Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №320/275/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року справа №320/275/25

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

- визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бочковського Тараса на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Тараса від 04 грудня 2024 року про відкриття виконавчого провадження на Начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 - ВП № НОМЕР_1.

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що приймаючи до виконання ухвалу суду від 28.10.2024 шляхом винесення постанови про відкриття ВП НОМЕР_2, державний виконавець діяв протиправно, адже на момент пред`явлення ухвали суду від 28.10.2024 у справі №280/6714/23 до виконання, строк її пред`явлення вже був завершений, у зв`язку із чим постанова державного виконавця про відкриття ВП НОМЕР_2 підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, подав до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі №280/6714/23 зобов`язано накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області ОСОБА_1 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60 560,00 грн. Половину штрафу в розмірі 30 280,00 грн, стягнути на користь ОСОБА_2 , іншу половину штрафу в розмірі 30 280,00 грн, стягнути на користь Державного бюджету України. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 12 листопада 2024 року.

Під час ознайомлення з виконавчим провадженням стало відомо, що дана ухвала була пред`явлена до виконання 27.11.2024 року, про що свідчить відмітка про реєстрацію заяви про відкриття виконавчого провадження вх. №8496/31-29.

04.12.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковським Тарасом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 по примусовому виконанню ухвали Запорізького окружного адміністративного суду №280/6714/23 від 28.10.2024.

Наведене послугувало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом з метою оскарження вказаної постанови в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.99 №606-XIV "Про виконавче провадження" (був чинним до 5.10.16) /надалі - Закон №606-XIV/ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Так само, пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (набув чинності з 5.10.16) /надалі - Закон №1404-VIII/ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини першої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом першим частини другої цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

А відповідно до статті 23 Закону №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною першою та другою статті 24 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державний виконавець, в силу положень частини першої статті 25 Закону №606-XIV, зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

У свою чергу, пунктом 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

- пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Системно проаналізувавши наведені вище положення законів, суд дійшов висновку, що державний виконавець до відкриття провадження на підставі виконавчого документа має пересвідчитись чи дотримано стягувачем строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що безпосередньо в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №280/6714/23, яка є виконавчим документом у ВП НОМЕР_2, зазначено строк її пред`явлення до виконання - до 12 листопада 2024 року.

Між тим, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковським Тарасом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 по примусовому виконанню ухвали Запорізького окружного адміністративного суду №280/6714/23 від 28.10.2024 - 04.12.2024, тобто після закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону № 1404-VIII).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону №1404-VIII).

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (частина четверта статті 4 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Проаналізувавши встановлені судом обставини справи в сукупності з наведеними приписами законодавства, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваною постановою від 04.12.2024 р. державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_1 щодо виконавчого документу, який був пред`явлений до виконання до 12.11.2024 року, тобто з порушенням строку, встановленого на відповідне пред`явлення.

У зв`язку з пропуском стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, подальше відкриття виконавчого провадження на підставі такого виконавчого документа могло мати місце виключно у разі поновлення судом строку його пред`явлення до виконання.

Однак, матеріали цієї справи не містять відомостей про звернення стягувача до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання.

Таким чином, відкривши провадження НОМЕР_2 з примусового виконання ухвали від 28.10.2024 у справі №240/6714/23, державний виконавець порушив приписи п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, у зв`язку із чим, така постанова (від 04.12.2014. ВП НОМЕР_2) визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Тараса на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Тараса від 04 грудня 2024 року про відкриття виконавчого провадження на Начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 - ВП № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.