поштою.

Як вбачається з відеозапису засідання кадрової комісії від 15.04.2021, до переходу до вирішення питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 комісія обговорила її неявку та повідомлені причини неможливості прибуття. Під час такого обговорення було викладено зміст звернення позивачки щодо карантинних обмежень і транспортного сполучення, порушено питання її ознайомлення з відповіддю НАЗК, а також оголошено клопотання від 13.04.2021 про закриття дисциплінарного провадження.

Членами комісії зазначено, що розгляд висновку вже розпочинався, а перерву було оголошено для отримання додаткової інформації від НАЗК. На засіданні повідомлено про надходження відповіді щодо складення стосовно позивачки протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-7 КУпАП, та про направлення цієї відповіді ОСОБА_1 . Представник скаржника заперечень проти продовження розгляду за відсутності позивачки не висловив. За результатами обговорення комісія відхилила заявлені клопотання та продовжила розгляд дисциплінарного провадження.

Зміст відеозапису засідання спростовує довід позивачки про залишення її клопотань без розгляду: наведені в них обставини були оголошені та обговорені Комісією до продовження розгляду дисциплінарного провадження. Відсутність докладного викладу цього обговорення в оскаржуваному рішенні не спростовує зафіксованого перебігу засідання.

У клопотанні від 12.04.2021 позивачка посилалася на перебування відповідних територій у «червоній зоні», обмеження роботи транспорту в місті Києві та нерегулярність міжобласного сполучення. Зазначені обставини підлягали врахуванню під час вирішення питання про відкладення. Водночас сам факт запровадження карантинних обмежень не дає змоги без оцінки їх конкретного змісту встановити, чи унеможливлювали вони прибуття позивачки на призначене засідання.

Оцінюючи забезпечення права позивачки на участь у дисциплінарному провадженні, суд бере до уваги, що вона брала участь у попередньому розгляді висновку та надала пояснення щодо обставин, покладених в основу дисциплінарної скарги. Зміст її заперечень відображено в оскаржуваному рішенні, зокрема щодо характеру підписаних запитів, наявності службових повноважень та заперечення приватного інтересу. Вказані обставини підтверджують, що позиція позивачки була доведена до відома кадрової комісії та становила предмет її оцінки.

Під час засідання 15.04.2021 Комісія обговорила доводи позивачки щодо необхідності ознайомлення з відповіддю НАЗК. Членами Комісії повідомлено про направлення їй відповідного документа та можливість ознайомлення з його змістом, що відображено у відеозаписі засідання.

Отримана від НАЗК інформація стосувалася складення протоколів за обставинами, які вже перевірялися в межах дисциплінарного провадження, а саме неповідомлення про конфлікт інтересів та вчинення службових дій за його наявності. В оскаржуваному рішенні комісія навела власну оцінку поведінки позивачки з посиланням на підписані нею запити, матеріали службового розслідування та її пояснення. Повідомлення НАЗК було враховане поряд із цими матеріалами.

Факт складення протоколів про адміністративні правопорушення на час прийняття спірного рішення не означав встановлення вини позивачки судом. Правомірність дисциплінарного стягнення підлягає перевірці з огляду на встановлені комісією обставини та докази дисциплінарного проступку, а не лише на факт складення відповідних протоколів.

Стосовно клопотання від 13.04.2021 суд встановив, що воно було оголошене та обговорене на засіданні кадрової комісії. Відхиляючи це клопотання, комісія послалася на оголошення перерви для отримання інформації від НАЗК та подальше продовження розгляду після надходження відповіді.

Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 18.06.2021 у справі №588/512/21, ухваленою за результатами розгляду складених уповноваженою особою НАЗК протоколів від 25.03.2021 № 34-02/217 та №34-02/218, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП. Провадження у справі закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури, не повідомила у визначеному законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів та 08.05.2020 підписала в умовах такого конфлікту запит №32/3-2685вих20 до відділу містобудування та архітектури апарату Тростянецької міської ради.

ОСОБА_1 оскаржила цю постанову в апеляційному порядку, вимагаючи її скасування та закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. В апеляційній скарзі вона заперечувала наявність реального конфлікту інтересів, посилалася на направлення запиту в межах розгляду звернення громадян, неналежність і недопустимість доказів, неповноту оцінки її пояснень та порушення порядку складення протоколів.

Постановою Сумського апеляційного суду від 22.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Апеляційний суд перевірив наведені нею заперечення та погодився з висновками щодо неповідомлення про реальний конфлікт інтересів і підписання службового запиту в умовах такого конфлікту. Постанова апеляційного суду набрала законної сили негайно після її винесення та є остаточною.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності відповідної особи, у питаннях, чи мали місце ці дії або бездіяльність та чи вчинені вони цією особою.

Предмет цього спору охоплює дисциплінарні наслідки поведінки ОСОБА_1 , обставини якої були предметом судового розгляду у справі №588/512/21. Установлені постановою суду факти підписання нею запиту від 08.05.2020 №32/3-2685вих20 та неповідомлення про конфлікт інтересів мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи у визначених частиною шостою статті 78 КАС України межах.

Висновки суду щодо того, що зазначені дії та бездіяльність мали місце і вчинені саме ОСОБА_1 , є обов`язковими при розгляді цього спору в межах, установлених частиною шостою статті 78 КАС України.

Закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення зумовлене закінченням строку накладення стягнення. Судові рішення у справі №588/512/21 не містять висновку про відсутність події або складу відповідних правопорушень; вимогу ОСОБА_1 про закриття провадження саме з цих підстав апеляційний суд відхилив. Незастосування адміністративного стягнення через сплив установленого строку не усуває преюдиційного значення встановлених судом дій та бездіяльності позивачки.

Зазначені постанови ухвалено після прийняття оскаржуваного рішення Комісії, однак вони стосуються тих самих подій, які стали підставою для дисциплінарного провадження. Суд ураховує їх у межах установлених законом правил преюдиційності, самостійно перевіряючи правильність дисциплінарної кваліфікації, дотримання процедури та пропорційність застосованого стягнення.

ОСОБА_1 також оскаржувала наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 05.08.2021 № 325к про звільнення з посади та органів прокуратури. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі № 480/9803/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022, у задоволенні відповідного позову відмовлено.

Предметом справи № 480/9803/21 була правомірність звільнення позивачки, тоді як у цьому провадженні перевіряється рішення про накладення догани. Обставини, встановлені щодо позивачки у зазначеній справі, враховуються в межах частини четвертої статті 78 КАС України. Правова оцінка законності звільнення відповідно до частини сьомої цієї статті не є обов`язковою при вирішенні питання про правомірність дисциплінарного стягнення.

Досліджені докази у сукупності підтверджують обґрунтованість висновку Комісії про порушення позивачкою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час підписання службового запиту від 08.05.2020 № 32/3-2685вих20. Наведені позивачкою доводи щодо підготовки документа іншим прокурором, відсутності подальшого звернення до суду та суспільного значення порушених у запиті питань не спростовують установленого зв`язку цієї службової дії з її приватним інтересом.

За результатами перевірки оскаржуваного рішення за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність застосування до позивачки дисциплінарного стягнення. Підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 15.04.2021 № 79дп-21 суд не встановив.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 28 вересня 2026 р.